Загальні підходи до вивчення теми «Текстовий процесор» в шкільному курсі інформатики (Рівень стандарту, Академічний рівень)

Дата публікації допису: 23 груд. 2017 16:51:00

Методи навчання – це способи цілеспрямованої двосторонньої взаємодії вчителя і учнів, спрямованої на розв'язання навчально-виховних завдань.

Методи навчання можна розділити на такі групи: словесні (розповідь, пояснення, бесіда, лекція); наочні (демонстрація об’єктів і програм, показ операцій і процесів вчителем, спостереження учнів); практичні (вправи, розв’язання завдань, практичні роботи).

Ефективне навчання неможливе без широкого використання наочних методів. Наочні методи передбачають насамперед використання демонстрацій та ілюстрацій.

Демонстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці.

Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки та ін.).

Практичні методи навчання сприяють формуванню вмінь і навичок.

Практична робота спрямована на використання набутих знань у розв'язанні практичних завдань.

Основна мета вивчення теми “Текстовий процесор” – поглиблення знань учнів повинні поглибити знання про можливості і функції текстового процесора і набуття практичних навичок роботи з ним.

Об'єктом опрацювання в текстовому процесорі є текст, який може складатися з розділів, абзаців, символів. Крім того, в тексті розрізняють сторінки, таблиці, вбудовані графічні об'єкти тощо. Вид та характер опрацювання залежить від поставленої мети щодо вирішення конкретного завдання.

Тип текстового процесора, який вивчається, не повинен суттєво впливати на методику вивчення.

При вивченні теми “Текстовий процесор” можна виділити такі найбільш ефективні засоби навчання:

- комп'ютер і проектор, що дозволяють наочно демонструвати принципи і методи роботи;

- текстовий процесор;

- різні схеми та малюнки, що відображають функціональні та інші можливості текстового процесора, а також таблиці, що описують призначення і комбінації гарячих клавіш і т.д.;

- інші програмні засоби, що використовуються для контролю рівня знань учнів.

Учитель може проілюструвати (демонстраційний метод), використовуючи мультимедійний проектор (тобто ознайомити учнів з результатами опрацювання), кожну із складових текстового процесора. Така демонстрація має важливе значення для розуміння характеристик та можливостей використання текстових процесорів.

Слід зауважити, що текстовий процесор є програмою із прикладного програмного забезпечення загального призначення, яка за навчальною шкільною програмою вивчається однією з перших. Це означає, що вчителю особливу увагу слід приділити формуванню у учнів вмінь, які є загальнозначущими для засвоєння правил роботи з іншими програмами та створити таблиці-орієнтири для виконання цих операцій. Саме тому, під час вивчення текстового процесора слід ще раз звернути увагу учнів на поняття інтерфейсу та його розуміння. Інтерфейс – це сукупність засобів, за допомогою яких користувач може управляти текстовим процесором. Сьогодні найпопулярнішим є інтерфейс у формі меню, з якого можна вибирати різні команди (послуги). З подібним інтерфейсом учні найчастіше зустрічаються під час роботи з різними програмами.

В навчальній програмі виділено порівняно небагато годин на вивчення даної теми. Проте, з текстом, учні зустрічаються і зустрічатимуться неодноразово у інших програмних продуктах. Тому вони постійно будуть закріплювати і поглиблювати свої знання.