Дата публікації допису: 21 січ. 2018 12:12:52
Освітнє й виховне значення рішення фізичних завдань у свідомому засвоєнні курсу фізики переоцінити неможливо, тому даному методу навчання фізиці приділяється велику увагу. Однак одним з істотних недоліків підготовки учнів по фізиці є надмірна прямолінійність у підході до вирішення фізичних завдань. Найчастіше завдання вирішуються лише для тренінгу, а самі рішення служать ілюстрацією правила, формули, закону. Крім того, одноманітність у рішеннях фізичних завдань, застосування проективного (алгебраїчного) методу аж ніяк не сприяють глибокому розумінню суті явищ.
Задач-оцінки - новий для більшості вивчаючих фізику школярів і студентів клас задач. Особливістю задач-оцінок є те, що для їхнього рішення треба розпізнати фізичне явище або процес, що лежить в основі заданої ситуації, побудувати певну фізичну модель. Якщо зрозуміла фізична сутність заданої ситуації, розпізнані явище й основні закони, рівняння, формули, за допомогою яких можна створити математичну модель вихідного фізичного завдання, виробляється вибір прийомів розв’язання, математичного апарата й здійснення математичних процедур і операцій, розумних значень фізичних величин. Цей етап завершується отриманням числового результату, який більш-менш відповідає реальності з погляду його відповідності розмірності, реальності числової величини і її правильності. Добре представляючи явище або завдання, кожен сам може вибрати необхідні для розв’язку величини і їхні числові значення.
На заключному етапі розв’язку завдань виробляється оцінка ефективності й критичний аналіз здійсненого методу, способу рішення, можливості виділення загального методу для рішення аналогічних завдань. З погляду учбово-пізнавальної значимості цей етап є найбільш важливим, тому що дозволяє проводити узагальнення використаних методів і способів для рішення конкретної задачі із широкого класу інших завдань.
Оціночні завдання доцільно використати на уроках узагальнення та повторення, на яких у процесі рішення завдань відбувається систематизація знань по певній темі або розділу при комплексному застосуванні методів, способів і засобів рішення, використанні завдань для всебічного аналізу явищ природи. У цьому випадку оцінки виступають як метод уточнення, закріплення, поглиблення основних елементів знань: понять, законів і теорій. У процесі їхнього рішення здійснюється виділення істотних ознак понять, засвоєння функціональних залежностей між фізичними величинами, пояснення сутності розглянутого в умові завдання явища на основі фізичних теорій, моделювання явищ і процесів.
Володіння методом оцінок, поряд з інтуїцією як знанням, яке виникає у невизначеній ситуації й суб'єктивно сприйманим як здогад, є дуже важливою якістю дослідника при розробці й аналізі нових ідей, досить істотним у творчій роботі. Треба думати, що здатність вирішувати задач-оцінок повинна входити в ряд критеріїв претендентів на дослідницьку роботу, тому що вміння зробити грубу прикидку, оцінку по порядку величини - майже обов'язковий етап початкової постановки експерименту, проектування установки, теоретичної розробки, контролю за правильністю міркувань і висновків у процесі обговорення складних ідей.
Задачі-оцінки – це маленькі фізичні проблеми: чим оригінальніший підхід до їх розв`язку, тим оригінальніший склад логічного мислення учня.