Особливості викладу теми «Текстовий процесор» в різних підручниках з інформатики

Дата публікації допису: 20 груд. 2017 20:01:22

Навчання інформатики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за підручниками: «Інформатика. 10 клас» (автори Н. В. Морзе та ін.), «Інформатика. 10 клас» (автори Й. Я. Ривкінд та ін.), «Інформатика. 10 клас» (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко).

Кожен з підручників має ряд переваг, які доцільно використовувати при вивченні теми в школі.

У підручнику «Інформатика. 10 клас. Рівень стандарту» авторів Н. В. Морзе, В. П. Вебер, О. Г. Кузьминська для кожного уроку при вивченні розділу «Текстовий процесор» виділено окрему тему. Кожний урок складається із основного і додаткового матеріалу («Поглиблюємо знання»), що поділяється на теоретичну і практичну частини: «Вивчаємо» та «Діємо». Навігаційні підказки у вигляді позначок допомагають учням і вчителям зорієнтуватися у структурі підручника, що досить зручно, і дуже допомагає учням.

Дві особливості викладання матеріалу у підручнику:

а) Об’єктний підхід. Продовжується, розпочата в 9 класі, реалізація ідеї вивчення теоретичного матеріалу на основі поняття об’єкта, його властивостей, дій об’єктів і над об’єктами. Далі, все, що вивчається – фрагменти тексту, таблиці, малюнки тощо – об’єкти. Вони мають властивості, властивості мають значення. Дії над об’єктами полягають у зміні значень певних властивостей об’єктів.

б) Алгоритмічний підхід. У темах, нібито не пов’язаних з алгоритмами, де тільки можливо, наводяться алгоритми, які потрібно виконати, щоб досягнути поставленої мети, наприклад, відформатувати сторінку.

При роботі з підручником передбачається використання учнями матеріалів, що зберігаються на компакт-диску, для виконання практичної частини кожного уроку. Наявність таких матеріалів дозволяє учителеві зекономити час як при підготовці уроку, так і при його проведенні, та досягти очікуваних результатів навчальних досягнень учнів. Підручник містить велику кількість завдань, які реалізують міжпредметні зв’язки та зв’язок з реальним життям, а також окремо виділені практичні роботи, завдання до яких учень може обирати самостійно чи за рекомендацією вчителя, враховуючи їх складність.

В основу викладення навчального матеріалу в підручнику «Інформатика. 10 клас» авторів Й. Я. Ривкінд та ін., як і в підручнику «Інформатика. 9 клас» цих же авторів покладено об’єктний і алгоритмічний підходи.

Реалізація об’єктного підхіду в даному підручнику полягає в тому, що у кожній темі “текстовий процесор”визначені основні об’єкти, вивчення яких передбачає:

- наведення означення або опису об’єкта;

- перелік його властивостей та їх стисла характеристика;

- опис множини можливих значень властивостей об’єкта;

- розгляд операцій над об’єктами, які потрібно виконати, щоб змінити значення властивостей.

Реалізація алгоритмічного підходу полягає у представленні способів виконання операцій над об’єктами у вигляді алгоритмів.

Подання навчального матеріалу в підручнику здійснюється дедуктивно: від загальнотеоретичних відомостей про об’єкти вивчення до алгоритмів виконання окремих дій над цими об’єктами, що сприяє виробленню об’єктно-орієнтовано стилю мислення.

Автори внесли деякі зміни в порядок вивчення розділів навчальної програми, переставивши місцями вивчення І і ІІ розділів: «Комп’ютерні презентації та публікації» та «Текстовий процесор». На думку авторів, доцільніше спочатку завершити вивчення розділу «Текстовий процесор», вивчення якого відбувалося наприкінці 9 класу, і тому цілком логічно продовжити вивчення цього розділу на початку 10 класу, не перериваючи його іншими розділами, а вже потім вивчати розділ «Комп’ютерні презентації та публікації».

Крім того, автори вважають, що вивчення таблиць і стилів логічніше, простіше і доцільніше здійснити при вивчення розділу «Текстовий процесор» і потім використовувати набуті знання та навички при вивченні розділу «Комп’ютерні презентації та публікації», а не навпаки.

Зміни усередині теми «Текстовий процесор» також обумовлені логікою викладення навчального матеріалу. У 9 класі учні вивчали опрацювання двох видів текстових об’єктів документу: символів та абзаців. Вивчення третього об’єкта – сторінок – віднесено до програми 10 класу, тому резонно саме з цього і продовжити вивчення теми.

Автори також перенесли вивчення поняття стилів у кінець теми, вже після розгляду основних об’єктів текстового документа, бо даний вид форматування документа передбачає розуміння учнями властивостей не тільки текстових об’єктів, а й таблиць, графічних зображень, які за програмою повинні були б вивчаються пізніше.

Розділ підручника «Текстовий процесор» розпочинається переліком основних питань, що будуть розглянуті в цьому розділі, тим самим вказується результат або мета вивчення теми. Розділ складається з пунктів, які, у свою чергу, містять підпункти. Структура пунктів підручника складається з мотиваційно-цільового, змістовного, операційно-діяльністного та оціночно-результативного компонентів.

На початку кожного пункту наведені запитання для актуалізації знань учнів, на які спирається вивчення нового матеріалу. Учитель може обговорити з учнями відповіді на ці запитання на уроці безпосередньо перед вивченням нового матеріалу, а може задати їх на попередньому уроці як домашнє завдання на повторення.

У тексті підручника основні поняття, терміни, правила і означення, положення та твердження, на які учні повинні звернути особливу увагу, виділені напівжирним шрифтом чи курсивом, або розташовані на кольоровому фоні.

Для кращого сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу підручник містить багато рисунків, таблиць, схем, зображень екрана монітора та інших наочних матеріалів.

Наприкінці кожного пункту наведені запитання для самоконтролю, які розподілені за рівнями навчальних досягнень. Учитель може використати їх безпосередньо на уроці або як домашнє завдання. Послідовність запитань відповідає послідовності викладу теоретичного матеріалу пункту.

У підручнику значна увага приділяється формуванню в учнів практичних навичок. Практичні завдання, наведені після кожного пункту, диференційовано за рівнем складності. Їх кількість дещо перевищує потрібну для використання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителю реалізовувати індивідуальний підхід та диференціацію в навчанні. Значна кількість завдань є завданнями дослідницького, проблемного характеру. У теоретичному матеріалі та в практичних завданнях широко реалізуються міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки.

Викладення матеріалу базується на використанні програм пакету Microsoft Office 2007. Структурування матеріалу та стиль його викладу визначають, в деякій мірі, методику його вивчення.

Авторським колективом у складі І. О. Завадського, І. В. Стеценко та О. М. Левченка створено два підручника для вивчення інформатики у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів: один відповідає програмі академічного рівня, а іншій – програмі рівня стандарту.

Обидва підручники побудовано за принципом «один розділ – один урок».

а) Об’єктний підхід. Продовжується, розпочата в 9 класі, реалізація ідеї вивчення теоретичного матеріалу на основі поняття об’єкта, його властивостей, дій об’єктів і над об’єктами.

б) Алгоритмічний підхід. Наводяться алгоритми, які потрібно виконати, щоб досягнути поставленої мети.

Розділ “Текстовий процесор”, розбитий на підрозділи, кожен з яких модулі для актуалізації навчального матеріалу (“Повторення” на початку кожного підрозділу), перевірки та закріплення набутих знань і навичок (“Висновки” і “Контрольні запитання та завдання” в кінці підрозділів), а також модулі із завданнями, виконання яких потребує творчого підходу (“Питання для роздумів” та “Завдання для досліджень” в кінці підрозділів). При цьому завдання для досліджень учні можуть виконувати вдома, але задавати їх як обов’язкові домашні завдання можна лише за умови, що всі учні мають змогу працювати за комп’ютером у позаурочний час.

В основній частині розділу теоретичний матеріал чергується з вправами або завершується практичною роботою. Вправи розташовані безпосередньо за тим фрагментом теоретичного матеріалу, який вони закріплюють, а практичні роботи підсумовують матеріал розділу. Означення основних термінів і понять у тексті подано на кольоровому тлі, інші терміни виділено курсивом.

Автори підручника академічного рівня прагнули забезпечити належну фахову підготовку учнів навчальних закладів математичного, фізико-математичного, фізичного, екологічного та інформаційно-технологічного профілів і водночас адаптувати його до цілей навчання та рівня підготовки учнів у закладах універсального профілю. Професійний рівень підготовки у закладах природничо-математичного напряму забезпечується завдяки диференціації навчального матеріалу, а саме наявності завдань та запитань підвищеної складності, які позначені символом «*». Диференційований підхід до навчання, як у підручнику академічного рівня, так і в підручнику рівня стандарту, забезпечується також завдяки наявності додаткового матеріалу, який виділено кольоровими рамками з позначкою “Для допитливих”. Його вивчення не передбачено програмою, проте цей матеріал, безперечно, допоможе сформувати в учнів більш цілісну систему знань, умінь і навичок.

У підручниках рівня стандарту та академічного рівня збалансовано теоретичну та практичну складові навчання.

Кожен з підручників має свої переваги. При вивченні теми “Текстовий процесор” учні продовжують оволодівати текстовим процесором, знайомитися з його можливостями, поглиблюють свої знання, розвивають логічне мислення, навчаються використовувати комп’ютер для складання текстів, навчаються складати алгоритми різних дій роботи з текстом.