Курсова Робота, ІІІ курс, Філософія

Так ось, суть цього Закону Часу, який відкрили науковці з Магнітогорська,

заключається в тому, що при наростанні темпів технологічного розвитку

соціуму, який судячи з графіку має геометричну регресію, час розвитку

окремо взятих індивідів, залишається незміннім. Ця інформація поступила до

мене за допомогою комп’ютера, але створили і зафіксували її, - звичайно

люди. Залишилось тільки дізнатись одну маленьку, але суттєву річ: А який вік

тієї людині, в голові у якої виник такий синтез понять? Чи прожила вона на

цій Землі, хоча-б один цикл, з тієї частоти яка вказана на її діаграмі?

Ось, для прикладу, мені йде 44-й рік. Тобто, за цими даними, ще шість років,

і я закінчу другий період (майже як в хокеї, але там 20-ти хвилинки, і їх три. Але 20 хвилин чисто ігрового часу, бла-бла-бла - не враховуються, на відміну від футболу), як показано у цьому Законі Часу. 

Але дивлячись на цю діаграму, в мене виникають зовсім інші асоціації. Ліва сторона червоного

прямокутника (якщо друк буде чорно-білий, то темного), відповідає точці у

системі координат яка позначена числом 1900, мається на увазі рік. Це

початок, так званої автором, резонансної подібності, між біологічним циклом

розвитку індивіда і технологічним розвитком соціуму.

Далі диктор стверджує, що до цієї подібності, кожна людина, у відношенні

до розвитку соціуму, розвивалась швидше. Але, тому, що суспільні технології

розвивались повільніше, відносно розвитку людини, то їй, людині, достатньо

було освоїти якусь одну професію, і цього їй вистачало на все життя. Таке поняття, як вдосконалення людиною тієї професії, яка їй дісталась у спадок, у

автора цього Закону – відсутнє. А це говорить про те, що якщо, людина не

вдосконалювала набуті навики, то вона сама залишалась на тому самому

ступені розвитку. Відповідно, при відсутності навиків

самовдосконалюватись, така людина може дати потомство з такою самою

вадою.

В принципі, можливо це і не вада. Адже тут присутня моя суб’єктивна

оцінка, на підставі того досвіду, який я отримав у процесі 44-ох років життя.

Можливо, з точки зору автора, це і нормально, живуть люди, не змінюються,

не вдосконалюються, дають таке саме потомство. Ось цей регрес людини, по

відношенню до прогресу соціуму і показаний на даній діаграмі. Напевно

автор цього закону і належить до такої когорти людей. Але, це, як на мою

думку, приклад наявності в цьому світі суб’єктивних законів, об’єктивно

зафіксованих на загальнодоступних носіях інформації, про які я згадував у

другому розділі цієї роботи.

Тепер хочу розглянути цей самий Закон, але з іншої точки зору. Якщо

подивитись на вище приведений графік, з моменту, закінчення резонансної

подібності, між біологічним циклом розвитку індивіда і технологічним

розвитком соціуму, а це 1950 рік, і до теперішнього часу, маємо відрізок в 63

роки (на момент створення фільму виходило 60 років). І от якщо ми візьмем

людей, які народились після закінчення резонансу, то отримаємо, зі слів

автора, ще більш-менш дієздатне покоління. Більш-менш, тому що гранична

межа активної дієздатності людини, як каже диктор фільму складає 50 років.

10 років туди десять сюди, це вже моє припущення.

Так ось, немає нічого у всесвіті, що виникає ні з чого, це не я придумав, є

навіть такий Закон збереження енергії. Так і в цьому випадку: автор такої ідеї

не міг матеріалізуватись з нічого, у нього повинно бути певне коріння, насіння. Як

звучать слова однієї української народної пісні, - без коріння-насіння росте та сходить тільки

Камінь з Сонцем. Так ось, корінням цих ідей є напевно, або його батьки, або люди, які

займаються його освітою. Батьки, з моєї точки зору, відпадають одразу, бо

вони не дають освіту, а виховують правилам поведінки в суспільстві,

навчають говорити, слідкують за безпекою дитини. Освіта – це дещо інше.

Нею займаються спеціалізовані інститути II (1) того чи іншого суспільства V

(2). Так ось, під впливом співробітників таких інститутів, які за своїм віком є

одразу після резонансні (неологічна конструкція, на кшталт нових термінів

Хайдегера) у автора цього закону і виникає таке наукове знання.

До речі, якщо мова зайшла про цього німецького філософа минулого століття,

то хочу з цього приводу привести деяку паралель, між ним, та іншим

філософом, але вже часів античності – Платоном. Я поверхнево знайомий з

творчістю останнього, а якщо казати про Хайдегера, то, майже зовсім ні.

Намагався осмислити його твір Буття і Час, але прочитавши пару стрінок,

він мені почав дуже нагадувати Парменіда, у діалогах вищезгаданого грека.

Там де про ціле, частина цілого, єдине, сутнє, сутність – останні два слова з

твору німця. Висновок у Бутті і Часі, мені перестав бути цікавим після

декількох сторінок, по об’єктивній, як на мене, причині. Я з ним ознайомився

ще слухаючи аудіо книгу про Парменіда. Він наступний: грек вчитель каже

учню, яким був Сократ: - Суть не в тому, до якого результату приводять такі

мисленєві операції по діленню і співставленню понять, бо він є безглуздим.

Суть в тому, що в процесі таких вправ, ти розвиваєш своє мислення, своє

вміння контролювати і утримувати в уяві деякі певні образи, та ще й робити

операції над ними.

А тепер, давайте розглянемо даний закон часу з третьої точки зору. Вірніше

буде сказати - діаграму до нього. Як видно на малюнку, прямокутник, який

має червоний колір, і нижньою стороною граничить з горизонтальною

шкалою координат, має довжину цієї самої сторони величиною в 50 років.

Нагадаю, що це така абстракція, для наглядного розуміння, де довжина у

просторі, уявно відповідає деякому відрізку в часі. Так ось, що тут можна

побачити? Суто я бачу тільки те, що в цей відрізок часу, а саме в 1900 – 1915

рр., народились мої дві Бабусі з двома Дідусями по обом лініям. Правда, їх

фізичне тіло, на сьогодні вже з миром покоїться в Землі. Але я певен, що на

цій самій Землі, існують ще люди, які народились до 1900 року.

Так ось, червоний колір, як на мою думку, говорить про те, щоб ті люди, які

народились після резонансної подібності, з великою пошаною ставились до

тих, які народились під час оної. І, як на мій суб’єктивний погляд, ті що

виявляють паку пошану, повинні дожити, як мінімум до граничної цифри, яка

вказана на шкалі координат часу, а це 2050 рік. Пишу, як мінімум, тому що

після резонансний період у цьому законі, на сьогоднішній день складає 2,5

цикли зміни поколінь. І тому, для одних людей, це може бути і як мінімум, а

для других, у яких відсутня вищезгадана пошана до людей, яким за 60 років,

можливо і сьогоднішній день стане як максимум, у їх житті.

Не знаю наскільки можна довіряти науці з назвою статистика, але є така

інформація, що на території Японії мешкає 32 тисячі людей, вік яких сягає

понад сто років.

 Можливо в Україні є і більша кількість таких людей, простонедосконало розвинута ця сама наука на ймення статистика. Звідси можна

зробити висновок, що чим більш розвинута наука у деякій окремо взятій

спільноті, тим більше людей у них доживає до такого поважного віку. А це

говорить про те, що цю саму науку, потрібно розвивати і у нас в Україні. Саме

науку, а не наукове знання. Це, знову ж таки, суб’єктивне враження автора

цієї роботи.

От хто стоїть біля керма цих процесів у країні, ось той і повинен вирішувати.

Звичайно він повинен прислуховуватись до ідей науковців, але ці ідеї

повинні, як на мою думку, бути викладені зрозумілою українською мовою, а

не були б зашифрованими у купі тавтологічних конструкцій, як намагання

показати свою ерудованість і вміння складати гарні, але безвідносні,

щоправда, можливо і логічно не суперечливі, словесні конструкції. Такими

речами, в принципі, люди займались ще у древності. Зафіксував їх Платон у

своєму діалогові, здається Горгій, де йшлося про один випадок, коли

любителі софістики брались доказати простому жителю Афін, методом

логічно послідової підміни понять, що той пес, якого він бачить на подвір’ї, в

принципі може бути його батьком.

Щоб довести суть цього розділу до логічного завершення, потрібно ще

поставити крапки над І. Так що саме значить словосполучення наукове

знання? Для наглядності потрібно привести приклад. От, скажімо, написав я

курсову роботу. А це значить, що в міру того, що я вважав за потрібне, ті

знання, якими я володію, я виклав у вигляді інформації на фізичному носії,

який називається флеш пам’ять, з можливістю подальшого його друку на

папері. Такий тип роботи на українській мові означає наступне – знання,

окремо взятої людини, зафіксовані нею самою, у вигляді об’єктивно існуючої

інформації.

А що ж таке наукове знання? Такий самий приклад. От скажімо я набираю

цю курсову роботу у текстовому редакторі Майкрсофт Офіс 2007. І не

виключено (наголошую, не факт, а припущення), що дана корпорація володіє

засобами для збору інформації з комп’ютерів, на яких користуються її

продуктами. Звичайно, не вся інформація підлягає збору, а тільки та, яка

оброблялась програмами від цієї комерційної спілки. І от коли цей текст, який

є викладеним моїм знанням, потрапить до рук співробітників корпорації, і

далі, надрукується у якомусь виданню, і при цьому автором буду значитись не

я, от тоді таке моє знання, стає вже науковим для того нового автора.

Нагадую, це не стосується цієї роботи, це просто наглядний приклад, для зрозумілішого пояснення, деяких, загальноприйнятих висловів, суть яких,

чомусь?, не викладається у тлумачних словниках.

Простіше кажучи, порушення авторських прав, плагіат, копірайт,

наукове знання – це по своїй суті - СИНОНІМИ. Але, як було вказано у

Вступі до роботи, вони рідко зустрічаються поруч, а от коли зустрічаються —

виходить - мегатавтологія. Порушення авторських прав - застосовується в

основному у професійній мові юристів, плагіат, - у діячів від культ

просвітницької діяльності, копірайт - у журналістів, відповідно поняття

наукове знання, також не є виключенням. Ним користуються науковці, тобто

люди, які професійно займаються НАУКОЮ. Це поняття застосовується у

випадках, подібних до тих, які вказані мною, як синоніми на початку абзацу, і

вживаються вони людьми, які також професійно зайняті, але в інших сферах

людської діяльності.

Приклад з життя. Є такий математик, жив за зламі минулого і позаминулого

сторіч. Звуть його Пуанкаре, кажуть був соратником самого Ейнштейна,

допомагав йому вкладати його фізичні ідеї в математичну форму. Так ось,

загадав він загадку, щось там про визначення поверхні «бублика» у вимірах

починаючи з трьох..., і вище. Є такий Інститут Математики, названий на

честь Клейна. Хто це такий, я не знаю, але припускаю, що мабудь математик.

Так цей Інститут, запровадив навіть премію, на кшталт Нобелівської, тільки

суто у математично-науковому профілі. Сума сягає, здається, 1000 000

доларів США (число 64, якщо дивитись на нього у двійковій системі числення). Її номінантом, може стати будь-хто, якщо вирішить хоча-б одну з десяти математичних, як вони їх

назвали - проблем тисячоліття. Загадка від Пуанкаре, також входила в цю

десятку.

Йдемо далі, в Санкт-Петербурзі в наш час проживає професійний математик

в минулому, на прізвище Перельман, я дивився у Вікіпедії, навіть не родич

відомого Радянського математика, з таким же прізвищем. Здається він

старший мене за віком на декілька років. Так ось, і пишуть, і в новинах

розповідють, що він у парі з одним Математиком з Америки, вирішив таки у

2005 році цю задачу, і йому, після прискіпливих перевірок, через пару-трійку

років, на пару з колегою з-за океану, таки номінували цей мільйон. Читав ще,

що там, правда, математики з Китаю також претендували, але їх не

номінували. Але цей Перельман, взяв, та й відмовився від премії, звільнився з

математичного Інституту, у Санкт-Петербурзі, де професійно займався

науковою творчістю. Мотиви – без коментарів.

 Напевно набридло постійно експлуатувати Наукове Знання. Кажуть він вирахував розмір цієї самої геометричної фігури для трьохмірного простору, а це було найскладніше.

Дивився я один Австралійський документальний фільм де обговорювався

саме цей випадок, з відмовою від премії. Там звичною мовою, не

математичними символами, пояснялось, що саме потрібно було вирахувати.

Там була присутня така інтерпретація цього «бублика», площу з об’ємом

якого треба було вирахувати: Кожна людина, по своїй фізіологічній,

матеріальній суті, в принципі є таким самим бубликом, тільки дещо

деформованим, відносно до загально відомої геометричної фігури. От не

знаю, як цю інформацію назвати?, - Науковим Знанням, чи просто...

ВИСНОВОК.

Розпочати цей підсумовуючий розділ, хочу з першого розділу роботи. Там

було вказано, що у цій курсовій будуть відсутні додатки як такі. Хочу

пояснити чим викликане таке порушення загальноприйнятих норм, можна

сказати стандартів, по написанню такого роду робіт. Це не є мої примхи, і на

то існують об’єктивні, як на мій погляд, причини. Інформація на яку я іноді

посилався в тілі роботи, збиралась мною не за тиждень два, а на протязі

тривалого терміну часу, це якнайменше три роки, саме стільки я навчаюсь в

університеті. Віднайти де саме була почерпнута та чи інша ідея, думка

мислителя з попередників, у мене не має чисто фізичної можливості. Не

вистачає часу.

Останній рік, я працюю в одній бюджетній організації, і деякий час з

відпустки, заробленої за цей рік, я витратив на написання цієї роботи. Якби

не ця відпустка, то робота в мене вийшла б - суто з Наукового Знання, а так

тут викладені лише... До чого я веду, якщо перших два роки я відвідував

сесії, як показує залікова книжка, більш-менш з цікавістю, то на даний час у

цьому відвідуванні, стала присутня ще й доля корисливості. Чотири сесійні

відпустки на рік, і плюс одна 29-и денна, причому всі п’ять відпусток

оплачувані. Це, як на мою думку досить непогано. І от якщо, вельмишановна

комісія по прийманню курсових робіт, домовиться з керівниками організації

де я працюю, щоб мені надали ще й шосту відпустку, хоча б на неділю, тоді я

буду в змозі оформити ще й ДОДАТКИ.

Причому, якщо такий хід подій буде мати місце, я на себе навіть беру

зобов’язання так оформити ці додатки, що там навіть буде вказано, яка хвилина того чи іншого аудіо твору, вказує ту чи іншу на ідею, зафіксовану у цій роботі. Плюс посилання на сайти, де викладені першоджерела. Хоча, як мені здається - це зайве.

У висновках, як правило, іноді вказують де можна застосувати в

майбутньому, ті чи інші, як їх називають молоді науковці, вирішення проблем,

які розглянуті в цій роботі. Справа в тому, що я не бачу проблеми, і можливо

тому, відсутнє і загальноприйняте рішення. Твір написано у вигляді монологу,

але, я надіюсь, може стати діалогом, або, навіть полемікою, в процесі його

захисту. 

З найкращими побажаннями, Дуткевич Сергій.

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ перший. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ ЯКІ ЗАДІЯНІ В ТЕМІ РОБОТИ.

Розділ другий. АЛГОРИТМ І ПРИКЛАД З КОМЕНТАРЕМ.

Розділ третій. ЗАСТОСУВАННЯ АЛГОРИТМУ. ХАРАКТЕРИСТИКА

ДЕЯКИХ З ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ.

Розділ четвертий. НАУКОВЕ ЗНАННЯ.

Коментарі.

 Хочу зауважити слідуюче. У вищезгаданих характеристиках поняття научне знання з його синонімічним порівнянням з деякими іншими поняттями - немає нічого зазорного. Всі люди, як на мою думку, в процесі свого становлення людьми, проходять через такого роду діяльність, яка в тій чи іншій мірі повязана з цими поняттями. Просто все залежить від прошарку суспільства, де прийшлось народитись тій чи іншій молодій людині. Сама проста назва всього вищеприведеного під егідою синонімів - це КРАЖА. Якщо перейдете за цим посиланням, можете побачити чорно-біле англійське кіно, де показана деяка спільнота I(2) молодих людей, де така річ навіть культивується з пошаною. Там і Педагог присутній. Музику я наклав від Жанни, чув, що у неї оперний голос. Може вона й проти такого міксу, я у неї не питав, може їй і не подобається. Нічого не вдієш, зато мені подобається, є така російська приказка: Нравится не нравится - спи моя Красавица. 

 До речі фільм той знято по роману одного англійця, а імя йому - ЧАРЛЬЗ. Жив він давно. Знаю ще одного чоловіка з таким іменем, актора кіно, але він молодший, і всі його чомусь називають Чарлі. А також хочу ще згадати одного сучасного американського актора комедій. Перші фільми які я побачив з його участю, містили в титрах його імя як - Чарлі. А от у більш пізніх фільмах, він став у титрах зватись Чарльз. Він ще в пародії на ТопГан знімався. До речі, того що знімався у оригіналі, звуть Том, і він, десь я читав, є адептом вищезгаданої мною релігії, під назвою саєнтологія. Симпатична в тому фільмі Кураторша в нього була... Ось як іноді можна побачити зріст людей, від менш поважних до більш. Так ось, цей, самий перший згаданий мною Чарлі,  написав ще й "Принц и Нищий". Ця книга мені більше у дитинстві сподобалась, тоненька, відносно згаданої, контрасти яскравіші..., а може її і Твен написав, але навряд-чи, з чого б це, Американець писав би про Англійця, на Острові-ж свої писаки імєются.

 У США є такий письменник, звуть Марк, також про дітей писав. Так от якщо порівняти творчість цих двох діячів англомовної культури, одразу мені кинулось в око одна закономірність, як у тій російській приказці : У кого что болит, тот о том и говорит. По українськи також можна перевести, але там з наголосом не складається... Так ось, якщо у англійця добрим злодієм виступає Старий Єврей, якщо я не помиляюсь характеризуючи образ ПедаГога, то у американських англійців Твена, таким злодієм являється Індіанец.

 Вся справа в тому, де кому прийшлось народитись. І от в залежності від цього, одні порушують авторскі права, інші займаються копірайтом, треті експлуатують наукове знання, а четверті - просто крадуть. Але це все можна назвати одним реченням: Протиправні дії однієї людини, або групи людей, проти іншої людини, або групи людей.  І з огляду на повсякденну рекламу таких речей, як у фільмах, так і у новинах, це доволі поширене явище, і до цього у суспільстві відносяться нормально. Це-ж не я придумав: наказують не за те, що вкрав, а за те, що спіймали на гарячому. А кого ловлять на гарячому?, як правило, або слабких, або недосвічених. А хто ловить?, як правило сильні та більш досвічені. Ну чим не Закон Джунглів, який звучить по російськи коротко і ясно: КТО СИЛЬНЕЕ - ТОТ И ПРАВ. 

 До речі, сьогодні на парах слухав лекції з предмету ЕТИКА. Доволі цікавий предмет. Про цінність Моралі в нашому суспільстві. Один нюанс запамятався. Викладач каже, що - як можна ознайомлюватись з першоджерелом інформації, не ознайомившись з його критикою. Моя думка така: Джерел у цьому світі мало, а от бажаючих покритикувати - мільйони. Так навіщо розпорошувати свое життя на безглузде витрачання часу для ознайомлювання з критикою. Мова не йде про  першоджерела сьогодення. Мова йде, про ді джерела, інформація в яких шліфувалась століттями, а в даному випадку тисячоліттями, бо мова йшла про Античність взагалі, та про Платона зокрема.

 І ще одне хочу відмітити з приводу вищезгаданої пари. Викладач з Етики, в процесі спілкування вжив такий термін, як МАРГІНАЛИ. Я поцікавився, а кого саме він має на увазі, вживаючи це слово. Він на мене здивовано подивився, ніби питаючи, невже студент третього курсу, не знає що таке Маргінал? Ну і почав розповідати, що це - ниці жебраки, живуть за межами суспільства... Хочу зауважити: Якщо розглядати суспільство, як таке, що має деяку межу, то відповідно воно ще й повинно мати деякі полюси. І от якщо на межі суспільсятва з одного полюсу, знаходяться маргінали у вигляді ницих жебраків, то на межі суспільства з другого полюсу, знаходяться маргінали у вигляді олігархів керівників. Візмемо для прикладу законотворчі органи світу, які, по своєму принципу побудови, є подібними у всіх країнах, і в Україні зокрема, такий орган зветься - Верховна Рада. От хто там засідає? - По великому рахунку це прості БПМП, що розшифровується, як - Без Постійного Місця Проживання. По російськи така абревіатура виглядає так: БОМЖ, але це відноситься уже до ДУМИ. Адже вони на п'ять років приїхали, пожили у квартирах, які їм продезинфікували після попередників, і поїхали назад додому. Але на момент отримання заробітної плати - вони чистої води Жебраки, але багатші матеріально за основну частину суспільства. 

 З цього приводу є анекдот. Правда в тій інтерпритації, в якій я почув його вперше, він звучить дещо вульгарно. Вульгарність, як поняття, влучно охарактеризовано в творі Леніна "Матеріалазм та Емпіріокритицизм". Не памятаю з якої книги він зідрав цю інформайію, але мова там йшла про деяких діячів від науки Західна Філософія, які проводили паралель між діяльністю мозку та печінки, по типу щось такого: - Мозок так само виробляє думки, як печінка жовч. Так ось, як написано на початку сторінки, мета оної, в тому щоб адаптувати текст курсової роботи для онлайн перегляду. Адже, чисто теоретично, з ним (текстом) можуть ознайомлюватись представники, як різних рас, так і прошарків суспільства. А тому, якщо в українській інтерпритації, дія в анкдоті тривала пару годин, і між двома кумами, то для адаптації його на міжнародний рівень -  приведу слідуюче гумористичне оповідання. Стосується воно терміну нюанс, що, має синонімом слово - відтінок, і приурочене до інформаціїї з попереднього абзацу.

 Зустрічаються два чоловіки, друзі дитинства, ровесники, не бачились багато років. Так сталось, що один Працює в законотворчому органі під назвою Парламент, а інший в тій самій країні - Жебракує. Першого звати дон Петро, а другого просто Хуліо. Пішли вони десь посидіти, згадати минуле, випити. Випили одну пляшку Саке, другу, почала вже бесіда клеїтись. А про що мова може йти між двома веселими чоловіками - або про Баб, або про Бабки. Дівчат не було, вони ж двоє, тому мова пішла про гроші. Перший, той що Хуліо і каже, - ось хожу по вулицям, прошу, дєнєг неміряно, але як їх легалізувати не знаю. А другий , той що Петро і відповілає, - теж хожу прошу, тільки не на вулиці, але на відміну від тебе, ніхто мені не подає. Тоді Хуліо йому й каже - та ми ж с тобою колеги, тільки є один нюанс. Петро питає - а що це таке - нюанс? Хуліо здивовано  - колего, ти не знаєш шо таке нюанс?, давай тоді я тобі на прикладі поясню, заодно, можливо, і грошей заробимо. От дивись, я чув є така організація, яка за те, що чоловік родить дитину, цілий мільйон доларів США пропонує. Давай, я буду Татом, а ти Мамою, і разом спробуємо ці дєнгі отримати. Але ж неможна просто так, потрібно весілля зіграти. Дон Петро повівся. Зіграли свадьбу, перша брачна ніч, все як у людей, а на рано Хуліо, це той що тато, каже Дону Петро, а це той що мама - от дивися колего - тепер ти ГЭЙ і я ГЭЙ, але є нюанс...

 PS 14/VI/2013року: Хочу дати оголошення: Загублено дівчинку, яка  навчається в ЧНУ, напрям релігієзнавство, заочна форма навчання. По її проханню викладаю звернення до своїх батьків або родичів, про те, щоб вони забрали її з цієї Кафедри.

В двух словах опишу, чим викликане таке оголошення. Прихожу сьогодні на девяту в універ, іспит здавати, біля розкладу стоїть чорноволоса дівчина, і щось там розглядає. Субота, студентів мало, бачу а це студентка з паралельної групи. Привітались, і вона так песимістично: - А який смисл у цьому навчанні, не бачу. Я їй давай поясняти, приходиш спілкуєшся з новими людьми, тобто викладачами, сокурсниками. А вона каже, - А, для бізнесу вчитись не потрібно, он я скільки знаю двієчників, так вони ось якими бізнесменами стали. І давай мені називати прізвище, і питає чи не знаю я. Я кажу ні не знаю. Вона дуже здивувалась, і продовжує щось таке - як це так, друга людина в Україні після Ахметова, власник Буковелі, а ти не знаєш? Я кажу, про Ахметова по телевізору чув, і про Абрамовича з Березовським (Земля йому пухом), також чув, і навіть всіх їх там само бачив, і про Буковель також, і що власником цього курорту була група Приват, чув, а от прізвище, яке ти називаєш - може й чув, але не памятаю, дуже рідко звучить в телеефірі, напевно. Тут вона й каже, - А що ти тут робиш, між двадцятирічними дівчатками, коли тобі за сорок? 

 Тут мені терпець урвався, ну як їй пояснити? От я й кажу: - Дивися, всі розумні діти, навчаються на стаціонарі, а дурні - виходить, що на заочній формі навчання. Не я ж прийшов до Вас, розумних дівчат, на стаціонар, а значить ти дурна, раз залишила стаціонар, і перейшла до нас дурних на заочне відділення. Вона каже - От уже і оскорбленія пошли.

 Ціла група хлопців, її ровесників, також навчаються з нею в групі на релігієзнавців, заочна форма навчання. Але це паралельно зі стаціонарним Богослівям. Всі вони амбіційні, і тут між ними продавщиця. Каби чогось не вийшло, якась купівля-продажа, чи що. У неї-ж наміри іти у Бізнес, значить потрібно йти вчитись у Торгово-Економічний Інститут, як ото Яценюк, здається. Це не далеко від університету, всього дві зупинки на тролейбусі. Всі ж знають, що на філософів, тільки малоімущі йдуть вчитись, як приклад з історії України - Сковорода Г. А вона ще ж і гроші платить, навіщо купувати те, що не збираєшся використовувати за призначенням. 

  Я також не збираюсь свій диплом, якщо отримаю, задіювати для працевлаштування вчителем. Але в мене зовсім інша ситуація, як в тому Радянському анекдоті. Колись, у Союзі, у анекдотах ходили різні персонажі. Вживалась і національна приналежність дійових осіб. Так ось, Грузин, як персонаж анекдоту, уособлював собою, людину багату матеріально, і той, який любить цим багатством похизуватись. Анекдот слідуючий:

 Приїхав молодий грузин, назвем його Біджо, в Москву вчитись в університет і після місяця навчання пише листа додому:

 - Дарагіє маї Радітелі! Не магу нармално учитса, все студенті, палцем паказиваут, пачему я ежжу на Волга, а они на тралебусе?..., ну і так далі.

 Через дві неділі отримує листа-відповідь від Батьків:

 - Не переживай, Биджо. Мы уже обо всём позаботились, купили тебе собственный тролейбус, и даже этаж в корпусе на Ленинских горках выкупили, а также, вместо номера в гостиннице Украина, которая возле Киевского вокзала, купили тебе целый корпус общежития в студенческом городке. Ничё страшного, главное чтобы ты учился хорошо, и не выделялся из общей массы студентов. Но при желании, в гостинницу Украина можеш и вернутся, ведь и её, и МГУ, и Министерство машиностроения, как здания, были построени при царе, который нашим земляком был, Йосей звали. И ещё четыре похожих шпиля при нём построили. А вот Всемирный Дом Советов, не успел наш Зёма замастырить. Церквушка хилая была, он её завалил, вырыл котлован, а потом Война, которая ВО, не было средств, потом басейн с зимним катком, под открытым небом организовали. В будущем, говорят, опят Церковь построить хотят, такую же как была, но покрепче, чай материалы получше будут. Ну всё, будь здоров, пользуйся, хоть иногда, Метро, его тоже при нашем Земеле заложили. Брось Волгу, спустись под землю, там мозаика красивая, из каменей разноцветных... Эскалатор кушать не надо, на нём люди иногда катаются. Береги себя, любящие тебя Папа и Мама.

Ось придумував листа з минулого, від батьків, і на думку спала інша алегорія. Граю зараз в одну браузерну онлайн гру. Деякі Юзєри, притримуються думки, що такого роду ігри - це для бєдных. Багаті, як правило, грають у щось таке, де потрібен потужний компютер, щоб графіку підтримував. ЕVО наприклад. Не буду спростовувати, кожному своє, німці кажись так казали. Так ось, гра описана мною і тут і тут. І тут, придумавши листа, я побачив своєрідну подібнісь, між сімома центрами контролю щита цитаделі з гри, та сімома будівлями в Москві. І карта у грі, може нагадувати не тільки Австралію, а і Московську область. До речі, один раз цитадель у грі уже вальнули. Зараз, другий за потужністю алянс, уже контролює чотири центри управління щитом захисту. Якщо він в змозі буде зробити це на протязі місяця, щит відключиться, і можливим стане фізична атака безпосередньо самої фортеці. Це все звичайно дитячі іграшки і до реального життя, ніякого відношення не мають, адже сервера російськомовні, граки також, напевно. Можливо і не всі, а то на мої дві бази напав один тут якось, а на листи мої не відповідає. Пропоную по скайпу звязатись, обговорити деякі питання організаційного характеру, адже мій алянс AВСTРAVIR - МАЄ 8 БАЗ, АЛЕ ОДНОГО УЧАСНИКА, ТОБТО МЕНЕ, А У НАПАДАЮЧОГО АЛЬЯНС СКЛАДАЄТЬСЯ З 43 ЧОЛОВІК, АБО ЖІНОК, НЕ ЗНАЮ НЕ ПЕРЕВІРЯВ, А ВОНО У НИХ ГОЛОВА. Пишу воно - бо не знаю якого гравець роду в житті. Думаю може хоче вступити в мою партію, навіть запрошення йому до Австралії надіслав, разом з усіма його членами. Морозиться, німий напевно. Мишою користуватись навчився, а клавіатурою ще ні, дійсно - з такими суперниками, гра не тільки для бідних, а виходить що і для дурних. Себе з цієї категорії не виключаю, був-би розумним, не грав би... Але час потрібно за чимось вбивати, змоги на вертольоті кататись немає, а волшебніка чекати - наївно, ось і граю...

 Відійшов від теми. Мета коментарів - адаптація роботи для онлайн перегляду. Ось недавно вирішив поставити на музику антипіратський ролік від  SONY. Сказано-сделано. Один нюанс, правда є, для того щоб цю рекламу розповсюдити, потрібно було зламати захист на DVD-диску, де вона розташована як упередження і профілактика до такого роду діяннь. От тепер і думаю, правильно я вчинив чи ні? Мало того, ще й музику без спросу наклав. В чотир'х інтерпритаціях, у мене-ж 4 аккаунти, які можна відеом підгружати. Ладно, співачка з прізвищем Йолка, ми з нею, майже родичі, якщо брати до уваги, що вона родом з Закарпаття, я з Буковини, то відносно того де знаходиться Сервер на якому я зараз провожу набір тексту - вказані місця майже поруч. Та й пісня цікава, особливо кліп, в якому фігурує виконавиця пісні у сарафані, майже як школьниця. Подивившись його, з пару років назад, нахлинули спогади з 90-их.

А що, є час, можна і згадати. Правда тоді все називалось дещо простіше, але щоб не виглядати вульгарно, у тому смислі, який був вказаний вище, з Леніним і Печінкою, я як студент третього курсу кафедри філософії, буду вживати загальноприйняті у наукових колах терміни. Не дурно ж відвідував сесії. Так ось, влаштувався я у 1994 році на одне підприємство водієм. Контора була міжнародного характеру, і іноді співпрацювали з подібними утвореннями і у Закарпатті. У них там все було поставлено зовсім на широку ногу. Офіційно, столиця даного регіону, Ужгород, але в ті часи, весь Діловий світ був зосереджений у Мукачево. Займались вони продажею автомобілів Російського виробництва своїм Мадярським партнерам. І наша організація до них іноді приєднувалась, суто щоб допомогти, чисто робочих рук, які вміють водити авто їм там не вистачало. Виникає питання, а кому ЇМ. Це трошки складно пояснити, але спробую. Уявіть собі великий концерн, от хто ним керує?, правильно - Совет Директоров. От щось подібне було і там. Я знаю тільки декількох членів, по причині що не місцевий. Це такі прізвища як Гриць, Хром, Фун, Бец, чув про Гешу і Кірчу, але особисто з останніми двома не знайомий, хоча Геш є багато, знаю одного з Житомира, який в Мукачево на той час і осів. 

 Так ось, Промислове обєднання, займалось комлексною поставкою, і гарантійним ремонтом авто у Венгрії. Я працював у відділі гарантійного забезпечення, по обслуговуванню незадоволених клієнтів, тих Мадярів які кулили авто і у них там щось зламалось. Там навіть була така послуга, що на протязі 14 днів, якщо машина купцеві не сподобалась, наш відділ її забирав, а Мадярські партнери, які при покупці всіх автомобілів у країні знімали налог з покупців, за обоюдним домовленням сторін, Закрпатсяько-Венгерських, невдоволеному покупцю, своєму співвітчизнику, віддавало гроші. Роботи було - непочатий край. Потім, наше підприємство, почало займатись гарантійним обслуговуванням не тільки російських авто, але й німецьких. Ці корінні Венгри, такі вередливі, то їм це не так, то їм люк при наявності кондиціонера потрібен. Але це дрібниці. ДО ЧОГО Я ВЕДУ. До кліпа Йолки і спогадів. 

 Якось раз, один з Закарпатських Директорів, а саме Гриць і Компанія, залишився з моїми Чернівецькими співробітниками залагоджувати деякі питання організаційного характеру з Мадярськими партнерами. Жили вони в Будіку, і їх жінки приїхали до них робити ШОПІНГ. Ті затарились у магазинах лахами, і мені сказали відвезти їх домів у Мукачево. Їхав я тоді на червоній вісімці, взяли у одного товариша з Чернівців. Він працював на іншому підприємстві, також потужне, як Джайністи в Індії, займалось контролем ринку у місті, де продавали товари з Турції, Китаю Індії. Мій тезка, довгий час гостював на крайньо-східній Півночі. У нас, в принципі, було багато і своїх автомобілів, але все не кондиція, в смислі по місту пересуватись можна, а от щоб у дорогу, - не ризикували, не дурно ж від них Мадяри відмовлялись, тому, взамін своїх недодєлок, брали на прокат відносно добрі авто.

Так ось, привіз я їх додому, як в тій репліці, восєм дєвок адін я, правда жінок було тільки четверо. Гриць жив у особняку, зупинились у нього переночувати, а на слідуючий дeнь я з двома жінками моїх чернівецьких співробітників, мав поїхати додому. І от який я був здивований, коли о восьмій ранку, у Гриця в хаті, у тій кімнаті де я спав, а це була гостінна, на всю потужність почав колбасити кислотою музикальний центр, здається технікс. Але на цьому ще не закінчилось. У кімнату, заходить дівчина у розовому короткому сарафані, і починає робити прибирання. До цього я таке бачив тільки по телевізору, або в якихось готелях. От не знаю, чи то молода горнічна музику включила, чи то таймер так було виставлено, як свого роду будильник. І от дивлячись кліп Йолки, вібачаюсь що так фамільярно, просто не знаю як звати, згадую той момент з свого життя. 

  До речі, чув, що Гриць той, жінку, хату лишив, бо намолотив Бабла, та й викупив собі десь острів, чи-то на Сейшелах, чи-то на Гаваях, а може навіть і на Мальдівах. Але не знаю точно чи жінку покинув, можливо, між чоловіком і дружиною, в Астралі якийсь постійний звязок і існує, це таїнство за сімома печатями, і мені поки-що невідомо, можливо в майбутньому і в мене щось подібне буде. До речі, вищезгаданого Кірчу, хоч і не знав, але чув у нього подібна до Грицевої ситуація сталась. Покинув і жінку, Вікторію, і дитину. Залишив їм трьохповерховий особняк, стосороковий. Та, від такої несподіванки, у Чернівці навіть приїхала, то подруги, мого співробітника дружини, розвіятись, чи що. Волосся у неї як крило Ворона по кольору, і у вищезгаданої Співачки також, така порода напевно, у Закарпатті. Я з нею спілкувався пару разів, на чийомусь дні народження у ЛЮБЕ, і ще десь... Так розповідала, Той поїхав, лишив майно дитині і їй, а його Батьки, прийшли і особняк з машиною забрали, а їй з малим квартиру купили. Але давно то було, може зараз онукові все і віддали, не зна..., кажись 17 років як минуло.

 Але спогади спогадами, але курсову роботу потрібно адаптувати до логічного завершення, в плані онлайн-перегляду. От про що мова? Нагадую - темою є Наука. А про досягнення оної на сьогоднішній день, у роботі - ні грама. Існує така інформація, в новинах чув, в США шкандаль великий розгорівся. США я надіюсь розшифровувати не потрібно, а от етимологію слова ШКАНДАЛЬ розглянути можна. Існує така думка, що своїм корінням цей термін має два різні поняття, а саме - СКАН - від слова снанувати копіювати, та прізвища укладача тлумачного словника російської мови - ДАЛЬ. І от коли присутній цей самий тлумник, то зі скопійованої маси даних, виокремлюється конкретно-потрібні  інформаційні факти, в результаті чого і виникає СканДал.

 Так ось, цей самий сполох серед журналістів, піднявся по причині оприлюднення деякої інформації, одним співробітником сікрет-сервіс у минулому, з приводу відстежування державними структурами персональної інформації громадян, за допомогою компютерних спецпрограм. Серйозний закид, щоб не сталось як у випадку, з загальновідомим українцем грузинського походження, якщо перейдете за посиланням наука, трохи вище по тексту, там цей випадок згадано, в парі з Майн Рідом. Про що взагалі мова - я не можу зрозуміти. Адже всі персональні дані кожної доброчинної людини і так є в наявності у Державних Органів. Але от якщо людині є що приховувати, якісь протиправні свої дії, то за нею і слідкувати не потрібно, параноя її так доконає, що вона, на зразок цього журналіста. почне всі секрети розповідати, і ті які знає, і навіть ті про які тільки здогадується. Це свого роду чорний піар, можливо йому за це платять більше ніж платили на попередньому місці роботи. Адже він, я чув, як Березовський, в Англію переїхав. Да, Юнайтед Кінгдом цікава країна, там знаходять прихисток всі обездолені на своїх Батьківщинах, яскравий приклад - Карл Маркс.

 Знову я відійшов від теми. Суть - а яким чином, з наукової точки зору, можливо таке відстеження. Журналістка, з новин, говорить - інструменти, за допомогою яких таємно збирають інформацію є - загальновідомі програми від Гугл, Скайп, Фейсбук. Що далі каже у новинах дана особа?, а далі, тупо йде реклама інших, альтернативних програм, і заспокоєння тим, що ці програми, з точки зору конфіденційності - надійні як залізобетон. А звідки така впевненість? По суті, хто такі журналісти?, це в принципі не є важливо. В даному питанні є важливим те, що вони не є програмісти. А якщо вони не програмісти, то і розуміти, як саме працює та чи інша програма - вони не можуть. Але можуть розказувати, всім бажаючим слухати, саме те - що їм скажуть їхні друзі програмісти. Одним з таких бажаючих виявився і я, і на основі отриманої з цього приводу інформації, викладаю свої враження у вигляді цього тексту. 

PS 01/VII/2013. Тільки що подививсь російські новини, напевно у запису. Шкандаль докотився і до Європи. Ініціатор, взнав його імя - звуть майже як Сурового (не плутати з Суворовим, той російський полководець, через Альпи ходив, як Ганібал, тільки трохи пізніше і з другого боку підкатував, прислівя придумував: тяжело в учении - легко в бою, училище за його імям в Росії існує, а цей - Бард, про якого на російській мові згадано на підсторінці цієї сторінки), Прізвище - Знову Ден, чи-то Сніг Дан, ступінь у східній ієрархії єдиноборств. Дуже збаламутились, по словам російського телеведучого новин, діячі від політики в Європі, один, з Хорватії, навіть послу Америки хоче свое ФЕ висказати, але ніяк зустрітись не може, якщо я правильно зрозумів. Як це так, слідять. От мені цікаво, невже за ними хтось у туалеті слідкує, коли вони нужду справляють? Якщо ні, то чого б я возмущался, навпаки, радіти потрібно, безкоштовна реклама, за рахунок спецслужб США. А перебіжчика може спіткати доля як у цьому уривку з фільму про Перельманівські (перейшовши за посиланням, одночасно тисніть дві клавіші [ctrl+F] та у відкрившомуся маленькому віконечку браузера, наберіть прізвище з тіла посилання, одразу опинитесь в потрібному місці сторінки, де вищезгаданий математик описує Сушки від Будди [Сушки - це маленькі сушені бублики, їх ще називають - Бараночки, напевно від слова Баранка, що у вузькому науковому колі водіїв - означає - Руль яким керують автомобілем, тобто повертають, або вліво, або в право і він з вигляду також має округлу форму. От скажімо у льотчиків, замість БАРАНКИ, ВЖЕ ЙДЕ ШТУРВАЛ, ВІН БІЛЬШЕ СХОЖИЙ НА РУЛЬ ВІД ВЕЛОСИПЕДА, ТА НИМ МОЖНА ПОВЕРТАТИ НЕ ТІЛЬКИ ВЛІВО ТА ВПРАВО, а й вверх та низ. Сушкою ще іноді називають літак КБ Сухого чи Сухарьова, дививсь як у Франції модель 35 кардебалети показувала, плоский штопор і все таке. В даному випадку мова йде про круглі засушені кусочки хліба, які в Радянські часи коштували 1 копійка штука, як і поделко сірників, які я порівняв з шестидесяти чотирма золотими шайбами різного наружнього діаметру та однакового внутрішнього.]) Бублики. А може і вже горілкою почали лікувати, а то-б чого він би так розійшовся?

 Не підготовленому читачу, це мабудь важко зрозуміти. Для більш чіткої картинки, потрібен наглядний приклад. Де його шукати?, ну звичайно-ж в Україні, я ж не громадянин Штатів, і тому з їхнім життям у політичнх колах знайомий дуже мало. Чому для прикладу беру політику?, загальновідома інформація, всі імена, за допомогою телевізорів - у всіх на слуху, легше пояснювати. Реально і про ураїнське життя політиків знаю мало, але все-ж новини іноді доводиться слухати. Так ось, мова йде про програмістів і журналістів. Програмісти - свого роду кукловоди, а журналісти - кукли. Але це дуже вульгарно, як на мою думку, і для політичної сцени звучить непідходяще. Краще порівняти з грою на 64-ох клітинній дошці. Про те які ігри бувають на такому полі, звичайно з тих що я знаю, написано тут, правда там дещо з орфографією не склалось, в смислі українською розкладкою написані російські слова, але зрозуміти можна, якщо цікаво. Але в житті, як я вказав на тій сторінці про шахову дошку, все набагато складніше, до всіх тих ігор, ще й карти додаються. Але менше з тим, обіцяний приклад попереду. 

 Другим президентом України, якщо не рахувати Грушевського, був Л. Кучма. Керував авіаційним підприємством, людина досвічена, припускаю, що і в Шахи добре грати вміє. От скажімо я, грати добре не вмію, просто знаю як ходити, і по цій причині, напевно, замість того щоб займати керівні посади, сижу перед монітором, та й намагаюсь довести курсову до логічного завершення. Курсова - це напевно від поняття - бути в курсі. Будь-яка людина, яка знає правила гри в шахи також повинна знати, що найбільшою кількістю однакових фігур - є пішаки. на початку гри, їх - 16, по 8 у кожного суперника. Є ще одне правило у шахах - заміщати своєю фігурою, фігуру супротивника - не обовязково. 

Був у другого Президента України пішак. Звуть його Мельниченко. Чому був?, бо зараз він уже не пішак Президента, але ще продовжує бути разом зі своїм прізвищем. У шахах є і ще одне правило: пішак, який дійшов до протилежної границі поля, отримує можливість стати ким завгодно з Великих Фігур, а їх всього є 5 різновидів, окрім, звичайно Короля. І от коли, Гравець грає у шахи, думаючи що то пішак, а сам пішак у шахи грати не вміє, але добре грає у шашки, та розуміючи, що у шашках бити обовязково, а він бац і не вдарив, бо так йому сказав Гравець, і тепер його можуть забрати за фук, - робить упереджувальний хід, з Пішака перетворюється в Шашку, і методом цього самого ФУКа ініціює потрапляння до рук гравця на проти - тобто Представника якоїсь іншої системи. Але ця шашка, бачила як можна грати в шахи, і потрапляючи до рук суперника Гравця, знову рветься в бій, та перетворюється на Пішака, але вже більш досвіченішого, уже з претензіею стати в майбутньому однією з Фігур, але у суперника. Простіше кажучи поміняв Масть, був блондинкою, а став брюнеткою, а може і навпаки. Бувають випадки, коли на полі окрім одної свиноматки - Ферзь у шахістів - зявляється ще й друга, такого самого кольору. Хотити може як хоче, і як Слон (Офіцер), і як Тура (Ладья) окрім букви Г, це пріорітет Коней, ті і ходять по Ге і бють (заміщають) по Ге, напевно і ржуть по Ге-Ге.

Ось так діло обстоїть і у програмістів з журналістами. Адже те що вони віщають, базується на тих грошах, які вони отримують від своїх роботодавців. А також і на інтуїції. До речі, є такий цікавий, як на мою думку, сайт за адресою інтуіт.ру. Там дуже чітко описується які бувають операційні системи на компьютерах. Це два типи - ПРОЦЕДУРНІ та ПРОЕКТИВНІ. Люди які є звичайними користувачами ЕОМ, користуються процедурними системами. Подібними системами програмно забезпечені - і телевізор, і пральна машина автомат, і т. п. Тобто, вивчивши певний алгоритм дій, та дотримуючись установлених правил, стає можливим кваліфікована експлуатація того чи іншого побутового приладу. Проективна ж система, включає в себе можливість, окрім пасивного її вивчення і користування набутими навичками, ще й удосконаленням самої себе, методом привнесення користувачем оної, чогось свого, як на його думку, корисного для існування і експлуатації того чи іншого приладу, з наявним проективним програмним забезпеченням. Паралель тут можна провести між дипломом спеціаліста і магістра. Якщо перший - засвоїв в університеті і віддає у школах, по мірі необхідності, ту чи іншу інформацію, то другий - до засвоєного привносить ще й щось своє, і потім викладає інформацію у вигляді наукових робіт, статей, тощо.

 Але, що це я тільки про Европу та Америку. А як же Азія з Африкою. Цалуютса. Про Австралію мовчу, як я уже згадував, вона рівновіддалено від усіх народів, тим більше що там навіть знають шо таке ГОПАК. Але гопак на цьому відео, танцюють нащадки Європейців, які по тим чи іншим причинам залишили свої Батьківщини і осіли на Сумчатому Континенті. При бажанні, вони і Лезгінку можуть навчитись танцювати. Хонікально-Історичний Гопак, на сучасній музиці, можна подивитись, перейшовши за цим посиланням. Правда там він називається HАPАК і закінчується як КОNЕС, напевно, по причині, що у 1931 році український сінематограф мало приділяв уваги народному Фолькльору, а от польський, як видно - більше. Корінних же жителів того континету можна побачити на цьому фото: