Вони прославили Україну. Георгій Шарпак

Георгій (Жорж) Шарпак (1 серпня 1924 р., м. Дубровиця Рівненської обл. – 29 вересня 2010 р., м. Париж, Франція) – фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики – за розвиток нових детекторів елементарних часток, так званих «камер Шарпака».Про місце народження Гергія Шарпака (Харпака) можна віднайти різну інформацію – це і Польща, і Сарни, і Дубровиця. Таке різночитання пояснюється тим, що народився майбутній Нобелівський лауреат у маленькому містечку Дубровиця, яке входило до складу Сарненського повіту.

Георгій Шарпак (Харпак) народився 1 серпня 1924 року в єврейській сім’ї. Родина батька жила в Сарнах із часів його заснування, коли воно стало залізничним центром.

З дев’ятирічного віку хлопець просиджував довгі часи в муніципальній бібліотеці, перечитуючи багато літератури. Своїми швидкими успіхами він зобов’язаний творам Ж. Верна, О. Дюма, Ф. Купера та інших відомих письменників.

Семилітнім Георгій зламав ногу і лікар порадив батькам звернутися до фахівців у Варшаві. Так почалися мандри по світах. Пошуки кращої долі змусили родину виїхати до Палестини. Потім, у 1931р., сім’я переїздить до Франції та поселилася у Парижі. Там ім’я Георгія зазвучало як Жорж. У Парижі їх чекав брат батька з родиною, який на перших порах їм багато допоміг. Двоюрідна сестра Жаніна швидко допомогла Григорію опанувати і французьку мову. Це була уже шоста мова, якою він оволодів.

Георгій розпочав навчання у середній школі. У 1938 році підліток вступив до ліцею Святої Луїзи в Монпельє, де його застала друга світова. 19-літнім Георгій вступив до Руху Опору, за що його арештували й кинули до фашистського концтабору Дахау. Протягом року його життя висіло на волосині, але він вижив завдяки знанням мов.

Після війни Жорж отримав громадянство Франції, закінчив ліцей, здобув ступінь бакалавра у вищій гірничій школі. Під час навчання в коледжі Де Франс відвідував лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі, працював у його лабораторії. Так експериментальна фізика захопила молодого вченого. У 1955 році Жорж Шарпак отримав ступінь доктора наук у галузі ядерної фізики. З 1959 року він почав працювати в Європейському центрі ядерних досліджень у Женеві. Вченому доводилося часто виїздити за кордон, читати лекції. Тут він і зітнувся з проблемою: прізвище Харпак іноземцям було важко вимовляти. Так з’явився Жорж (Джордж) Шарпак, який згодом став членом Французької академії наук, почесним доктором чотирьох найшановніших університетів світу.

У 1964 році Шарпак винайшов знамениту багатодротову пропорційну камеру – «камеру Шарпака», що стала прототипом детектора часток, який використовують у сучасних велетенських прискорювачах.

На відміну від лічильника Гейгера, цей прилад дозволяє не тільки визначити величину іонізації, але й встановити точні координати проходу електронних часток. Камера Шарпака відкрила новий напрямок у створенні вимірювальних приладів у ядерній фізиці, а загальні принципи та технічні новації використовуються й у прискорювачах елементарних часток, зокрема у Великому адронному колайдері.

У 1992 році за цю розробку Георгій Шарпак отримав Нобелівську премію з фізики. Про свій винахід Шарпак сказав: «Така собі невеличка штуковина 10 на 10 сантиметрів, яка принесла мені світове визнання, оскільки поєднання цього детектора з комп’ютером збільшує швидкість збору інформації в мільйони разів».

Премія дала необхідні кошти для створення власного малого підприємства з розробки нового типу детектора, за допомогою якого можна досліджувати структуру ДНК і проводити дослідження ракових пухлин.

29 вересня 2010 року у Парижі помер Жорж Шарпак, лауреат Нобелевської премії, винахідник так званих «камер Шарпака».