Вивчаємо хімію разом!
Відео Наталії Бодюл
1. Електроліти і неелектроліти. Електролітична дисоціація
Як відомо з курсу фізики, розчини одних речовин здатні проводити електричний струм, а інших — ні.
Речовини, водні розчини (розплави) яких проводять електричний струм називають електролітами.
Розчини цукру, спирту, глюкози і деяких інших речовин не проводять електричний струм.
Речовини, водні розчини (розплави) яких не проводять електричний струм, називають неелектролітами.
Чому ж розчини електролітів проводять електричний струм?
Шведський вчений Сванте Арреніус, вивчаючи електропровідність розчинів різних речовин, прийшов у
1877
р. до висновку, що причиною електропровідності є наявність у розчині йонів, які утворюються при розчиненні електроліту у воді.
Процес розпаду електроліту на йони називають електролітичною дисоціацією.
С. Арреніус, який дотримувався фізичної теорії розчинів, не брав до уваги взаємодію електроліту з водою і вважав, що в розчинах знаходяться вільні йони. На відміну від нього російські хіміки І. А. Каблуков і В. А. Кістяківський застосували до пояснення електролітичної дисоціації хімічну теорію Д. І. Менделєєва і довели, що при розчиненні електроліту відбувається хімічна взаємодія розчиненої речовини з водою, яка призводить до утворення гідратів, а потім вони дисоціюють на йони. Вони вважали, що у розчинах знаходяться не вільні, а гідратовані йони, «одягнені в шубку» з молекул води.
2. Дисоціація речовин з йонним та ковалентним полярним зв'язком
Зверни увагу!
Найлегше дисоціюють речовини з йонним зв'язком, оскільки вони складаються вже з готових йонів.
При їх розчиненні диполі води орієнтуються протилежно зарядженими кінцями навколо позитивних і негативних йонів електроліту.
Між йонами електроліту і диполями води виникають сили взаємного притягування. У результаті хімічний зв'язок між йонами слабшає, і відбувається перехід йонів з кристалів у розчин.
Послідовність процесів, що відбуваються при дисоціації речовин з йонним зв'язком (солей і лугів), буде наступною:
1) орієнтація молекул — диполів води поблизу йонів кристалу;
2) гідратація (взаємодія) молекул води з протилежно зарядженими йонами поверхневого шару кристалу;
3) дисоціація (розпад) кристалів електроліту на гідратовані йони.
Спрощено процеси, що відбуваються можна відобразити за допомогою наступного рівняння:
NaCl⇄Na++Cl−.
Прикладами електролітів з йонним зв'язком є: луги (NaOH, KOH, Ba(OH)2, тощо), розчинні у воді солі та їх розчини (KCl, NaNO3, MgSO4, тощо) та деякі інші сполуки.
Аналогічно дисоціюють і електроліти, у молекулах яких є ковалентний полярний зв'язок (наприклад, молекули хлороводню
HCl
), тільки в цьому випадку під впливом диполів води відбувається перетворення ковалентного полярного зв'язку в йонний, а послідовність процесів, що відбуваються при цьому, буде наступною:
1) орієнтація молекул води навколо полюсів молекули електроліту;
2) гідратація (взаємодія) молекул води з молекулами електроліту;
3) іонізація молекул електроліту (перетворення ковалентного полярного зв'язку в йонний);
4) дисоціація (розпад) молекул електроліту на гідратовані йони.
Рівняння дисоціації хлоридної кислоти:
HCl⇄H++Cl−.
До електролітів з ковалентним зв'язком відносяться, наприклад, кислоти:
H2SO4, HNO3,H3PO4 та інші.
Речовини з неполярним, або мало полярним ковалентним зв'язком не є електролітами.
Наприклад, до неелектролітів відносяться цукор, водень, кисень, азот, етиловий спирт, гліцерол, тощо.
3. Теорія електролітичної дисоціації
Основні положення теорії електролітичної дисоціації
1. Під час розчинення у воді електроліти дисоціюють (розпадаються) на позитивно заряджені йони (катіони) і негативно заряджені йони (аніони).
2. Причиною дисоціації електроліту у водному розчині є його гідратація, тобто взаємодія електроліту з молекулами води і розрив хімічного зв'язку у ньому.
3. Електролітична дисоціація є зворотнім процесом для слабких електролітів. Поряд з процесом дисоціації (розпаду електроліту на йони) протікає і зворотний процес — асоціація (з'єднання йонів).
Якщо через розчин пропускати електричний струм, то позитивно заряджені йони (катіони) будуть рухатися у бік негативно зарядженого електрода — катода. Негативно заряджені йони (аніони) будуть рухатися у бік позитивно зарядженого елекрода — анода.
4. Йони
Йони — одна з форм існування хімічного елемента.
Йони — це позитивно або негативно заряджені частинки, в які перетворюються атоми або групи атомів в результаті віддачі або приєднання електронів.
2−
Йони можуть бути прості (Na+,Mg2+,Cl− та інші) і складні (SO3 та інші).
У розчині (або розплаві) електролітів йони рухаються хаотично.
При пропущенні через розчин або розплав електричного струму позитивно заряджені йони рухаються до негативно зарядженого електроду (катоду), а негативно заряджені йони рухаються до позитивно зарядженого електроду (аноду), як показано на малюнку.
ому позитивно заряджені йони називаються катіонами, негативно заряджені — аніонами.
До катіонів відноситься йон гідрогену
H+, йон амонію NH4+; йони металівNa+,K+,Fe2+,Al3+та інші. До аніонів відноситься гідроксид-йон
OH−, йони кислотних залишків I−,Br−,Cl−,та інші.
У розчинах електролітів сума зарядів катіонів дорівнює сумі зарядів аніонів, тому ці розчини електронейтральні.
За матеріалами сайта "Мій клас".
1.. Прочитай параграф.
2. Виконай завдання після параграфа.