Дата публікації допису: 18 бер. 2018 11:56:04
В наш час затребуваними є люди, які не просто відтворюють знання та використовують свої уміння, а фахівці, які здатні аналізувати інформацію, швидко розв’язувати проблеми, що виникають, спеціалісти, що мають нестандартне, творче мислення. Такий тип мислення потрібен для вирішення неординарних практичних завдань. Коли перед нами постають реальні проблеми, які неможливо вирішити за допомогою наявних знань та умінь, тоді ми залучаємо принципи, стратегії та процедури критичного мислення. Це відбувається під час розв'язування проблемних задач, формулювання висновків, ймовірнісної оцінки та ухвалення рішень. Під критичним мисленням слід розуміти особливий вид розумової діяльності, характерними ознаками якого є: вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання відомостей; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема, і власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок і поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності. Уміння критичного мислення учнів можна згрупувати у три основні групи:
· інформатичні компетентності;
· рефлексивні компетентності;
· дослідницькі компетентності.
Основним у групі інформатичних компетентностей є вміння працювати з даними, використовувати їх для розв’язання поставлених завдань і проблем як у професійній сфері, так і в повсякденному житті, для набуття нових знань і подальшої освіти, розвитку власних можливостей. Одними з основних проявів рефлексії мислення є самоконтроль й самооцінка діяльності, усвідомлення засад і способів виконання діяльності, контролювання, регулювання дій і операцій. До дослідницьких компетентностей можна віднести такі якості: здатність до аналізу, синтезу, узагальнення, формалізації; виявлення і формулювання проблеми, задачі; здатність до прогнозування, моделювання ситуації й діяльності, експерименту.
Критичне мислення – це систематичний спосіб формування свого мислення. Воно діє цілеспрямовано і вимогливо. Критичне мислення відрізняється від іншого мислення, тому що людина систематично використовує мислення високого рівня і постійно перевіряє саму себе, прагнучи поліпшити якість мислення. Як і будь-яка система, критичне мислення не просто випадковий ряд характеристик або компонентів. Всі її компоненти - її елементи, принципи, стандарти і цінності - формують інтегровану робочу мережу, яка може ефективно застосовуватися в будь-яких сферах життя.
Критичне мислення ґрунтується на двох припущеннях: по-перше, що якість нашого мислення впливає на якість нашого життя, а по-друге, що кожен може навчитися постійно покращувати якість свого мислення. Критичне мислення передбачає фундаментальну, найважливішу мету освіти: завжди вчити так, щоб допомогти учням покращити своє власне мислення. Коли учні навчаться керувати своїм мисленням, постійно покращуючи його якість, вони навчаться керувати своїм життям і, як наслідок, покращувати якість свого життя. Існує думка, що через складність, критичне мислення можуть осягнути лише учні старших. Проте це не так. Учні молодших та середніх класів також можуть бути залучені до критичного мислення, але на рівні, що відповідає їх віковим особливостям. Вони охоче беруть участь у розв'язанні непростих завдань і демонструють високий рівень здатності приймати рішення. Отже, критичне мислення можливе у будь-якому віці, проте без фундаментальних передумов навчання часто зводиться до подачі невпорядкованої маси «стратегій» та «інструкцій».