Ритміка
7.03 14.03 Вчитель Лавриненко Н.К.
Тема - Вправи на килимках.
28.02 Вчитель Лавриненко Н.К.
Тема - Танцювальні рухи під музику.
Фахівці вважають, що перевага занять танцями над іншими видами спорту є очевидною. У танці працює все тіло - від пальців рук і ніг до хребта, тоді як окремі види спорту тренують лише певні групи м’язів.
Не варто забувати і про позитивний вплив танців на психологічне здоров’я дитини. Сором’язливість, незграбність, похмурість зникають у дітей уже після кількох занять.
Танцюючи, діти не тільки фізично розвиваються, а й вчаться правильно сприймати і відчувати музику. Основна мета занять будь-яким видом танців – усебічний розвиток дитини. Заняття танцями допомагають найбільш яскраво розкрити характер та індивідуальність дитини, розвинути такі якості, як цілеспрямованість, організованість, працьовитість; виробити природну грацію рухів, гнучкість, спритність, пластичність, здатність виражати почуття і емоції через танець, музику.
У час інформаційних технологій діти багато часу проводять перед екранами моніторів і телевізорів, тому мало рухаються. Тому рух і музика особливо корисні. Музично-ритмічні й танцювальні рухи виконують функцію психічної та соматичної релаксації, відновлюють життєву енергію.
Через музику й рух у малят не лише розвивається художній смак, а й формується внутрішній духовний світ, розвивається творче мислення.
Значення музично – ритмічних рухів
У музично - ритмічному русі вдосконалюється робота нервових центрів, розвиваються м’язовий апарат, творчі здібності, емоційна чуйність. Одним із видів музичної діяльності, що більшою мірою сприяє розвитку творчості, є музичний рух.
Музичні рухи – це найбільш продуктивний вид діяльності для формування в дошкільників музичної творчості та творчих якостей особистості.
Завдання музично – ритмічних рухів:
· навчати дітей сприймати розвиток музичних образів і виражати їх у рухах;
· розвивати основи музичної культури, музикальні та творчі здібності;
· учити визначати жанри, види ритміки, розрізняти найпростіші музичні поняття (високі й низькі звуки, швидкий, середній і повільний темп і т.ін.);
· формувати гарну поставу, учити виразних, пластичних рухів у грі, танці, хороводі, вправі.
Значне місце в музично-ритмічному вихованні учнів відводиться танцям . Навчити дитину передавати характер музичного твору не лише через через його образний зміст через пластику рухів під музику - саме на це спрямована робота над танцем. Відомо, що діти дуже люблять танцювати. У танцях вони задовольняють свою природну потребу в русі. У виразних, ритмічних рухах танцю розкриваються почуття, думки, настрій, виявляється характер дітей.
14.02 21.02 ВЧитель Лавриненко Н.К.
Тема - Марш з перешикуванням у колони.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО СТРІЙ
Стрій – це встановлене статутом розміщення осіб для їх спільних дій
. Шеренга – стрій, в якому особи розміщені на одній лінії один поруч з іншим
Колона – стрій, в якому особи розміщені одна за одною по одному. Колони можуть бути по одному, по два, по чотири і т. д. У колоні глибина строю більша ширини або дорівнює їй
Ряд – частина осіб, що стоять у колоні на одній лінії по фронту. У колоні по чотири кожна четвірка становить ряд. Інтервал – відстань по фронту між особами в шерензі (дорівнює ширині долоні).
Дистанція – відстань ( у глибину) між особами в колоні (дорівнює піднятій вперед руці)
Перешикування в колону по 1 в колону по 2 на місці,може використовуватися на три розрахунки. За командою «В колону по 2 -шикуйсь!» на «раз» другі номери відставляють ліву ногу на крок в сторону; на «два» - праву ногу ставлять на крок вперед; на «три» ліву ногу приставляють до правої. Потім це перешикування виконується під час ходьби. За командою «В колону по 2 - шикуйсь!» другі номери підходять до перших, і ходьба продовжується. Для зворотного перешикування з колони по 2 в колону по 1, за командою «В колону по одному - шикуйсь!» другі номери стають за першими і продовжують рух в колоні по 1
29.01 5.02 Вчитель Лавриненко Н.К.
Тема - Вправи з м ячем під музику.
М'яч - це не лише дивовижна, найдавніша іграшка народів світу, а й чудовий засіб для розвитку фізичних якостей учнів. На заняттях з фізичного виховання ми часто використовуємо м'яч в основних видах рухів і рухливих іграх .Для дитини м’яч – предмет захоплення з перших років життя. Ігри і вправи з м’ячем розвивають орієнтування в просторі (що особливо важливо для дітей з порушеннями зору), регулюють силу і точність кидка, розвивають окомір, швидкість, точність. Розвивають м’язову силу, посилюють роботу легенів, серця, покращують обмін речовин. Рух пальців і кисті рук має особливе значення для розвитку функції мозку.
«М’яч у ворітця»
Для кожної пари ставлять ворітця і діти прокочують м’яч один одному.
«Перекинь м’яч»
Діти перекидають м’яч через шнур, потім пропонують пробігти під шнуром за м’ячем і піймати його.
«Чарівний м'ячик»
Дорослий і дитина (інші члени родини) сідають на підлозі в коло і кидають/перекочують м'ячик один одному, називають кольори, які присутні в їхньому одязі (вимовляють по черзі назви тварин, предмети побуту, меблі, імена тощо).
«Великий м’яч»
Для гри знадобиться м’яч великого розміру, який можна штовхати. Всі гравці стають обличчям у коло і беруться за руки. Ведучий стає в центр кола і намагається викотити м’яч з кола ногами. Гравці не дають йому це зробити. Якщо хтось з гравців пропустив м’яч, він стає ведучим.
«У вибивного»
Двоє ведучих стають з двох сторін майданчика. Всі інші гравці розміщуються в центрі. Завдання ведучих: перекидаючи м’яч один одному, влучити ним у гравців. Ті, в свою чергу, повинні намагатися ухилитися.
«Картопля»
Всі гравці стають у коло і перекидають один одному м’яч, відбиваючи його. Якщо хтось з гравців м’яч не відбив,він сідає навпочіпки в центр кола (так званий «котел»). Гра триває.
Будь-який гравець може виручити тих, хто перебуває в «котлі». Для цього він, відбиваючи м’яч, намагається влучити ним, по сидячих в центрі кола. Той, у кого влучили м’ячем, знову приймає участь у грі.
«М’яч – квач»
Діти стають у коло. В центрі ведучий з м’ячем у руках. Діти під музику ходять по колу, тримаючись за руки, вправо, потім вліво. Коли музика раптом замовкне, діти швидко розбігаються по майданчику, а ведучий квач кидає в дітей м’ячем. Кого поцілить, той стає в середину кола і виконує роль квача.
Примітка. Кидати м’яч можна лише під ноги, тікати врізнобіч. Гру можна проводити, поставивши в центр кола двох-трьох дітей з м’ячами.
«Мисливець і звірі»
Серед гравців обирають одного «мисливець», решта дітей — «звірі», які тихенько домовляються, яких звірів вони зображатимуть (зайців, ведмедів, білочок та ін.). «Звірі» і «мисливець» стають на відстані 2–3 м. «Мисливець» тримає у руках невеликий гумовий м’яч.
«Звірі» промовляють:
Що за звірі? Відгадай!
Здогадаєшся - стріляй! І зображають тих тварин, про які заздалегідь домовилися. Якщо «мисливець» не може відгадати, тоді обирають іншого. Коли «мисливець» здогадується, кого зображують, тоді відповідає. Якщо це йому вдалося, тоді «мисливець» «стріляє» у них (кидає м’яч). Завдання дітей, ухилитися від м’яча. Якщо «мисливець» ні в кого не влучив тоді обирають іншого. Якщо влучив, то він отримує право на наступні спроби, поки він не промахнеться. Кращим вважається «мисливець», який влучив у більшу кількість «звірів».
11.01 18.01 Вчитель Лавриненко Н.К.
Тема - Ритміко-гімнастичні та дихальні вправи.
Ритмічна гімнастика – це засіб гармонійного, всебічного розвитку рухових якостей і здібностей, покращення здоров’я учнів. Ритмічна гімнастика сприяє тренуванню серцево-судинної, нервової системи; опорно-рухового апарату, формуванню правильної постави,розвиває гнучкість, витривалість, координацію, силу; сприяє розвитку музично-рухових здібностей. Особливістю ритмічної гімнастики є те, що вона вчить правилам естетичної поведінки, формує поняття про красу тіла. Окрім того, ритмічна гімнастика сприяє стійкості організму до простудних захворювань, перешкоджає атрофії м’язів, розвиває моторну пам’ять, сприяє профілактиці та лікуванню захворювань серцево-судинної, дихальної, нервової систем, захворювань хребта.
На думку спортивних лікарів, заняття ритмічною гімнастикою сприяє покращенню психологічного стану, звільненню від фізичного, інтелектуального, інформаційного перенапруження, переходу від негативної енергії до позитивної, звільненню від невротичних реакцій, подоланню психологічного комплексу.