Вони прославила Україну. Шубніков Лев Васильович

Лев Васильович Шубніков (9 вересня 1901 р., м. Сакт-Петербург – 10 листопада 1937 р.) – фізик-експериментатор, фундатор радянської фізики низьких температур, організатор наукових досліджень, засновник першої низькотемпературної школи в Україні.Лев Васильович Шубніков народився в Санкт-Петербурзі в родині бухгалтера 9 вересня 1901 р. Навчався в одній з кращих петербурзьких гімназій (1911-1918 рр.). Восени 1918 року вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Петроградського університету за спеціальністю «фізика». У 1919 році в числі «лаборантів при майстернях» зарахований у щойно організований Державний оптичний інститут, де отримав перші навички наукової роботи.

У 1922 році перевівся з університету в Петроградський політехнічний інститут, одночасно почав працювати у Фізико-технічному інституті в лабораторії І. В. Обреїмова, під керівництвом якого захистив диплом і у співавторстві з яким опублікував свою першу статтю. Розроблений ними метод вирощування крупних металевих монокристалів отримав надалі широке поширення. Восени 1926 року виїхав в Нідерланди в лабораторію фізики низьких температур у Лейдені, де спільно з керівником лабораторії професором В. де Хаазом стає співавтором відкриття ефекту Шубнікова-де Хааса.

Після повернення з Лейдена в 1930 році Лев Шубніков приймає пропозицію І. В. Обреїмова про перехід в Український Фізико-технічний інститут (УФТІ), м. Харків. З 1931 р. до моменту арешту – науковий керівник лабораторії низьких температур УФТІ. Створив висококваліфікований колектив.

Заарештовано 6 серпня 1937 року у справі «Катод-Кредо». У провину було поставлено запрошення в інститут нібито для шпигунства німецьких вчених-емігрантів, яких незадовго до його арешту вислали до Німеччини. 15 жовтня 1937 року були підписані обвинувальні висновки на Л. В. Шубнікова, Л. В. Розенкевіч і В. С. Горського, в яких пропонувалося віднести підсудних до 1 категорії – 10 років ув’язнення без права листування, що насправді означало розстріл.

Лев Васильович Шубніков був розстріляний 10 листопада 1937 року. Місце загибелі і поховання тіла не встановлено. Останні роботи за участю Л. В. Шубнікова були опубліковані в 1938-1939 роках без зазначення його прізвища. У 1956 році рішенням Військової колегії Верховного суду за протестом Генерального прокурора СРСР постанова НКВД і Прокурора СРСР відносно Шубнікова, Розенкевіч і Горського було скасовано і справу припинено «за відсутністю складу злочину».