29.05  1.05   2.05   Вчитель Лавриненко Н.К.

   Тема - Другорядні члени речення.

Мета:  ознайомити учнів з особливостями другорядних членів речення. Удосконалювати вміння розрізняти непоширені й поширені речення, визначати в них граматичну основу  й другорядні члени речення, а також способи їх вираження.   Розвивати спостережливість, кмітливість, навички критичного мислення. Виховувати старанність, наполегливість, інтерес до навчання, вміння помічати навколишню красу природи. 

Обладнання: відеоматеріал,підручник,зошит.

Мета:  ознайомити учнів з особливостями другорядних членів речення. Удосконалювати вміння розрізняти непоширені й поширені речення, визначати в них граматичну основу  й другорядні члени речення, а також способи їх вираження.   Розвивати спостережливість, кмітливість, навички критичного мислення. Виховувати старанність, наполегливість, інтерес до навчання, вміння помічати навколишню красу природи. 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

1. Гра «Так! Ні!»

• Синтаксис вивчає звуки мови (Ні).

• Словосполучення складається з двох і більше слів: одне головне, інші – залежне (Так).

• Словосполучення утворюють будь-які поєднання слів (Ні).

• Пекти раків, милити шию, напнути мокрим рядном – ці поєднання слів не утворюють словосполучення (Так).

• Словосполучення виражає закінчену думку (Ні).

• Речення має інтонаційне оформлення і є одиницею спілкування (Так).

• Речення має граматичну основу (Так).

• Підмет відповідає на питання що роботи? Що робить? (Ні).

• Підмет позначає предмет, про який ідеться, або виконавця дії і відповідає на питання хто? що? (Так).

• Присудок відповідає на питання що робить? що робив? яким є підмет? (Так).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

• Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над реченням і ознайомимося з другорядними членами, які можуть уживатися в реченнях. Навіщо вони потрібні? Послухайте історію.

• Підготовка до викладу нового матеріалу.

Одного разу  зла Чарівниця вирішила, що в реченні надто багато слів, та й не тільки в реченні, а й у мові взагалі. Тому вона вирішила залишити тільки підмети й присудки, а решту членів речення наказала прибрати. Так і зробили вірні слуги. І от невдовзі після цього наказу Чарівниці принесли текст із останнім прогнозом погоди.

Буде тепло. Сонце зійде. Не буде. Квіти зійдуть. Буде похмуро, але сонячно. Чекайте.

Прочитавши це повідомлення, чарівниця розсердилася. Що за нісенітниця? Що це за звіт, із якого нічого не зрозуміло. Вона викликала до себе Головного синоптика й закричала на нього: «Що ви собі дозволяєте? Я нічогісінько не второпаю, чого не буде, чого чекати?!» 

Головний синоптик теж не став мовчати: «Так це ж згідно з вашим наказом я прибрав усі другорядні члени речення й залишив тільки головні. Зате все лаконічно.»

Чарівниця пересердилася й винесла свій вердикт: «Наказую повернути всі другорядні члени  речення, адже без них не завжди можна обійтися».

І тоді Головний синоптик приніс уже інший прогноз погоди.

Надворі скоро  буде тепло. Сонце вранці зійде високо. Не буде вітру й морозу. Незабаром весняні квіти зійдуть. На вулиці буде похмуро, але тепло. Чекайте зміни на краще…

    Задоволена Чарівниця пішла відпочивати. А Головний синоптик полегшено зітхнув: «Нарешті все закінчилося добре!»

  Отже, як ви побачили із цієї історії, другорядні члени речення є важливими для розуміння змісту речення, ми без них не зможемо обходитися, бо вони уточнюють, доповнюють значення головних.

IV.Вивчення нового матеріалу.

1. Формування знань про непоширені та поширені речення.

Речення, у якому є другорядні члени речення, називається поширеними: Вранці весело світило ласкаве сонечко.

Речення, у якому немає другорядних членів речення, називається поширеним. Світило сонечко.

2. Ознайомлення учнів із різновидами другорядних членів.

Є три види другорядних членів речення: означення, додаток і обставина. Означення – це другорядний член речення, який позначає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Означення пов’язане здебільшого з підметом чи додатком (іменником) і може виражатися прикметником чи займенником: Наш  (чий?) клас дружний. Моя (чия?) матуся подарувала мені цікаву (яку?)  книжку.

Додаток позначає предмет, на який спрямована дія, він пов’язаний здебільшого з дієсловом чи іменником і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного.  Я знайшов кошеня (кого? що?). Мені (кому?) подарували гарну квітку (кого? що).  Хлопчик захопився історією (чим?). Додаток може виражатися іменником або займенником.

Обставина – це другорядний член речення, який позначає місце, час, причину, мету,  і відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки? Обставина здебільшого виражається прислівником або іменником із прийменником. У лісі (де?) темно. Надворі (де?) сьогодні (коли?) світить сонце. Я старанно (як?) вивчаю рідну мову.

Домашне завдання.

 Запишіть речення, увівши до них другорядні члени.

 1. Настала зима. Пішов сніг. Діти пішли.  Холодно. Школярі радіють.

   8.04   10.04      Вчитель Лавриненко Н.К.

  Тема - Створювання власних висловлювань. Складання розповіді про повсякденне життя.

Мета уроку(формувати компетентності):предметні: поглибити знання про  стилі мовлення, ознайомитися з вимогами створення власних висловлювань у описовому стилі; закріпити вміння визначати тему та ідею висловлювання, ділити текст на абзаци, складати план, створювати усні твори; ключові: удосконалювати творчі уміння працювати з текстом, створювати власні висловлювання, розвивати культуру усного й писемного мовлення; загальнолюдські: виховувати кращі моральні якості старшокласників.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь

                     Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап

- з’ясувати  емоційний стан учнів (Якого кольору настрій і чому ?)

ІІ Оголошення теми і мети уроку

ІІІ Актуалізація опорних знань

1.Словникова робота

-Що таке мораль? Етика?

(Мораль – система норм і принципів поведінки людей у ставленні одне до одного та до суспільства.

Етика – наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. Норма поведінки, сукупність моральних правил. Етика як наука прагне дати відповідь на питання, що таке добро і зло, совість і честь, обов’язок , гідність, гуманність, відповідальність тощо.)

-записати в зошит

• які моральні якості найбільше цінуються в народі? Пригадаймо (записуємо словниковий диктант в стовпчик )

Правдивість - брехня

Співчуття - черствість

Милосердя - жорстокість

Вірність - зрада

Любов - ненависть

•   Доберемо  антоніми ( це протилежне значення).

-На жаль, у нашому житті зустрічаються такі аморальні явища. Але я хочу, щоб Вас у житті вони оминали.

2. Робота в парах «Ти мені, я тобі»

-використовуючи інформацію, вміщену в підручнику (форзац), розкажіть один одному про публіцистичний стиль, його жанри, ознаки. Разом підготуйте запитання сусідній парті.

3.Скарбничка знань.

-назвіть типи мовлення (роздум, опис, розповідь)

-    Що  таке  роздум?

(Роздум – це  висловлювання  про  причини  якостей,  ознак,  подій.)

-   Із  яких  частин  складається  твір-роздум? (Теза – аргументи  − висновки.)

-   Які  основні  вимоги  до  твору-роздуму?

( чітке  формулювання  тези,  добір  чітких  і  вичерпних  аргументів  на  її  підтвердження  або  спростування,  логічність  і  послідовність  викладу  думок,  точність  висновків.

-Для чого нам цей матеріал? Коли знадобиться ? (ЗНО)

ІV. Сприйняття  й  засвоєння  учнями  навчального   матеріалу.

1.    Вступне  слово  вчителя.    

  Сьогодні  ми  поговоримо    не   лише на  лінгвістичні  теми,  а  й  згадаємо  про  світле  й  прекрасне  почуття  -  любов.                                                                                            

 Звернімося  до  теми  вічної,  актуальної  як  тисячу  років  тому,  так  і  тепер. Торкнімося   серцем  і  душею  високого  почуття,  яке  змінює  цілий  світ   і  нас  у  ньому,  робить  людей  кращими, добрішими  й  благороднішими.

2.      Діалог.

На  тлі  ліричної  мелодії  відбувається  діалог  між  учнями  та  вчителем.

Учень.     Скажіть,  від  чого  сонце  в  небі  сяє,

                 Чому  так  скрипка  ніжно  грає?

                Скажіть,  учителю,  для  людини

                Що  є  незвідані  глибини?

Вчитель.      Звичайно,  діти,  є  одна

                     Таємна,  чиста  глибина.

                     Це  ніжність   лугу,  шум  дібров.

                     Це  дар  небесний,  це  любов.

Учень.   А  що  таїться  в  цьому  слові?

Вчитель.       Все  починається  з  любові:

                      І  зір  бентежне  мерехтіння,

                      Душі  до  ніжності  стремління,

                      Людини  кожної  буття

                      І  ваше,  діточки,  життя…

Учень.      Всьому  початок  є  любов…

                 А  твердять:

                « Спершу  було  слово…»

Вчитель.       А  я  кажу  вам  знову  й  знову:

                     Всьому  початок   є  любов!..

                     Всьому  початок  є  любов:

                      і осяванню, і  сумлінню,

                    очам  жоржини  і  дитини –

                    Всьому   початок    є  любов.

3. Акровірш або сенкан

−    Пригадайте,  яка  особливість   акровіршів?

( Акровірш – поетичний  твір,  у  якому  початкові  літери  кожного  віршового  рядка,  прочитувані  зверху  вниз,  розкодують  слово  чи  фразу,  присвячену  певній  особі  або  події.)

−    Спробуємо  разом  створити  акровірш,  визначаючи  ознаки  ЛЮБОВі.

     Ласкава… Всеосяжна… Гарна…

     Юнацько-дивна… Чиста  і   безхмарна…

     Близька… Безмежна… Вільна  і  відкрита…

     Оспівана… Піднесена… Талановита…

     Вражаюча… Стрімка… Крилата…

V.    Підготовка  до  складання  усного  твору.

Пам’ятка «Як складати твір», ст.193

3. Складання робочого матеріалу – вступ (Що є любов?), теза (Я думаю, що це- ), аргументи (Чому я так думаю? ), приклади, (Підтвердженням моєї думки є..) висновок (Отже, …)

VI.Читання  учнями  уривків  із  власних  творів.    Обговорення  прослуханих  творів.

VІІ.      Підведення підсумків  уроку. Оцінювання.

 Технологія        «Незакінчене    речення» 

−     Висловіть  свої  враження  від  уроку,  продовживши  речення:

−    Я знаю … .

−    Я  зрозумів,  що …

−    Найбільші  труднощі  я  відчув …

−    Мені  б  хотілося  ще …

Домашнє завдання . Написати твір

  14.03    Вчитель Лавриненко Н.К.

   Тема - Правопис частки НЕ з дієсловами.

  11.03    13.03    Вчитель Лавриненко Н.К.

   Тема - Часи дієслів. Змінювання дієслів за часами.

https://learningapps.org/view1153813 Зробити завдання

  26.02    28.02     Вчитель Лавриненко Н.К.

   Тема  - Число дієслів. Закінчення дієслів -ться.

МЕТА: повторити і поглибити знання учнів про граматичні ознаки дієслова, формувати вміння визначати число дієслова і змінювати дієслова за числами, вдосконалювати навички роботи з текстом; розвивати зв’язне мовлення учнів спостережливість, уяву, пам'ять, мислення, уміння працювати в групах; виховувати любов до Батьківщини, бережливе ставлення до природи. 

   29.01     Вчитель Лавриненко Н.К.

  Тема - Ділові папери. Лист, адреса.

  19.02   Вчитель Лавриненко Н.К.

  Тема -  Дієслово. Загальне уявлення.

  А сьогодні ми будемо мандрувати до нового міста. Як ви гадаєте, яка мета перед нами стає, що нам треба узнати у цій подорожі? давайте ж дізнаємось куди ми сьогодні мандруємо. Для цього відгадайте загадку:

Дію виконати може

І в роботі допоможе.

Треба з ним завжди дружити,

З ним нам веселіше жити.

• Що це за частина мови?

• Так, це дієслово!

• А що ви знаєте про неї?

Дієслово – незвичайна частина мови. Хоча б у тому, що вона означає дію. Сьогодні життя потребує від нас вживання багатьох дієслів й втілення їх у життя: навчаюсь, працюю, роблю добро, співчуваю.

        Дієслово на другому місці по вживанню у мові після іменника, тому треба знати цю частину мови й вміти користуватися нею в усній та писемній мові.

        А тепер давайте пограємо.

        Всі ви знаєте. Не одну сучасну страву не можна приготувати без дії, а для цього потрібні дієслова. Згадайте, в якій послідовності треба назвати дієслова, щоб приготувати страви: омлет та рибу. Фаршировану овочами.

• І ось ми з вами у місті Дієслові! Чисте ранкове повітря над містом. Під дахом палацу на фасаді великого будинку ми бачимо напис:  «Ми означуємо дію». Тут дієслова змінюються (за чим?) за часом. Зайде в одні двері дієсловом (якого часу?), в іншу виходить дієсловом (якого часу?). При вході одягає на себе  (що?) число, рід, особу, візьме під руку предмет та саме (чим?) присудком – і пішов по стежкам речень.

•                                                                                                                                                                                      А давайте згадаємо особи.

I – я, ми                             (читаю, читаємо)

II – ти, ви                          (читаєш, читаєте)

III – він, вона, воно, вони (читаєте, читають)

•                                                                                                                                                                                      Перед вами лежать картки. Давайте прочитаємо вірш.

Дієслово – слово діє:

Ходить, робить, носить, сіє,

Слово плаче і радіє,

Усміхається і мріє.

Дієслово – слово діє:

Вірить, любить і жаліє,

Не злословить, не лукавить,

Серця ближнього не ранить.

Дієслово – слово діє:

Народилось і зоріє,

Розвивається і квітне,

Слово любе, слово рідне.

•                                                                                                                                                                                      Випишіть всі дієслова, які ви знайдете в цьому тексті.

Народилось – мин.час, сер. р., однина

•                                                                                                                                                                                      А як ми перевіримо ненаголошений  -о-

ро’де

•                                                                                                                                                                                      А тепер повернемося до нашої подорожі.

Колись давно жили собі різні частини мови. Це був дуже веселий гурт. Але між ними часто виникали сварки, тому що кожна частина мови вважала себе найголовнішою. Найбільш ворогували між собою іменник і Дієслово. Перший казав, що Дієслово не має ніякого значення в мові, і тому без нього можна обійтись. Дієслово це дуже образило, і ввечері, коли всі спали, воно вирішило покинути цей гурт. Зібравши речі, Дієслово вирішило шукати собі притулку. Довго йшло воно і незабаром зустріло незнайомця, якому й розповіло про своє горе. Вислухавши Дієслово, незнайомець заспокоїв його: «Інші частини мови самі довго не проживуть». Але засмучене Дієслово не повірило. Коли члени веселого гурту прокинулись вранці, то помітили, що мова змінилася: стала беззвучною і бездіяльною. Довелося їм піти на розшуки свого побратима. А коли Дієслово повернулося, в гурті вирішили жити в одній країні Морфології і кожна частина мови збудувала собі своє місто.

•                                                                                                                                                                                      Давайте перевіримо, чи правда без дієслів не можна побудувати речення?

Робота з деформованим текстом

Так, сім’я … особливе місце в житті людини. Тато і мама,. …нам життя, … нас, … колискових, …, що добре, а що погано, … до праці, і … нас.

Довідка: займає, дають, співають, привчають, вчать, доглядають, виховують, люблять.

•                                                                                                                                                                                      Чи зрозумілий вам текст?

•                                                                                                                                                                                      Чого в ньому не вистачає?

Доберіть необхідні слова. Читаємо доповнений текст.

Самостійна робота.

•  Замініть прикметники дієсловом, виділіть дієслова, визначте час, особу, рід, число.

Синє небо. Навкруги золота пшениця.         Синіє небо. Навкруги золотиться

Вдалині темний ліс.                                     пшениця. Вдалині темніє ліс

       І в першому і в другому випадку ми бачимо опис чого? (опис природи)

  Чим ці описи розрізняються? (прикметники створюють картину нерухомості, спокою, а дієслова підкреслюють дію, рух)

ДЗ

  21.02   22.02    Вчитель Лавриненкно Н.К.

  Тема - Звязок дієслів з іменниками. Неозначна форма дієслова.

Пояснення вчителя про неозначену форму.

Неозначена форма – початкова форма дієслова.

Відповідає на питання що робити? (писати, летіти) або що зробити (написати, полетіти).

Це незмінна форма дієслова.

Не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців дії.

Дієслова в неозначеній формі закінчуються суфіксом –ти (сіяти).У поезії  та усному мовленні допускається також суфікс –ть (сіять). Іноді до них додаються постфікси –ся, -сь (вмиватися, одягнутись, сміятися).

У пестливій дитячій мові в неозначеній формі деяких дієслів у суфіксі -ти замість кінцевого звука и виступають суфікси -ки, -оньки, -очки, -усі тощо: спатки, їстоньки, питоньки, спатусі.

Дуже часто дієслова в початковій формі використовуються в прислів’ях та приказках.

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Умій сказати, умій і ....(змовчати).

- Як ви гадаєте, чому ? (Тому що дія стосується не когось конкретного, а всіх)

  7.02  8.02    Вчитель Лавриненко Н.К.

  Тема- Правопис займенників.

ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВ

• 1. Прийменники із займенниками пишуться окремо: до нас, у мене, з ким-небудь, ні до кого.

• 2. У прийменникових сполуках прийменник ставиться між часткою і займенником, розділяючи їх. Частка, прийменник і займенник у таких випадках пишуться окремо: де в чому, ні до кого, ні з ким, будь з ким, хтозна до кого, казна на чому.

• 3. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) аби-, ані-, де-, сь-, пишуться разом: абихто, аніщо, деякий, чийсь тощо.

• 4. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) будь-, хтозна-, казна- пишуться через дефіс: будь-хто, хтозна-чий, казна-чим, та часткою-суфіксом -небудь: хто-небудь.

• 5. Частка ні з заперечними займенниками пишеться разом: ніхто, ніякий, нікотрий, ніскільки.

• 6. Частка не з усіма займенниками пишеться окремо (за винятком неабиякий, неабихто, неабищо).

   29.01    31.01    1.02  5.02  Вчитель Лавриненко Н.К.

    Тема - Займенник. Особові займенники. Роль у мовленні.

 В українській мові є кілька типів займенників.Займенники, що замінюють іменники, тобто вказують на особу, інші істоти, предмети, явища, поняття — називаються ОСОБОВИМИ.Особові займенники відповідають на ті ж питання, що й іменники: хто? що? та ін.Існує всього 8 особових займенників. Вони розрізняються за числами (однина та множина) та за значенням.В залежності від того, на яку особу вказують займенники, вони поділяються на три особи.

  22.01   Вчитель Лавриненко Н.К.

   Тема- Текст. Поділ тексту на частини. Складання плану.

   Актуалізація опорних знань

• пригадаймо що таке текст? (Текст — це група речень, які зв'язані між собою за змістом.)

• Текст можна розділити на змістовні частини за окремими підтемами. Така частина може складатися з одного або декількох абзаців. 

• Що можна дібрати до кожної частини тексту відповідно до її підтеми ? (заголовок).

• Як буде називатись пронумерований список заголовків частин, укладений послідовно у відповідності до структури тексту (план тексту).

Вивчення нового матеріалу

1. Робота в групах

• А зараз ми продовжимо нашу групову роботу. Я вам дам текст і ваше завдання складається в тому, щоб розділити текст на частини та скласти план до нього. Ви повинні працювати разом, домовляючись про те, яке слово чи речення можна об’єднати в одну частину тексту.

План:

1. Догляд за яблунями

2. Домівка Михацла

3. Мрії про сад

4. Нелегке діло - сад

5. Зимові турботи

• Запишіть на дошці ваші плани в стовпчики.

• Давайте їх порівняємо.

• Чи однаково у вас вийшло пунктів в плані?

• Чим вони відрізняються?(формулюванням заголовків)

• Діти, а чи виникли у вас питання при опрацюванні тексту?

• Так, дійсно цей текст може здаватись дивним, адже його частини нелогічно розташовані.

• А тепер погляньте який подається план в підручнику до цього тексту:

• Упорядкуйте текст відповідно до цього плану.

Домівка Михайла знаходилася під самим лісом.

Напровесні хлопчик посадив на крутосхилі яблуневий сад. Нелегке то діло — садити тоненькі щепи в горах!

Ціле літо Михайло доглядав свої яблуньки. Старанно обкопував, підв’язував, носив воду аж із потічка. Коли зривалася буря, він переживав, щоб вітер не поламав його саджанців!

Узимку потрібно турбуватися, щоб зайці не погризли молоде солодке гілля. Треба обв’язати молоді яблуньки.

Він мріяв, що цієї весни сад зацвіте.

   24.01   Вчитель Лавриненко Н.К.

   Тема - Усний переказ тексту за планом.

Актуалізація опорних знань.

• Давайте з вами згадаємо все про текст. Виконаємо завдання.

З’єднайте відповідності.

Текст -                                         частина тексту між двома відступами.

Тема -                                         це ціль, з якою створений текст.

Мета -                                         це те про що/про кого/там йдеться.

Абзац -                                       зв’язані за змістом речення.

Висновок: текст -…/учні читають утворені речення/.

Щоб навчитися гарно складати план тексту, треба виконати наступні дії /звернемося до пам’ятки/.

                             Як складати план до тексту

1.Прочитай оповідання, виділи абзаци, або розглянь запропоновані.

2.У кожному абзаці виділити головне, дібрати заголовок.

3.Записати його одним реченням чи словосполученням.

План може бути у формі розповідних або питальних речень.

- Перед тим, як розпочати роботу з 1 текстом, ми спочатку вияснимо про кого воно буде. Відгадайте хто це?

(Дівчинка розповідає: «Я домашня тваринка. У мене пухнаста шерсть, довгі вуса, ніжні подушечки на лапках. Хто я?»)

-Молодці, відгадали, це котик. Зараз ми прочитаємо оповідання «Покинуте кошеня» за В.Сухомлинським. 

Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.

Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить – тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує – нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.

 План

1.Сіре кошеня на дорозі.

2.Злякане кошеня під кущем.

3.Кошеня в обіймах Наталочки.

Усний переказ за планом.

ДЗ   Закінчити речення

-Складати план потрібно, щоб легше …

-Щоб скласти план потрібно …

-Природу треба любити і …

  17.01     18.01     Вчитель Лавриненко Н.К.

   Тема - Правопис суфіксів у прикметниках. Тренувальні вправи.

Написання букв е, є, о в суфіксах -ев-, -єв-, -ов- залежить від основи твірного слова й місця наголосу.

Суфікс -ов- пишемо, якщо:

• основа прикметника закінчується на твердий приголосний: луговий, вітровий, ціновий, столовий;
  
  

• основа прикметника закінчується на м'який або шиплячий приголосний ж, ч, ш, дж, й з наголосом на закінченні: дощови́й, межови́й, польови́й, ройови́й, ключови́й.

Суфікс -ев- пишемо, якщо:

• основа іменника закінчується на м'який або шиплячий приголосний ж, ч, ш, дж, й. У такому випадку утворюється прикметник  з наголосом на основі: травень — травне́вий, замша — за́мшевий, овоч — овоче́вий, груша — груше́вий.

Суфікс -єв- пишемо після й та подовжених м'яких н, т: калієвий, значеннєвий, життєвий.

Суфікси -ин- (після приголосного), -їн- (після голосного) пишемо в присвійних прикметниках: Галин, Ольжин, сестрин, Зоїн, Маріїн.

Заповни пропуски в словах потрібними буквами.

льодвий, травнвий, поняттвий

Варіанти відповідей:

о

є

е

Вхід на портал

Вибери слова, у яких на місці пропуску в суфіксах потрібно писати и.

Варіанти відповідей:

Анастасі..н

невістч..н

Зо..н

Олен..н

Вхід на портал

Як правильно відповідати на запитання «Чий предмет?» Поміркуй і доповни кожне слово потрібним суфіксом.

Наді    доньч

Варіанти відповідей:

ин

їн

Вибери слова, у яких на місці пропуску в суфіксах потрібно писати о.

Варіанти відповідей:

натрі..вий

нечутт..вий

бук..вий

малин..вий

мигдал..вий

жовтн..вий

Вхід на портал

Вибери два слова, у яких на місці пропуску в суфіксах потрібно писати є.

Варіанти відповідей:

митт..вий

насінн..вий

мох..вий

гривн..вий

мозол..вий

сад..вий

Вхід на портал

Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в слові

Варіанти відповідей:

борщевий

поштовий

спаржевий

пожиттьовий

Вхід на портал

Від іменників утвори прикметники, додавши правильні суфікси.

1. ситець —ситций

2. мак — макий

Варіанти відповідей:

ов

ев

Вхід на портал

8.01    10.01     11.01   Вчитель Лавриненко Н.К.

  Тема -  Повторення.Прикментик. Граматичні категорії прикметника.

 1.Прочитати текст,  знайти прикметники, поставити до них запитання.

Зимовий цикл є одним з найбільш насиченіших обрядовими дійствами та віруваннями в українському народному календарі Зимові свята починаються  4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).  Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати.

  Вилучити всі прикметники з попередньо  опрацьованого тексту. З’ясувати, що змінилося у висловлюванні. Зробити висновок про роль прикметників у мовленні.

2.Переписати прислів’я, на місці крапок уставити дібрані з довідки й поставлені в потрібній формі прикметники.  Визначити рід, відмінок і число кожного прикметника. В останньому реченні підкреслити усі члени речення. Визначити прикметники, ужиті в переносному значенні.

Білі (Н.в., мн.) руки роботи бояться. Чорну (жін..р., Зн.в., одн.) душу милом не відмиєш. З красивого (сер.р., Р.в., одн.) лиця води не пити. У ледачого (чол..р., Р.в., одн.) хазяїна й чоботи з ніг украдуть. Буває, і старий  (чол..р., Н.в., одн.) птах нові (Зн.в., мн.) пісні співає. Ласа (жін..р..Н.в., одн.) кішка до риби, та у воду лізти не хоче. З поганої (жін..р., Р.в.. одн.) трави  не буде доброго (сер.р., зн.в., одн.) сіна. Тиха (жін..р., Н.в., одн.) вода  глибока(жін..р. н.в., одн).

3.Пояснити значення фразеологізму «снігу посеред зими не дістати», дібрати до нього синонім-прикметник.

Снігу посеред зими не дістати -дуже скупий. Синоніми —  скнарий, жадібний, надто ощадливий.

ДЗ.

 Прочитати текст. Визначити, слова, якої частини мови тут пропущенні. Записати текст, добираючи  прикметники.

У … традиції Стрітення — ….. день, коли Зима зустрічається з Весною і вперше «бореться» з нею, тож із 15-м лютого пов’язано  … кількість  прикмет про те, яким буде ….. рік. Ось …. прикмети на Стрітення: якщо в ніч на Стрітення небо … і видно всі зірки, в цьому році слід чекати ….. урожай фруктів, якщо на Стрітення почнеться відлига, чекай … весни, … вітер у цей день — …. знак для врожаю,…і … погода — радість для пасічника, адже вона віщує вкрай … рік.