Тема: " Будова твердих речовин.Кристалічні гратки."

Мета: простежити взаємозв'язок між будовою речовини та ії властивостями, навчитися розрізняти речовини з різними типами кристалічних граток.

Подивися відео, вивчи теорію.

Типи кристалічних ґраток

Теорія:

Більшість твердих речовин має кристалічну будову, яка характеризується чітким розташуванням частинок. Якщо з'єднати частинки умовними лініями, то вийде просторовий каркас, який називають кристалічною ґраткою. Точки, в яких розміщені частинки кристалу, називають вузлами ґратки. У вузлах уявної ґратки можуть перебувати атоми, йони або молекули.

Залежно від природи частинок, розташованих у вузлах, і характеру зв'язку між ними, розрізняють чотири типи кристалічних ґраток: йонну, металічну, атомну і молекулярну.

Йонними називають ґраткки, у вузлах яких знаходяться йони.

Їх утворюють речовини з йонним зв'язком. У вузлах таких ґраток розташовуються позитивно і негативно заряджені йони, зв'язані між собою електростатичною взаємодією.

Йонні кристалічні ґратки мають солі, луги, оксиди активних металів. Йони можуть бути простими чи складними. Наприклад, у вузлах кристалічної ґратки натрій хлориду знаходяться прості йони Натрію

Na+ і Хлору Cl−, а у вузлах ґратки калій сульфату чергуються прості йони Калію K+ і складні сульфат-йони SO2−4.

Зв'язки між йонами в таких кристалах є міцними. Тому йонні речовини є твердими, тугоплавкими, нелеткими. Такі речовини добре розчиняються у воді.

Металічними називають ґратки, які складаються з позитивних йонів, атомів металу і вільних електронів.

Їх утворюють речовини з металічним зв'язком. У вузлах металічної ґратки знаходяться атоми і йони (то атоми, то йони, в які легко перетворюються атоми, віддаючи свої зовнішні електрони в загальне користування).

Такі кристалічні ґратки є характерними для простих речовин металів і сплавів.

Температури плавлення металів можуть бути різними (від–37 °С у ртуті до двох-трьох тисяч градусів). Але всі метали мають характерний металічний блиск, ковкість, пластичність, добре проводять електричний струм і тепло.

Атомними називають кристалічні ґратки, у вузлах яких знаходяться окремі атоми, зв'язані ковалентними зв'язками.

Такий тип ґратки має алмаз — одна з алотропних видозмін Карбону. До речовин з атомною кристалічною ґраткою відносяться графіт, кремній (силіцій), бор, германій, а також складні речовини, наприклад, карборунд SiC, кремнезем, кварц, гірський кришталь, пісок, до складу яких входить силіцій(IV) оксид SiO2.

Таким речовинам притаманні висока міцність і твердість. Так, алмаз є найтвердішою природною речовиною. У речовин з атомною кристалічною ґраткою дуже високі температури плавлення і кипіння. Наприклад, температура плавлення кремнезему —

1728°С, а у графіту вона ще вище — 4000°С. Атомні кристали практично нерозчинні.

Молекулярними називають ґратки, у вузлах яких знаходяться молекули, пов'язані слабкою міжмолекулярною взаємодією.

Незважаючи на те, що всередині молекул атоми з'єднані дуже міцними ковалентними зв'язками, між самими молекулами діють слабкі сили міжмолекулярної взаємодії. Тому молекулярні кристали мають невелику міцність і твердість, низькі температури плавлення і кипіння. Багато молекулярних речовин при кімнатній температурі є рідинами і газами. Такі речовини леткі. Наприклад, кристалічні йод і твердий карбон(

IV

) оксид («сухий лід») випаровуються, не переходячи в рідкий стан. Деякі молекулярні речовини мають запах.

Такий тип ґратки мають прості речовини в твердому агрегатному стані: благородні гази з одноатомними молекулами (He,Ne,Ar,Kr,Xe,Rn), а також неметали з двох— і багатоатомними молекулами (H2,O2,N2,Cl2,I2O3,P4, S8).

Молекулярну кристалічну ґратку мають також речовини з ковалентними полярними зв'язками: вода — лід, твердий амоніак, кислоти, оксиди неметалів. Більшість органічних сполук теж являють собою молекулярні кристали (нафталін, цукор, глюкоза).

Якщо відома будова речовини, то можна передбачити її властивості.

Спробуємо визначити, які приблизно температури плавлення у натрій фториду, гідроген фториду і флуору.

У натрій фториду — йонна кристалічна ґратка. Отже, його температура плавлення буде високою. Гідроген фторид і флуор мають молекулярні кристалічні ґратки. Тому їх температури плавлення будуть невисокими. Молекули гідроген фториду є полярними, а флуору — неполярними. Отже, міжмолекулярна взаємодія у гідроген фториду буде сильнішою, і його температура плавлення буде вищою у порівнянні з флуором.

Експериментальні дані підтверджують ці припущення: температури плавлення

NaF, HFі F2 складають відповідно 995°С,–8 °С, –220°С.

Відмінності між аморфними і кристалічними речовинами

Теорія:

Будь-яка речовина може існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному. Всім відомо, що рідка при кімнатній температурі вода стає твердою при охолодженні до 0 °С, а при нагріванні до 100 °С перетворюється в пару.

Тверді речовини поділяють на аморфні і кристалічні.

Відмінність аморфних і кристалічних речовин полягає в ступені впорядкованості їх внутрішньої будови.

У кристалічних речовинах всі частинки розташовуються в певному порядку.

В аморфних речовинах цей порядок є відносним.

Кристалічними називають речовини, в яких частинки розташовуються в строгому порядку.

Приклади кристалічних речовин: алмаз, цукор, метали, солі, луги, більшість оксидів і простих речовин.

Аморфними називають речовини, у яких немає строгого порядку в розташуванні частинок.

До аморфних речовин відносяться: скло, смола, віск, бурштин, пластилін, жувальна гумка, більшість пластмас.

Кристалічні і аморфні речовини відрізняються властивостями.

При ударі кристалічні речовини розпадаються на дрібні кристалики певної форми.

Аморфні речовини при руйнуванні утворюють уламки невизначеної форми.

Слово «аморфний» перекладається з грецької мови як «безформенний».

Кристалічні речовини мають певну температуру плавлення, при якій вони відразу стають рідкими. Наприклад, алюміній плавиться при температурі 660°С, а алмаз — при 3827°С.

Якщо нагрівати скло, то воно спочатку розм'якшується і перетворюється на пластичну масу.

Аморфні речовини не мають точної температури плавлення — при нагріванні вони поступово розм'якшуються і переходять у в'язкий стан. Здатність аморфних речовин ставати вязкими при нагріванні дозволяє надавати їм будь-яку форму.

За матеріаламі сайту "Мій клас".

Отже,

За матеріаламі підручнику "Хімія", 8 клас, автор Т.Гранкіна.

Тренування:

Досашнє завдання:

1. Вивчи параграф підручника.

2. Виконай завдання після параграфа.

3. Виконай модель будь -якої кристалічной гратки ( з пластиліну, аплікацію , малюнок).