Embedded Files
Дата публікації допису: 3 січ. 2018 16:53:53
Тема: Маса, як міра інертності тіл. Сила.
Мета уроку: ввести поняття маси тіла як міри інертних властивостей. Увести поняття сили, як кількісної характеристики взаємодії тіл. Розвинути логічне мислення учнів. Виховати працелюбність.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: гиря, нитки, два паперові кільця, дерев’яна рейка, стакан з водою, аркуш паперу, терези, динамометри, набір важків.
Демонстрації: 1. Взаємодія тіл однакової маси.
2. Взаємодія тіл різної маси.
3. Гиря на нитці.
4. Міцні паперові кільця.
5. “Слухняний” стакан.
6. Терези - вимірювання маси тіла
7. Вимірювання сил динамометром.
Структура уроку
І. Контроль знань (5 хв.).
ІІ. Вивчення нового матеріалу (31 хв.).
1. Знайомимося з інертністю.
2. Маса.
3. Згадуємо, що таке сила.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу (7 хв.).
ІV. Домашнє завдання (2 хв.).
Хід уроку
І. Контроль знань.
1. Що таке явище інерції? Опишіть декілька прикладів такого явища.
2. Коли автомобіль різко гальмує, водій і пасажири нахиляються вперед. Чому? А що відбувається при різкому старті?
3. Людина, що швидко біжить, раптом спотикається й падає. Поясніть, чому людина обов'язково падає вперед.
4. Яке явище ми використовуємо, струшуючи воду з мокрого плаща? Поясніть, що при цьому відбувається.
5. Чи може водій автомобіля використати явище інерції для економії бензину?
Якщо вимкнути двигун, то автомобіль деякий час буде рухатись за інерцією.
6. Чому на поворотах необхідно зменшувати швидкість автомобіля, мотоцикла, велосипеда?
7. Чому не можна перебігати вулицю перед транспортом, який наближається?
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Знайомимося з інертністю.
Прості досліди показують, що тіла при взаємодії змінюють свою швидкість.
Демонстрація 1. Взаємодія тіл однакової маси.Наголосити, що ми не будемо кількісно визначити зміну швидкості.
Наприклад, дослід із кульками однакової маси показує, що швидкості обох кульок при взаємодії змінюються однаково.
Демонстрація 2. Взаємодія тіл різної маси.
Якщо до однієї з кульок причепити ще одну, то результат взаємодії виявляється іншим: швидкість кульки з вантажем зміниться менше, ніж швидкість кульки без вантажу.
Властивість тіла, що визначає, яку силу треба прикласти до тіла, щоб змінити його швидкість на певну величину, називають інертністю.
Інертність — це властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни його швидкості під час взаємодії з будь-якими іншими тілами потрібен певний час.
Про тіло, що за час взаємодії менше змінює свою швидкість, кажуть, що воно більш інертне. Менш інертне те тіло, що за час взаємодії більше змінює свою швидкість. Але будь-якому тілу для зміни швидкості потрібен якийсь час. Жодне тіло при будь-якій , взаємодії не може миттєво змінити швидкість. Цю властивість тіл і називають інертністю.
Демонстрація 3. Гиря на нитці.
Коли тягнемо нитку повільно, гиря встигає набрати швидкості, і на нитку в верхній ділянці діє не тільки вага гирі, а й сила, з якою ми тягнемо нитку, тому нитка обривається саме тут. Якщо смикати нитку рвучко, то гиря не встигає набрати швидкості, тому до нитки на верхній ділянці прикладена тільки вага гирі. А до нитки на нижній ділянці прикладена вся сила, з якою ми смикаємо нитку.
Запитання: Як краще збирати моркву: висмикувати її чи тягнути повільно.
Демонстрація 4. Міцні паперові кільця.
З двох смужок газетного паперу шириною 2,5 см склеєно два кільця. Вони підвішені на два стрижні. На кільця покладено дерев’яну лінійку завдовжки 1 м. різко вдаримо металевим стрижнем по середині лінійки. Вона переломиться, а паперові кільця залишаються цілими. Удар відбувається протягом малого інтервалу часу, і внаслідок явища інерції лінійка не встигає набрати швидкості, яка залишається сталою і дорівнює нулю. Таким чином кільця отримують дуже незначне додаткове навантаження, яке не може їх розірвати.
Демонстрація 5. “Слухняний” стакан.
Покладемо на стіл аркуш паперу, а на нього поставимо стакан заповнений водою. Швидко висмикнемо аркуш. Стакан залишається на столі.
Учні повинні пояснити дане явище.
2. Маса.
Мірою інертності тіла є маса тіла.
Масу позначають звичайно буквою т.
Одиницею маси в СІ є 1 кілограм (кг). Це маса еталона (зразка), яким є циліндр, зроблений зі спеціального сплаву, що зберігається в Міжнародному бюро мір і вагів у Франції. Приблизно можна вважати, що 1 кг дорівнює масі 1 л прісної води.
На практиці також застосовують кратні і частинні одиниці маси:
1 т=1000 кг; 1 г=0,001 кг;
1мг=0,000001 кг 1 кг=1000 г
Чим можна виміряти масу тіла.
Для визначення маси тіла використовують спеціальні прилади, які називають терезами.Основною частиною навчальних терезів є стрижень (коромисло), який може вільно повертатися навколо осі, розміщеної посередині стрижня. До нього кінців підвішені шальки терезів. Зважуючи тіло на терезах, порівнюють його масу з масою еталона.
Демонстрація 6. Терези - вимірювання маси тіла.
Вимірюємо масу ключа.
3. Згадуємо, що таке сила.
Формування поняття сили як фізичної величини почалося вже при поясненні поняття «маса тіла», коли з'ясувалося, що зміна швидкості тіла можлива при взаємодії його з іншим тілом. У фізиці часто не вказують, яке тіло і як діє на дане тіло, а говорять, що на тіло діє сила або до тіла прикладена сила. Під дією сили може змінюватися швидкість не тільки всього тіла в цілому, але й окремих його частин.
Сила — це фізична величина, що є мірою взаємодії тіл і є причиною зміни швидкостей тіл або їх частин.
Необхідно підкреслити, що кожну взаємодію описують за допомогою двох сил: до кожного із двох тіл прикладена сила з боку іншого тіла. Сила характеризується не тільки чисельним значенням, але й напрямком і точкою прикладання.
Чотири ознаки дії на тіло сили:
1. Зміна швидкості,
2. Зміна напрямку руху тіла,
3. Зміна форми тіла,
4. Зміна розмірів тіла.
Силу позначають літерою F. За одиницю сили приймають 1 ньютон (1 Н).
На практиці також застосовують кратні і частинні одиниці сили:
1 кН=1000 Н 1мН=0,001 Н
Для вимірювання сили використовують спеціальні прилади — динамометри, які мають різні конструкції.
Сила характеризується:
1. точкою прикладання;
2. числовим значенням (модулем);
3. напрямом.
Демонстрація 7. Вимірювання сил динамометром.
Не вдаючись у подробиці фізичних основ дії динамометра, знайомимо учнів із приладами для вимірювання сил. Спочатку можна показати демонстраційний динамометр (як повторення визначаємо ціну поділки шкали) і виконати вимірювання сил. Потім корисно провести фронтальний експеримент із лабораторними динамометрами (визначити ціну поділки, границю вимірювання й зробити найпростіші вимірювання сил).
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Чому не можна різко гальмувати, коли швидко їдеш на велосипеді?
2. Маса однієї кулі дорівнює 6 кг, а другої – 0,01 кг. Яку кулю важче зупинити, якщо обидві вони котяться горизонтальною поверхнею з однаковою швидкістю?
3. Тіло зрівноважене набором гир 100г, 10г, 1г. Чому дорівнює маса тіла?
4. Чому сила характеризується не тільки чисельним значенням, але й напрямком?
5. Наведіть приклади, які показують, що швидкість тіла змінюється внаслідок дії на нього іншого тіла.
6. Які тіла взаємодіють при падінні каменя, русі супутника, автомобіля, вітрильного човна?
ІV. Домашнє завдання.
Page updated
Google Sites
Report abuse