Філософія
Я пропоную на вибір три різні програми навчання філософії:
1. Курс "Філософія для життя" практичний, він допомагає розібратися в актуальних питаннях, які ставить життя перед кожним з нас.
2. Курс "Філософія: основи" максимально академічний, він містить інформацію про найважливіші філософські питання і дослідження.
3. Курс "Історія філософії" дозволяє отримати систематизовані знання про розвиток філософських вчень.
Ви можете вибрати будь-який з цих курсів або прослухати їх всі разом. Також Ви можете скласти свою власну програму вивчення філософії - вибравши із запропонованих трьох курсів тільки ті теми, які Вас цікавлять в першу чергу.
КУРС "ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ"
1. Добро і зло
Добро - це те, що нам подобається, або нам подобається те, що є добром? Аристотель про золоту середину. Чи є зло відходом від добра? І. Кант: чи може розум визначити, що є добром, а що злом? Добро - це те, що важливо суспільству? Ієрархія добра. Зло. Абсолютне зло. Чому існує зло? Августин Блаженний про зло. Уявний експеримент "Вагонетка". Проблема добра і зла в ХХІ столітті.
2. Свобода
Чи існує свобода? Ідеї про те, що свобода необхідно обмежена (Локк, Декарт, Монтеск'є, Геґель). Ніцше про надлюдину і абсолютну свободу. Г. Лебон про фанатиків і свободу. Свобода і відповідальність: учення Ж. П. Сартра. Поява сучасних уявлень про свободу. Е. Фромм про втечу від свободи. Ідеї Е. Фромма про спонтанність дітей і митців. Прогрес техніки і питання свободи. Свобода в ХХІ столітті.
3. Щастя
Що таке щастя: уявлення філософів, психологів, фізіологів. Як стати щасливим: ідеї Сократа, вчення Г. Сковороди. Гедоністичний шлях до щастя (ідеї Арістиппа). Антигедоністічний шлях до щастя (буддизм махаяни). Аристотель про три різні уявлення про щастя. Християнські ідеї про щастя (Августин Блаженний, Фома Аквінський). Цинічний підхід до щастя (Н. Макіавеллі). Ідеї про ненадійність щастя (Боецій). Щастя і почуття провини. З. Фройд про складність досягнення щастя у цивілізованому суспільстві. Ж. Бодрійяр про комерціалізацію щастя. Питання щастя в ХХІ столітті.
4. Любов
Що таке любов: уявлення філософів, культурологів, психологів, фізіологів. Любов та кохання. Платон про кохання. А. Шопенгауер про кохання. П. Тілліх про любов. Мігель де Унамуно про кохання. Любов як співчуття. Г. Зіммель про любов. Макс Шелер про порядок любові. Карнальний підхід. С. Франк про любов і божественне. Фемінізм і квір-дослідження. Питання любові в ХХІ столітті.
5. Краса і потворне
Гармонія. Зразки досконалості. Платон про красу. Утилітарний підхід: Д. Г’юм про красу. Фантазія і краса: ідеї Г. Лессінга. Інтуїція і краса. Ж . П. Сартр про красу. Мистецтво і краса. Категорія "потворне". Що саме у нас викликає огиду? Дивовижне. Еволюція уявлень про прекрасне і потворне. Різниця культур. Специфіка сучасного мистецтва. Краса і потворне в ХХІ столітті.
6. Бог
Августин Блаженний, Тертуліан, Фома Аквінський, Майстер Екхарт, Григорій Палама, В. Соловйов, М. Бердяєв, П. Тілліх про Бога. Аллах в ісламі. Надприродне в буддизмі. Атеїзм: доводи за і проти. Феномен віри. Психіатр В. Бєхтєрєв з критикою релігії. Л. Фоєрбах про антропологічну природу божественного. Нобелівський лауреат фізик Макс Планк про важливість ідеї божественного. Ідеї Ф. Ніцше про Бога. Ж. Бодрійяр про сприйняття суспільством ідеї божественного. ХХІ століття і ідея Бога.
7. Смерть
Смерть з точки зору медицини і філософії. Аристотель про смерть. Смерть як утрата суб'єктності: ідеї І. Канта, І. Фіхте, Г. Геґеля. Момент смерті. А. Шопенгауер про життя і смерть. З. Фройд про смерть. Страх смерті. Епікур про не існування смерті для людини. Смерть людини і смерть тварини: чи є відмінності? Буддійська філософія про смерть. Християнська філософія про смерть. Сократ про смерть. Платон і Новаліс про переваги смерті. В. Дільтей про нездатність людини прийняти ідею смерті. А. Камю про відповідь на питання «Чи варто людське життя того, щоб його прожити?». Боецій про смерть. У. Еко про смерть. Ставлення до смерті в ХХІ столітті.
8. Суспільство
Мисленнєвий експеримент «Бункер»: як «працює» суспільство. Влада і маси (ідеї М. Фуко, Х. Арендт). Натовп (Г. Лебон, Х. Ортега-і-Гассет). Суспільне і приватне. Права людини. Ідентичність. Утопії. Антиутопії. Суспільство в ХХІ столітті.
9. Реальність
Що в нашому житті реально, а що - ілюзія? Філософські теорії про реальність. Чи потрібна нам реальність? Платон про фантазми. Гі Дебор про суспільство спектаклю. Ж. Бодрійяр про прецесію симулякрів. Кіберпанк. Уявний експеримент «Мозок у діжці». Штучний інтелект: мисленнєвий експеримент «Китайська кімната». Інтернет і реальність. Філософські аспекти «доповненої реальності». Поняття "реальність" в ХХІ столітті.
10. Проектування життя
Важливе і другорядне. Що називають важливим люди, котрі опинилися на порозі смерті? Визначення цілей. Теорії Платона про цілі. Теорії Аристотеля про цілі. Чи виправдовує мета будь-які засоби? Ідеї Н. Макіавеллі. Способи досягнення поставлених цілей. Плисти за течією або намагатися взяти долю у свої руки? Своє і чуже. Життя заради себе або заради інших? Людська гідність. Гармонія з собою. Самовизначення. Ж.П. Сартр про життя як проект.
Дізнатися про умови навчання, а також отримати детальну інформацію щодо курсу можна електронною поштою:
КУРС "ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВИ"
1. Людина
Основні трактування сутності людини: раціоналістична, соціософська, біологізаторська, теологічна. Людина і категорії «природне» та «тварина»: теорії І. Канта, І.Г. Гердера, А. Шопенгауера, Е. Кассірера, М. Шелера. Людина та її тіло: теорії Г. Ляйбніца, Геґеля, Ж.-Л. Нансі, Ж. Бодрійяра, релігійних філософів. Теорія «homo ludens» як альтернатива концепту «homo sapiens». Смерть людини як об'єкт філософського розгляду.
2. Свідомість
Суб'єкт-об'єктне відношення: сутність та еволюція. Основні філософські аспекти осмислення свідомості: інтенціональний підхід; теорія відображення; фізіологічний підхід; теологічний підхід; підхід емпіріокритицизму; епіфеноменалістичний підхід. Проблема соліпсизму. Концепт несвідомого. Мислення. Продуктивність мислення. Взаємозалежність мови і мислення. Самосвідомість. Еволюція самосвідомості. Відмінність між концепціями свідомості у філософії Сходу і Заходу. Апперцепція і перцепція. Специфіка екзистенціального тлумачення самосвідомості. Раціональність. Методи раціонального філософського мислення.
3. Духовне життя
Феномен духовності: соціально-онтологічний, семіотичний, культурогенний, структурний аспекти. Структура духовного життя: духовні цінності, духовні потреби, духовна діяльність, духовні відносини. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості: наукова свідомість; естетична свідомість; релігійна свідомість; моральна свідомість; національна свідомість. Духовні цінності: добро, прекрасне, справедливість, свобода, щастя. Культура.
4. Суспільство
Економіко-соціальний, політико-соціальний, комунікативний підходи до трактування суспільства. Сутність «соціального». Теорії про природу соціальної стратифікації. Механізми відтворення суспільних відносин. Місце інтелігенції в суспільстві. Роль соціальної філософії. Походження суспільства: теорія потреб фізичного виживання; теорія про соціогенну роль статевих відносин; теорія суспільного договору; теорія насильницького походження суспільства. Теорії про сутність влади в суспільстві: класова концепція; концепція інстинкту влади; концепція стримування; психоаналітична концепція; теорія духовного домінування; теорія влади як гаранта зобов'язань; мережева концепція влади; концепція суб'єкції. Влада в суспільстві та політика. Роль мас в житті суспільства. Специфіка масової суспільної поведінки. Теорія «повстання мас». Маси і демократія. Інертність громадських мас. Маси і тоталітаризм. Суспільство: трактування неомарксизму, лібералізму, консерватизму.
5. Розвиток суспільства і народів
Сутність суспільного розвитку. Проблема єдності суспільного розвитку: універсалістський та цивілізаційний підходи. Питання суспільного прогресу: лінійно-еволюціоністський підхід; циклічні концепції. Концепція «Виклику-і-Відповіді». Ідеали, утопічні ідеї, технології, війна як чинники суспільного розвитку. Теорія пасіонарності. Роль особистості в суспільному розвитку: теорія Г. Лебона про значущість ролі фанатиків; теорії детермінації соціальної дії. Історія і суспільний розвиток.
6. Сучасність
Специфіка сучасності. Соціальні та культурні наслідки глобалізації. Вплив технічного прогресу на сучасне суспільство. Проблема тотальності техніки (теорії Ж. Еллюля, К. Ясперса). Проблема прискорення соціальних процесів (теорії Е. Тоффлера, П. Вірільо). Теорія У. Еко про засилля візуального. Віртуалізація життя (теорії Р. Нозіка, Г. Патнема, С. Жижека). Проблема перетворення соціуму на суспільство споживання (Г. Маркузе, Ж. Бодрійяр, Гі Дебор). А. Швейцер про ілюзії людського всесилля.
7. Пізнання
Роль пізнання. Аксіологія пізнання: пізнавати для становлення власної особистості чи для перетворення світу. Чуттєвий рівень пізнання: відчуття, сприйняття і уявлення. Досвід. Емпіризм і сенсуалізм. Критика можливостей чуттєвого рівня пізнання. Раціональний рівень пізнання. Абстрактне мислення. Форми мислення: поняття, судження і умовивід. Розсудок і розум. Здоровий глузд. Місце уяви у процесі пізнання. Питання істини. Принципи кореспонденції і когеренції. Сутність знання. Епістемологічні проблемні поля. Теорії наукової раціональності. Методи пізнання. Філософська критика можливостей пізнання: скептицизм, агностицизм, фідеїзм. Епістемологічні аспекти феномену штучного інтелекту.
8. Розуміння
Можливості розуміння. Герменевтика. Теорії розуміння Ф. Шляєрмахера. Інтуїтивний і порівняльний методи розуміння. Мова як опосередкування мислення і розуміння. Тотальність мови і тотальність мислення автора. Колова структура розуміння. Антиципації. Горизонт розуміння. Теорії Г.- Ґ. Гадамера про розуміння.
9. Буття
Сутність буття. Буття як те, що надає речам їхню сутність. Буття як загальна основа, яка поєднує усі прояви різноманіття всесвіту. Буття як досконалість. Питання джерела буття. Питання процесуальності буття. Питання субстанції: монізм, дуалізм, плюралізм. Ступені втілення буття. Онтологія Н. Гартмана. Поняття «природа» і буття. Учення М. Гайдеггера про сутність метафізики. Причини критики класичної метафізики в Новий час і онтологія. Критика метафізики І. Кантом. Гносеологізація поняття «буття» Геґелем. Пошуки буттєвої основи в нетрадиційних для метафізики царинах. Буття та поняття «реальність» і «існування». Матерія. Матеріалізм та ідеалізм. Об'єктивний і суб'єктивний ідеалізм. Небуття як предмет філософських роздумів. Хаос і порядок як характеристики буття.
10. Рух, простір, час
Матеріалістичне тлумачення руху. Розвиток як різновид руху. Детермінізм Демокріта. Самовільне відхилення руху атомів Епікура. Першодвигун Аристотеля. Діалектична концепція руху Геґеля. Концепція простору Дж. Локка. Концепція Г. Ляйбніца про простір. Теорія Канта про простір. Учення елейської школи про безперервність простору. Нескінченність простору і ацентрізм. Гносеологічні підходу щодо природи часу: вчення М. Пселла, Дж. Локка, І. Канта. Концепція Леонардо да Вінчі про час як винищувач речей. Теорія Платона про знаряддя часу. Проблема вимірювань часу. Ідея теперішнього часу в ученнях Н. Кузанського і І. Канта. Темпоральна концепція М. Гайдеггера. Питання вічності: ідеї Платона, неоплатоніків і Боеція.
Дізнатися про умови навчання, а також отримати детальну інформацію щодо курсу можна електронною поштою:
КУРС "ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ"
1. Антична філософія: досократикиХарактеристика етапу виникнення філософії. Теорія осьового часу К. Ясперса. Процес створення перших філософських учень. Спільне та відмінне в перших філософських традиціях. Мілетська школа: вчення Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена. Релятивізм Геракліта. Піфагорійський союз. Постановка проблеми єдиного і руху, а також варіанти її вирішення: філософія елеатів, учення Емпедокла і Анаксагора, вчення Демокріта про атоми і порожнечу.
2. Філософія Стародавнього Сходу
Філософські вчення давньої Індії. Характерні риси індійської філософії за класифікацією С. Радхакрішнана. Розподіл на ортодоксальні та неортодоксальні школи. Ідеї ведійського періоду. Неортодоксальні філософські вчення Стародавньої Індії: матеріалізм локаяти, атомізм і релігійна етика джайнізму, вчення буддизму. Загальне і відмінне в ортодоксальних напрямках: санкх’я, йога, міманса, веданта, вайшешика і ньяя. Формування філософських ідей в Китаї. Конфуціанство: особистість Кун-цзи; вчення про дао, цзюнь-цзи, ритуали. Філософські ідеї даосизму: вчення «Дао Де Цзін», філософія Чжуан Чжоу. Школа моїстів.
3. Філософія Античності
Значення періоду античної класики і елліністично-римських вчень для філософії Заходу. Антропологічний поворот у філософії античності. Софісти. Життя і вчення Сократа. Сократичні школи: кініки, кіренаїки. Об'єктивний ідеалізм Платона. Гносеологія Платона. Вчення Платона про гармонію всесвіту і про чесноти. Проект ідеальної держави. Вчення Аристотеля. Теорії Аристотеля про причинність та рух. Матерія, форма і ентелехія. Гносеологічні теорії Аристотеля. Етичне вчення і соціальна філософія Аристотеля. Особливості елліністично-римської філософії. Стоїцизм. Епікуреїзм. Скептицизм. Гностицизм. Неоплатонізм.
4. Філософія Середньовіччя
Теоцентризм і антропоцентризм як світоглядні альтернативи. Становлення середньовічної філософії: патристика. Вчення Тертулліана, Орігена. Темпоральне і етичне вчення Августина Блаженного. Особливості філософії Візантії. Ідеї Михайла Пселла. Ісіхазм. Схоластика. Вчення Фоми Аквінського. Дискусія про універсалії. Критики схоластики.
5. Філософія Відродження
Пантеїзм епохи Відродження і натурфілософія. Вчення Леонардо да Вінчі. Теорії Джордано Бруно і Миколи Кузанського. Антропоцентризм філософії Відродження: Джованні Піко делла Мірандола та Мішель де Монтень. Секуляризація сфери соціального в епоху Відродження. Вчення Нікколо Макіавеллі. Утопія Томаса Мора.
6. Філософія Нового часу
Тема пізнання в філософії Нового часу. Питання методу. Вчення емпіризму. Теорії Ф. Бекона про знання, індукцію, ідоли та шляхи пізнання. Вчення Т. Гоббса про відчуття. Критика Дж. Локка щодо теорії вроджених ідей, а також його вчення про досвід і асоціації ідей. Дж. Берклі про речі як комплекси відчуттів. Скептицизм Д. Юма. Раціоналізм. Вчення Р. Декарта. Моносубстанціоналізм Б. Спінози. Монадологія Г.В. Ляйбніца. Філософія французького Просвітництва: теорії Дідро, Вольтера, Монтеск'є, Ж. Ж. Руссо та їхні критики (Е.Бьорк, Ж.-М. де Местр).
7. Німецька філософія Нового часу
Трансцендентальний ідеалізм Канта: судження як форма вираження знання; простір і час як форми чуттєвого споглядання; ноумени і феномени; чуттєвість і розсудок; розум; трансцендентальне і трансцендентне; філософія як критика; етичні ідеї Канта. Еволюція німецького ідеалізму: філософія Й. Фіхте і Ф. Шеллінга. Абсолютний ідеалізм і діалектика Г. Геґеля. Філософське вчення Л. Фоєрбаха. Романтизм як внутрішня опозиція філософської парадигми Нового часу: вчення Й. фон Гете та Новаліса.
8. Філософія ХІХ століття
Визначення некласичної філософії. Позитивізм. Перший позитивізм та емпіріокритицизм. Філософія життя. Вчення А. Шопенгауера: світ як Воля і уявлення; Воля як вічне становлення; життя як страждання, резиньяція. Учення Ф. Ніцше: аполлонічне і діонісійське начала; походження понять «добро» і «зло»; вчення про надлюдину; теорія «вічного повернення». Матеріалізм К. Маркса: поняття «діяльність»; вчення про діалектичний розвиток; власність і трансформації суспільства; формації; трактування К. Марксом сутності людини. Філософія С. К'єркегора. Філософія всеєдності Володимира Соловйова.
9. Філософія ХХ століття
Специфіка філософії ХХ століття. Неокантіанство і неогеґельянство. Неотомізм. Філософські теорії представників психоаналізу. Феноменологія. Радянська філософія: класичний діалектичний матеріалізм і його альтернативи (М. Бахтін, Ю. Лотман, М. Мамардашвілі). Неомарксизм. Екзистенціалізм. Герменевтика в ХХ столітті. Вчення прагматизму. Аналітична філософія. Неопозитивізм і постпозитивізм. Комунікативна філософія: теорії К.-О. Апеля та Ю. Хабермаса. Структуралізм. Постмодерністські вчення Ж. Ф. Ліотара та Ж.Дельоза.
10. Філософські теорії початку ХХІ століття.
Новітні теорії аналітичної філософії. Вчення А. Бадью. Ідеї постгуманізму. Сучасні гендерні дослідження. Спекулятивний реалізм.
Дізнатися про умови навчання, а також отримати детальну інформацію щодо курсу можна електронною поштою:
ЯК ОЛЕКСАНДР КУЛИК РОЗПОВІДАЄ ПРО ФІЛОСОФІЮ?
Подивіться відео:
ВІДГУКИ
"Пройти програму з вивчення філософії Олександр мені запропонував після закінчення занять з предмету «Логіка». Погодився пройти програму, оскільки теми були мені цікаві і сподобалася манера викладу матеріалу Олександром на попередніх заняттях. Вибрав два курси: «Філософія для життя» і «Філософія: основи». Олександр дуже цікаво і доступно подає матеріал, розповідає в якості прикладів про різні історії, життєві ситуації, для практики пропонує мисленнєві експерименти, також дає ряд питань, по яким потрібно викласти свої власні думки. Олександр уважно, терпляче слухає і з повагою ставиться до того, що говорить студент, якщо виникають труднощі, він допомагає знайти потрібну думку. Це дає можливість студенту вчитися міркувати самостійно, формувати і висловлювати свою власну думку. Заняття з філософії у Олександра захоплюючі, цікаві, допомагають розширити картину світу ".
Сергій Лаврухин, програміст. У 2018 році займався через Skype c О. Куликом, вивчаючи курси "Філософія для життя" і "Філософія: основи"
"З діяльністю Олександра Вікторовича вперше познайомився, побачивши його лекцію про логічних маніпуляціях на відомому інтернет-каналі в якості запрошеного гостя. Ідеї і їхня подача вкрай зацікавили мене і я вирішив почати приватні заняття з Олександром Вікторовичем. Курс" Логіка"- це корисний і практичний інструмент раціонального мислення, який є необхідним для будь-якої людини, яка прагне саморозвитку. Далі я продовжив заняття по курсам філософії і релігії. Курси складені дуже грамотно, в них Олександр Вікторович послідовно розкриває основні поняття та ідеї, доповнюючи їх цікавими фактами і прикладами. Олександр Вікторович - унікальний викладач, незважаючи на всю його інтелектуальність і колосальний обсяг знань, в спілкуванні ніколи не виникало дискомфорту. Чесність і відданість Олександра Вікторовича своїй справі викликають глибоку повагу. З нетерпінням чекаю на нові курси ".
Станіслав Красюк. У 2018 році займався через Skype c О.Куликом, вивчаючи курси "Філософія для життя", "Логіка", "Що потрібно знати про релігії"
