Історія України
Романченко Олена Григорівна elenaromancenko92@gmail.com
Електронний підручник:
ПідручникІсторія7кл.pdfЩо вивчає історія? Вступ. 04.09.
Подумайте, коли ми в розмовах вживаємо слово «історія».
1. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ І ЧОМУ ІСТОРІЯ ВАЖЛИВА
Поява на Землі динозаврів і давньоєгипетських пірамід, відкриття нових земель і жорстокі війни, перший політ людини на Місяць і навіть ваше навчання в шостому класі — усе це історія, усе це відбувалося колись.
Ви чули, як кажуть:
«Я розповім тобі історію...»;
«Зі мною трапилась така історія...»;
«А колись було так...».
З давніх-давен слово «історія» означає звістку, розповідь про минуле (далеке і близьке) людини, родини, народу. Людство завжди цікавилося минулим. З тих часів, коли люди оволоділи мовою, вони почали передавати перекази про минуле з вуст в уста.
Іноді оповідачі фантазували у своїх розповідях, і тоді народжувались легенди та міфи. Дехто намагався передати свої відчуття щодо подій минулого — і тоді з’являлися вірші та пісні.
Пізнавально й цікаво
Міф — це витвір фантазії людей, їхнє уявлення про явища природи або події минулого. сили природи в міфах мають вигляд живих істот, або навпаки: живі істоти наділені силою явищ природи. Міфи та легенди розповідають про богів і героїв.
2. ЯК МИ ДІЗНАЄМОСЬ ПРО МИНУЛЕ
Здавна люди переповідали історію життя. Згодом історії з минулого почали записувати. Поступово знання про минулі часи накопичувалися, оскільки до раніших розповідей додавалися оповіді про пізніші події. Так утворювався ланцюг знань про минулі часи. Однак цей ланцюг іноді уривався, бо часто зникали безслідно і згадки про минуле, і давні записи.
З пригодницьких книжок і фільмів ми знаємо, що розслідуванням займаються слідчі. За знайденими речами вони встановлюють, які події відбувалися. Так само й історики теж шукають стародавні речі, писемні згадки, за допомогою яких установлюють події, що колись трапилися.
АРХЕОЛОГИ -історики що шукають стародавні речі.
Якщо запитати: «Навіщо вивчати історію в школі?» — то відповідь закодовано в мудрості наших предків:
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? Яких батьків?
Тарас Шевченко
Поміркуймо!
Навіщо, на думку Тараса Шевченка, потрібно вивчати історію? Поцікавтеся, які історичні твори написав Т Г Шевченко. Про що в них розповідається?
1. Поясніть значення понять: «історичний факт», «історичний час», «історичний простір», «історичні події», «історичний процес», «історичні явища», «родинна реліквія».
2. Чому люди згадують події свого життя: зустрічі, переживання, враження?
3. Що вивчає наука історія?
4. навіщо вчені досліджують минуле людства?
Д/з чит. с. 4-8
Україна – наша Батьківщина . (06.09.) Національні символи України. (11.09)
Країна, в якій ми живемо, називається Україна. Її мешканці – українці. Україна – наша Батьківщина. На цій землі жили багато поколінь твоїх рідних. Тут живуть наші батьки, їх батьки (дідусі й бабусі), тому вона й має назву – Батьківщина.
В Україні живуть багато народів. Найбільше - українців, але багато є росіян, білорусів, кримських татар, грузинів, євреїв, вірменів, греків та інших. Всі вони – українці, бо у них спільна Батьківщина – Україна. У нашій державі мешкає близько 45 мільйонів людей.Кожна країна має свою столицю. Столиця – це головне місто держави. Столицею України є місто Київ. Це місто дуже давнє, йому більше, ніж півтори тисячі років. Легенда розповідає, що апостол Андрій, побувавши на пагорбах майбутнього Києва, передбачив виникнення тут славного міста. Наша країна велика та гарна. У ній є багато річок, озер, гір, міст і сіл.
Найбільшою річкою України є Дніпро. Чорне й Азовське моря омивають південні береги нашої Батьківщини. Найбільшими містами України є Київ, Харків, Одеса, Львів, Дніпро та інші. Землі України багаті на такі корисні копалини, як сіль, крейда, вугілля, нафта, газ та інші.
Чому ж наша Батьківщина отримала таку назву – Україна? Історики це пояснюють так. Назва «Україна» означає країна, рідний край, рідна земля. З давніх-давен цю назву застосовували для позначення Київщини, Переяславщини і Чернігівщини, а людей, які жили на цих землях, називали українцями. Згодом цією назвою стали позначати всі землі, на яких проживали українці.
Куценко Н.pptx1. У якій країні ми живемо?
2. Як ще називають Україну?
3. Назвіть столицю нашої держави.
4. Яка найбільша річка України?
5. Які моря омивають південні території нашої держави?
6. Чому рідну землю називають Батьківщиною?
7. Які національні символи України?
Д/з Чит. ст. 9-10
Мала батьківщина. Походження назви рідного міста (села). (13.09.)
Історія твоєї родини. (18.09.)
Відео про Чернігів.
Мала Батьківщина – це рідний край, місце, де ви народилися і виросли. Коли дорослі подорожують чи переїздять жити в інше місце, вони часто іменують себе за назвою малої Батьківщини. Наприклад: «Я - одесит»,
«Я - харків’янин». Уродженці певного регіону називають себе земляками.
Земляки – це люди, які мають спільну малу Батьківщину.
1. З яких територіальних частин складається Україна?
2. Які територіальні частини входять до складу області?
3. Поясніть, що таке мала Батьківщина?
4. У якій області ви живете?
5. У якому районі ви мешкаєте?
6. Як називається ваша мала Батьківщина?
7. Поясніть назву свого міста (села)?
8. Хто такі земляки?
9. Чому слово «земляки» має таку назву?
Д\з Чит. с. 15-17
Відлік часу в історії. Лінія часу. Місце людини в історії . (25.09.)
Історію прийнято вимірювати часом.
Ще в сиву давнину люди помічали, що всі події їхнього життя чергуються, відбуваються одна за одною. Вони розуміли, що є минуле, сьогодення та майбутнє. Водночас усвідомлювали зв’язок між окремими подіями.
У давнину люди орієнтувалися в часі та просторі за допомогою Сонця й зірок. Спостереження за періодичністю руху небесних тіл привели до встановлення одиниць виміру часу: доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік.
Першими годинниками в історії були сонячні пристрої. Вони були досить простими і складалися з увіткнутої в землю палички по центру кола, поділеного на сектори. Тінь, пересуваючись по такій «шкалі», вказувала на приблизний час.
Пізніше почали використовувати водяні й піскові годинники, винайшли кишенькові та баштові, маятникові й електронні. Найточнішими у світі є атомні годинники, які вимірюють час за допомогою найменших частинок — атомів.
Переглянь відео!
https://www.youtube.com/watch?v=r0x6TY4rFdc&ab_channel=KozakTV
Хронологія — наука, що вивчає способи обчислення часу.
Кожна з історичних подій має свою дату. Щоб краще розуміти минуле, люди запам’ятовували або записували події в хронологічній послідовності. Наприклад, коли розпочалась якась подія й коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні цієї події та що — по її завершенню.
Історичний час — це період людської діяльності, який розпочинається в час виникнення людини і триває, перетікаючи з минулого в майбутнє.
Історичний час не слід плутати з календарним часом.
Система відліку часу називається календарем. Календар — це система визначення часу, яка ґрунтується на астрономічних явищах: зміні пір року, обертанні Землі навколо Сонця та зміні фаз Місяця. Простіше кажучи, календар — це упорядкований список днів року з поділом на тижні, місяці та позначенням свят.
В історії людства відомі різні календарі. Їх створювали різні народи.
Наприклад, на землях сучасної України до прийняття християнства рік складався із чотирьох пір року. Новий рік починався з весни.
Відомими у світі є також вавилонський календар, календар індіанських племен Америки майя, ісламський календар та інші.
Варто запам’ятати!
Дата — календарний час якої-небудь події.
Рік — одиниця виміру часу, що дорівнює періоду оберту Землі навколо Сонця (12 місяців, або 365 діб).
Століття — проміжок часу, який дорівнює 100 рокам.
Тисячоліття — відрізок часу 1000 років.
Ера — великий проміжок часу, більший за епоху чи період.
1. Що таке календар?
2. Скільки місяців у році?
3. Назвіть усі місяці року.
4. Скільки днів у тижні?
5. Перелічіть усі дні тижня.
6. Що таке дата?
7. Скільки років у столітті?
8. Скільки років у тисячолітті?
9. Скільки століть у тисячолітті?
10.Чому важливо знати дати історичних подій?
Д\з Чит. с 27-31
Ознайомлення з історичною картою. (27.09.)
Як ви думаєте, чому історію називають подорожжю у просторі?
ЯК З’ЯВИЛИСЯ КАРТИ
Історію іноді називають подорожжю не лише в часі, а й у просторі. Відтоді як люди почали пізнавати світ, подорожувати, вони прагнули відтворити простір, який побачили, у вигляді малюнка. Так з’явилися карти. Карти спочатку були недосконалими, тож мандрувати за їхньою допомогою було складно.
Сьогодні ми маємо у своєму розпорядженні зйомки планети з космосу. Тому цікаво розглядати стародавні карти, на яких світ зображено як один острів, що омивається океаном.
Карта «світ-трилисник», складена в 1581 р. Генрихом Бантінгом
Історія тісно пов’язана з географією, адже кожна історична подія, крім дати, має місце, де вона відбулася, і може бути позначена на карті. Таку карту називають історичною.
Історична карта має власну мову й відкриває свої таємниці лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати. А для цього необхідно уважно роздивитися умовні позначення до карти. Їх називають легендою карти. Як правило, вони розташовані в нижньому куті. Обов’язково треба звертати увагу на підписи та кольори. Мета історичної карти — за допомогою умовних позначок і знаків відобразити історичні події.
Варто запам’ятати!
Карта (від нім. karte — оригінал, від грец. chartes — лист або сувій папірусу) — зменшене зображення на площині земної поверхні або її частини.
Історична карта — зображення історичних подій на географічній карті.
Легенда карти — умовні позначення до карти.
https://www.youtube.com/watch?v=9pyC8dC_uZo&ab_channel=KozakTV
Починаючи працювати з історичною картою, пам’ятайте такі правила:
1. Уважно прочитайте назву карти.
2. Розшифруйте легенду карти. Звертайте увагу на те, що:
окремі значки вказують на місце розташування населених пунктів, історичних пам’яток, битв та інших об’єктів і подій. скажімо, вигляд значка надає можливість розрізнити столицю й звичайне місто. Іноді значки виконано у вигляді малюнків;
лініями різного малюнку та кольору позначають кордони держав і межі територій, шляхи сполучення та річки, військові фронти та їхні зміни;
кольорами вирізняють території держав, розселення народів;
стрілочками на історичних картах показують напрямки руху — переселення народів, наступ військ тощо;
через брак місця на картах у легендах часто використовують скорочення, наприклад: губ. — губернія; княз. — князівство; обл. — область.
ЯК ВИЗНАЧАЮТЬСЯ КОРДОНИ ДЕРЖАВ
Становлення будь-якої держави — процес тривалий, бо потребує формування території, визначення кордонів та їх погодження із сусідніми народами.
А чи запитували ви себе, як визначаються кордони держав (лінії, які визначають межі території держави)? У минулому кордони не мали чітко визначеної лінії, їх приблизно визначали оборонні та контрольні пункти (фортеці, сторожові вежі та ін.), розташовані на перехрестях важливих доріг, річкових переправах, у гірських долинах. У ті часи кордон був більш умовною лінією, визначеною на папері. У світі небагато кордонів, які залишились незмінними протягом століть (наприклад, кордони між Францією та Іспанією, Португалією та Іспанією).
Сучасні кордони зовсім не схожі на кордони минулого.
1. Чим давні карти відрізнялись від сучасних? Чому?
2. Поясніть поняття: «історична карта», «легенда карти», «державний кордон».
3. Що означає «прочитати», «розшифрувати» історичну карту?
4. Які існують умовні позначення на історичній карті?
Д\з Чит. с.32 - 35
Найдавніше життя на території України. Місця стоянок. (02.10.)
Переглянь відео!
https://www.youtube.com/watch?v=1lYLPVeMVsc&ab_channel=HistoryVerum
Д.з чит.с. 36-37
Життя східних слов,ян. Розселення, устрій. (09.10. 11.10.)
Переглянь презентацію!
Словяни.pptxЗавдання: Виписати з карти на с. 45 назви слов,янських племен.
1) Чим займалися слов,яни? Що вони вирощували?
Чит. с. 43-50
Заняття східних слов'ян. (16.10.)
Переглянь відео!
1. Яких домашніх тварин тримали слов’яни?
2. Що збирали східні слов’яни у лісах?
3. Що таке бортництво?
4. Якими ремеслами володіли східні слов’яни?
5. Як ви гадаєте, чому слов’яни хліб називали «житом»?
Завдання: чит. с. 51-54, виписати назви знарядь праці.
Вірування та звичаї східних словян. (01.11.)
Переглянь відео!
Завдання: Виписати що таке язичництво та назви богів словян.
Чит. с. 60-63
Перші київські князі, князь Олег, князь Ігор. Утворення Київської держави. (06.11. 08.11.)
КнязьОлег.pptxЗавдання: Виписати значення слів "дружина", "данина" ст.69 .
Чит . с. 72-74
Київська держава за часів Володимира Великого. Запровадження християнства на Русі. (20.11.)
Переглянь відео!
https://www.youtube.com/watch?v=vLWVhvsncgA&ab_channel=HistoryVerum
https://www.youtube.com/watch?v=xN0D-68K5ws&t=21s&ab_channel=HistoryVerum
Завдання: чит. с 84-92
Суспільно-політичний устрій Київської держави. (29.11.)
Переглянь відео!
Завдання: Чит. с 100-103
Церква за часів давньоруської держави. (04.12.)
Переглянь відео!
«Володимир, живучи у законі християнському, вирішив побудувати церкву Пресвятої Богородиці. Та покликав для цього майстрів із Греції, і почав її зводити. А коли скінчив будівництво, прикрасив її іконами…» “Повість минулих літ”.
Охрестивши Русь, святий князь Володимир побудував у Києві перший у Давній Русі кам’яний православний храм — Десятинну церкву Пречистої Богородиці. Сьогодні місце, де ця святиня знаходилася, продовжує бути предметом пошани киян.
Дату закладення храму писемні джерела наводять різну. Що ж до освячення Десятинної церкви, то більшість літописів згадують цю подію під 996 роком.
Увійшовши тоді до храму, святий Володимир сказав: «Господи Боже! Поглянь із Небес, і побач, і відвідай Свій виноградник! І зроби, аби посіяне Твоєю рукою, тобто люди нові, серце яких обернув Ти, змогли пізнати Тебе, Бога Істинного!». Того ж дня князь видав наказ: «Ось, даю церкві цій Пресвятої Богородиці від майна мого та від міст моїх десятину!» Так і отримала церква ім’я Десятинної.
Завдання: Чит. с. 104-107
Розвиток ремісництва у Київській державі. (11.12.)
Чит. с. 108-109
Київ - столиця давньоруської держави. (18.12.)
Переглянь відео!
Чит. с. 120-124
Правління Володимира Мономаха. "Повчання дітям". (15.01.)
Переглянь відео!
Д, з Чит. с. 156-160
Монголо-татари: територія, проживання, устрій, заняття. (22.01.)
7 клас монголо-татари.pptxПереглянь відео!
Завдання: Чит. с. 164-167
Початок монгольської навали. Бій на річці Калці. (29.01.)
Переглянь відео!
https://www.youtube.com/watch?v=AapxL5VsBUE&ab_channel=Olmih
Завдання: Чит. с. 168-170
Вторгнення хана Батия на українські землі. (31.01.)
Переглянь презентацію!
Батий.pptxЗавдання: Читати с. 171- 173
Героїчна оборона Києва 1240 року. (05.02.)
Переглянь відео!
Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Бату, якого, услід за автором літопису, традиційно називають Батиєм. Його орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила Північно-Східну Русь.
Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав, населення якого протягом кількох століть успішно боролося проти кочовиків. Однак того разу захисники руської твердині не змогли відстояти місто. Монголи захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених половців. Завойовники захопили майже весь півострів.
Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Ви вже знаєте, що Київ тоді перебував під владою Данила Романовича. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя - воєводі Дмитру. Такої великої армії для захоплення одного міста Бату не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, так само як і про точну дату падіння міста, у писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, монголи узяли Київ на Миколин день, тобто 6 (за «новим стилем» - 19) грудня 1240 р. В іншому списку дату не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. У будь-якому разі, облога була тривалою, а штурм - запеклим.
Словничок
Орда (від половецького «зібрання») - у X-XVIII ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Те саме, що плем’я або рід. Деякі успішні орди утворювали ханства.
Завдання: Читати с. 176-178
Життя на Русі за монголо-татарського іга. (12.02.)
Переглянь відео!
Завдання: Чит. с. 184-186
Князь Данило Галицький. Внутрішня і зовнішня політика. (21.02.)
Спадкоємці князя Данила Галицького (26.02.)
Мета: продовжуємо фомувати поняття про Галицько-Волинське князівство, сформувати поняття про правління князя Данила Галицького та його спадкоємців;
здійснювати патріотичне та моральне виховання;
розвивати та корегувати мову, мислення, память, увагу;
Галицько_Волинське.pptxПереглянь відео!
https://www.youtube.com/watch?v=Hc4lC8eWUlk&t=349s&ab_channel=FREE%D0%94OM
1. У якому році князі Данило та Василько повернули собі Волинь?
2. Чому князя Данила називали Галицьким?
3. Які міста було збудовано за наказом Данила Галицького?
4. З якої причини князь Данило звернувся до Папи Римського?
5. Коли Данило Галицький став королем Русі?
6. Чому князь Данило розірвав стосунки з Папою Римським?
7. Чим закінчилося протистояння Данила Галицького і монголів?