Дата публікації допису: 16 січ. 2018 21:40:32
У повсякденній праці вчитель використовує безліч форм та методів роботи з дітьми, створюючи проблемні ситуації та знаходячи шляхи їх реалізації. Сучасна фізика є досить цікавою і водночас складною наукою. Тому й підходи до навчання повинні бути неординарними, напрямленими на зацікавленість кожного учня. Близько семи років я маю змогу викладати фізику у природничо-математичному ліцею, працюючи з обдарованими учнями, які проявляють неабиякий інтерес до вивчення даного предмету. Готуючи їх до різного рівня олімпіад, починаючи від районного і закінчуючи республіканським, особливе місце в підготовці займають експериментальні задачі. Адже вони:
·активізують мислення;
· формують практичні навички;
· формують логічне та фізичне мислення.
За своєю специфікою експериментальні задачі поділяють на: кількісні та якісні.
Крім цього їх класифікують як:
· групові;
· індивідуальні;
· проблемні;
· передбачувальні;
· для підтвердження правильності теорії;
· для закріплення матеріалу;
· домашні експериментальні задачі.
Для розв’язання експериментальних задач потрібно:
1. Усвідомлення умови.
2. Складання плану її реалізації.
3. Проведення теоретичних розрахунків та практичних вимірів.
4. Дослідження результатів та оцінки похибки вимірів.
Процес розв’язання задач з психологічної точки зору – це послідовний перехід об’єкта від однієї проблемної ситуації до іншої шляхом моделювання першої ситуації і прийняття побудованої моделі за об’єкт другої ситуації. Деякі психологи стверджують, що кожна особистість повинна отримувати задоволення від вирішення завдання і «відчувати успіх». Задачі з фізики мають приваблювати учнів як своїм змістом, так і «красою» методів розв’язання, які дозволяють передбачити або відкрити явище природи чи властивості тіл. Завдання як будь-яке подолання труднощів представляють також і «спортивний інтерес». Вони повинні бути посильні і водночас цікаві.
Експериментальні задачі є одним із різновидів впровадження фізичного експерименту при вивченні фізики. Без фізичного експерименту урок фізики втрачає свою основну привабливість, яка полягає в тому, що учень має змогу сам переконатися в істинності існуючих тверджень, ” доторкнутись ” до приладів, здивуватись побаченому, замислитись над ним. Залучення учнів до систематичного виконання експериментальних задач дозволяє сформувати в них такі експериментальні вміння, як уміння спостерігати, уміння користуватися вимірювальними приладами, уміння виконувати досліди. Кожне з цих умінь складне та складається з певної кількості простих.
Уміння проводити спостереження передбачає таку послідовність дій:
· уявити мету спостереження;
· створити умови, необхідні для спостереження;
· провести спостереження;
· визначити сторонні факти, урахувати їх;
· зафіксувати результати спостереження;
· сформулювати висновок.
Уміння виконувати дослід конкретизується в таких діях:
· сформулювати мету досліду;
· визначити умови, необхідні для проведення досліду;
· розробити схему досліду;
· розробити план проведення досліду;
· скласти модель для проведення досліду, провести його;
· визначити сторонні фактори, усунути їх дію;
· самостійно зробити висновок із досліду.
Уміння здійснювати вимірювання вимагає:
· вивчення будови та принципу дії приладу;
· знань одиниць вимірювання фізичних величин;
· уміння визначити ціну поділки та межі вимірювання;
· уміння знімати показання з приладів;
· уміння фіксувати результати вимірювання;
· уміння визначати раціональний спосіб запису результатів вимірювання;
· уміння аналізувати результати вимірювання, робити висновок.
Будучи носієм початкової інформації, фізичний експеримент, що переконує своєю об’єктивністю, є виразним за своєю предметністю, економним щодо затрат навчального часу, вражаючим, а тому легко запам’ятовується, активно формує знання учнів.