Базові модельні зачіски

Тема уроку: «Класифікація зачісок»

1. Вибір зачіски.

2. Класифікація зачісок.

3. Характеристика основних стилів зачісок

1. Вибір зачіски.

Фактори, що впливають на вибір зачіски:

1) фізіологічні особливості клієнта:

а) форма обличчя;

б) форма деталей обличчя і голови (шиї, лобу, носу, вух, очей та інше);

в) тип фігури;

г) колір, якість і властивості волосся.

2) вік

3) напрямок моди;

4) характер клієнта;

5) стиль;

6) бажання клієнта;

7) призначення зачіски.

В основі будь-якої зачіски лежить стрижка. Якісна зачіска відзначається якісною стрижкою, але це ще не все. Далі волоссю надають певної форми і прикрашають. Попереднє фарбування і хімзавивка – це лише надання волоссю кольору і форми, створення основи для зачіски. В поняття зачіски входять також всі декоративні прикраси, що використовуються.

Зачіска – це пострижене певним фасоном, укладене в певну форму і прикрашене різними засобами волосся.

2. Класифікація зачісок

За призначенням зачіски можна розділити на 2 великі групи: побутові та видовищні.

Побутові – зачіски, що використовуємо в побуті, свого роду, комерційні зачіски – такі, що продаються, користуються попитом. Вони в свою чергу діляться на дві групи:

· повсякденні;

· вечірні (святкові).

Видовищні – зачіски, призначені для загального огляду. Їх виконують напоказ.

Повсякденні зачіски

Діапазон призначення.

· Це зачіски для кожного дня, для роботи,

· Для ділових зустрічей та прийомів,

· Для занять спортом,

· Для відпочинку і розваг.

Тобто, вони визначаються характером трудової діяльності, видом занять і формою дозвілля клієнта.

Вимоги. Повинні підходити до зовнішності, бути зручними, простими, практичними, скромними, стриманими, помірними, звичними за сприйняттям і способом подачі, нескладні у виконанні, з обмеженою кількістю деталей, стриманим декором. Головне в них – це здорове, чисте і блискуче волосся. Переважно це стрижки-зачіски. Їх легко відновити чи поправити. На їх виконання повинно затрачатись не більше 15 – 20 хвилин.

Вечірні зачіски

Їх називають також святковими, урочистими.

Діапазон призначення.

· Для домашнього свята,

· Для відвідування театрів, концертів, офіційних урочистостей,

· Для знаменних подій у житті людини – випускний, весілля, ювілей.

Обов’язково враховується характер заходу.

Вимоги. Вирізняються ошатністю, прикрашають людину, підкреслюють її неповторність, мають ознаки піднесення, урочистості, святковості. Вишукані і прикрашені, але не перевантажені прикрасами. Виконані більш ретельно, зазвичай зафіксовані лаком, але без зайвої вичурності, бо зайва помпезність на фоні інших може бути недоречна. Вони виконуються на один день, повинні підходити до вечірнього плаття чи костюму, тому не можуть бути універсальними. Повинні також гармонійно поєднуватись з макіяжем та аксесуарами. Це може бути як кардинально нова зачіска, нетрадиційної для конкретної людини форми і оздоблення, так і видозміна звичайної, традиційної форми зачіски, надання їй декоративності, художньої насиченості. Іноді, як виключення, в таких зачісках застосовують високохудожні, багатоелементні і навіть фантазійні рішення.

Традиційними елементами є комбінації з валиків, пучків, плетіння (в тому числі сіткою), джгутів, косичок, буклів. У нарядних зачісках для чоловіків застосовують укладання з гелем чи воском. Увагу акцентують на чубчик, надаючи йому різної форми, розміру, напрямку. Можна застосувати рельєф.

Видовищні зачіски

Це зачіски спеціального призначення: для демонстрації, для загального огляду.

Діапазон призначення.

· Зачіски для зірок естради, театру, цирку;

· Образні зачіски для вистав різного плану та карнавально – маскарадні;

· Весільні зачіски;

· Зачіски для подіумів (для демонстрації моделей одягу чи самих зачісок);

· Конкурсні зачіски (повсякденні, вечірні, фантазійні);

· Дипломні проекти, що виконуються на захист;

· Haut Coiffure – висока мода, зачіски відомих дизайнерів, аналогічно, як в одязі існує стиль Haut Couture.

Вимоги. Вони мають яскраво виражену цільову направленість, підкреслено – характерні і індивідуальні, повинні давати найбільш повне уявлення про художній образ, бути неординарними, незвичними, прикрашеними, не обмеженими ні в кольорі, ні в формі, нестандартними, не традиційними. Деякі риси художнього образу навіть перебільшуються. Для багатьох з них характерне найширше, порівняно з іншими зачісками, застосування каркасів, постижерних виробів і доповнень.

Весільні зачіски

Виконуються з урахуванням:

· силуету весільного плаття (дотримання пропорцій фігури),

· фактури тканини (до важкої тканини важка зачіска і навпаки),

· використаних прикрас,

· наявності чи відсутності фати.

· форми весільного вінка чи діадеми,

· зросту нареченого,

· індивідуальних фізіологічних особливостей нареченої (форми обличчя та інш.).

Вимоги Зачіски мають бути ніжними, романтичними, виразними, добре зафіксованими, містити незвичні, фантазійні елементи, не повинна змінювати форму на протязі тривалого часу. Використовуються декоративні прикраси: квіти, кольорові лаки, лаки з блискітками, фатин та інше.

Конкурсні зачіски та дипломні проекти

Можуть бути в залежності від умов конкурсу чи теми дипломної роботи комерційні, повсякденні, вечірні, фантазійні; чоловічі,жіночі та дитячі.

Вимоги Такі зачіски повинні бути авторськими, модельними по суті, тобто являти собою новий по виду, формі, силуету, деталям оформлення чи іншим якостям зразок, відображати творчий підхід, естетичний смак і фантазію майстра. Мати бездоганну якість виконання. Бути модними, мати художній зміст. Можуть бути експериментальними, мати екстремальну форму та вигляд, несподівані лінії, сполучення кольорів, технік та деталей. Одяг певною мірою підганяється під зачіску, відходить на другий план, але разом з макіяжем та манікюром гармонійно поєднується з зачіскою, створюють єдиний ансамбль.

Тема заняття: Характеристика основних стилів зачісок

Що визначає стиль зачіски?

Стиль, насамперед, залежить від геометричної форми зачіски, її розміру, фактури і кольорового вирішення. У всі часи зачіски своєю формою виражають певні ідеї. Саме з далеких історичних часів походять наші стійкі уявлення про характер деталей і ліній зачіски, емоційно-психологічний вплив на її стиль. Так, наприклад, локони асоціюються з романтичністю, геометричність ліній свідчить про діловитість, гладенькі зачіски – про елегантність і витончений смак їхніх власників.

Стиль є одним із головних елементів іміджу людини чи компанії. Стиль – це те, що ми запам’ятовуємо в першу чергу.

Стильним можна назвати лише такий ансамбль (поєднання всіх складових образу), всі компоненти якого – зачіска, макіяж, одяг, взуття, аксесуари - знаходяться в служінні одній ідеї. Це узгодженість всіх деталей ансамблю, що гармонують один з одним. Притримуючись стилю, не варто втрачати індивідуальність, слід узгоджувати його з внутрішніми якостями: темпераментом, характером, способом життя.

Стиль – визначене акцентування ансамблю, продиктоване такими ознаками чи їх сукупністю:

· Віком: молодіжний стиль, дитячий стиль;

· Статтю: жіночий стиль, чоловічий стиль, унісекс;

· Професією: богемний стиль;

· Соціальним статусом: мажорний стиль, стиль бомж;

· Належністю до субкультури: рок-стиль, стиль хіпі, стиль Емо;

· Особистим смаком людини: мілітарі, морський стиль, екстравагантний

· Епохою життя суспільства: диско, стиль денді, стиль 60-х років;

· Національністю: етнічний стиль;

· Доречністю: стиль «килимової доріжки», коктейльний, вуличний;

· Функціональністю: діловий стиль, спортивний стиль.

Найчастіше виділяють 4 основних стилі: класичний, романтичний, спортивний, авангардний. Всі решта є або мало поширеними, або похідними від основних.

Класичний стиль

Походження Походить від латинського слова Classicus - зразковий, більш рання назва – «англійський», який стоїть ніби поза модою. Виник в Англії 17 ст., а потім розповсюдився по всій Європі. Іноді називають стиль пуризм, бо йде корінням в англійське пуританство, суть якого полягала до зведення потреб людини, що виражає зовнішній вигляд, до мінімуму: строгі лінії, неяскраві тони. Таким способом досягається особливий шик і вишуканість цього стилю. В його основі – чоловічий англійський костюм, тому спочатку класичні речі носили лише чоловіки, згодом перейняли і жінки. Цей стиль ніколи не виходить з моди, завжди залишається актуальним.

Діловий стиль – частина класичного стилю. Цей стиль – необхідна «уніформа» державних діячів.

Загальна характеристика стилю. Девіз: «Все є, але нічого зайвого».Витончений, вишуканий, елегантний, практичний, солідний. Доречний в багатьох ситуаціях – від неформальної до офіційної. Здавна класику асоціювали з гармонією і красою, тому цей стиль характеризують чіткістю і чистотою ліній, стриманістю в кольорах, високою якістю виконання. Допускають неяскраві кольорові контрасти. Створює враження рівноваги, елегантності, впевненості в собі. Зачіски зі строгими, чіткими формами, лініями, врівноважені і пластично закінчені. В цьому стилі поєднуються простота і витонченість. Стримана простота в лініях, досить строгий образ. Не кидається в очі, але привертає увагу якістю. Без надмірностей, вичурних елементів, надмірних прикрас.

Характеристика клієнта Впевнена в собі, завжди дисциплінована, амбіційна, практична, часто спортивна, прагне досконалості. В будь-якій ситуації «тримає марку», тактовна, коректна, доглянута, елегантна. Створює враження цілісної і респектабельної людини. Як правило, носить зачіску, що дозволяє вибирати декілька варіантів укладки, напр.. Каре, і підтримує модний, але близький до натурального колір волосся. Макіяж спокійний, нейтральний, але ретельно продуманий. Туфлі – прості лодочки на середньому каблуку. Спідниця –ніколи не надто «міні» чи «максі».

Клієнти зазвичай не схильні до сміливих експериментів, знають собі ціну, не поступаються власними переконаннями.

Знаменитості, що надають перевагу цьому стилю: Катрін Денев, Дженіфер Еністон, Гвінет Пейтроу, Ель Манферсон, Карла Бруні-Саркозі, Шерон Стоун, Кейт Уінслейт, Катерина Андрєєва.

Романтичний стиль

Походження. Виник в європейській і американській культурі на початку 19 ст. в період утвердження ідейно-художнього напрямку – романтизму, що проголосив самоцінність духовно-творчого життя особистості, високо духовність та возвеличення почуттів. Він приніс з собою новий ідеал жіночої краси: тендітна, мрійлива дама, що має витончений смак і вишукані манери.

Від нього походять стилі: вамп, глазур і еротичний. Головна небезпека – ковзання на грані «кітчу» і зісковзування в нього.

Загальна характеристика стилю. Попередній образ трансформувався і сьогодні романтичний стиль характеризує екзотика, жіночність і підкреслена сексуальність. Як правило, зачіски цього стилю виконуються з напівдовгого волосся з м’якими хвилястими лініями, завитками, локонами, легкі, насичених чи пастельних (природних) кольорів.

Характеристика клієнта Цей стиль вибирають жінки, що намагаються відповідати чоловічому ідеалу краси: м’які, сентиментальні, жіночні, мрійливі, поетичні, розкішні, чуттєві, чарівні, емоційні, мінливі. Така жінка прагне любові, слідкує за фігурою, любить довге волосся. Макіяж легкий, кольори м’які і ніжні. Любить аксесуари: хустинки, шарфи і т. д., взуття на каблучку. Не підходить тим, хто різкий в рухах, ходить швидко і стрімко, має замкнутий, зосереджений вираз обличчя.

Знаменитості, що надають перевагу цьому стилю Ніколь Кідман, Лів Тайлер, Риз Уізерспун, Кайлі Міноуг, Шарліз Терон, Бейонсе Ноулз, Наташа Корольова, Анжеліка Варум.

Спортивний стиль

Походження Походить від англійського «sport» - гра, розвага. Виник в кінці 19 ст., коли вперше з’явився одяг для занять спортом, що не заважав рухам. Інша назва стилю – вільний. Складувався на основі одягу для професійного і любительського спорту, екіпіровки туристів, спецодягу, уніформи. Похідними цього стилю є сафарі, матроський, джинсовий, воєнний (мілітарі). Костюми панків, рокерів, металістів та інш. –побічні діти спортивного стилю.

Загальна характеристика стилю. Дуже функціональний, але не універсальний. Зазвичай зачіски з короткого чи напівдовгого волосся, без використання додаткових засобів (лаку, начісування), зручні при русі. Характеризується практичністю, зручністю, простими конструктивними лініями, динамічними кольорами.

Характеристика клієнта Спортивного стилю притримується компанійська і самостійна дівчина, енергійна, комунікабельна, веде активний спосіб життя, все встигає, цінує спорт. Завжди підтягнута, розкована і демократична. Любить прості стрижки. Колір волосся природній, але можливі і модні нюанси. Мінімум декоративної косметики. В одязі надає перевагу практичності і комфорту. В усьому образі простота і невимушеність, навіть легка недбалість. Взуття без каблуків.

Знаменитості, що надають перевагу цьому стилю Кемерон Діас, Крісті Терлінгтон, Кірстен Данст, Ліндсей Лохан, Кеті Холмс, Джессіка Симпсон, Бритні Спірс, Наталія Водянкова.

Авангардний стиль

Походження Походить від французького «avant-garde» - попереду і сторожа або частина, що по суті означає «передовий загін». Витоки цього стилю лежать в епосі модерну. Початок цьому сталевому напрямку поклала Ельза Ск’япареллі. Навіяні передовими ідеями нових напрямків в мистецтві її екстравагантні моделі вибирали лише дуже сміливі жінки того часу, які мали яскраву індивідуальність і розвинутий смак.

Загальна характеристика стилю. До цього стилю належать зачіски, що відображають тенденції моди завтрашнього дня. Представники цього стилю використовують нові, яскраві, оригінальні, виразні засоби для створення нетрадиційного, індивідуального образу. Тут нема строгих вимог і обмежень. Основні риси: екстравагантність, екзотичність, перебільшення. Характерні різкі лінії, яскраві і гострі кольори. Образ створюється на контрастах форм, кольорів, об’ємів. Форма обов’язково нетрадиційна.

Характеристика клієнта Така жінка мислить нестандартно, любить все нове і неочікуване, а епатування суспільства приносить їй задоволення.

Знаменитості, що надають перевагу цьому стилю Кейт Мосс, Леді Гага, Сара Джесіка Паркер, Мадонна, Бьорк, Гвен Стефані, Еджинес Дейн, Пінк, Лайма Вайкуле, Тіна Канделакі.

Фольклорний стиль

Називають також етнічний чи кантрі. Характеризується народним колоритом. Сучасний стиль в дусі народних національних костюмів. Часто відрізняється декоративністю. Передбачає створення образу, що асоціюється з народним костюмом чи використання елементів, деталей, народного костюму. Дуже різноманітний. Скільки народних костюмів, стільки образів стилізації в фольклорному стилі може породжувати мода. Елементами зачісок етностилю зазвичай є коси, афро косички та інші види плетіння, ірокез та інше.

Походить від фольклорного екзотичний стиль – стиль свята і карнавалу. Його основні риси: складність форм і ліній, яскравість, еротичність.

Тема заняття: Принципи художнього конструювання зачіски.

Композиція зачіски.

Кожен перукар – модельєр творячи зачіску, використовує знання основ композиції, згідно яких і оцінюють роботу майстра, тобто зачіска має свою композицію.

Композиція зачіски — це розташування і з’єднання єдиних її складових частин, це є сукупність наступних параметрів і об’єму силуету, пропорції, ліній, кольору і ритму, симетрії і асиметрії, контрасту і композиційного центру.

Композиція — це поєднання елементів в одне ціле, об’єднаним єдиним задумом.

Є два види композиції:

- об’ємну

- площину

Мета композиції заключається в побудові, створенню функціональної сучасної форми.

Форма зачіски — це об’ємне сприйняття зачіски, головна її властивість — геометричність.

Вид форми ( куля, циліндр, куб)

Об’єм зачісок може бути збільшений чи зменшений, що залежить від вимог моди. При моделюванні зачісок важливу роль відіграє відповідність об’єму зачіски, фігурі, форми голови, шиї, обличчя.

Об’єми зачісок завжди виражають основні тенденції моди свого часу.

На межі між об’ємною формою зачіски і простору при сприйнятті моделі анфас і профіль з’являється силует зачіски.

Силует — це площинне, глядацьке сприйняття об’ємних форм зачісок чітко обмеженим контурами . Для характеристики різних моделей, їх порівняння і оцінки користуються поняттям “ силуетна форма зачіски”. При характеристиці моделі силуетну форму теж порівнюють з геометричною фігурою.

Силуетна форма зачіски — це свого роду фронтальна модель на екрані.

В зміні форм зачісок спостерігається циклічність, мода постійно повертає нам старі форми, які повністю не повторюються, а ніби наповнюються новими відмінними особливостями. Розвиток “силуетної форми зачісок” можна розділити на 3 етапи:

1. Зародження і формування ознак нової зачіски;

2. концентрація і кристалізація ознак форми;

3. деградація форми

Лінії зачіски.

Поверхня і контури форми зачіски складається із багатьох ліній, вони грають роль в композиції; різні елементи і деталі зачіски будують різні лінії, різний малюнок. характер лінії її направленість допомагає виразності композиції, наприклад, прямі лінії проділу, окантування надають зачісці строгості і чіткості. Локони, хвилі, завитки дають враження легкості, м’якості, кокетства.

Рух зачіски — це зміна ліній зачіски. За спрямованістю ліній всі зачіски можна поділити на 5 типів:

1. зворотний — волосся спрямоване від обличчя до потилиці. виконується з волосся будь – якої довжини. Така зачіска робиться як у жіночому так і чоловічому залі.

2. ацентричний — лінії спрямовані від певного центра за ростом волосся на бік. Виконується з волосся короткої і середньої довжини, а також з волосся комбінованої довжини.

3. концентричність — лінії волосся спрямовані від обличчя, скроні, потилиці до маківки. Виконується з довгого чи середнього волосся. Така зачіска робиться в жіночому залі, але можливий варіант в чоловічому залі.

4. фронтальний — лінії волосся спрямовані від потилиці до обличчя. виконується з довгого волосся. Цей тип зачіски робиться тільки в жіночих залах.

5. індивідуальний — виконується за індивідуальними особливостями клієнта. Робиться в жіночому так і чоловічому залах.

Колір зачіски.

Є важливим компонентом в композиції. Кольори в зачісках сприймаються нами, як теплі чи холодні, об’ємні чи плоскі, важкі чи легкі. Колір волосся впливає на зміну величини, маси волосся в зачісці. Світле волосся зорово збільшує і полегшує її, темне зменшує і робить більш важкою. Колір також відображає ступінь модності зачіски, може підкреслити виразність окремих ділянок чи елементів. гармонія кольору в зачісках може бути родовою(аналогічні кольори) та контрастною. Родові (аналогічні кольори) — заключаються в сукупності близьких по кольору, але різних по насиченості тонів “ темно і світло - русий, золотистий і каштановий). Родову гармонію частіше використовують при моделювання строгих, класичних форм зачісок. Контрастна — заключається в сукупності декількох насичених і контрастних кольорів ( чорний і бордо, білявий і темно – русий та ін.). Використовується в особливо модних гостро - авангардних моделях зачісок. Волосся пофарбоване одним чистим кольором створює композиції зачісок однорідну, одноколірну гармонію.

Ритм в зачісці

Ритм — це закономірне чергування окремих елементів зачіски чи інтервалів між ними ( хвиль, локонів, джутів, кіс, гладкого прямого волосся).

Кількість ритму впливає на ступінь динамічності зачіски. Любе переривання ритмічності порушує гармонію, створює відчуття статичності.

Пропорції в зачісках.

Пропорції в зачісках — це співвідношення розмірів, ліній, окремих деталей і частин зачіски між собою і з фігурою людини.

При моделюванні важливо приймати до уваги співвідношення розміру голови із зачіскою, з розміром тіла людини при всіх типах фігур і силуетів одягу. Голова з зачіскою повинна умовно “вкладатися” в фігурі людини 5-7 разів. Стиль одягу, його конструктивні декоративні лінії завжди знаходять відображення в деталях, елементах силуетах зачісок, котрі є образною мовою епохи.

Симетрія в зачісках.

В зачісці симетричними є елементи однаково розташовані по відношенню будь-якої точки чи осі. Симетрія в зачісках використовується для досягнення єдності і художньої виразності композиції створює враження рівноважності, гармонійності зачіски.

Асиметрія в зачісках.

Для надання динамічності моделям зачіскам використовують асиметричні рішення, які можуть бути закладені як в технологію стрижки чи фарбування, так і при моделюванні об’ємної форми зачіски. Асиметрія в зачісках вносить в модель новизну, не традиційність рішення, допомагає приховати дефекти в будові голови і обличчя.

Контраст у зачісках.

Контрастом називають протиставлення, боротьбу різних рішень у формі зачіски. Вона виражається в різні ступені об’ємності окремих елементів і ділянок зачіски, в кольорі, формі. Контрастні рішення використовують для надання моделі особливої модності, гостроти і динамічності.

Композиційний центр.

В більшості зачісок є елемент чи декілька, які при огляді зачіски виступають на перший план. Такий домінуючий елемент, чи домінуюча частина зачіски є композиційним центром. У складних моделях зачісок можлива наявність кількох композиційних центрів, взаємопов’язаних між собою. Деталі прямо пов’язані з домінуючими елементами зачіски утворюють композиційний фон. Узгодження композиційного центру з іншими частинами композиції досягається засобами єдності і зв’язку усіх елементів на основі вимог співмірності частин зачіски між собою, пропорційності і пластичності.

Залежність зачіски від типу фігури.

Повним і високим жінкам не рекомендуються зачіски, що зорово подовжують фігуру. Довжина волосся повинна бути середньою, сягати точки вуха. Необхідно збільшити об’єм волосся, краще виключити високі зачіски, довге розпущене і гладко зачесане волосся. Маленьким і повним підійде волосся, що відходить у тім’яну зону. Рекомендуються пучки зачіски, що відкривають шию. Маленьким і худеньким підійде каре коротке і подовжене. Краще віддати перевагу середній довжині волосся. Бажано збільшувати об’єм біля вух і скронь; не підійдуть короткі стрижки.

При широких стегнах не варто робити гладкі зачіски, інакше голова буде маленькою на фоні могутніх кінців.

Якщо груди великі, то волосся має бути максимально пишним, щоб не привертати до них зайвої уваги.

Залежність зачіски від якості волосся.

Жорстке волосся не потребує спеціального догляду і може бути як довгим так і коротким. Тонке волосся бажано підстригати так, щоб воно було зачесане донизу. Разом з тим треба відмовитись від зачісок з довгого і прямого волосся. Підійдуть зачіски з завитого напівдовгого волосся. Можна зробити прикореневу хімзавивку, що надасть волоссю об’єму, зробить більш жорстким і пишним. Жирному волоссю рекомендується зачіски з короткого і напівдовгого волосся.

Зробити рідке волосся пишним допоможе зачіска з завитого волосся. Можна зробити хімзавивку чи коротку стрижку. Якщо волосся напівдовге і січеться, то рекомендується стрижка східцями . Для кучерявого волосся підійдуть зачіски з короткого волосся ( ступінчаста стрижка). чубчик бажано розчісувати на обличчя, оптимальна довжина до лінії брів.

Залежність зачіски від віку.

Дитяча зачіска повинна бути гарною, зручною, не заважати, подобатись самій дитині. Не припускається подовжений чубчик, фарбування, хімзавивка, різні види укладок. Але використовують заколки, стрічки, банти, завжди в моді коси та інші види плетінь.

Починаючи з юнацького віку і до 30 р. клієнти, як правило, люблять експериментувати, змінювати колір волосся і форм стрижки, наслідувати всі тенденції сучасної моди.

З часом, після 30 р. починають переважати класичні форми в зачісці, усталені кольори. З віком кольори стають стриманими, форма стрижки спрощується, вважають, що чим старше жінка, тим коротше повинно бути волосся, але при цьому потрібно приховувати зморшки на шиї, жирові відкладення. Кольори з віком рекомендуються більш світлі.

Вплив кольору на вибір зачіски.

З тонкого золотистого волосся можна зробити з характерними легкими, пишними, повітряними хвилями для чоловіків і дрібними, трохи недбалими, локонами чи завитками для жінок.

Товсте еластичне чорне волосся вимагає компактної скульптурної форми. Деталі повинні бути крупніші, лінії більш строгі, завитки майже не використовують, локони повинні бути щільно прилягати один до одного. Якщо клієнту з темним волоссям хочеться продемонструвати деяку недбалість та легкість, то необхідна коротка стрижка чи довше волосся, але щоб воно могло рухатись суцільною злитою ланкою. Можна висвітлювати окремі короткі прядки чи кінці волосся.

Світловолосих умовно ділять на дві категорії:

– “сонячних” (всі відтінки жовтого кольору);

– “місячних” (сірий колір)

В силует зачіски “сонячного” типу може бути не дуже точним, форма повинна викликати відчуття легкості за рахунок використання легких деталей: пухнастих завитків, повітряних хвиль.

Зачіски “місячного” типу вимагають приблизно того ж відношення, що й робота з темним волоссям. Тобто більш строгий силует, більш компактна і масивна форма. Оскільки, як правило, намагаються обіграти особливості кольору в зачісках частіше використовують відносно гладкі поверхні і велике значення набуває ретельність її виконання.

Якщо до зачіски “сонячного” типу більш підходить визначення легка, то зачіски “місячного” типу більш підходить визначення витончена. Якщо волосся “сонячного” типу товсте, масивне чи каштанове, то зачіска повинна бути спокійнішою.

Типи обличчя.

Форма обличчя людини визначається тим, як розташо­вані і наскільки видаються лицьові кістки черепа. Для визначення форми обличчя рекомендується відвести усе волосся від обличчя, зібравши його у хвіст або замотавши рушником. Існує сім основних форм обличчя: овальне, кругле, квадратне, подовжене, трикутне (грушоподібне), у формі переверненого трикутника (серцеподібне) і ромбо­подібне. Щоб навчитися легко розпізнавати форми обличчя і підбирати найбільш підходящі зачіски, необхідно познайомитися із характеристиками кожної. Необхідно пам'ятати, що розробляючи зачіску для будь-якої форми обличчя, перукар повинен створити ілюзію овального обличчя.

Обличчя можна розділити на три ос­новні зони: перша - від чола до лінії брів, друга - від лінії брів до кінчика но­са і третя - від кінчика носа до краю під­боріддя. У процесі дизайну за­чісок фахівець намагається створити враження, що у будь-якого клієнта ідеальна форма обличчя. Ідеальною формою обличчя прийнято вважати овальну форму.

Відхиленням від овальної вважається кругла, трикутна, ромбо­подібна, квадратна, прямокутна та інші похідні від перелічених форм обличчя.

Форма обличчя визна­чається за такими вимірами:

— висота обличчя (1) визначається відстанню від крайової лінії росту волос­ся по середній лінії облич­чя до підборіддя;

— ширина лоба (2) ви­значається відстанню між крайовими лініями росту волосся від правої скроні до лівої через середину лоба;

— ширина вилиць (3) визначається відстанню між вилицями в найширшому місці;

— ширина підборіддя (4) визначається відстанню ширини підборіддя на рівні 1 см від його краю

Овальне обличчя

характеризується плав­ними переходами ліній лоба, скронь, щелеп і підборіддя, що утворю­ють овал Найоптимальніші роз­міри: висота обличчя —18,5 см, ширина лоба —12.6 см, ширина ви­лиць — 13 см, ширина підборіддя — 5,2 см.

Трикутне об­личчя характери­зується широкою ділянкою лоба та вилиць і різко зву­жується до підбо­ріддя. Орієнтовні роз­міри: висота об­личчя — 18,5 см, ширина лоба — 12,5 см, ширина вилиць — 13 см, ширина підборід­дя — 3,5 см.

Ромбоподібне обличчя має дуже широкі вилиці та вузький лоб і підборіддя Орієнтовні розміри: висота обличчя -18,5 см, ширина лоба — 11,2 см, ширина вилиць — 14 см, ширина підборіддя — 4,4 см

Прямокутне обличчя — це видовжене обличчя з високим ло­бом і довгим підборіддям.

Кругле обличчя. Круглим вважається обличчя, у якому висота перевищує ширину не більше ніж на 3 см). Орієнтовні розміри: висота обличчя — 18,5 см, ширина лоба — 12,6 см, ширина вилиць — 15 см.

Квадратне обличчя — різновид круглого, але із широкою ниж­ньою щелепою, що відповідає розмірам лоба

Грушоподібне обличчя — різновид трикутного обличчя з вер­шиною на лобі. Характеризується вузьким лобом і широким під­боріддям.

Лабораторно-практична робота : "Моделювання зачісок залежно від індивідуальних особливостей клієнта"

Зачіска може бути з чілкою чи без неї, симетричною чи асимет­ричною, із закритими або відкритими вухами тощо, але її силует і форма повинні обов'язково відповідати моді.

Людей із правильними рисами обличчя небагато, як і з яскраво вираженими недоліками, наприклад, різкою асиметрією тих чи інших рис обличчя. Проте маленькі недоліки притаманні майже кожному обличчю. Неправильно обрана зачіска може зробити їх помітнішими. І навпаки, вміло дібрана та зі смаком виконана зачіс­ка згладить недоліки, підкреслить привабливість обличчя.

Хід роботи

1.За основними параметрами визначте форму обличчя клієнта

2.Оберіть зачіску враховуючи її призначення та індивідуальні особливі клієнта (вік, тип обличчя та фігуру, колір та структуру волосся).

3. Обгрунтуйте свій вибір

4. Зробіть ескіз зачіски

Згадайте теорію.....

Овальне обличчя вважається ідеальним, тому завжди необхід­но намагатися надати обличчю форми овалу.

Контури обличчя: Довжина овального обличчя приблизно у півтора рази перевищує його ширину, яка вимірюється в ділянці розташування брів. Чоло злегка ширше від підборіддя. Людині з овальним типом обличчя підходить будь-яка зачіска, якщо тільки не потрібно враховувати якісь інші фактори, наприклад, окуляри, довжину і форму носа або форму профілю . До обличчя такого типу під­ходять зачіски, виконані в будь-якому стилі. Можливі також такі контрасти у виконанні, як чілка або її відсутність, висока або низька зачіска, відкриті або закриті вуха, проділ будь-якого типу або, навпаки, його відсут­ність, симетрична чи асимет­рична зачіска. Решту тинів обличчя необхідно за допомогою зачіски наблизити до овального. обличчя

Подовжене (прямокутне) обличчя. Для подовженої форми обличчя характерні високий лоб та подовжене підборіддя, які справляють враження вузького й довгого обличчя.

Контури: Подовжене, звужене обличчя з вузькими вилицями і впалими щоками.

Завдання: Злегка візуально вкоротити і розширити обличчя.

Можливості: Волосся у верхній частині голови повинно по можливості гладко облягати череп. Створити додатковий об'єм зачіски з боків для досягнення ілюзії ширини. Волосся не повинно бути занадто довгим, оскільки довга зачіска ще більше подовжує і без того довге обличчя. Ефектно виглядає зачіска, коли довжина волосся досягає підборіддя.

При подовженому обличчі не можна відкривати лінію росту во­лосся, зачісувати волосся догори та назад, робити занадто пишні за­чіски, укладати короткі локони на лобі та щоках. Таке обличчя при­красить зачіска з бічним проділом, м'якою хвилею на лобі та завитка­ми на щоках, що створить вражен­ня овальної форми

Зачіска з довгою чілкою візуально зменшить обличчя. Підхо­дять також короткі стрижки з високим начосом. Вуха краще закри­вати. Але і з відкритими вухами зачіска добре виглядатиме, якщо з-за них буде видно волосся.

За допомогою зачіски можна зробити менш помітними деякі недоліки обличчя. Так, якщо на лінії підборіддя волосся загнути всередину валиком, то утвориться випукла горизонтальна лінія, яка візуально зменшить довжину обличчя. Добре виглядатиме також легка пишна зачіска, яка обрамляє овал обличчя. Можна виконати прикореневу хімічну завивку.

Необхідно, щоб найширша частина зачіски була розташована на лінії брів і поступово, спускаючись униз, звужувалась на рівні рота. Для прямокутного обличчя підійде й спортивна стрижка з розши­реними бічними частинами, а великий лоб слід закрити густою та довгою чілкою. Не рекомендується зачіска з довгого прямого волос­ся з вертикальними лініями, які значно подовжують обличчя.

Трикутне обличчя характеризується широкими вилицями та вузьким підборіддям.

Контури: Широке чоло і звужена лінія підборіддя.

Завдання: Приховати ширину чола і візуально розширити нижню частину обличчя.

Можливості: Для зменшення ширини чола бажано укласти волосся навколо верхньої частини голови більш щільно, без будь-якого об'єму. Рекомендується чубчик або хвилясті локони. Поступово збільшувати ширину зачіски у напрямку середньої третини обличчя - в зоні вилиць і біля вух. Найбільшої ширини контур зачіски повинен досягати в зоні щелепи і шиї.

Різкі лінії переходу надають йому контрасту між виличними виступами та підборіддям. При моделюванні зачіски слід пом'якшити різкі лінії переходу між виличними висту­пами та підборіддям, а також підкреслити контраст різких ліній пе­реходу. Тому необхідно, щоб найширша частина зачіски проходила по лінії мочок вух; зачіска на волоссі середньої довжини має бути високою зі щільною чілкою. Довга коса чілка в цьому разі закриє велику частину лоба. Якщо чілка густа, то вона має бути трохи ви­ще перенісся. При оформленні зачіски можна застосовувати легкий начіс. Можна виконати також високу зачіску з густою прямою чілкою. Зачіска створюється па контрастах, які красиво поєднува­тимуться з формою трикутного обличчя.

Молодим жінкам, яким необхідно пом'якшити обриси нижньої частини обличчя, пі­дійде повсякденна зачіска з волосся середньої довжини. При довгому волоссі роблять хвилі, які опускаються на лоб, та завитки біля щік. З боків волосся зачісують назад і вго­ру та пишніше укладають біля шиньйону з локонів на маківці. Асиметричність зачіски з рід­кою чілкою та маленькими за­витками біля щік добре маскує обличчя трикутної форми.

Кругле обличчя характеризується широкими вилицями. Контури: Кругла лінія росту волосся і кругла лінія підборіддя; широке обличчя. Завдання: Створити ілюзію подов­ження, завдяки чому обличчя буде виглядати не таким широким.

Можливості: Створити зачіску, у якій верхня частина була б більш пишною, а з боків волосся гладко облягало б контури обличчя. Реко­мендується силует зачіски, який розширюється від вух угору, коса чілка, косий проділ, асиметрична зачіска. Не рекомендується зачіска з круглим силуетом, який повторює форму обличчя, та гла­денько зачесане від обличчя волосся, прямий проділ.

Кругле обличчя характеризу­ється суцільною лінією, без різ­ких переходів від вилиць до під­боріддя. Коректується коротким пишним волоссям тім'яної зони і довгими прядками, які обрамля­ють обличчя. Реко­мендуються подовжені стрижки.

Квадратне обличчя. Контури: Обличчя широке на скронях і квадратне у зоні щелепи. У цьому варіанті найширшою частиною обличчя є щоки. Для квадратно­го обличчя характерні широка нижня щелепа та співрозмірний з підборіддям лоб. Обличчя цього типу виглядають грубими та кутастими. При моделюванні зачіски до обличчя такого типу рекомендується знайти рішення в асиметричних формах.

Завдання: Замаскувати або "округлити" квадратні риси.

Можливості: Зм'якшити лінію волосся на скронях і в зоні щелепи, створивши форму або силует, близькі до форми голови. Створити максимальний об'єм в зоні між скронями і щелепою, збільшивши, приміром, об'єм зачіски в зоні вух.

Квадратне обличчя може ви­глядати овальнішим, якщо його контури з боків па лінії лоба об­рамлені м'якими лініями волос­ся. Більше підійдуть скромні зачіски з об’ємом на маківці. Довжина волосся має бути нижче підборіддя; краще використову­вати бічні проділи. Рекомен­дується коротка зачіска з м'якою хвилею, що спускається на лоб. Бічні локони мають обрамляти обличчя, трохи закриваючи щоки. Широкий лоб можна при­ховати короткою чілкою. Роздвоєння чілки має бути трохи збоку від уявної верхньої лінії розділення обличчя на дві половини. Це головна відмітна деталь асиметричної зачіски, яка додатково поси­люється різницею в довжині волосся на лівій та правій сторонах зачіски.

Лінії деталей зачіски, які перетинаються в різних напрямках, добре згладжують кутасту форму обличчя. Можна також начесати волосся на потиличній та бокових частинах голови. З таким типом обличчя не слід відкривати лоб і зачісувати волосся назад, бо це підкреслить квадратну форму обличчя.

Слід також уникати зачісок із великими кучерями, особливо в бічних частинах голови.

Ромбоподібне обличчя

Контури: Вузьке чоло, занадто ви­ступаючі вилиці і вузьке підборіддя.

Завдання: Приховати надмірну ширину вилиць.

Можливості: Коректується подовженими прядками на скроневих зонах і коротким волоссям поти­личної зони. Кінчики волос­ся укладаються на обличчя, проділ боковий. Можна збільшити пишність зачіски в зоні щелепи і чола, і щільно укласти волосся уздовж лінії вилиць. Така зачіска допомагає створити ілюзію овальності обличчя. Варто уникати зачісок, у яких волосся підняте вгору, повністю оголюючи щоки і ділянку біля вух.

Грушоподібне обличчя Контури: Звужене чоло, широка щелепа і лінія підборіддя.

Завдання: Створити ілюзію більш широкого чола.

Можливості: Створити досить високу зачіску з більшим об'ємом у скроневій ділянці. Плавна лінія зачіски з невеликим чубчиком допоможе замаскувати вузьке чоло.

Обличчя коректується пишною зачіс­кою на тім'яній зоні та подо­вженими прядками навколо обличчя. Довжи­на волосся — до підборіддя. Для цього типу обличчя най­краще підходить градуйоване каре.