Мої статті.

УДК 378.018

                                                        ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ STEАM-ОСВІТИ У

                                                              ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ

                                                                                                                                                           Н.В. Куркай,

                                                                                                                                                           Дніпровська гімназія  №41

                                                                                                                                                          Дніпровської міської ради, м. Дніпро,  

                                                                                                                                                          вчитель хімії,

                                                                                                                                                          вчитель методист

       Анотація.  Один з головних факторів зростання економіки в найближчі 5-10 років є цифровізація, у зв’язку з чим виникли нові професії, нові галузі економіки, що потребують нових фахівців, які будуть не просто виконувати свої обов’язки, а діяти творчо, креативно, вони повинні вміти аналізувати, оцінювати ризики, приймати рішення, створювати інноваційний продукт, працювати в команді і вчитися впродовж всього життя для успішного розвитку своєї професійної діяльності. [4]. Запит економіки та потреби суспільства в нових конкурентоспроможних фахівцях може забезпечити STEM-освіта, яка стає все більш популярною в Україні.

     « Посилення ролі STEM-освіти  є одним з пріоритетів модернізації освіти, складовою частиною Державної політики» [7]  і пов’язано з тим, що така освіта мотивує дитину до навчання, розвиває пам’ять, критичне мислення, комунікативні навички . STEM – це універсальний підхід, орієнтований на практику, дослідницьку діяльність, творчість, креативність, інтеграцію природничих дисциплін.

  Але наряду з акронімом STEM виник акронім STEАM, де літера «А»  позначає Art – мистецтво. Це пошук оригінальних способів вирішення проблем, інтеграція принципів з різних областей, або способів подання інформації.

        Ключові слова: STEM-, STEАM-освіта, Нова українська школа (НУШ), цифровізація, природничі науки, Державний стандарт базової середньої освіти, дослідницька діяльність, основні компетентності, наскрізні вміння, елементи STEАM на уроках хімії.

          IMPLEMENTATION OF ELEMENTS OF STEAM    

  EDUCATION IN PROCESSES OF TEACHING CHEMISTRY

                                                                    N.V. Kurkai,

                                                                      Dnipro Gymnasium No. 41

                                                                       Dnipro City Council,

                                                                      Dnipro,

                                                                       chemistry teacher

                                                                         teacher methodologist

       Abstract. One of the main factors of economic growth in the next 5-10 years is digitalization, in connection with which new professions and new branches of the economy have emerged, requiring new specialists who will not just perform their duties, but act creatively.  They must be able to analyze, assess risks, make decisions, work in a team and learn throughout life to develop successfully their professional activities. [4]. The demand of the economy and society's needs for new competitive specialists can be provided by STEM education, which is becoming more and more popular in Ukraine.

       "Strengthening the role of STEM education is one of the priorities of the modernization of education, an integral part of the State Policy" [7] and is connected with the fact that such education motivates the child to study, develops memory, critical thinking, and communication skills. STEM is a universal approach focused on practice, research activity, creativity, integration of natural disciplines.

   But along with the acronym STEM, the acronym STEAM arose, where the letter "A" stands for Art - art, which is the search for original ways to solve problems, the integration of principles from different areas, or ways of presenting information.

       Keywords: STEM -, STEAM-education, New Ukrainian School (NUS), digitization, natural sciences, State Standard of Basic Secondary Education, research activity, basic competencies, transversal skills, elements of STEAM in chemistry lessons.

       Постановка проблеми. Світ навколо нас сьогодні стрімко змінюється. Ми вже живемо у світі цифрових технологій: людина активно використовує в повсякденному житті і роботі штучний інтелект, роботів, бездротові технології, 3D-друк тощо. Тобто відбувається цифровізація нашого життя.

       Науковці прогнозують, що 70% українців у майбутньому  працюватимуть з ІТ-технологіями . Затребуваними будуть  нові професії : ІТ-інженери, ІТ-генетики, проектувальники роботів, оператори безпілотників, кліматологи, сіті-фермери, екологи. [5] Нові професії потребують і нових навичок -  вирішувати задачі на межі дисциплін, вміти критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі, навчатися впродовж життя та володіти іншими сучасними вміннями.  Забезпечити майбутній ринок праці такими фахівцями можна лише за допомогою новітніх форм, методів і засобів навчання якими учні оволодіють у  сучасній школі.

          Враховуючи визови сьогодення, потреби замовників освітніх послуг, значних змін зазнала і сучасна школа – з’явилась Нова українська школа (НУШ), де відбувається перехід від застарілої передачі знань і умінь до компетентностного навчання, від авторитарно-дисциплінарного навчання до особистісно орієнтованого, а метою НУШ в пріоритеті стає різнобічний розвиток особистості.

          «Застарілі способи та дидактичні засоби навчання, цифровий розрив між учителем і учнем не мотивує дітей до навчання» [3]. Сучасність потребує новітніх, інноваційних форм, методів, засобів навчання, інтеграції природничих дисциплін, вмінь використовування  ІТ-технологій для пошуку, аналізу інформації та створення власного продукту, його презентації.

      Всі ці вміння і навички можна сформувати,  використовуючи новий напрямок в освіті – STEM-освіту, яка «спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій, життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв’язування практичних проблем, для подальшого використання їх у професійній діяльності» [3].

    Але новітніми дослідженнями в США і Європі доведено, що STEАM-освіта посилює природничо-науковий компонент та інноваційність мислення, так як учні замість «зубріння» самостійно вирішують різні кейси, й таким чином мислять під час занять логічно, творчо.

       Аналіз досліджень. Акронім STEM вживається для позначення популярного напрямку в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering)  та математику (Mathematscs) [7] і був запропонований в 2001 році в Сполучених Штатах Америки (США). Зараз  STEM-освіта широко використовується в таких економічно розвинутих країнах, як Великобританія, Ізраїль, Австралія, Сінгапур, Китай, Корея.

          Теоретичні аспекти проблеми STEM-освіти були розглянуті у працях закордонних  (Georg Lucas, Georgette Jakman, Jonatan W. Geriax)   та українських вчених ( І. Василашко,   С. Галата,  О. Коршунова, Н. Морзе, О. Патрикєєва та інших) [5].

       В Україні у 2015 році був підписаний Меморандум, який дозволяє створити Коаліцію  STEM-освіти. Для просування сучасних підходів у галузі освіти в Україні було створено Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО).

          Запровадження STEM-освіти у закладах загальної середньої освіти та позашкільної освіти здійснюється відповідно до Законів України :

-  «Про освіту»,

- «Про загальну середню освіту»,

- «Про позашкільну освіту», 

- «Про наукову та науково-технічну діяльність»,

- «Про інноваційну діяльність»,

- Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року  «Нова українська школа», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р.,

- Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах середньої та позашкільної освіти.

       Сьогодні STEM – підходи в Україні реалізуються через позашкільну STEM-освіту – це різноманітні олімпіади, діяльність Малої академії наук, різномінітні конкурси, наукові пікніки, хакатони та багато іншого. Для НУШ створені межгалузеві курси : «STEM. 5-6 клас» (межгалузевий курс), автори О.В. Бутурліна, О.С. Артемьєва [8],  «Робототехника. 5-6 класи», автори І.М. Сокол, О.М. Ченцов.  Ці  програми також спрямовани на формування актуальних на ринку праці компетентностей, а саме: когнітивних навичок; навичок опрацювання інформації, інтерпретації та аналізу даних; інженерного мислення; критичного мислення; науково- дослідних навичок; алгоритмічного мислення та цифрової грамотності; креативних якостей та інноваційності; технологічних навичок; навичок комунікації. [10, с. 1]

          Впровадження STEM-освіти вимагає від учителя активно використовувати новітні інноваційні підходи до викладання і оцінювання, інноваційних практик навчання, методів, форм і засобів навчання з акцентом на розвиток дослідницьких та винахідницьких компетентностей.

      Але  впродовж останніх десяті років концепція STEM почала зазнавати «тиску» від молодого «конкурента» - оновленого напряму в освіті – STEАM, який із США активно почав розповсюджуватися серед провідних європейських країн.  [9, с.19 ]  Поки що STEАM - підхід тільки набуває популярності в освіті. Передумовами розвитку STEАM – освіти стала думка багатьох експертів і роботодавців, про те, що STEM – підходу не вистачає деяких ключових компонентів, а саме:

-   поряд з якістю, ефективністю й технологічністю на передній план виходять такі важливі аспекти, як потреба людини в зручності і отриманні задоволення від користуванням певним продуктом /продукцією;

-   важливими сферами інноваційної економіки стануть creative industries (шоу-проєкти, art – практики, happening,  performance, комп’ютерні технології, музика, мода, архітектура, галерейний бізнес тощо), основою яких є творчість та інтелектуальний капітал; [9, с.21 ]

Серед тих, хто першими висловили  таку думку був і керівник Apple - С. Джобс. [9, с.21 ]

  Отже, стає очевидним необхідність розвитку креативних, творчих здібностей учнів не тільки НУШ, але й на уроках старшої школи.

      Метою статті є висвітлення впровадження елементів  STEАМ -освіти  в процесі викладання хімії та в НУШ.

       Виклад основного матеріалу. Державний стандарт базової середньої освіти [1] визначає ключові компетентності та наскрізні вміння, які повинні сформуватися в учнів у процесі навчання:

-   вільне володіння державною мовою;

-   здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-   математична компетентність;

-   компетентності у галузях природничих наук, техніки, технологій;

-   інноваційність;

-   інформаційно-комунікаційна компетентність;

-   навчання впродовж життя;

-   громадянські та соціальні компетентності;

-   культурна компетентність;

-   підприємливість та фінансова грамотність.

  Наскрізні вміння є спільними для всіх компетентностей. Це:

-   читати з розумінням;

-   висловлювати власну думку усно і письмово;

-   критично та системно мислити;

-   діяти творчо;

-   виявляти ініціативність;

-   здатність логічно обґрунтовувати позицію;

-   конструктивно керувати емоціями;

-   оцінювати ризики;

-   приймати рішення;

-   розв’язувати проблеми.

       Головною ідеєю навчання тепер є не засвоєння матеріалу на репродуктивному рівні, а розвиток  ключових компетентностей і наскрізних вмінь означених Державним стандартом на основі діяльнісного підходу, який на уроці можна реалізувати через низку завдань дослідницького, пошукового характеру, виконання проектів, розв’язування навчальних і життєвих завдань.

         До дослідницьких умінь належать уміння: бачити проблему, висувати гіпотези, визначати способи розв’язання проблеми й обирати оптимальний, проектувати послідовність дій при проведенні дослідження, інтерпретувати результати роботи, робити висновки [2]. Значна увага приділяється розвитку умінь працювати з інформацією.

      Не менш важливо вміти оформити і представити результати своєї навчальної діяльності: презентувати проєкт, створивши яскраву презентацію, зробити цікавий плакат, придумати слоган, рекламу, створити макет, модель, лепбук, комікс та тощо.

          С. Райлі обгунтовує поняття «STEАM» як «комплексний освітній підхід до навчання», що використовує природничі науки, технології, інжиніринг, Arts і математику як «точки доступу» для керівництва запитами учнів на засадах розв’язання діалогу та розвитку навичок критичного мислення.[9, с.22]

       У США STEАM – освіту визначено як підхід до навчання, завдяки якому студенти вчаться демонструвати інноваційне й критичне мислення та творче розв’язання  проблем на стику дисциплін.

          Для досягнення очікуваних результатів навчання необхідно перейти від технологій, що забезпечують отримання готових знань до розвиваючих методів, орієнтованих на дослідництво, творчість, співпрацю. Тоді отримані знання стануть здобутком самого учня. 

       Все це поєднує STEM-навчання, яке засновано на інтеграції природничих наук, а пошукові, проблемні, проєктні, дослідницькі методики, методика «перевернутого навчання» -  його складові частини,  плюс Arts – створення будь -якого продукту і його презентація.

      Основною організаційною формою STEM-навчання є урок/заняття, проєкт, квест, хакатон та тощо [6].

       На мою думку, STEАM-урок – це урок, де поєднуються  принципи STEM – навчання з творчою складовою.

       Для уроків  STEM характерно, що вони фокусуються на реальних проблемах:   наприклад, у 5 класі НУШ на уроці «Властивості рідин» учні знайомляться з явищем дифузії. Перед учнями ставляться запитання: «Для чого ми перемішуємо чай?», «Що відбувається?», «Чому?», «Дослідить це явище». Виконується дослідницька робота за карткою-інструкцією . Корисною буде і ІКТ-підтримка – робота з симуляціями PhET , або діти можуть створити власний малюнок-схему і це додає творчий компонент до процесу навчання.

       Варто зазначити, що учні НУШ більш підготовлені для впровадження STEАM – навчання. Так, виконуючи завдання до теми «Школа майбутнього» з предмету STEM, учні п’ятих класів створювали макети школи, в якій би хотіли навчатися в майбутньому. Макети вийшли дуже цікавими. Наприклад, учень 5А класу Фесик Іван запропонував такий проєкт «Школи майбутнього»:

«Мій макет створено з конструктора LEGO. Це школа майбутнього. Головна ідея: невелика за розміром, можна будувати навіть на криші, обов'язково з природних матеріалів, багато зелених насаджень, сучасна ігрова зона відпочинку», написав Іван. Інтеграція предметів – інжиніринг, технології, дизайн.

Другий макет – макет школи, який запропонував також учень 5А класу Нестеров Микита. Микита пише:

« Макет створено для того, щоб перенестися  в майбутнє. Ідея, де школа як хаб, де діти не виконують завдання класної системи, а об’єднуються у проєктні команди та втілюють на практиці свої ідеї. Така школа дає можливість учням спробувати себе у різних ролях. Я використовував матеріали конструктора лего та дерево.»

        У старших класах на уроках хімії я також використовую дослідницьку роботу за картками-інструкціями. Наприклад, при вивченні теми «Спирти» у 9 класі , перед учнями ставиться проблемне запитання: «Спирти – це реактиви , чи можна  вживати їх у якості  продуктів харчування?» Яка ваша думка? Обґрунтуйте вашу відповідь. Учні отримують зразки спирту та гліцеролу, вивчають і роблять моделі молекул спиртів,  порівнюють їхні фізичні і хімічні властивості, будову, проводять  якісну реакцію, здійснюють пошук інформації про дію спиртів на організм людини ,  і на основі дослідницьких результатів роблять висновки про їхнє застосування і отруйну дію алкоголю на людину. Продукт дослідницької роботи – придумати слоган-антирекламу щодо вживання алкоголю. Предметні інтеграції на уроці: хімія, біологія, основи здоров’я, технології , Art – розробка дизайну плаката.

       На кейс-уроці 11 класу «Властивості нітратної кислоти», діти вивчали властивості нітратної кислоти на прикладі реальної ситуації – розливу нітратної кислоти при ії транспортуванні. Об’єднавшись у групи, учні вирішували питання: який був матеріал ємкості, в якій перевозили кислоту, чому при розливі кислоти треба створювати водяну завісу, як нейтралізувати кислоту, яка потрапила у ґрунт, що робити з ґрунтом, скільки і якого реагенту треба для нейтралізації кислоти. Кожна команда презентувала свою роботу, яка супроводжувалася кількома слайдами презентації, що вимагає застосування дизайну. Предметні інтеграції: хімія, біологія, екологія, основи здоров’я, математика, Art – розробка дизайну презентації.

      Уроки STEАM керуються процесом проєктування. STEАM забезпечує гнучкий процес, який заставляє учнів ідентифікувати проблему або задачу дизайну – створювати і розробляти рішення. Бажано, щоб це було щось матеріальне- моделі молекул, плакати, слогани, навіть реклама .

       На уроці в 11 класі при вивченні теми «Жорсткість води», учні порівнювали властивості дистильованої води і жорсткої, дізнавались, чому вода жорстка, які бувають види жорсткості  і пропонували способи її усунення. Свій спосіб вони повинні були прорекламувати, створити слоган .

        На уроках у 9 класі при вивченні теми «Метан і його гомологи» учні вивчають тему через створення моделей молекул вуглеводнів з пластиліну, враховуючи кути між зв’язками, довжину зв’язків. Предметні інтеграції – хімія, математика, технології, Art – дизайн моделі.

  Уроки STEАM залучають учнів до продуктивної колективної роботи.  З власного досвіду вважаю, що групова форма роботи є найбільш оптимальною на  STEАM-уроках. Ніхто не залишається поза участю. Опановуючи нові знання, виконуючи тренувальні вправи, розв’язуючи задачі, більш сильні учні навчають інших, результати навчання покращуються .

      На уроках STEАM необхідно підключати та інтегрувати контент з курсів математики та природничих наук, мистецтво, творчість. Учні мають розуміти, що математика не є ізольованим предметом, а використовується сумісно з іншими науками. Наприклад, на уроці хімії в сьомому класі з теми «Повітря», учні виконували проект «Повітря – це не просто газ!». Учні працювали  групами і вивчали повітря з точки зору хімії – фізичні властивості, фізики – що таке тиск, географії - як   з’являється вітер, біології – як ми дихаємо, математики – розв’язали задачу на обчислення об’єму повітря в класній кімнаті, історії- створили стрічку часу «Відкриття складу повітря», група «Мистецтво» знайшла музичні і поетичні твори на тему «Повітря». Кожна група створювала свій власний продукт, який  розташували на інтерактивній дошці Padlet (режим доступу: https://padlet.com/natali610102/wml0qjfdhobx  ). Інтеграція предметів: хімія, фізика, географія, історія, біологія, мистецтво. Компонент Art - музичний твір Л.В.Бетховена «Повітря», який був заслухан учнями.

     Проекти STEM завжди дають можливість для декількох правильних відповідей. При розробці і тестуванні продукту, команди можуть не вирішити поставлену проблему, і це нормально. Очікується, що вони зроблять висновки та спробують ще раз[5].  Додаючи творчий вектор до STEM- навчання і впроваджуючи  STEАM,  ми розвиваємо в учнів інноваційне мислення, здатність до творчого розв’язання проблем, залучаємо всіх учнів в пізнавальний процес та створюємо умови для досягнення цілей з усіх предметів.

     Висновки.  Використання форм і засобів STEАM-освіти на уроках дозволяє застосовувати діяльнісний,  дослідницький і творчий підхід. Діти вчаться самостійно мислити, знаходити необхідну інформацію, вирішувати завдання, приймати рішення, організовувати співпрацю з іншими, висувати ідеї, створювати власний продукт, презентувати його, тобто набувають компетентностей, які знадобяться в майбутньому житті.

       Практика роботи показала, що в учнів підвішується інтерес і мотивація до навчання, а інтеграція предметів і мистецтва сприяє всебічному розвитку учнів, формуванню цілісної наукової картини світу.

        Впровадження STEАM-освіти в навчальному процесі дозволяє вчителю зацікавити учнів,  підвищити якість викладання природничих наук і значно покращити результати навчання.   

                                   Список використаних джерел:

1. Державний стандарт базової середньої освіти. МОН України. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti

2. Додаток 7. Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році . 5 клас . Природнича освітня галузь. МОН України. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi

3. Концепція Нової української школи. ІМЗО. [Електронний ресурс. ] - Режим доступу  https://imzo.gov.ua/osvita/nush/

4. Концепція цифрової трансформації освіти і науки. МОН України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya

5. Розвиток STEM-освіти в закладі освіти. [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: https://vseosvita.ua/course/rozvytok-stem-osvity-v-zakladi-osvity-218.html

6.  Методичні рекомендації щодо розвитку  щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році. ІМЗО. [Електронний ресурс. ] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/2022/08/15/lyst-imzo-vid-15-08-2022-22-1-10-1080-metodychni-rekomendatsii-shchodo-rozvytku-stem-osvity-v-zakladakh-zahal-noi-seredn-oi-ta-pozashkil-noi-osvity-u-2022-2023-navchal-nomu-rotsi/

7. STEM - освіта.  ІМЗО. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/stem-osvita/

8. STEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти.  О. В. Бутурліна, О.С. Артєм’єва  .ІМЗО. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/mizhhaluzevi-intehrovani-kursy/

9. Від STEM- до STEAM-освіти: ключові аспекти на прикладі ініціатив уряду США. Г.В.Кузьменко. Освіта та розвиток обдарованої особистості, №4 (79)/ІV квартал/2020.

10. Модельна навчальна програма «Робототехніка. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти. І.М. Сокол, О.М. Ченцов. ІМЗО. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1bJkI1tn8Z5VHIQDi758Bazyg6HLVS8g_/view?usp=sharing

  Використання    особистісне орієнтованих технологій  і   інформаційне -        

     комп’ютерних технологій для ефективного навчання хімії.

Куркай Н.В.  Використання педагогічних особистісне орієнтованих технологій  і інформаційне - комп’ютерних технологій  для ефективного навчання хімії.

Анотація. Вимоги до освіти, зумовлені постійними змінами життя в сучасному суспільстві, підтверджують необхідність нових підходів в освіті. В статті розглянута роль ІКТ і  педагогічних технологій для підвищення ефективності навчання хімії  в умовах сучасного розвитку науці і техніці .  Інтеграція педагогічних технологій і ІКТ дозволяють збільшити наочність на уроці , підвищити обсяг навчального матеріалу , покращить його засвоєння, сформувати навики рефлексії своєї діяльності.

Ключевые слова: компетентності, особистісне орієнтоване навчання, інтеграція, ІКТ, наочність , ефективність.

Куркай Н.В.  Применение  личностно ориентированных технологий  и информационно-компьютерных технологий для эффективного обучения химии.

Аннотация: Требования к образованию, обусловленные постоянными изменениями в жизни современного общества, подтверждают необходимость новых путей в образовании. В статье рассмотрена роль ИКТ  педагогических технологий для повышения эффективности обучения химии в условиях современного развития науки и  техники. Интеграция педагогичных технологий и ИКТ позволит усилить наглядность на уроке, увеличить объём изучаемого материала, улучшить его усвоение, сформировать навыки рефлексии своей деятельности.

Ключевые слова: компетентности, личностно ориентированное обучение, интеграция, ИКТ, наглядность, эффективность.

Світ, у якому  доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж раніше. Крім того, нове покоління дітей живуть в інформаційному суспільстві, використовують комп’ютери, мобільні телефони, Інтернет та інші інформаційні засоби і комунікаційні технології.

Розвиток сучасної науки і техніки  ставить перед школою ряд проблем, одна  з яких  полягає у тому, що  людина повинна  вміти вчитись все життя щоб знайти своє місце в постійно  змінюющімся   світі, в професії.

   Українськими педагогами визначено сім ключових компетенції, які необхідно сформувати в учнів протягом навчання в школі: уміння вчитись, соціальна компетентність, загальнокультурна компетентність, здоров'язберігаюча компетентність, компетентності з інформаційних і комунікативних технологій, громадянська компетентність, підприємницька компетентність.

А. Хуторской наполягає на тому, що компетентнісний підхід передбачає не засвоєння учнем розрізнених знань, а оволодіння ними в комплексі [1 ].

  Компетентнісний підхід змінює цілі і спрямування шкільного навчання: від передачі знань і умінь предметного змісту до виховання розвинутої особистості зі сформованими життєвими компетентностями, а   компетентнісна парадигма освіти передбачає формування здатності індивіда самостійно відбирати і користуватися вже накопиченими знаннями в різних ситуаціях і сферах життя [1 ].

 При  знаннєво – орієнтованном навчанні зміст предмету відповідає змісту базової науки, програми з предметів розробляються незалежно одна від одної, зв'язок між  ними існує на рівні понять. При компетентнісном підході до навчання зміст освіти формується через визначення результатів, що  планується отримати. Зміст предмета формується на основі логіки пізнавальної діяльності. Програми з окремих предметів розглядаються як елементи єдиної освітньої програми досягнення цілей.

 Сучасна освіта характеризується системними змінами в структурі та змісті: відбувається інтеграція навчальних дисциплін.  Термін «інтеграція» має латинське походження (integration – відтворення, integer – цілий). Сучасні вчені під інтеграцією розуміють створення цілісної єдності з деяких компонентів, які раніш функціонували ізольовано один від одного. Інтеграція дозволяє забезпечити системні пізнання школярами процесів і явищ навколишньому світу з дослідженням взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними, усунути дублювання навчального матеріалу, а також попередити перевантаження учнів  .  

Одним з методичним принципом об’єднання предметів є опора на знання з окремих предметів, зближення однорідних предметів.

 Аналіз актуальних досліджень показує , що досягти цих завдань можливо лише умовами інноваційного процесу навчання. Щоби навчити учнів мислити і діяти самостійно необхідно створити атмосферу співпраці, взаємодії.  Тому потрібно змінити модель навчання з авторитарно - дисциплінарної на особистісне орієнтовану. Найважливіша риса особистісне орієнтованого навчання – творча співпраця  учителя і учнів. За таких умов потрібно організувати навчальній процес як взаємодію, спрямовану на розвиток особистості  [ 9 ].

Головні завдання особистісне орієнтованого навчання – розвинути пізнавальні здібності кожної дитини.

Розробку особистісне орієнтованого навчання здійснювали І.С. Якиманська, В.В. Сєріков, І.Д. Гех, В.В. Рибалка та інші [ 7  ].

   За І.С. Якиманської : особистісне орієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, ії самобутність, самоцінність, суб’єктний досвід  якої спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

К особистісне орієнтованим освітнім технологіям відносяться  технології розвивального навчання, навчального проектування, навчання як дослідження, технології формування творчого потенціалу учня, сугестивні технології, створення ситуації успіху тощо, призначення яких полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини, допомагати в ставленні ії суб’єктності, творчої самореалізації.

Хімію традиційно вважають «важким» предметом. Відповідно до шкали ступенів важкості предметів, яку розробили Н.П. Гребеняк та В.В. Машиністов, хімія (5,3 бала) займає четверте місце після геометрії (6,0 балів), алгебри ( 5,5 бала) та іноземної мови (5,4 бала) [ 2]. Виходячи з обмеженої кількості годин у програмі, педагог повинен шукати нові, більш прогресивні форми і методи діяльності.

Метою даної статті є висвітлення ідеї інтеграції технологій особистісне орієнтованого навчання і інформаційне – комп’ютерних технологій для підвищення ефективності навчання хімії.

Одним з найважливішім принципом в навчанні хімії був і є принцип наочності, оскільки забезпечує чуттєву основу сприймання, запобігає формальному засвоєнню невідомих явищ і понять, є економним засобом передачі інформації

 [5 ].

Щоб визначити ,  наскільки  потрібен  принцип наочності для навчання школярам, сумісне з психологом школи було проведено тестування учнів сьомих класів.

  Метою тестування було  вивчення особливостей засвоєння   навчальної інформації на уроках хімії в 7-их класів, визначення ведучій репродуктивної системи  представлення інформації в учнів і розробка рекомендацій для оптимізації процесу навчання.

 Для  тестування була запропонована зорова, слухова,  кінестична інформація, для запам’ятовування були представлені   слова, словосполучення і знаки. При відповідях на запитання оцінювали відношення образного мислення і абстрактного. В кожному класі тестували по 23 учня.

 Результати тестування показали, що більшість учнів краще сприймають зорову інформацію, що видно з діаграми:

Різні учні і за типом пам’яті. Підсумки тестування свідчать, що для перевірки знань краще застосовувати тести. Результати наведені на діаграмі:

Після аналізу результатів тестування , було виявлено, що  зорова інформація запам’ятається  учнями на 76%, а слухова – на 57%. Таким чином, зорова інформація засвоюється краще в 1,3 разу ніж слухова. Підсумки тестування представлені на малюнку:

  За результатами тестування учнів сьомих класів, психолог надав рекомендації, які полягають у тому, що для покращення засвоювання навчального матеріалу , урок повинен бути наочним, абстрактні поняття і терміни повинні бути супроводжуватися також зображеннями. Забезпечити наочність на уроці можна за допомогою ІКТ, але використання  лише зорової і  слухової інформації недостатнє. Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

                         Те, що я чую, я забуваю.

                          Те, що я бачу, я запам’ятаю.

                          Те, що я роблю, я розумію.

   Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і ії власної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання [ 8 ]. Інтерактивні технології навчання найбільшою мірою відповідають особистісне орієнтованому підходу в навчально-виховному процесі [ 4].

   Тому в моєї роботі я прагну об’єднати інтерактивне особистісне орієнтоване навчання і  ІКТ. Комп’ютер є допоміжним засобом для організації навчальне - виховного процесу, оптимізації викладання навчального матеріалу, створення наочності, моделювання різних процесів, створення моделей, тестів, та інше. ІКТ можуть застосовуватися на різних етапах уроку як засіб навчання з метою демонстрування і розкриття особливостей просторової будови та функцій хімічних об’єктів, відтворення механізму хімічних процесів у динаміці, демонстрації експерименту, проведення якого вимагає особливих умов, експериментування з комп’ютерною моделлю хімічного об’єкта або явища, побудовою моделей хімічних сполук, кращого засвоєння учнями хімічної термінології, проведення хімічних ігор, проміжного і тематичного контролю навчальних досягнень учнів [ 3 ].

Наприклад, на уроці сьомого класу «Добування кисню розкладом пероксиду водню. Поняття про каталізатор» мною були  поєднані технології  особистісне орієнтованого навчання з інформаційне - комп’ютерними технологіями. Принцип наочності був здійснюваний за допомогою  презентації, створеної до уроку, яка допомагала і організовувала учнів на уроці    при переході з одного етапу на інший. На слайдах презентації були указані тема, девіз , мета уроку, очікувані результати. Впродовж  всього уроку проводжується рефлексія кожного етапу , а також я проводжую вправи на позитивний настрій до  заняття, включаю елементи психологічного тренінгу. Перевірка домашнього завдання і актуалізація знань учнів проводиться за допомогою дидактичних ігор , вправ і хімічного диктанту з самоперевіркою. Для проведення рефлексії в учнів є «Лист самоконтролю і самокорекції», де вони відмічають етапи уроку, власні результати, намічають шляхи корекції. Рефлексія мотивує дитину на свідоме відношення до результатів власного навчання. Вивчення нового матеріалу на уроці відбувається за допомогою лабораторної роботи, яку виконують самі школярі під керівництвом вчителя. Для виконання практичної роботи у школярів є картка-інструкція з ходом роботи, а на слайдах презентації можна бачити  правила техніки безпеки життєдіяльності, етапи роботи, зображення лабораторних операцій. На уроці демонструється відео фрагмент утворення кисню при розкладі пероксиду водню.  Моделювання процесу дозволяє учням побачити, як відтворюється перегрупування атомів при хімічної реакції. При формуванні поняття о каталізаторі, пояснюю, чому пероксид водню обеззаражує  ранки, чому розклад  відбувається  швидше. Таким чином, відбувається інтеграція знань з біології. Закріплення знань проводиться за допомогою тестів. При підведенні підсумків уроку проводиться вправа з елементами психологічного тренінгу. Домашнє завдання утворюється в «Листах самоконтролю і самокорекції» для кожної дитини індивідуально, залежно від його відміток впродовж всього уроку.  

 Використання комп’ютеру на даному уроці дозволило вивчити більший обсяг навчального матеріалу, а учням активно і свідомо навчатись.

  Одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетентностей учнів є проектна методика. [ 3]. Метод проектів передбачає особистісний підхід в забезпеченні мотивації проектної діяльності, тому його можна характеризувати як особистісне орієнтований  [6 ].

 Для вивчення нового матеріалу в 10 класі, урок з теми «Волокна» проводжується за допомогою сайту «Волокна», створеного для уроку за допомогою учителя інформатики  і учениці  11 класу.  Розробка уроку знаходиться на сайті програми Microsoft «Партнерство в навчанні» www.pil-network.com – «Навчальні ресурси». Учні можуть навчаться як під керівництвом учителя, так і самостійно. На створеному сайті зібрані теоретичні  матеріали, відеоматеріали , які ілюструють добування різних волокон , галерея тканин, мода різних років, тестові завдання.

Робота над проектом дозволяє використовувати знання з різних навчальних дисциплін, об’єднати їх в проекті. Один з  проектів учнів 10 класу «Оксиді неметалічних елементів» також знаходиться на сайті www.pil-network.com.  В проекті розкривається вплив оксидів неметалічних елементів на навколишнє середовище. Кожна група учнів готувала свою частку проекту. Урок проводиться в формі рольовий гри,   школярі проводять наукову конференцію вчених різних держав. Інтеграція таких предметів  як хімія і екологія дозволяє по-іншому розглянути оточуючий світ , вплив на навколишнє середовище промислової діяльності людини, формує бережливе ставлення до природи.

При викладанні хімії я запроваджую   проект «Портфоліо» [10], інформацію про який   дізналася з різних джерел, у тому числі і в Інтернеті. Переробивши даний матеріал, я запровадила свій проект «Портфоліо».

    Я запропонувала учням роботу над   комплексним портфоліо. Мої очікування полягали у тому, що учень повинен  через портфоліо   продемонструвати ступінь свого розвитку (інтелектуального, творчого  та інших),  володіння різними способами дії зі створення освітнього результату, рівень і зростання освітнього результату у вибраному профілі, уміння планувати й аналізувати свою діяльність, ставити завдання, об'єктивно оцінювати власні досягнення, а саме: навчитися  рефлексії.    Робота над учнівським портфоліо допомагає учителю  підтримувати в учнях високу навчальну мотивацію, заохочувати активність і самостійність, розширювати можливості самонавчання, розвивати навички рефлексії, формувати уміння вчитися: ставити цілі, планувати власну навчальну діяльність. В цілому це сприяє індивідуалізації освіти, закладає додаткові передумови соціалізації особистості школяра.

 Для формування вмінь і навичок , актуалізації знань на уроках я застосовую дидактичні ігри і ігри – тренажери: що зайве? Продовж ряд та інші. Завдання і самоперевірка демонструються учням на слайдах.

 Для вивчання нового   матеріалу  часто впроваджую  мозковий штурм. В ході мозкового штурму на уроці сьомого класу «Визначення валентності в формулах бінарних сполук» учні пропанують , як визначити валентність в бінарної сполуці, під керівництвом учителя роблять висновки, як визначити валентність, складають алгоритм. Підсумки мозкового штурму виводяться на слайд. Роль учителя в ході мозкового штурму – організаційна, направляюча.

  Один зі способів  лабораторних робіт – віртуальні роботи з хімії, демонстрації відео експериментів. Наприклад – при вивченні теми «Іонні рівняння» . Віртуальні лабораторні роботи з хімії можна використовувати через хмарні технології для дистанційного навчання хімії.

Урок з мультимедійною підтримкою – це урок, на якому мультимедіа використовується для посилення освітнього ефекту. Інтеграція  ІКТ і особистісне орієнтованого навчання посилює зацікавленість і організованість учнів, підвищує рівень засвоєння знань, забезпечує розвиток ключових життєвих компетентностей. 

Ефективність навчання з використанням комп’ютера і особистісне орієнтованими технологіями навчання пояснюється значним унаочненням  програмного матеріалу, дає змогу краще зрозуміти і  засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння і навички.

                                               Література:  

1. Ващенко Л. Компетентнісний підхід в освіті: від засвоєння знань до оволодіння ними / Л. Ващенко// Біологія і хімія в сучасної школі. – 2012. - № 4. С. 14-18.                   

2. Голомб О. Використання сучасних інформаційних  комп’ютерних технологій на уроках хімії / О. Голомб //Хімія. Шкільний світ. – 2014. - № 24. – С. 19-31.

3. Голомб О. Використання сучасних інформаційних  комп’ютерних технологій на уроках хімії / О. Голомб //Хімія. Шкільний світ. – 2015. - № 1. – С. 20-24.

3. Загнибіда Н.М.  Метод проектів на уроках хімії . – Харьків:  Ранок,  2011.

4. Зламанюк Л.М.  Розвивати інноваційний потенціал учня / Л.М. Зламанюк // Біологія і хімія в школі. – 2012. - № 4. – С.22-25.

5. Зламанюк Л.М. Усе починається з учителя/ Л.М. Зламанюк// Хімія. Шкільний світ. – 2013. № 15-16.- С.10-11.

6. Пахомова Н.Ю. Метод навчального проекту в навчальному закладі. – М. 2005.

7. Пєхота О.М.  Освітні технології. – К. , 2002.

8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. К.: «Видавництво А.С.К.», 2003.

9. Ковальчук В.І. Урок: 100 інноваційних ідей. К.: «Шкільний світ», 2012.

10.Фасоля А. Портфоліо учня. К. : «Шкільний світ», 2010.

   Куркай Наталья Владимировна,

учитель-методист, учитель химии

 учебно-воспитательного комплекса

№ 148 «Планета Счастья» , г. Днепр.

                                                ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНТЕРНЕТ И              

                                   МЕДИАОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ 

                       ФОРМИРОВАНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ЛИЧНОСТИ НА

                                                                 УРОКАХ  ХИМИИ.

   Сегодня информационно-коммуникативные технологии все больше и больше места занимают в нашей жизни.   Еще недавно, чтобы купить билеты на поезд или в театр, оплатить коммунальные услуги, приходилось ехать на железнодорожный вокзал, в кассу театра или  банк. Сегодня все эти операции можно сделать не выходя из дома, сидя у своего компьютера. Можно посмотреть любой фильм, найти нужную книгу, журнал, увидеть и узнать о новых технологиях в образовании, пройти дистанционный курсы, вебинары, пообщаться по Скайп и многое,  многое другое. Конечно, это очень удобно.

   Индустриальное общество сменяется обществом информационным. По мнению ученых, в сфере деятельности человек-человек – то есть работа с информацией  в недалеком будущем будет занято 70% населения. Новые информационно коммуникативные технологии придут и в наш быт – умные дома, капельный полив, и в профессии  - проектирование домов, дизайна, средства массовой информации, медицина и прочее. 

   Чтобы быть востребованным в этом информационном, стремительно меняющемся  мире , необходимо меняться вместе с ним. Еще в 80-ые годы прошлого века простой калькулятор являлся чудом техники , а ЭВМ была величиной с комнату. Сегодня же мини компьютер мы носим в кармане. И это очень удобно. Наш выпускник должен быть готов к тому, что ему придется учиться всю свою жизнь для того, чтобы быть востребованным в своей профессии, быть успешным в жизни. Такой человек должен уметь работать с большим объемом информации, критически её осмысливать, отбирая для себя все необходимое, творчески её применять для решения своих вопросов и создавать свой собственный продукт. Таким образом, задача современного образования – развитие в школьнике творческого потенциала, основанного на креативных способностях и критическом мышлении.  Формирование такого индивида возможно при применении новых информационно коммуникативных технологий в обучении и личностно ориентированном подходе к образовательному процессу. Поэтому и школа также должна меняться.

   Сегодня преподаватель уже не является единственным источником информации. Дети легко могут найти много учебной и другой информации в Интернете. Именно «информации», потому что эту информацию надо обработать и правильно применить, то есть надо знать,  КАК работать с информацией.  Интернет является источником информации, но не учит с ней работать. Сегодня многие учащиеся теряются в море информации и не могут выделить главное, выписать основные тезисы, применить то, что узнали для решения задания, создать свой продукт. Поэтому, несмотря ни на что учитель, педагог остается ключевой фигурой образовательного процесса, меняется лишь его роль: от передачи готовых знаний – к оказанию помощи в поиске необходимой информации и её применению для решения поставленных задач. Изменяется и процесс обучения – от усвоения готовых знаний к умению добывать и получать знания с помощью компьютера. И здесь необходимо показать детям, что компьютер, планшет или смартфон – не просто игрушка, которая развлекает, но и средство для обучения, а в будущем – инструмент для профессиональной деятельности.

   Компьютер предоставляет огромные возможности для работы с информацией. При помощи компьютера её можно собрать , преобразовать, создать и распространить свой творческий продукт. Однако не менее важна и культура подачи информации, общения в Интернет - пространстве. Нельзя слепо копировать и повторять то, что увидишь в Интернет, в фильме, мультфильме («Губка Боб»), рекламе. Так, смотря рекламу пива можно подумать, что пиво – символ успеха. А то, что пиво – начало алкоголизма,  в рекламе, естественно, отсутствует. Кроме того, любой пользователь Интернет может выложить на своем сайте или блоге любую информацию и не нести ответственность за её правдивость. Детям необходимо привить критическое отношение к тому, что они видят, смотрят, читают.  Поэтому медиаобразование становится все более востребованным и необходимым в современных условиях.

   И в то же время применение компьютера и Интернет на уроке позволяют дополнить урок дополнительной  информацией, использовать их как инструмент исследования, моделирования, включить учащихся в активную деятельность, вызвать интерес к предмету.

   В УВК  № 148 «Планета Счастья» г. Днепр, медиаобразованию и информационно компьютерным технологиям уделяется большое внимание. В каждом учебном классе есть мультимедийное оборудование, в кабинетах химии, физики, английского языка и в лекционных залах – смарт-доски, созданы три компьютерных класса, виртуальная лаборатория для занятий химией, физикой, биологией, три лекционных зала. В 2016 году кабинет химии занял первое место в городском конкурсе «Лучший кабинет химии 2016».

  Тема, над которой я работаю – «Использование «облачных» технологий и Итернет для формирования инновационной личности на уроках химии».    Химию традиционно считают «тяжелым» предметом. По шкале степени трудности предметов, которую разработали Н.П. Гребеняк и В.В. Машинистов, химия получила 5,3 балла и заняла  четвертое место после  геометрии (6,0 баллов), алгебры (5,5 баллов) и иностранного языка (5,4 балла). Исходя из ограниченного количества часов в программе, педагог должен искать новые , более прогрессивные формы и методы деятельности.

   Чем компьютер может помочь на уроке учителю? Как выяснилось (при анкетировании и тестировании детей психологом школы), большинство наших детей являются визуалами. Поэтому наглядность на уроке химии очень важна. Кроме того компьютер позволяет организовать каждый этап урока, увидеть при помощи компьютерной анимации различные явления, модели, химические процессы, пройти тестирование, отработать полученные умения, знания и навыки на тренажерах, дать дополнительную информацию на уроке.

   Процесс обучения требует от ребенка напряженной умственной деятельности и активного собственного участия в этом процессе. Пояснения и демонстрации сами по себе никогда не дадут настоящих, крепких знаний. Этого результата можно достигнуть только при помощи активного (интерактивного) обучения, которые в наибольшей мере отвечают личностно ориентированному подходу в обучении.

   В своей работе я объединяю личностно ориентированное обучение и информационно коммуникативные технологии.

   Сегодня на первый план в развитии коммутационных каналов выходит Интернет, который предлагает всем пользователям широкие возможности для получения и передачи информации, в котором любой потребитель информации может превратиться в её активного пользователя, а учитель получает необходимый инструмент для формирования творческой личности.

   Один из вариантов использования Интернет на уроке – поиск, выбор нужной информации, создание своего продукта. Такие уроки можно проводить в старших классах. Например, изучая в 11 классе тему «Аминокислоты и белки», я предлагаю детям узнать принципы правильного питания, соотношение содержания белков, жиров и углеводов в дневном рационе школьника и по выбору выполнить следующие задания:

·        Составить суточное меню правильного питания школьника.

·        Выбрать из своего рациона питания три наиболее употребляемых продукта и исследовать его состав: описать количество белков, жиров, углеводов, Е-добавок. При помощи информации о Е-добавках определить, опасны ли они для здоровья человека? Сделать вывод о пользе исследуемых пищевых продуктов.

·        Написать статью: «Роль белков, жиров и углеводов в питании школьника».

Полученные задания сопровождаются краткой презентацией, брошюрой , выполненной в программе Publisher. На следующих уроках класс заслушивает все работы, оценивается каждая из представленных работ.

   При изучении темы «Химия и здоровье человека» дети на уроке смотрят фильмы о вреде алкоголизма и курения, презентации одноклассников и пишут сочинение «Как я понимаю ЗОЖ». Лучшие сочинения зачитываю на следующем уроке.

   Как показывает практика, такие уроки проходят очень живо, интересно, дети свободно высказывают свои мысли, чувства, с удовольствием выполняют задания. В этом году я планирую создание на таких уроках газет  wikiwall.

   В своей работе я использую метод проектов. Проектная работа, работа над совместным проектом поддерживает у учащихся высокую мотивацию, активность, самостоятельность, формирует навыки самообразования, рефлексии, умение учиться: ставит цели, планировать свою учебную деятельность. При работе над проектом происходит индивидуализация образования, закладываются основы социализации учащихся. Примером такого урока является урок 10 класса «Оксиды неметаллических элементов. Кислотный характер гидратов оксидов неметаллических элементов». Класс объединился в группы по желанию. Каждая группа получила задание. В группе был выбран руководитель, спикер. Дети выполняли задания по поиску и обработки информации, создавали презентацию и брошюры . Урок проводился в виде ролевой игры, где школьники выполняли роли ученых разных стран, собравшихся на международную конференцию по защите окружающей среды. Каждая группа представляла свою часть работы. На уроке все презентации объединялись в одну. В этом году я планирую провести такой урок, как образовательный веб-квест.

   По технологии веб-квеста проходит урок в 10 классе «Жесткость воды»- http://natali610.blogspot.com/2016/02/2.html, https://education.microsoft.com/Story/Lesson?token=ASva5 .

   Большие возможности для образования открывают «облачные» технологии и ресурсы web-2.0. «Облачные» технологии позволяют изменить формы и методы обучения, способствуют  творческому применению знаний, открывают широкие возможности для коммуникации, совместных проектов, дистанционного обучения, повышают интерес к предмету, формируют творческую компетенцию, развивают умение самостоятельно мыслить, то есть способствуют формированию инновационной личности.

   Достоинство таких технологий, я считаю , в том, что доступ к необходимым материалам можно осуществить без привязки к месту устройства, желаемый график общения – иначе говоря, из любого устройства, из любой точки земного шара в любой момент времени.

   Учитель получает возможность хранить свою информацию и созданный продукт в «облачных» хранилищах: таких как Google-диск https://drive.google.com/drive/my-drive, Dropbox https://www.dropbox.com/home , Яндекс-диск, cloud mail.ru  https://cloud.mail.ru/home/  , сайтах Calameo.com http://ru.calameo.com/account/book ,  Slideshare.net. «Облачные» хранилища позволяют хранить и обмениваться информацией, совместно работать над проектом, дистанционно обучаться.

      «Облачные» технологии – альтернативная форма организации учебного процесса, преимущества которых перед традиционными технологиями заключаются в персонализации образования, кооперативного обучения,  интерактивности, гибкости и мобильности. Учиться на уроках можно имея не только компьютер, планшет, но и смартфон, при помощи которого можно по ссылке зайти в необходимое хранилище.

   Вызвать интерес к предмету можно при помощи игровых технологий: проверку домашнего задания можно провести при помощи обучающих викторин на сайтах Kahoot   https://create.kahoot.it/#quiz/930d467a-63fd-435a-8fe6-e4f7bc9a636 , Triventy - http://www.triventy.com/my/games/edit/22852 . При проведении викторин, учащиеся могут использовать смартфоны, поэтому можно организовать работу и вне кабинета, оборудованного компьютерами.

Сервисы для создания дидактических материалов позволяют на уроке организовать самостоятельную работу учащихся по применению своих знаний, выполнять тренировочные упражнения. При этом школьники могут стать соавторами или авторами таких материалов: добавлять вопросы к викторинам, создавать кроссворды, флеш-карточки, тесты.

   Для создания дидактических материалов я использую следующие онлайн ресурсы:

·        Живые презентации Prezi.com –«Путешествие в микромир» http://prezi.com/exkpuhgxnwd0/?utm_campaign=share&utm_medium=copy&rc=ex0share ,»Есть такая наука – химия»- http://prezi.com/dkz3orlqksgz/?utm_campaign=share&utm_medium=copy&rc=ex0share , «Озон» - http://prezi.com/lwachr6qew_f/?utm_campaign=share&utm_medium=copy&rc=ex0share

·        Тесты Online Test Pad – тесты по теме «Растворы» -

https://onlinetestpad.com/t/89f0addce0354b6db81061d40ccc0785 , основные понятия химии -

https://onlinetestpad.com/t/2a59be9da9f84864840b4b7917e4e25f

·        Тренировочные упражнения LearningApps.org - https://learningapps.org

·        Для актуализации знаний, проведения мозгового штурма – облака слов Worditout.com - https://worditout.com : соли https://worditout.com/word-cloud/1821389, кислоты https://worditout.com/word-cloud/1821447, оксиды https://worditout.com/word-cloud/1821266.

·        Хронологические сервисы: Timetost – «Первые попытки классификации химических элементов» - http://www.timetoast.com/timelines/8c9b88b3-6f0d-4cea-8187-647a67c8a14c , «Краткие сведения из истории развития химии» - http://www.timetoast.com/timelines/5a3359cd-791f-4552-8387-e27465dcaee8 , Myhistro.com – «Биография Д.И. Менделеева» - http://www.myhistro.com/my-events  .

·        Скрайбинг – PowToon https://www.youtube.com/watch?v=vyLu8Rw5RAU

·        Пазлы – JigsawPlanet – химическая посуда http://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=19425e01c098 , http://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=07beed2307be .

·        Кроссворды - Online Test Pad «Основные понятия курса химии 7 класса» - https://onlinetestpad.com/c/b91348fe7ca84b59ad6d1a5b53d7fa80

·        Флеш-карты Quizlet.com - https://quizlet.com/134620324/1-flash-cards/

·        Живые картинки ThingLink :

https://www.thinglink.com/scene/747860079776104449  металлы

https://www.thinglink.com/scene/640269624327274498  воздух

·        https://www.thinglink.com/scene/639915601761927168  вода       https://www.thinglink.com/scene/662026124330532864   химическая посуда

·        Игры и викторины: Kahoot -  https://create.kahoot.it/#quiz/930d467a-63fd-435a-8fe6-e4f7bc9a63f6   «Правила техники безопасности при работе в кабинете химии. Оборудование кабинета химии».

Triventy -  http://triv.in/23967  «Первые попытки классификации химических элементов», http://triv.in/22852  «Основные классы неорганических веществ».

·        Интерактивные доски      

 Padlet  https://padlet.com/natali610102/cxm4xhz84uv9/wish/119023004

       Linoit   http://linoit.com/users/NataliyKurkay/canvases/Попытки%20классификации.

·        Урок повторения материала курса химии  для 8 класса с  Padlet:  http://natali610.blogspot.com/2016/07/blog-post.html . На таком уроке дети работают самостоятельно, учитель является лишь консультантом.

·        Урок для 7 класса  «Практическая работа № 1. Правила техники безопасности. Ознакомление с лабораторным оборудованием. Изучение строения пламени. »: http://natali610.blogspot.com/2016/09/7-1.html .

·        Канал на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCyQBy9ERcTlmtoPcgKnk-Nw

·        Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100001738660148

·        Google +: https://plus.google.com/+НатальяКуркай

    Преимущества медиаобразовательных  технологий: создают условия для развития творческой инновационной личности, формируют информационный стиль мышления, открывают возможность к индивидуализации образования, дистанционному обучению. Процесс обучения становится более интересным, а значит и продуктивным, осуществляется дифференцированный подход к обучению, позволяет учить навыкам работаты с информацией, критически ее оценивать, создавать свой продукт, проводить рефлексию своей деятельности. Процесс обучения становится интерактивным, учитель выполняет лишь функции консультанта.

           Медиаобразование – необходимое условие для формирования новой, инновационной личности в современном информационном обществе , а применение Интернет и медиаобразовательных технологий позволит изменить формы и методы обучения от передачи знаний к их активному поиску и усвоению, формируют творческую компетентность, развивают умение самостоятельно мыслить.

                          Скажи мне – и я забуду,

                          Покажи мне – и я запомню,

                          Дай мне действовать – и я научусь!

   Недостатки информационно-компьютерных технологий: наличие Интернета, компьютеров, планшетов, смартфонов – материально-техническая база и технические условия; дети и родители не подготовлены для использования компьютерных технологий для обучения.

Міський і обласний семінар вчителів хімії.

НВК № 148 «Планета Щастя»                Вчитель хімії вищої категорії,                                                                                                               

                                                                            вчитель-методист                                                                                                                

                                                                           НВК № 148 «Планета Щастя»

                                                                          Наталія Володимирівна Куркай  

                          Використання віртуальних інтерактивних дошок                   

                                    Padlet  і Linoit  уроках хімії.

                                                Тези виступу.

  Для організації активної діяльності учнів на уроках хімії найбільш зручними і простими є віртуальні дошки - Padlet i Linoit (http://padlet.com/ ,  http://linoit.com).

    За допомогою інструментів веб-ресурсів Padlet і Linoit, можна оформити дошку й наповнити її  необхідними для  уроку матеріалами, організувати спільний доступ користувачів до неї, експортувати дошку в різні формати, розмістити її в соціальних мережах або у власному блозі, що сприятиме кращому сприйманню навчального матеріалу, підвищенню інтересу до предмета, формуванню вмінь як самостійної, так і спільної роботи тощо.

   Можливі способи використання дощок:

·          для організації групової роботи під час проведення «мозкового штурму», узагальнення й систематизації знань, рефлексії;

·         для розміщення навчальної інформації або завдань для її пошуку;

·         як місце розміщення ідей для проектів та їх обговорення;

·         як інструмент для організації  спільної діяльності учнів  на уроці.

Методика використання  віртуальних  інтерактивних  дошок Padlet i Linoit:

          ▪ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

         ▪ Пояснення нового матеріалу

         ▪ Узагальнення й систематизація знань

§  Контроль знань учнів

          ▪ Проведення рефлексії

         ▪ Організація самостійної пошукової діяльності

  Робота учнів на віртуальних дошках сприяє розвитку їх творчих здібностей, розвиває навички роботи як в групах, так і самостійно, а робота з сучасними віртуальними сервісами викликає інтерес до уроку і предмету в цілому.

  За допомогою віртуальних дошок вчитель отримує можливість зробити урок дійсно інтерактивним, бачити роботу кожного учня , допомагати йому при необхідності - тобто бути помічником, консультантом, розвивати навички самостійного навчання.

        Міський семінар-практикум для вчителів хімії та біології  

 «Створення сучасного інформаційного освітнього середовища на уроках    

             хімії і біології в системі загальної освіти НУШ»

                                                     2018

НВК № 148                              Вчитель вищої категорії, вчитель-                                                                            

«Планета Щастя»                  методист  Куркай Наталія  Володимирівна

                   Використання інтерактивних дошок Padlet i Lino it

                                                  на уроках хімії.

   Більшість учнів в школі дітей є "візуалами", поєтому візуальні способі навчання більш ефективні. Тому сучасні педагоги в своїй роботі використовує презентації, навчальні відеоматеріали: відеоопити, анімації, моделі атомів, хімічних процесів та ін.

   Сучасні інформаційно-комунікативні технології дозволяють зробити урок більш ефективним, перейти від пасивної форми навчання до активної, тобто включити учнів в активну пізнавальну діяльність. Роль учителя в цьому процесі зводиться к роли консультанта.

   Застосування нових сучасних освітніх сервісів дозволяє зробити урок більш ефективним, сучасним, а значить і викликати інтерес до навчання у дітей. У своїй роботі я використовую такі навчальні сервіси: інтерактивні вправи з сервісу LearningApps.org , навчальні вікторини Triventy.com  i Kahoot.com, сервіси для контроля знань та вмінь учнів OneLainTestPad.com, Videouroki.net, пазли, кросворди, хмарки слів, «живі» презентації  Prezi.com, «живі картинки» ThingLink.com, сервіс для опитування Plickers.com. Все ті сервіси відносяться к ресурсам web 2.0 , тобто до хмарних технологій.

   З’єднати все необхідні матеріали для уроку можна на інтерактивних дошках, наприклад Padlet.com i Linoit.com. Учні отримують доступ до матеріалів уроку і завдань, виконують їх і публікують результати на  віртуальну дошку. Таким чином і учитель і самі учні контролюють свою діяльність на уроці. Крім того,  результати зберігаються на віртуальної дошке , їх можна подивитися знову.  Посилання на віртуальні дошки легко вбудовуються на власні сайти або блоги.

   Віртуальні дошки можна установлювати не тільки на комп’ютер, але і на планшет, і на мобільний телефон. Дошки синхронізуються і все зміни можуть бачити всі учасники навчального процесу.

   Віртуальні дошки можна використовувати для:

-     організації мозкового штурму;

-     організації індивідуальної і групової роботи;

-     розміщення навчальної інформації;

-     розміщення пошукових завдань;

-     обговорення ідей, проектів;

-     організація дистанційного навчання;

-     для проведення позашкільних заходів.

За допомогою віртуальної дошки можна організувати наступні етапи уроку:

1. Актуалізація знань – хмарки слів, складання кросвордів, виконання інтерактивних вправ з сервісу LearningApps.org.

2.  Пояснення нового матеріалу: пошукові завдання, корисні посилання, завдання групам.

         3. Узагальнення і систематизація знань: інтерактивні вправи, кросворди, тести, вікторини.

4. Контроль знань: вікторини, тести, опитування.

 5. Проведення рефлексії.

   Для роботи  учитель заздалегідь готує дощку, наповнюючи ії контентом в залежності від завдань та цілій уроку, обсягу навчального матеріалу, міркує над етапами та формою їх проведення.

   Віртуальні дошки можна застосовувати на різних уроку : засвоєння нових знань, узагальнення і систематизації знань, контролю знань, або на різних етапах уроку – це залежить від цілей уроку, обсягу матеріалу, форми його проведення.

Застосування віртуальних дошок на урокі мусить бути обґрунтованим, відповідати цілям уроку, а зміст логічне і правильно підібрано.

        Робота учнів на віртуальних дошках сприяє розвитку їх творчих здібностей, розвиває навички роботи як в групах, так і самостійно, а робота з сучасними віртуальними сервісами викликає інтерес до уроку і предмету в цілому.

  За допомогою віртуальних дошок вчитель отримує можливість зробити урок дійсно інтерактивним, бачити роботу кожного учня , допомагати йому при необхідності - тобто бути помічником, консультантом, розвивати навички самостійного навчання.

       Міський семінар-практикум для вчителів хімії та біології

 «Створення сучасного інформаційного освітнього середовища на уроках

             хімії і біології в системі загальної освіти НУШ»

                                                     2018

                           Конкурс «Лучший кабинет химии 2016».

   В апреле-мае 2016 года среди школ г.Днепропетровска проводился конкурс на звание «Лучший кабинет химии 2016». Жюри конкурса оценивало материально-техническое и учебно-методическое обеспечение кабинетов, их  оформление.

   На конкурс были направлены материалы 9 школ города. Ко второму туру были допущены 6 кабинетов химии: УВК № 122, СШ № 132, УВК № 130, СШ № 62, СШ № 45, и  наш – УВК № 148 «Планета Счастья».

Жюри конкурса отметило большой вклад директора нашего УВК № 148 «Планета Счастья» Митиковой Натальи Владимировны в создании современного кабинета химии:  эстетическое оформление, качественный современный ремонт, новые вытяжной шкаф, старт-доска, мультимедийный проектор и специально созданная виртуальная лаборатория для кафедры естесственных наук – кабинет № 312.

   Благодаря новейшему современному техническому оснащению созданы большие возможности для внедрения информационных и телекоммуникационных обучающих технологий. Заведующая кабинетом, учитель химии Куркай Н.В., создала электронные портфолио дидактических и учебно-методических материалов, внедряет новые современные «облачные» технологии при обучнении химии, активно работает в Интернет-пространстве ( блог, канал на YouTube, Face book , Googl + и др.), а разработки уроков размещены на различных сайтах, в том числе «Партнерство в образовании» (Microsoft), ThingLink , Мультиурок и др.

   Проанализировав материально-техническое, учебно-методическое  обеспечение кабинетов, их оформление и динамику развития, жюри конкурса присудило нашему кабинету химии звание «Лучший учебный кабинет химии 2016 года с информационно-коммуникативными технологиями обучения»!

   Большое спасибо Митиковой Н.В. , директору УВК № 148 «Планета Счастья» за создание современного , красивого и креативного кабинета химии!

   Итоги городского конкурса кабинетов химии можно увидеть на сайте управления образования и науки Днепропетровского городского совета.

Обласний семінар вчителів хімії.

     STEM-освіта на уроках хімії як інновація оновлення технології             

                                            навчання.

Куркай Н.В. STEM-освіта на уроках хімії як інновація оновлення технології   навчання.

 Анотація. Вимоги до освіти, зумовлені постійними змінами життя в сучасному суспільстві, підтверджують необхідність нових підходів в освіті. В статті розглянута роль STEМ – навчання для підвищення ефективності навчання хімії  в умовах сучасного розвитку науки і техніки .

 Ключевые слова: компетентності, особистісне орієнтоване навчання, інтеграція, ІКТ, STEМ – навчання,  засоби STEM - освіти.

Куркай Н.В.  STEM-образование на уроках химии как инновация обновления технологии обучения.

Аннотация: Требования к образованию, обусловленные постоянными изменениями в жизни современного общества, подтверждают необходимость новых путей в образовании. В статье рассмотрена роль STEM-обучения для повышения эффективности обучения химии в условиях современного развития науки и  техники. Ключевые слова: компетентности, личностно ориентированное обучение, интеграция, ИКТ, STEМ – обучение,  средства  STEM - образования.

Note: The constant changes in modern life society require to education with innovation this article shows the importance of STEM education in increasing efficiency of teaching chemistryin conditions of modern science and technology development.

Key words: abilities, personoriented education, integration, ICT, STEM – education, means STEM – education.

   Випускник основної школи – це патріот України, який знає ії історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, який вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами; має бажання і здатність до самоосвіти; виявляє активність і відповідальність, підприємливість та ініціативність у громадському й особистому житті, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до довкілля, безпечно і доцільно використовує досягнення науки і технікі, дотримується здорового способу життя. [1]. Отже, мета базової загальної середньої освіти досягається на основі реалізації основного завдання хімічної освіти, що полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових і предметних компетентностей. Ними забезпечується формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначає їхню поведінку в життєвих ситуаціях. [1]. Крім того, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій виявляє потребу у досвідчених фахівцях, а значить,  виникає гостра потрібність у якісному навчанні технічним дисциплінам – математиці, фізиці, хімії, інженерії, програмуванню.

Розвиток сучасної науки і техніки  ставить перед школою ряд проблем, одна  з яких  полягає у тому, що  працівники майбутнього мають вирішувати проблеми, розуміючи і використовуючи наукові підходи, знаючи технології, якими можна вирішити ці проблеми.

   Українськими педагогами визначено сім ключових компетенції, які необхідно сформувати в учнів протягом навчання в школі: уміння вчитись, соціальна компетентність, загальнокультурна компетентність, здоров'язберігаюча компетентність, компетентності з інформаційних і комунікативних технологій, громадянська компетентність, підприємницька компетентність.

А. Хуторской наполягає на тому, що компетентнісний підхід передбачає не засвоєння учнем розрізнених знань, а оволодіння ними в комплексі [2 ].

  Компетентнісний підхід змінює цілі і спрямування шкільного навчання: від передачі знань і умінь предметного змісту до виховання розвинутої особистості зі сформованими життєвими компетентностями, а   компетентнісна парадигма освіти передбачає формування здатності індивіда самостійно відбирати і користуватися вже накопиченими знаннями в різних ситуаціях і сферах життя [2 ].

 Сучасна освіта характеризується системними змінами в структурі та змісті: відбувається інтеграція навчальних дисциплін.  Термін «інтеграція» має латинське походження (integration – відтворення, integer – цілий). Сучасні вчені під інтеграцією розуміють створення цілісної єдності з деяких компонентів, які раніш функціонували ізольовано один від одного. Інтеграція дозволяє забезпечити системні пізнання школярами процесів і явищ навколишньому світу з дослідженням взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними, усунути дублювання навчального матеріалу, а також попередити перевантаження учнів  .  

Одним з методичним принципом об’єднання предметів є опора на знання з окремих предметів, зближення однорідних предметів.

 Аналіз актуальних досліджень показує , що досягти цих завдань можливо лише умовами інноваційного процесу навчання, змінити модель навчання з авторитарно - дисциплінарної на особистісне орієнтовану, найважливіша риса якої – творча співпраця учителя і учнів [3].

Розробку особистісне орієнтованого навчання здійснювали І.С. Якиманська, В.В. Сєріков, І.Д. Гех, В.В. Рибалка та інші [ 4  ].

   За І.С. Якиманської : особистісне орієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, ії самобутність, самоцінність, суб’єктний досвід  якої спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

   К особистісне орієнтованим освітнім технологіям відносяться  технології розвивального навчання, навчального проектування, навчання як дослідження, технології формування творчого потенціалу учня, сугестивні технології, створення ситуації успіху тощо, призначення яких полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини, допомагати в ставленні ії суб’єктності, творчої самореалізації. Творчий  учитель вміло використовує все ці технології на уроках.

   Але сучасний учитель пов’язан  розширювати всій кругогляд,  уміло з’єднувати  в роботі не тільки розробки вітчизняних вчених, но і   досвід учителей і вчених інших країн. Сьогодні виник новий  термін – STEM-освіта. «Флагманом» STEM-освіти є  США.

   Метою даної статті є висвітлення ідеї STEM-освіти як освіти,  яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

   STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін.

   Бюро статистики робочої сили Сполучених Штатів стверджує, що до 2018 року попит на спеціалістів у сфері STEM буде розподілятися наступним шляхом:

При чому такі тенденції спостерігаються й в інших розвинених країнах, таких як Великобританія та Німеччина, де також відчутна недостача спеціалістів за такими напрямами, як математика, природничі науки, комп’ютерні науки та технології.

   Сьогодні STEM-підходи реалізуються в багатьох українських школах. Позашкільна STEM-освіта в державі – це й різноманітні олімпіади, і діяльність Малої академії наук, інших закладів позашкілля, і різноманітні конкурси і заходи: Intel Techno Ukraine; Intel Eco Ukraine; Фестиваль науки Sikorsky Challenge; наукові пікніки, хакатони і багато іншого [6]. Методичні рекомендації щодо ввпровадження STEM-освіти в навчальних закладах України надані в листі МОН України від 13.07.2017 р. «Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних закладах України на 2017/2018 навчальний рік [8].

   Вважається, що впровадження в навчально-виховний процес методичних рішень STEM освіти дозволить сформувати в учнів найважливіші риси, які визначають компетентного фахівця: уміння побачити проблему, уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення, гнучкість, оригінальність, здатність до перегрупування ідей та зав’язків, здатність до абстрагування, аналізу, синтезу.

   Мене, як учителя практика, вперш всього зацікавило,  які засоби та обладнання STEM навчання можна використовувати на уроках?  З матеріалів різних освітніх сайтів Internet я дізналась, що засоби STEM навчання – це сукупність обладнання, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності у навчально-виховному процесі. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, практичну, креативну, контрольну.

Види засобів STEM навчання:

·        Друковані методичні засоби: друковані і електронні підручники, навчальні посібники, картки-завдання, картки-інструкції, навчальні алгоритми.

·        Наочне приладдя: натуральне – обладнання, прилади, інструменти, матеріали, зразки; образне (зображувальне) – фотографії, репродукції картин художників, плакати; знакове-символічне – моделі, графікі, схеми, таблиці.

·        Технічні засоби навчання: інформаційні – комп’ютери, мультимедійні технології, інтерактивні дошки, відео-конференційні системи, контролюючи – тренажери ти інші [7].

Отже, при використанні інноваційних комп’ютерних технологій можна організувати на уроці  STEM навчання . За допомогою в класі швидкісного Іnternet і доступ до джерел інформації, а також «хмарних сховищ», блогів, сайтів, бібліотек, можна організувати пошук інформації, мозковий штурм, «коло ідей», а також учні можуть самі створювати необхідні алгоритми , картки-інструкції та інше для рішення завдань.  Різні комп’ютерні програми дозволяють моделювати хімічний експеримент, унаочнити процеси, які не можна увидить – моделі молекул,  атомів, їхню будову, перетворення речовин під час хімічної реакції тощо. Контролюючи засоби – тренажери і тести в режимі он лайн, різні вікторини, кросворди, хмарки понять та інші можна використовувати на різних етапах уроку – при перевірки знань, закріплення, контроля знань. Для цього можна використовувати  тренувальні завдання з освітніх сайтів Learning.Apps.org, Kahoot, Triventy, Worditout, Crosswordus та інше. При цьому учні можуть не тільки виконувати тренувальні вправи, але і складати свої завдання. За допомогою комп’ютера і «хмарних сховищ» учні можуть працювати спільно над проектами, веб-квестами, проводити експериментальну роботу, створювати свій власний творчий продукт, розташувати  його на блогах, сайтах і використовувати його далі.

   Организувати роботу учнів можна за допомогою інтерактивних дошок -  наприклад, Padlet  i  Linoit. При цьому, учні можуть працювати не обов’язково на комп’ютері, но і на власному смартфоні.

   Таким чином, використання засобів  STEM – освіти дає можливість учням здійснювати проектну та дослідницьку діяльність, засвоювати науково-технічні знання, розвівати навички критичного мислення, мотивують до навчання. Однака, такий підхід до навчання потребує сучасного обладнання, підготовки учителя , оволодіння їм новітніми інноваційними технологіями.

                                                 Література: 

1. Хімія. 7-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Ващенко Л. Компетентнісний підхід в освіті: від засвоєння знань до оволодіння ними / Л. Ващенко// Біологія і хімія в сучасної школі. – 2012. - № 4. С. 14-18.

 3. Ковальчук В.І. Урок: 100 інноваційних ідей. К.: «Шкільний світ», 2012.

  4. Пєхота О.М.  Освітні технології. – К. , 2002.

5. Сайт інституту модернізації змісту освіти. STEM освіта. - https://imzo.gov.ua/stem-osvita/.

6. Сайт  «Центр розвитку Бізнес Технологій».  STEM-освіта. -  http://btdc.org.ua/stem-osvita/.

7. Сайт інституту модернізації змісту освіти. Засоби та обладнання STEM .- https://imzo.gov.ua/stem-osvita/zasobi-ta-obladnannya-stem/ .

8. Лист МОН України від 13.07.2017 № 211/10 – 1470. Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти  у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік.

Національна академія педагогічних наук України  Інститут педагогіки НАПН України   Відділ інтеграції змісту загальної середньої освіти  Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації  Міжнародна академія наук педагогічної освіти  Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка  Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти  імені М. В. Остроградського  Laboratory of Polymers, ArielUniversity, Ariel, Israel Сиктивкарський державний університет, Росія  Російська академія освіти, Росія  Краківська академія імені Анджея Фріча Моджевського, Польща  «НАУКОВО–МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА В  СТАРШІЙ ШКОЛІ» Збірник наукових праць  Випуск 7 Полтава – 2015

Куркай Н.В. (м. Дніпропетровськ) ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І  ІНФОРМАЦІЙНО–КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ  ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ ХІМІЇ 

 Анотація. Вимоги  до  освіти,  зумовлені  постійними  змінами  життя  в  сучасному  суспільстві,  підтверджують  необхідність  нових  підходів  в  освіті.  У  статті  розглянута  роль  ІКТ  і  педагогічних  технологій  для  підвищення  ефективності  навчання  хімії  в  умовах  сучасного  розвитку  науки  і  техніки. Інтеграція педагогічних технологій і  ІКТ  дозволяють збільшити наочність на  уроці,  підвищити  обсяг  навчального  матеріалу,  покращити  його  засвоєння, сформувати навички рефлексії. Ключові  слова: компетентність,  особистісно  орієнтоване  навчання, інтеграція, ІКТ, наочність, ефективність. Аннотация.  Требования  к  образованию,  обусловленные  постоянными  изменениями в жизни современного общества, подтверждают необходимость  новых  путей  в  образовании.  В  статье  рассмотрена  роль  ИКТ  педагогических  технологий  для  повышения  эффективности  обучения  химии  в  условиях  современного развития науки и техники. Интеграция педагогичных технологий  и  ИКТ  позволит  усилить  наглядность  на  уроке,  увеличить  объём  изучаемого  материала, улучшить его усвоение, сформировать навыки рефлексии.

Ключевые  слова: компетентность,  личностно  ориентированное  обучение, интеграция, ИКТ, наглядность, эффективность.

 Постановка проблеми. Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж раніше. Крім того, нове покоління дітей живе в інформаційному суспільстві, використовує комп’ютери, мобільні телефони, Інтернет та інші інформаційні засоби і комунікаційні технології. Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою ряд проблем, одна з яких полягає у тому, що людина повинна вміти навчатись все життя, щоб знайти своє місце у світі, якій постійно змінюється. Українськими педагогами визначено сім ключових компетенцій, які необхідно сформувати в учнів протягом навчання в школі: уміння навчатись, соціальна компетентність, загальнокультурна, здоров'язберігаюча, компетентності з інформаційних і комунікативних технологій, громадянська, підприємницька. Компетентнісний підхід, як вважає А. Хуторський, передбачає не засвоєння учнем розрізнених знань, а оволодіння ними в комплексі [1]. При такому підході змінюються цілі і спрямування шкільного навчання: від передачі знань і умінь предметного змісту до виховання розвинутої особистості зі сформованими життєвими компетентностями, а компетентнісна парадигма освіти передбачає 209 формування здатності індивіда самостійно відбирати і користуватися вже накопиченими знаннями в різних ситуаціях і сферах життя [1]. Змінюється і зміст навчання: при знаннєво– орієнтованому навчанні зміст предмету відповідає змісту базової науки, програми з предметів розробляються незалежно одна від одної, зв'язок між ними існує на рівні понять. При компетентнісному підході до навчання зміст освіти формується через визначення результатів, що плануються отримати, зміст предмета формується на основі логіки пізнавальної діяльності, а програми з окремих предметів розглядаються як елементи єдиної освітньої програми досягнення цілей. Сучасна освіта характеризується системними змінами в структурі та змісті: відбувається інтеграція навчальних дисциплін. Термін «інтеграція» має латинське походження (integration – відтворення, integer – цілий). Сучасні вчені під інтеграцією розуміють створення цілісної єдності з деяких компонентів, які раніш функціонували ізольовано один від одного. Інтеграція дозволяє забезпечити системні пізнання школярами процесів і явищ навколишнього світу з дослідженням взаємозв’язків і взаємозалежностей між ними, усунути дублювання навчального матеріалу, а також попередити перевантаження учнів. Одним з методичних принципів об’єднання предметів є опора на знання з окремих предметів, зближення однорідних предметів. Аналіз  актуальних  досліджень  показує, що досягти цих завдань можливо лише за умови інноваційного процесу навчання. Щоб навчити учнів мислити і діяти самостійно, необхідно створити атмосферу співпраці, взаємодії. Тому потрібно змінити модель навчання з авторитарно-дисциплінарної на особистісно орієнтовану. Найважливіша риса особистісно орієнтованого навчання – творча співпраця учителя й учнів. За таких умов потрібно організувати навчальний процес як взаємодію, спрямовану на розвиток особистості [9], головне завдання якого полягає у розвитку пізнавальних здібностей кожної дитини. Розробку особистісно орієнтованого навчання здійснювали І.С. Якиманська, В.В. Сєріков, І.Д. Бех, В.В. Рибалка та інші [7]. За І.С. Якиманської: особистісне орієнтовано навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність, суб’єктний досвід якої спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти. До особистісно орієнтованих освітніх технологій відносяться технології розвивального навчання, навчального проектування, навчання як дослідження, технології формування творчого потенціалу учня, сугестивні технології, створення ситуації успіху 210 тощо. Їхнє призначення полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні здібності дитини, допомагати в ставленні її суб’єктності, творчої самореалізації. Хімію традиційно вважають «важким» предметом. Відповідно до шкали ступенів важкості предметів, яку розробили Н.П. Гребеняк та В.В. Машиністов, хімія (5,3 бала) займає четверте місце після геометрії (6,0 балів), алгебри (5,5 бала) та іноземної мови (5,4 бала) [2]. Виходячи з обмеженої кількості годин у програмі, педагог повинен шукати нові, більш прогресивні форми і методи діяльності. Метою  даної статті є висвітлення ідеї інтеграції технологій особистісно орієнтованого навчання й інформаційнокомп’ютерних технологій для підвищення ефективності навчання хімії. Одним з найважливішім принципів у навчанні хімії був і є принцип наочності, оскільки він забезпечує чуттєву основу сприймання, запобігає формальному засвоєнню невідомих явищ і понять, є економним засобом передачі інформації [5]. Щоб визначити, наскільки потрібен принцип наочності для навчання школярам, сумісно з психологом школи проведено тестування учнів сьомих класів. Мета тестування: вивчення особливостей засвоєння навчальної інформації на уроках хімії в 7– их класах, визначення ведучої репродуктивної системи представлення інформації в учнів і розробка рекомендацій для оптимізації процесу навчання. Для тестування запропонували зорову, слухову, кінестичну інформацію, а для запам’ятовування: слова, словосполучення і знаки. При відповідях на запитання оцінювали відношення образного мислення і абстрактного. В кожному класі тестували по 23 учня. Результати тестування показали, що більшість учнів краще сприймають зорову інформацію .

Різні учні і за типом пам’яті. Підсумки тестування свідчать, що для перевірки знань краще застосовувати тести. 

Після аналізу результатів тестування, було виявлено, що зорова інформація запам’ятовується учнями на 76%, а слухова – на 57%. Таким чином, зорова інформація засвоюється краще в 1,3 разів, ніж слухова. 

За результатами тестування учнів сьомих класів психолог надав рекомендації, які полягають у тому, що для покращення засвоювання навчального матеріалу урок повинен бути наочним, абстрактні поняття і терміни повинні супроводжуватися також зображеннями. Забезпечити наочність на уроці можна за допомогою ІКТ, але використання лише зорової і слухової інформації недостатнє. Понад 2400 років тому Конфуцій сказав: 1 2 3 212 Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я запам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і ії власної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання [8]. Інтерактивні технології навчання найбільшою мірою відповідають особистісно орієнтованому підходу в навчально-виховному процесі [4]. Тому в роботі учителя поєднуються інтерактивне особистісно орієнтоване навчання і ІКТ. Комп’ютер є допоміжним засобом для організації навчально-виховного процесу, оптимізації викладання навчального матеріалу, створення наочності, моделювання різних процесів, створення моделей, тестів та інше. ІКТ можуть застосовуватися на різних етапах уроку як засіб навчання з метою демонстрування і розкриття особливостей просторової будови та функцій хімічних об’єктів, відтворення механізму хімічних процесів у динаміці,демонстрації експерименту, проведення якого вимагає особливих умов, експериментування з комп’ютерною моделлю хімічного об’єкту або явища, побудовою моделей хімічних сполук, кращого засвоєння учнями хімічної термінології,проведення хімічних ігор, проміжного і тематичного контролю навчальних досягнень учнів [3]. Наприклад, на уроці у сьомому класі «Добування кисню розкладом пероксиду водню. Поняття про каталізатор» були поєднані технології особистісно орієнтованого навчання з інформаційно-комп’ютерними технологіями. Принцип наочності здійснювався за допомогою презентації, створеної до уроку, яка допомагала і організовувала учнів на уроці при переході з одного етапу на інший. На слайдах презентації були указані тема, девіз, мета уроку, очікувані результати. Упродовж всього уроку проводиться рефлексія кожного етапу, вправи на позитивний настрій до заняття, включаються елементи психологічного тренінгу. Перевірка домашнього завдання й актуалізація знань учнів проводяться за допомогою дидактичних ігор, вправ, хімічного диктанту з самоперевіркою. Для проведення рефлексії в учнів є «Лист самоконтролю і самокорекції», де вони відмічають етапи уроку, власні результати, намічають шляхи корекції. Рефлексія мотивує дитину на свідоме відношення до результатів власного навчання. Вивчення нового матеріалу на уроці 213 відбувається за допомогою лабораторної роботи, яку виконують самі школярі під керівництвом учителя. Для виконання практичної роботи у школярів є картка-інструкція з ходом роботи, а на слайдах презентації можна бачити правила техніки безпеки життєдіяльності, етапи роботи, зображення лабораторних операцій. На уроці демонструється відео фрагмент утворення кисню при розкладі пероксиду водню. Моделювання процесу дозволяє учням побачити, як відтворюється перегрупування атомів при хімічної реакції. При формуванні поняття про каталізатор, учитель пояснює, чому пероксид водню дезінфікує ранки, чому розклад відбувається швидше. Таким чином, відбувається інтеграція знань з біології. Закріплення знань проводиться за допомогою тестів. При підведенні підсумків уроку проводиться вправа з елементами психологічного тренінгу. Домашнє завдання формується в «Листах самоконтролю і самокорекції» для кожної дитини індивідуально, залежно від його відміток упродовж всього уроку. Практика свідчить, що використання комп’ютера на даному уроці дозволило вивчити більший обсяг навчального матеріалу, а учням активно і свідомо навчатись. Одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетентностей учнів є проектна методика [3]. Метод проектів передбачає особистісний підхід у забезпеченні мотивації проектної діяльності, тому його можна характеризувати як особистісне орієнтований [6]. Робота над проектом дозволяє використовувати знання з різних навчальних дисциплін, об’єднати їх в проекті. Для вивчення нового матеріалу в 10 класі, урок з теми «Волокна» проводиться за допомогою сайту «Волокна», створеного за допомогою учителя інформатики і учениці 11 класу. Розробка уроку знаходиться на сайті програми Microsoft «Партнерство в навчанні» www.pil–network.com – «Навчальні ресурси». Учні можуть навчаться як під керівництвом учителя, так і самостійно. На створеному сайті зібрані теоретичні матеріали, відеоматеріали, які ілюструють добування різних волокон, представлені галерея тканин, мода різних років, тестові завдання. Один з проектів учнів 10 класу «Оксиди неметалічних елементів» також знаходиться на сайті www.pil–network.com. У проекті розкривається вплив оксидів неметалічних елементів на навколишнє середовище. Кожна група учнів готувала свою частку проекту. Урок проводиться в формі рольової гри, школярі проводять наукову конференцію вчених різних держав. Інтеграція таких предметів як хімія і екологія дозволяє по-іншому поглянути 214 на оточуючий світ, вплив на навколишнє середовище промислової діяльності людини, формує бережливе ставлення до природи. При викладанні хімії запроваджується проект «Портфоліо» [10], інформацію про який дізналися з різних джерел, у тому числі і з Інтернету. Переробивши даний матеріал, ми запровадили свій проект «Портфоліо». Запропонувавши учням роботу над комплексним портфоліо, ми очікували на те, що учень повинен через портфоліо продемонструвати ступінь свого розвитку (інтелектуального, творчого та інших), володіння різними способами дії зі створення освітнього результату, рівень і зростання освітнього результату у вибраному профілі, уміння планувати й аналізувати свою діяльність, ставити завдання, об'єктивно оцінювати власні досягнення, а саме: навчитися рефлексії. Робота над учнівським портфоліо допомагає учителю підтримувати в учнях високу навчальну мотивацію, заохочувати активність і самостійність, розширювати можливості самонавчання, розвивати навички рефлексії, формувати уміння навчатись: ставити цілі, планувати власну навчальну діяльність. В цілому це сприяє індивідуалізації освіти, закладає додаткові передумови соціалізації особистості школяра. Для формування умінь і навичок, актуалізації знань на уроках можна також застосовувати дидактичні ігри й ігри – тренажери: «Що зайве?», «Продовж рядок» та інші. Завдання і самоперевірка демонструються учням на слайдах. Для вивчення нового матеріалу часто впроваджуємо «мозковий штурм». В ході «мозкового штурму» на уроці в сьомому класі за темою «Визначення валентності в формулах бінарних сполук» учні пропонують, як визначити валентність в бінарній сполуці, під керівництвом учителя роблять висновки, як визначити валентність, складають алгоритм. Підсумки «мозкового штурму» виводяться на слайд. Роль учителя в ході «мозкового штурму» – організаційна, направляюча. Один зі способів лабораторних робіт – віртуальні роботи з хімії, демонстрації відеоекспериментів. Наприклад, при вивченні теми «Іонні рівняння», віртуальні лабораторні роботи з хімії можна використовувати через «хмарні» технології для дистанційного навчання хімії. Також, при використанні Інтернет ресурсів можна створювати й проводити тести, тести он лайн, інтерактивні плакати і інше. Урок з мультимедійною підтримкою – це урок, на якому мультимедіа використовується для посилення освітнього ефекту. 215 Інтеграція ІКТ і особистісно орієнтованого навчання посилює зацікавленість і організованість учнів, підвищує рівень засвоєння знань, забезпечує розвиток ключових життєвих компетентностей. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших  експериментів  у  даному  напрямі. Ефективність навчання з використанням комп’ютера і особистісно орієнтованими технологіями пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, дає змогу краще зрозуміти і засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння і навички. У перспективі подальшого наукового дослідження планується використання хмарних технологій у викладанні хімії, що дозволяє інтенсифікувати освітній процес, прискорити передачу знань і досвіду, а також підвищити якість навчання й освіти. «Хмарні» технології дозволяють змінити форми й методи навчання, спонукають до творчого застосування знань, відкривають широкі можливості для комунікації, спільних проектів, змішаного й дистанційного навчання, сприяють вивченню природничих наук у їхньому взаємозв'язку, перетворюють знання в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості, формують творчу компетентність, розвивають уміння самостійно мислити.

 Література: 

1. Ващенко Л. Компетентнісний підхід в освіті: від засвоєння знань до оволодіння ними / Л. Ващенко// Біологія і хімія в сучасної школі. – 2012. – № 4. С. 14–18. 

2. Голомб О. Використання сучасних інформаційних комп’ютерних технологій на уроках хімії / О. Голомб //Хімія. Шкільний світ. – 2014. – № 24. – С. 19–31. 

3. Голомб О. Використання сучасних інформаційних комп’ютерних технологій на уроках хімії / О. Голомб //Хімія. Шкільний світ. – 2015. – № 1. – С. 20–24.

 4. Загнибіда Н.М. Метод проектів на уроках хімії. – Харьків: Ранок, 2011.

5. Зламанюк Л.М. Розвивати інноваційний потенціал учня / Л.М. Зламанюк // Біологія і хімія в школі. – 2012. – № 4. – С.22–25.

 6. Зламанюк Л.М. Усе починається з учителя/ Л.М. Зламанюк// Хімія. Шкільний світ. – 2013. – № 15–16.– С.10–11. 

7. Пахомова Н.Ю. Метод навчального проекту в навчальному закладі. – М., 2005. 

8. Пєхота О.М. Освітні технології. – К., 2002. 

9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. – К.: «Видавництво А.С.К.», 2003. 

10. Ковальчук В.І. Урок: 100 інноваційних ідей. – К.: Шкільний світ, 2012. 

11. Фасоля А. Портфоліо учня. – К. : Шкільний світ, 2010. 

Створення  комплексного портфоліо учня в процесі  

                                  вивчення хімії.

                   Куркай Наталія Володимирівна, учитель хімії вищої категорії,                                                          

                                учитель-методист НВК № 148 «Планета Щастя».

   Робота в інноваційній школі – навчально-виховному комплексі № 148 «Планета Щастя» обумовлює кожного педагога застосовувати особистісно-орієнтовані інноваційні педагогічні технології, формуючи соціальні, комунікативні, комп'ютерні та інші компетенції  учнів. Вся методична робота закладу здійснюється через систему педагогічних проектів, що є   найважливішим інструментом оновленого змісту освіти в нашій школі і, зокрема, при викладанні хімії.

   На сучасному етапі розвитку інноваційних технологій в системі навчання хімії набули інформаційно-комунікативні технології. Проектний метод у компетентнісно - спрямованії освіті – це інструмент, який створює умови для розвитку ключових компетенцій і самостійності в досягненні нового розвитку творчого потенціалу, світогляду .  В основі проектної технології на уроках хімії лежить розвиток пізнавальної і дослідницької діяльності школярів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.  

  З цією метою при викладанні хімії я запроваджую метод проектів, а саме –  проект «Портфоліо», інформацію про який   дізналася з різних джерел, у тому числі і в Інтернеті. Переробивши даний матеріал, я запровадила свій проект «Портфоліо».

   На етапі реалізації проекту особливу увагу приділяю формуванню робочого варіанту портфоліо.                                                                                          

     Визначаючи  зміст поняття «портфоліо», звернімося до його тлумачення у різних словниках : «портфоліо» – від англ. – портфель, папка; від італ. –  рекламний проспект.

Мета портфоліо  – реклама, демонстрація досягнень його власника, що дозволяє судити про рівень його здібностей, майстерності (кінець ХХ-го століття).

  У сучасному житті портфоліо може створити будь-хто, фіксуючи у ньому свої досягнення та інше, у тому числі і школярі.

  Сьогодні існує декілька визначень портфоліо школяра:

1. Портфоліо – засіб фіксації, накопичення та оцінки досягнень школяра в певний період його навчання, орієнтований не тільки на процес оцінювання отриманих школярем знань, але і на самооцінку, тобто активне і свідоме ставлення його самого до процесу та результатів навчання.

2. Портфоліо – колекція робіт і результатів учня, яка демонструє його зусилля, прогрес і досягнення в різних галузях науки.

                                                                 -2-

   3. Портфоліо – робоча файлова папка, яка містить різноманітні матеріали, які документують набутий досвід та досягнення учня.

  Хімія – це складний предмет і тому не для кожного учня цікавий. Учитель намагається зорієнтувати школярів, заохотити, змотивувати на опрацювання матеріалу. Виходячи з обмеженої кількості годин у програмі, педагог повинен шукати нові, більш прогресивні форми і методи діяльності. А робота над портфоліо дозволить учневі застосувати інформаційні технології для отримання, поглиблення знань, створення креативного продукту, зорієнтуватися в освітньому просторі. Тому, цілі і сутність портфоліо учня – це оцінювання освітніх результатів по продукту, створеному у навчальній, творчій, соціальній та інших видах діяльності.

       Традиційне портфоліо з хімії являє собою добірку матеріалів, колекцію робіт, метою якого є демонстрація навчальних досягнень учнів, по суті – альтернативним способом оцінювання по відношенню до традиційних (тест, іспит) і дозволяє вирішити дві основні задачі: 1) простежити індивідуальний прогрес  учня, його   результати  у  порівнянні  з  досягненнями  інших  учнів;   

2) оцінити його рівень знань і доповнити (замінити) інші традиційні форми контролю.

  Основне завдання портфоліо – неформальне оцінювання, що включає оцінку педагога, батьків, самого учня, а це і є надзвичайно цінним, оскільки і є інноваційним, креативним прийомом, що дозволяє педагогу реалізувати мету особистісноорієнтованого навчання.

                                                                         -3-  

Використовують три види портфоліо, серед яких:

     1)портфоліо документів – папка сертифікатів, грамот, що підтверджують освітній результат школяра;

     2)портфоліо робіт – зібрання творчих і дослідницьких робіт учня, а також опис його наукового і творчої активності: участь у наукових конференціях, навчальних таборах, проходження курсів, різних художніх і спортивних досягнень.

    3) портфоліо відгуків – оцінка школярем своїх досягнень: аналіз різних видів навчальної та позашкільної діяльності, резюме, планування майбутніх освітніх етапів, системи додаткової освіти та ін.

  Я запропонувала учням роботу над   комплексним портфоліо, яке об’єднало   всі моделі, представлені раніше. Мої очікування полягали у тому, що учень повинен  через портфоліо   продемонструвати ступінь свого розвитку (інтелектуального, творчого  та інших),  володіння різними способами дії зі створення освітнього результату, рівень і зростання освітнього результату у вибраному профілі, уміння планувати й аналізувати свою діяльність, ставити завдання, об'єктивно оцінювати власні досягнення, а саме: навчитися  рефлексії.            

  Робота над учнівським портфоліо допомагає учителю  підтримувати в учнях високу навчальну мотивацію, заохочувати активність і самостійність, розширювати можливості самонавчання, розвивати навички рефлексії, формувати уміння вчитися: ставити цілі, планувати власну навчальну діяльність. В цілому це сприяє індивідуалізації освіти, закладає додаткові передумови соціалізації особистості школяра.

  Роль учителя у проекті більш опосередкована.  Він лише інформує, консультує, корегує, спрямовує діяльність учня. До речі, батьки також проявляють зацікавленість до подібної діяльності своїх дітей. Вони контролюють, рецензують, допомагають їм у зборі матеріалів.                                

  Учень сам вирішує, коли розпочати накопичення матеріалів для портфоліо.

  Школярам  я пропоную власний  макет портфоліо, який має таку структуру:                                                                                                                 

 –   титульний лист;

–       творча сторінка – цікавинка (цікавий факт, вірш, малюнок тощо); 

–       портфоліо документів (анкета психолога, особисті дані, таблиці результатів роботи учня з теми);

–  портфоліо робіт  (презентації, матеріали з теми, реферати, наукові роботи, кросворди, сенкани, ребуси тощо);

–   портфоліо відгуків учителя, батьків, учнів.

  Читачам буде цікавим дізнатися, що являє собою анкета психолога, для чого вона потрібна. Професіонал застосовує систему питань-відповідей з метою визначення нахилів, здібностей, професійної орієнтації учнів,   їхнього

                                                                 -4-

Типу мислення, темпераменту та ін. Цю інформацію я використовую на уроці.

         Учні заздалегідь планують свої результати навчання, заповнюючи таблицю, яка  допомагає спрямувати учбову діяльність школяра на опанування нового матеріалу: ставити цілі, реалізовувати їх, аналізувати результати.

  Виконання завдань за курсом супроводжується поточною та підсумковою оцінками, за допомогою яких школярі відзначають свої успіхи, аналізують причини невдач, підводять підсумки.

  Я пропоную перед початком вивчення нової теми ознайомитися з її змістом. Після цього учні заповнюють таблицю, в якій вони записують заплановану оцінку з цієй теми, а після вивчення теми - реальну оцінку, проводячи в подальшому аналіз своєї роботи над темою.

    Після проведення шкільного туру олімпіади з хімії, учні також записують свою оцінку, отриману за роботу, аналізують причини успіху або поразки на олімпіаді, будують плани на майбутнє і шляхи їх досягнення. Так як проект «Портфоліо» буде продовжуватися і в наступному році, то після проведення олімпіади в школі, можна буде порівняти дані і зробити висновки про зростання освітнього результату.

                                                      -5-

  Для прикладу візьмемо частину портфоліо документів учня 8 класу,  Г.Кривошеєва  – відмінника навчання, переможця районної олімпіади з хімії, який заповнив таблицю так:

Назва теми    Зміст     Запланована     Дата темат          Оцінка з теми      Примітки 

                                                                                                                                   (аналіз       

                                                                                                                                   роботи                                                                                                                                                     над

                                                                                                                                    темою)

                                                                                                                                                                                                                  .                               

Основні класи неорганічних речовин

Поняття про оксиди, основи, кислоти, солі, їх склад, назви, класифікація.

 Фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, знаходження їх у природі, застосування. Розв’язування  розрахункових задач.  Генетичний зв'язок неорганічних речовин.

29.11

 Я довго та старанно готувався до олімпіади, але мені не вдалося  взяти у ній  участь за причиною хвороби.

   Оцінкою з теми задоволений.

З таблиці Г. Кривошеєва  видно, що хлопець зрозумів тему, опанував ії, поглибив знання з цього розділу, поставив мету і реалізував ії, а також проаналізував свою діяльність.

     Відгук  учня  Г. Кривошеєва  , 8 клас: «Портфоліо допомагає спланувати оцінку з хімії і вчити хімію так, щоб заробити цю оцінку».

Даним проектом зацікавилися і батьки вихованців, це видно з їхніх відгуків, які вони розмістили в проектах. Ось декілька з них:

  Відгук батьків Г. Кривошеєва , учня 8 класу: «Робота над портфоліо розширила світогляд дитини, розвила творчі здібності, підвищила ії активність при вивченні хімії на уроках і вдома. Син навчився планувати результати і досягати їх здійснення. Мені подобається інформація та матеріали, зібрані в портфоліо».

                                                         -6-

     Відгук батьків М. Спицього , учня 8 класу: «Микиті   дуже сподобалися уроки хімії з самого початку навчального року, він проводить вдома досліди з набором "Юний хімік", цікавиться додатковою літературою, працює з

матеріалами Інтернету. Спасибі вчителю хімії за те, що прищепила інтерес дитині до предмету».

   Мені, як педагогу – організатору такої діяльності учнів необхідно вирішити  цілу низку питань.    Як грамотно організувати діяльність учнів зі створення і наповнення портфоліо, враховуючи всі зазначені раніше напрямки? Хто повинен стати організатором цієї діяльності: учень або вчитель?

  У роботі над портфоліо  головним і визначальним моментом має стати взаємодія між педагогом і вихованцем.

  Роль учителя – спрямовувати  учня, консультувати, інформувати його  про олімпіади, конкурси, у яких він може взяти участь. Обов’язок батьків – допомагати своєї дитині, координувати дії з учителем, щоб школяр сам вибрав той чи інший шлях подальшої освіти.   

  Учнівське портфоліо повинне відображати прогрес в освітньому розвитку школяра не тільки через досягнення,  через продукт навчально-пізнавальної діяльності. Набагато важливіша не зовнішня оцінка результатів навчання, а внутрішня самооцінка, власний аналіз діяльності, зіставлення особистих освітніх результатів.

    Для мене важливо те, що учні, беручи участь у проекті, вчаться самі планувати свою освітню діяльність, вибирати той освітній шлях, який необхідний тільки їм.  Позитивним результатом є також придбання навичок рефлексії,  дорослого ставлення до життя.

  Досвід роботи у проекті показав, що найбільш продуктивними та результативними виявилися декілька етапів роботи над портфоліо:  

 – інформаційний (ознайомлення з проектом, його цілями, термінами проведення);

 –  організаційний (визначення  виду портфоліо, терміну проведення проекту, розроблення макету);

 – контролюючий ( організація перевірки портфоліо учнів і надання  необхідних рекомендацій);

–  підсумковий (проведення  презентацій, перевірка наявності матеріалів у портфоліо, оцінювання портфоліо).

  Жодне портфоліо не було виконано "формально", я не втручалася в процес створення портфоліо, пошуку матеріалу і т. д., тому учні із задоволенням занурювалися у процес творчості і виявили  себе з найкращого боку. Після вивчення теми я проводжу з учнями анкетування,  бесіду, або залік за матеріалами портфоліо, в яких  дізнаюся, чи є в них нові знання, чи допоможе це їм у житті, що було для них найбільш цікавим і важливим, чи сподобалася їм така робота чи є у них які-небудь пропозиції?

                                                        -7-

      Мною було порівняно два однакових за можливостями класи: в одному я проводила проект "Портфоліо", а в іншому – ні. Результати в першому класі були набагато кращі, ніж в іншому. Крім того, учні були мотивовані на успіх, вони навчилися планувати свій результат, аналізувати причини невдач і досягати нових результатів з урахуванням колишніх помилок. У сьомих класах при вивченні теми «Початкові хімічні поняття» , застосувавши проект «Портфоліо», я визнала, що показники рівня засвоєння знань значно вищі у 7-Б класі, де учні створювали свої портфоліо, ніж в 7-А, який не брав участі у даній інновації. Наведена діаграма  підтверджує цей висновок.

 У восьмих класах позитивний результат повторився.  Участь у проекті надала можливість засвоїти знання з теми з кращим результатом учням 8-М класу, ніж їхнім одноліткам з 8-Ф класу.

     Аналізуючи ці діаграми, можна зробити висновок, що завдяки запровадженому проекту, знання з хімії значно підвищились, але головне полягає у тому, що підвищилася зацікавленість дітей предметом. Ми провели діагностування учнів за визначеними нами показниками їхнього відношення до хімії, а саме: а) дуже подобається; б) подобається; в) не подобається;          г) дуже не подобається. Надана нижче діаграма демонструє ставлення в учнів до хімії, яка вважається не простою, а дуже складною навчальною дисципліною.

     -9-

     Очікувані мною результати від роботи у проекті підтвердилися, задачі і цілі реалізовані:

–  учень сам пізнає себе, розкриваються його творчі здібності;

–   підвищується мотивація до навчання;

–   створюються умови для самостийного керування пізнавальним процессом:

 учні самостійно планують свою діяльність, ставлять цілі, знаходять шляхи їх досягнення;

– застосовуються комп’ютерні технології, створюється креативний навчальний  продукт;

–   проводиться самоаналіз власної діяльності;

-–  підвищується  результативність у вивченні хімії.

      Наш досвід довів, що запровадження представленого інноваційного проекту «Портфоліо» можна застосовувати при вивченні інших навчальних предметів. А також можна його рекомендувати для використання в роботі класного керівника з метою особистісного зростання вихованців.

         -10-

  Література:

1. О.М. Пехота.  Освітні технології. – К., «Видавництво А.С.К.», 2002.

2. О. Пометун, Л.Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. К., «Видавництво А.С.К.», 2003.

3. Дроздович Н.Г. Найголовніша умова розвитку особистості дитини – творче середовище// Педагогіка толерантності. – 2000.– №1 .

4. Якиманская И.С. Технология личностноориентированного обучения. – М.: Сентябрь, 2000.

5. Сологуб А.І. Формування творчої особистості під час вивчення хімії.//Біологія і хімія в школі. – 2000.– №2. – с.43 – 44.

6. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика (на матеріалі вивчення хімії). – К.: Партнер, 1997.

7. Матеріали Інтернет.

УДК 378.018

           ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ТА ЗАСОБИ STEM-ОСВІТИ

                                                    Н.В. Куркай,

                                                    КЗО «Навчально виховний комплекс №41

                                                    «Школа вільного розвітку»» Дніпровської

                                                     міської ради, м.Дніпро,  вчитель хімії

                                                   вчитель методист

       Анотація.  Один з головних факторів зростання економіки в найближчі 5-10 років є цифровізація, в зв’язку з чим виникли нові професії, нові галузі економіки, що потребують нових фахівців, які будуть не просто виконувати свої обов’язки, а діяти творчо, креативне, вони повинні вміти аналізувати, оцінювати ризики, приймати рішення, працювати в команді і вчитися впродовж всього життя для успішного розвитку своєї професійної діяльності. [4]. Запит економіки та потреби суспільства в нових конкурентоспроможних фахівцях може забезпечити STEM-освіта, яка стає все більш популярною в Україні.

       З урахуванням цього, необхідні нестандартні та широкі підходи до поняття «природничо-математичної освіти», особливо в рамках реалізації Державного стандарту базової загальної освіти та концепції нової української школи (далі НУШ), які не обмежуються лише шкільної програмою, а полягають у створенні необхідного розвивального середовища.

      « Посилення ролі STEM-освіти  є одним з пріоритетів модернізації освіти, складовою частиною Державної політики» [7]  і пов’язано з тим, що така освіта мотивує дитину до навчання, розвиває пам’ять, критичне мислення, комунікативні навички . STEM – це універсальний підхід, орієнтований на практику, дослідницьку діяльність, творчість, креативність, інтеграцію природничих дисциплін.

        Ключові слова: STEM-освіта, Нова українська школа (НУШ), цифровізація, природничі науки, Державний стандарт базової середньої освіти, дослідницька діяльність, основні компетентності, наскрізні вміння, форми і засоби STEM-освіти.

     INNOVATIVE FORMS AND MEANS OF STEM EDUCATION

                                 N.V. Kurkai,

                                    KZO "Educational Complex No. 41.

                                  Free development school

                                      of the city council, Dnipro,

                                   chemistry teacher

                                   teacher methodologist

       Abstract. One of the main factors of economic growth in the next 5-10 years is digitalization, in connection with which new professions and new branches of the economy have emerged, requiring new specialists who will not just perform their duties, but act creatively.  They must be able to analyze, assess risks, make decisions, work in a team and learn throughout life to develop successfully their professional activities. [4]. The demand of the economy and society's needs for new competitive specialists can be provided by STEM education, which is becoming more and more popular in Ukraine.

       Considering all of the above non-standard and broad approaches to the concept of "science and mathematics education" are needed, especially within the framework of the implementation of the State Standard of Basic General Education and the concept of a new Ukrainian school (hereinafter NUSH), which are not limited to the school curriculum, but consist in creating the necessary developmental environment.

       "Strengthening the role of STEM education is one of the priorities of the modernization of education, an integral part of the State Policy" [7] and is connected with the fact that such education motivates the child to study, develops memory, critical thinking, and communication skills. STEM is a universal approach focused on practice, research activity, creativity, integration of natural disciplines.

       Keywords: STEM education, New Ukrainian School (NUS), digitalization, natural sciences, state standard of basic secondary education, research activity, basic competencies, cross-cutting skills, forms and means of STEM education.

       Постановка проблеми. Світ навколо нас сьогодні швидко змінюється. Ми вже живемо в світі цифрових технологій: людина активно використовує в повсякденному житті і роботі штучний інтелект, роботів, бездротові технології, 3D-друк тощо. Тобто відбувається цифровізація нашого життя.

       Науковці прогнозують, що 70% українців у майбутньому  працюватимуть з ІТ-технологіями . Затребуваними будуть  нові професії – ІТ-інженери, ІТ-генетики, проектувальники роботів, оператори безпілотників, кліматологи, сіті-фермери, екологи. [5] Нові професії потребують і нових навичок- вирішувати задачі на межі дисциплін, вміти критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі, навчатися впродовж життя та володіти іншими сучасними вміннями.  Забезпечити майбутній ринок праці такими фахівцями можна лише за допомогою новітніх форм, методів і засобів навчання якими учні оволодіють у  сучасній школі.

          Враховуючи визови сьогодення, потреби замовників освітніх послуг, значних змін зазнала і сучасна школа – з’явилась Нова українська школа (НУШ), де відбувається перехід від застарілої передачі знань і умінь до компетентностного навчання, від авторитарно-дисциплінарного навчання до особистісно орієнтованого, а метою НУШ в пріоритеті стає різнобічний розвиток особистості.

          «Застарілі способи та дидактичні засоби навчання, цифровий розрив між учителем і учнем не мотивує дітей до навчання» [3]. Сучасність потребує новітніх, інноваційних форм, методів, засобів навчання, інтеграції природничих дисциплін, вмінь використовування  ІТ-технологій для пошуку, аналізу інформації та створення власного продукту, його презентації.

      Всі ці вміння і навички можна сформувати,  використовуючи новий напрямок в освіті – STEM-освіту, яка «спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій, життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв’язування практичних проблем, для подальшого використання їх у професійній діяльності» [3].

       Аналіз досліджень. Акронім STEM вживається для позначення популярного напрямку в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering)  та математику (Mathematscs) [7].

       Акронім STEM був запропонований в 2001 році в Сполучених Штатах Америки (США). Зараз  STEM-освіта широко використовується в таких економічно розвинутих країнах, як Великобританія, Ізраїль, Австралія, Сінгапур, Китай, Корея.

          Теоретичні аспекти проблеми STEM-освіти були розглянуті у працях закордонних  (Georg Lucas, Georgette Jakman, Jonatan W. Geriax)   та українських вчених ( І. Василашко,   С. Галата,  О. Коршунова, Н. Морзе, О. Патрикєєва та інших) [5].

       В Україні в 2015 році був підписаний Меморандум, який дозволяє створити Коаліцію  STEM-освіти. Для просування сучасних підходів у галузі освіти в Україні було створено Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО).

          Запровадження STEM-освіти у закладах загальної середньої освіти та позашкільної освіти здійснюється відповідно до Законів України :

-  «Про освіту»,

- «Про загальну середню освіту»,

- «Про позашкільну освіту», 

- «Про наукову та науково-технічну діяльність»,

- «Про інноваційну діяльність»,

- Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року  «Нова українська школа», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р.,

- Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах середньої та позашкільної освіти.

       Сьогодні STEM – підходи в Україні реалізуються через позашкільну STEM-освіту – це різноманітні олімпіади, діяльність Малої академії наук, різномінітні конкурси, наукові пікніки, хакатони і багато іншого. Для НУШ створени межгалузеви курси : «STEM. 5-6 клас” (межгалузевий курс), автори О.В. Бутурліна, О.С. Артемьєва.  Метою впровадження міжгалузевого інтегрованого курсу «STEM» у системі базової загальної середньої освіти є рання професійна орієнтація та розвиток уявлень про роль і значення STEM-освіти, STEM-професій та кар’єру в Україні; популяризація та пропедевтика природничої, математичної, інформатичної та технологічної освітніх галузей; розвиток науково-технічної творчості, та створенню умов для розвитку STEM – компетентностей, що визначені Концепцією розвитку природничо-математичної (STEM-освіти) через залучення їх до дослідження, мейкерства, освоєння нових технологій та проектну діяльність. [8, с. 1] «Робототехника. 5-6 класи», авторі І.М. Сокол, О.М. Ченцов. Дана програма також спрямована на формування актуальних на ринку праці компетентностей, а саме: когнітивних навичок; навичок опрацювання інформації, інтерпретації та аналізу даних; інженерного мислення; критичного мислення; науково- дослідних навичок; алгоритмічного мислення та цифрової грамотності; креативних якостей та інноваційності; технологічних навичок; навичок комунікації. [9, с. 1]

          Впровадження STEM-освіти вимагає від учителя активно використовувати новітні інноваційні підходи до викладання і оцінювання, інноваційні практики навчання, методи, форми і засоби навчання з акцентом на розвиток дослідницьких та винахідницьких компетентностей.

      Метою статті є висвітлення інноваційних форм та засобів  STEM-освіти на уроках у рамках впровадження НУШ.

         Виклад основного матеріалу. Державний стандарт базової середньої освіти [1] визначає ключові компетентності та наскрізні вміння, які повинни сформуватися в учнів у процесі навчання:

-         вільне володіння державною мовою;

-         здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-         математична компетентність;

-          компетентності у галузях природничих наук, техніки, технологій;

-         інноваційність;

-          інформаційно-комунікаційна компетентність;

-         навчання впродовж життя;

-         громадянські та соціальні компетентності;

-         культурна компетентність;

-         підприємливість та фінансова грамотність.

  Наскрізні вміння є спільними для всіх компетентностей. Це:

-         читати з розумінням;

-         висловлювати власну думку усно і письмово;

-          критично та системно мислити;

-         діяти творчо;

-          виявляти ініціативність;

-         здатність логічно обґрунтовувати позицію;

-         конструктивно керувати емоціями;

-         оцінювати ризики;

-         приймати рішення;

-         розв’язувати проблеми.

       Головною ідеєю навчання тепер є не засвоєння матеріалу на репродуктивному рівні, а розвиток  ключових компетентностей і наскрізних вмінь означених Державним стандартом на основі діяльнісного підходу, якій можна реалізувати через низку завдань дослідницького, пошукового характеру, виконання проектів, розв’язування навчальних і життєвих завдань.

       Форми організації уроків можуть бути як індивідуальними, так і груповими.

       При вивченні природничих наук в НУШ і в школі взагалі, провідною діяльністю повинна бути дослідницька. До дослідницьких умінь належать уміння: бачити проблему, висувати гіпотези, визначати способи розв’язання проблеми й обирати оптимальний, проектувати послідовність дій при проведенні дослідження, інтерпретувати результати роботи, робити висновки [2]. Значна увага приділяється розвитку умінь працювати з інформацією.

        Для досягнення очікуваних результатів навчання необхідно перейти від технологій, що забезпечують отримання готових знань до розвиваючих методів, орієнтованих на дослідництво, творчість, співпрацю. Тоді отримані знання стануть здобутком самого учня. 

          Принципово змінюється структура уроку: від постановки мети- тепер це спільна діяльність вчителя і учнів, спільного визначення дій, необхідних для досягнення мети до рефлексійного етапу.   

       Все це поєднує STEM-навчання, яке засновано на інтеграції природничих наук, а пошукові, проблемні, проектні, дослідницькі методики, методика «перевернутого навчання» -  його складові частини.

       Основною організаційною формою STEM-навчання є урок/заняття, проект, квест, хакатон та інші [6].

       Існує п’ять характеристик STEM-уроку:

1. Уроки  STEM  фокусуються на реальних проблемах.

          Наприклад, у 5 класі НУШ на уроці «Властивості рідин» учні знайомляться з явищем дифузії. Перед учнями ставляться запитання: «Для чого ми перемішуємо чай?», «Що відбувається?», «Чому?», «Дослідить це явище». Виконується дослідницька робота за карткою-інструкцією . Корисною буде і ІКТ-підтримка – робота з симуляціями PhET , або діти можуть створити власний малюнок-схему.

        У старших класах на уроках хімії я також використовую дослідницьку роботу за картками-інструкціями. Наприклад, при вивченні теми «Спирти», 9 клас . Учні отримують зразки спирту та гліцеролу, вивчають і роблять моделі молекул спиртів,  порівнюють їхні фізичні і хімічні властивості, будову, проводять  якісну реакцію, здійснюють пошук інформації про дію спиртів на організм людини ,  і на основі дослідницьких результатів роблять висновки про їхнє застосування і отруйну дію алкоголю на людину.

2. Уроки STEM керуються процесом проектування. STEM забезпечує гнучкий процес, який заставляє учнів ідентифікувати проблему або задачу дизайну – створювати і розробляти рішення. Бажано, щоб це було щось матеріальне- моделі молекул, плакати, слогани, навіть реклама .

                    На уроці в 11 класі при вивченні теми «Жорсткість води», учні порівнювали властивості дистильованої води і жорсткої, дізнавались, чому вода жорстка, які бувають види жорсткості  і пропонували способи її усунення. Свій спосіб вони повинні були прорекламувати, створити слоган .

3. Уроки STEM залучають учнів до продуктивної колективної роботи.  З власного досвіду вважаю, що групова форма роботи є найбільш оптимальною на  STEM-уроках. Ніхто не залишається поза участю. Опановуючи нові знання, виконуючи тренувальні вправи, розв’язуючи задачі, більш сильні учні навчають інших, результати навчання покращуються .

4. На уроках STEM треба підключати та інтегрувати контент з курсів математики та природничих наук. Учні мають розуміти, що математика не є ізольованим предметом, а використовується сумісно з іншими науками. Наприклад, на уроці хімії в сьомому класі з теми «Повітря», учні виконували проект «Повітря – це не просто газ!». Учні працювали  групами і вивчали повітря з точки зору хімії – фізичні властивості, фізики – що таке тиск, географії - як   з’являється вітер, біології – як ми дихаємо, математики – розв’язали задачу на обчислення об’єму повітря в класній кімнаті, історії- створили стрічку часу «Відкриття складу повітря». Кожна група створювала свій власний продукт, який  розташували на інтерактивній дошці Padlet (режим доступу: https://padlet.com/natali610102/wml0qjfdhobx  ).

  5. Уроки  STEM дозволяють використовувати правильні відповіді та відмову від структуризації як необхідної частини навчання. Проекти STEM завжди дають можливість для декількох правильних відповідей. При розробці і тестуванні продукту, команди можуть не вирішити поставлену проблему, і це нормально. Очікується, що вони зроблять висновки та спробують ще раз[5].

     STEM-урок складається завжди з шести етапів: завдання, обговорення, дизайн, структура, тестування, удосконалення.

     Засоби STEM-навчання –  це сукупність обладнання, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності у освітньому процесі. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, практичну, креативну, контрольну.

Види засобів STEM-навчання:

- друковані методичні засоби: підручники, електронні підручники. Навчальні посібники, картки-завдання, навчальні інструкції, навчальні алгоритми; 

- наочне приладдя: натуральне – обладнання, прилади, інструменти, матеріали, зразки тощо; образне (зображувальне) – фотографії, репродукції картин художників, плакати;  знаково – символічне – знакові моделі. Графіки, схем, таблиці;

- технічні засоби навчання: інформаційні – відеоапаратура (комп’ютери, мультимедійні технології, кінопроектори, проекційні екрани різноманітних моделей, слайдпроектори, інтерактивні дошки, проекційні столики тощо) та контролюючі – тренажери, прилади для діагностики процесів.

       Хочу визначити важливу роль використання на уроках такого засобу, як комп’ютер. За допомогою комп’ютера та ресурсів WEB-2.0 як на офлайн уроці, так і під час дистанційного навчання, можна організувати інтерактивні форми навчання.  Обговорення, голосування, пошук інформації, комп’ютерне моделювання процесів, створення 3D-моделей молекул, тестів, інтерактивних вправ,  представлення проектів, рефлексію можна організувати за допомогою інтерактивних дошок Padlet ( режим доступу: https://padlet.com/natali610102/kkl8d751cz4y)  і Linoit.

              Цікаво можна провести перевірку знань учнів за допомогою вікторин Kahoot (режим доступу: https://create.kahoot.it/details/a3f19169-3294-4e4d-9e3d-0e7e3f4f1f15 ). Учням п’ятих класів НУШ дуже сподобалось «навчання через слайди» в Kahoot ( режим доступу: https://create.kahoot.it/details/eaf5f0af-fa9c-4352-b08c-bd7214b15f5c ) , де є можливість ставити питання, дивитися відео, робити висновки о правильності гіпотез.

       Вікторини та ігри можуть бути як індивідуальними, так і груповими. Для їх проведення є дуже цікавий сервіс -  Classtime.com , де  можна організувати командні ігри при тестуванні. Це захоплює учнів, вони навчаються із задоволенням.

       Є дуже багато сервісів для навчання, які вчителі вже широко використовують у своій роботі- це хмарні сховища , Zoom, Google Meet, Google Classroom, платформи для онлайн тестування і навчання - «На урок», «Всеосвіта», «Мій Клас», «Всеукраїнська школа онлайн» та інші.

          Хочеться  відмітити онлайн сервіси Mentimetr, Wordwall (режим доступа: https://wordwall.net/uk/resource/34915620)  , які дозволяють створіть дистанційне навчання дійсно інтерактивним і працювати сумісно з учнями – складати хмарки слів, проводити інтерактивні ігри тощо.

     Ігрові технології дозволяють зацікавіти учнів, вони із задоволенням проходять вебквести. Створити свій вебквест можна на сайті «Всеосвіта»  (режим доступа: https://vseosvita.ua/webquest/start?id=9384&id_user=317514&hash=30eac2f3  )

       Висновки.  Використання форм і засобів STEM-освіти на уроках дозволяє застосовувати діяльнісний і дослідницький підхід. Діти вчяться самостійно мислити, знаходити необхідну інформацію, вирішувати завдання, приймати рішення, організовувати співпрацю з іншими, висувати ідеї, створювати власний продукт, презентувати його, тобто набувають компетентностей, які знадобяться в майбутньому житті.

       Практика роботи показала, що в учнів підвішується інтерес і мотивація до навчання, а інтеграція предметів сприяє всебічному розвитку учнів, формуванню цілісної наукової картини світу.

        Впровадження STEM-освіти в навчальному процесі не тільки в НУШ, а і в старших класах загальноосвітньої школи дозволяє учителю зацікавити учнів,  підвищити якість викладання природничих наук і значно покращити результати навчання.

                           Список використаних джерел:

1. Державний стандарт базової середньої освіти. МОН України. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti

2. Додаток 7. Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році . 5 клас . Природнича освітня галузь. МОН України. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi

3. Концепція Нової української школи. ІМЗО. [Електронний ресурс. ] - Режим доступу  https://imzo.gov.ua/osvita/nush/

4. Концепція цифрової трансформації освіти і науки. МОН України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya

5. Розвиток STEM-освіти в закладі освіти. [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: https://vseosvita.ua/course/rozvytok-stem-osvity-v-zakladi-osvity-218.html

6.  Методичні рекомендації щодо розвитку  щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році. ІМЗО. [Електронний ресурс. ] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/2022/08/15/lyst-imzo-vid-15-08-2022-22-1-10-1080-metodychni-rekomendatsii-shchodo-rozvytku-stem-osvity-v-zakladakh-zahal-noi-seredn-oi-ta-pozashkil-noi-osvity-u-2022-2023-navchal-nomu-rotsi/

7. STEM - освіта.  ІМЗО. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/stem-osvita/

8. STEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти.  О. В. Бутурліна, О.С. Артєм’єва  .ІМЗО. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/mizhhaluzevi-intehrovani-kursy/

9. Модельна навчальна програма «Робототехніка. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти. І.М. Сокол, О.М. Ченцов. ІМЗО. [Електронний ресурс.] Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1bJkI1tn8Z5VHIQDi758Bazyg6HLVS8g_/view?usp=sharing