Дата публікації допису: 18 бер. 2018 11:48:34
На своїх уроках я велику увагу приділяю демонструванню дослідів та наголошую на важливості повсякденних спостережень. Вдале поєднання теоретичного матеріалу та експерименту, як показує практика, дає найкращий результат. Метод і завдання демонстрацій можуть бути різними. Здебільшого їх застосовую при розв’язуванні таких завдань:
а) створення початкових уявлень про фізичні явища (наприклад, демонстрування механічних рухів, теплової дії струму);
б) формування фізичних понять;
в) встановлення функціональних залежностей між величинами (демонстрування залежності опору провідників від температури, залежність прискорення тіла від його маси );
г) підведення учнів до розуміння сучасних фізичних методів дослідження (осцилографічного, спектрального);
д) розкриття принципів, покладених в основу деяких технологічних процесів (фарбування);
е) показу в мініатюрі природних явищ ( блискавка, райдуга);
є) формування практичних умінь і навичок у поводженні з фізичною апаратурою.
Учням дуже подобаються нестандартні демонстрації, що дозволяють подивитися на явища з іншої точки зору, виявляючи незвичні властивості звичних побутових речей.
Наприклад:
Явище тертя.
Для демонстрації необхідно мати дві книжки у м’якій обкладинці з великою кількістю сторінок. Книжки розміщують поряд і, почергово перегортаючи їх сторінки, утворюють загальну стопку листів. Далі двом учням пропонується роз’єднати ці книжки. Зусилля, які вони прикладають, свідчать про дуже великі сили тертя, що виникають між сторінками.
Сила Архімеда.
Наповнимо водою прозору пластикову пляшку. Всередину занурюємо корок і міцно закриваємо пляшку. Піднімаємо пляшку вгору і перевертаємо її. Корок починає спливати (рухатися вгору). Швидко відпускаємо пляшку. Під час падіння добре видно, що корок залишається нерухомим відносно пляшки доти, доки вона не зупиниться, тобто доки вся система буде перебувати в стані невагомості. Після цього досліду учні легко можуть зробити висновок, що за умови відсутності ваги в системі рідина – тіло немає виштовхувальної сили, а отже, першопричиною виштовхувальної сили є сила тяжіння.
Центр мас.
Шматок прямого дроту підвішено на нитці за середину. Спостерігається рівновага. Потім один з кінців згинають удвічі, і рівновага дротини відразу порушується. Чому?
Поверхневий натяг.
Лезо для гоління (або голку) обережно кладуть на поверхню води. Лезо плаває на поверхні, хоча густина матеріалу, з якого його виготовлено (залізо), набагато більша за густину води. Чому?
Плавання тіл.
До невеликої свічки знизу прикріплюють тягарець так, щоб свічка плавала у посудині з водою. Верхній кінець свічки при цьому ледь виступає над водою. Свічку запалюють. Як довго горітиме свічка?
У навчальному процесі фізичний експеримент може використовуватись на початку уроку з метою створення проблемних ситуацій, всередині уроку під час перевірки висунутих гіпотез і в кінці уроку на етапі закріплення знань.
Фізика – один із найскладніших предметів, що вивчаються в школі і, разом з тим, найбільш застосований у щоденному житті. Розпочинаючи вивчення курсу фізики, кожен вчитель прагне досягти якнайкращих результатів і намагається сформувати інтерес до предмета. Виконуючи домашні досліди, учні самостійно здобувають знання, а не дістають їх у готовому вигляді від учителя. Можливість застосування дослідного і частково-пошукового методу сприяє розвитку активності і самостійності учнів, вдосконалює їх практичні вміння і навички. Необхідність самому виконати дослід, розвиває в них пізнавальні інтереси, творчі здібності, кмітливість та спостереження, бажання подолати труднощі і досягти поставленої мети.
Домашні досліди і спостереження, їх аналіз зручно поєднувати з перевіркою знань та закріпленням засвоєного матеріалу. Учні повинні мати в зошиті звіт про виконану роботу, який повинен містити короткий опис роботи, схематичні малюнки, результати спостережень, вимірювань, пояснення і висновки.
Приклади завдань:
· знаючи середню довжину кроку, виміряйте відстань від вашого дому до школи;
· візьміть швейну котушку, порахуйте скільки витків на її поверхні і виміряйте довжину, яку займають ці витки. Визначте товщину швейної нитки. Результат виразіть у міліметрах і сантиметрах;
· обчисліть об’єм повітря, що заповнює вашу спальню;
· визначте з якою швидкістю ви пробігаєте 100 м, вважаючи рух рівномірним;
· покладіть на склянку картонну смужку і на неї монету. Що станеться з монетою, якщо різко висмикнути смужку?
· з масштабної лінійки та двох однакових коробок виготовте терези. Важками можуть служити монети. За допомогою цих терезів визначте середню вагу сірника, зваживши коробку з сірниками та без сірників;
· обчисліть тиск, який ви створюєте на підлогу, коли стоїте на одній та двох ногах. Площу дотику взуття до підлоги виміряйте, користуючись папером із зошита в клітинку.
· відмітьте температуру, яку показує ваш кімнатний термометр. Шматочок тонкої тканини змочіть водою й обгорніть нею кульку термометра. Простежте, яку температуру покаже термометр через 2,4,6 хв.
Виконання таких домашніх дослідів – це багатофункціональний метод, що забезпечує більшу повноту засвоєння матеріалу, триваліше запам’ятовування його і глибше розуміння, сприяє розвитку інтересу до предмета, самостійності в роботі та підготовці учнів до трудової діяльності. Використання завдань для домашніх дослідів дає можливість вчителю зекономити час на уроці для інших не менш важливих питань курсу, підтвердити вивчення матеріалу наочними практичними прикладами, що зумовлює мотивацію навчання.
Отже, шкільний фізичний експеримент у всіх його формах є важливою частиною навчального процесу з фізики.