У чому сутність патріотичного виховання?

У системі морального виховання чільне місце посідають патріотичне й інтернаціональне виховання.

Патріотизм (від гр. patriotes — батьківщина) — любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Патріотизм проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне і що любить особистість. Як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею. Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості.

Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, батьківщина і Батьківщина, героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни.

В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне — це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни.

Які завдання інтернаціонального виховання?

Патріотичне виховання є передумовою формування почуттів інтернаціоналізму. Український поет В. Сосюра писав: «Неможна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!»»

Інтернаціоналізм (від лат. inter — між + natio — народ) передбачає поважне ставлення до інших народів, їх історії, культури, традицій, мови, прагнення до взаємодопомоги. Інтернаціональне виховання здійснюється в процесі всієї життєдіяльності особистості в сім’ї, дошкільних і шкільних та професійних навчально-виховних закладах, у процесі безпосередньої участі людини в стосунках з представниками інших націй. Велика роль у вихованні почуттів інтернаціоналізму належить літературі та засобам масової інформації. Знання історії, культури, звичаїв і побуту інших народів сприяє формуванню моральної культури взагалі і культури інтернаціональних почуттів зокрема. Це особливо суттєво, коли український народ вибудовує демократичну державу, громадянами якої є представники багатьох національностей.

Яке місце у системі становлення моральності особистості займає дисциплінованість?

Дисциплінованість, організованість людини — суттєва ознака її моральної вихованості і культури взагалі.

Дисципліна (від лат. diaciplina — вчення, виховання, розпорядок) — певний порядок поведінки людей, що забезпечує узгодженість дій у суспільних стосунках, обов’язкове засвоєння й виконання особистістю встановлених правил.

Основи дисциплінованості людини формуються, як і переважна більшість моральних якостей, з раннього дитинства.

A.C. Макаренко, приділяючи особливу увагу вихованню дисциплінованості, наголошував: «Дисципліну не треба розглядати як засіб виховання. Дисципліна є результат виховного процесу, результат насамперед зусиль самого колективу…»1 Переважаюча сила дисциплінованості окремої особистості, певного колективу та суспільства в цілому полягає в тому, що саме це створює моральний клімат захищеності окремої людини. Особливо важливе значення це має в дитячому віці.

Основою дисципліни є діалектичне поєднання переконування з метою формування свідомості та розумної вимогливості. Це суттєва передумова оволодіння вміннями й звичками моральної поведінки. A.C. Макаренко дотримувався думки: «Коли б хто-небудь спитав, як би я міг в короткій формулі визначити суть мого педагогічного досвіду, я б відповів, що якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї»1.

Технологія виховання дисциплінованості окремої людини та колективу досить зрозуміла: вихователь знайомить вихованця з правилами і нормами, яких треба дотримуватись залежно від соціальних потреб, створює оптимальні умови для свідомої діяльності особистості в рамках правил і норм, а головне — забезпечує постійний контроль за поведінкою вихованців шляхом чітких вимог.

Формування дисциплінованості — процес досить тривалий і потребує від вихователя наполегливості й терпіння.

В.О. Сухомлинський підкреслював: «Свідома дисципліна — це насамперед активність, ініціатива, а не пасивне підкорення людини певним правилам, нормам, які часто мають характер заборони».

Золота педагогічна скарбниця 100 цікавих ідей для проведення уроку

Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять

 на допомогу  молодому майстру виробничого навчання

 Готуючись до уроку, майстер виробничого навчання повинен:

• проаналізувати результати попереднього заняття, на основі якого уточнюється зміст, тема і мета наступного уроку.

Тема визначає загальну назву тієї частини навчального матеріалу, який буде вивчатися на уроці («що вивчається»), а мета – «для чого вивчається», «чого необхідно досягти»;

• визначити дидактичну мету уроку;

• визначити тип, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу.

Розподіл часу залежить від періоду навчання, від місця даного уроку в темі програми.

Так, при вивченні «операційних» тем складовою структурною частиною уроків, як правило, є спеціальні тренувальні вправи в опрацюванні та закріпленні трудових операцій і  прийомів. При проведенні уроків, де основою є виконання навчально-виробничих робіт комплексного характеру, цей структурний елемент, як правило, відсутній.

Обов’язкові структурні елементи уроку виробничого навчання – організаційна частина, вступний інструктаж, поточний інструктаж (самостійна робота учнів) заключний інструктаж.

В процесі розподілу урочного часу по структурним елементам необхідно враховувати реальні умови вивчення навчального матеріалу. В ряді випадків при вивченні трудових операцій доцільно вступне інструктування поєднувати із тренувальними вправам учнів;

• вивчити науково-технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку;

• намітити практичні та навчально-виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;

• підготувати матеріально-технічне забезпечення уроку: заготовки, матеріали, інструменти, пристосування та перевірити справність обладнання, якість матеріалів та заготовок;

• підготувати дидактичне забезпечення уроку;

• підібрати форми, методи і прийоми проведення структурних елементів уроку, які трудові прийоми, в якій послідовності продемонструвати; які, коли і як використати наочні та технічні засоби навчання; як організувати самостійну роботу учнів; на які моменти звернути особливу увагу в процесі поточного інструктування; як проконтролювати якість учнівської роботи;

• визначити міжпредметні (внутрішньопредметні) зв’язки та прийоми їх реалізації на уроці;

• визначити типові помилки, яких допускається учні під час вправ, намітити засоби їх попередження;

• приготуватися до показу на уроці нових операцій і прийомів трудової діяльності;

• спланувати методику та форму контролю якості З, У, Н учнів на уроці;

• визначити зміст і обсяг домашнього завдання учнів;

• скласти план уроку – робочого документу його проведення.

Зразок оформлення плану уроку виробничого навчання

на допомогу  молодому майстру виробничого навчання

Схема плану уроку виробничого навчання

Тема програми __________________________________________________________________________

Тема уроку _____________________________________________________________________________

Мета уроку:

а) навчальна – які професійні знання, уміння, навички формуються, закріплюються і розвиваються;

б) розвиваюча – які операції і прийоми розумової  діяльності учнів розвиваються на уроці;

в) виховна – які якості особистості учнів формуються і розвиваються на уроці.

Тип уроку ______________________________________________________________________________

Вид уроку ______________________________________________________________________________

Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання) _______________________________________________________________________________________

Матеріально-технічне забезпечення (за допомогою якого всі учні здійснюють свою практичну діяльність) _____________________________________________________________________________

Міжпредметні зв’язки (назва предмета, теми) ________________________________________________

Методи навчання  _______________________________________________________________________

Форми організації навчальної діяльності учнів _______________________________________________

Перелік навчально-виробничих робіт  ______________________________________________________

Список основної і додаткової літератури ___________________________________________________

Перелік умінь та навичок ________________________________________________________________

* Методична мета – вказується тільки при проведенні відкритих уроків.

Хід уроку

І Організаційна частина:

• перевірка наявності учнів;

• перевірка готовності учнів до уроку;

• інструктаж з охорони праці.

ІІ Вступний інструктаж:

1. Актуалізація знань:

• повідомлення теми програми і уроку;

• цільова установки проведення уроку;

• перевірка опорних знань, умінь, навичок учнів, необхідних для подальшої роботи на уроці;

• аналіз і доповнення відповідей учнів, підведення підсумків.

1. Викладання нового матеріалу:

• повідомлення нової навчальної інформації інструктивного характеру;

• показ нових прийомів трудової діяльності;

• пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці;

• обговорення типових помилок;

• повідомлення про передовий досвід за темою уроку;

• опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром, для перевірки доступності нового інструктивного матеріалу;

• відповідь майстра на запитання учнів;

• видача завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання;

• розподіл учнів за робочими місцями;

• повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;

• підведення підсумків вступного інструктажу.

ІІІ Поточний інструктаж (самостійна робота учнів):

• самостійна робота учнів над виданими завданнями;

• цільові обходи майстра робочих місць учнів;

• прийом та оцінювання виконаних робіт;

• прибирання робочих місць.

IV Заключний інструктаж:

• аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

• оцінка роботи учнів, її об’єктивне обгрунтування;

• аналіз причин помилок учні та пропозиції засобів по їх усуненню;

видача домашнього завдання.

Триєдина мета уроку  професійно-практичної  підготовки

на допомогу  молодому майстру виробничого навчання

Навчальна – які професійні знання, уміння, навички формуються, закріплюються і розвиваються;

• формування умінь, навичок …

• закріплення умінь, навичок …

• відпрацювання прийомів …

• вдосконалення прийомів …

• формування навичок …

• планування навчальної діяльності …

• формування уміння здійснювати контроль (самоконтроль)…

Розвиваюча – які операції і прийоми розумової та практичної діяльності учнів розвиваються;

• розвиток умінь аналізувати, співставляти …

• розвиток ергономічних (рухових, зорових …) сфер у процесі                       виконання  вправ

• формування прийомів мислення (аналіз – порівняння – узагальнення – висновок) …

• раціонального мислення…

• розвиток пізнавальної активності та самостійності;

• розвиток уваги, спостережливості;

• розвиток критичного, аналітичного та логічного мислень;

• формування вмінь та навичок до контролю та планування своєї діяльності;

• формування механізмів мислення (технічного, системного, раціонального, творчого).

Виховна – які якості особистості робітника-професіонала формуються і розвиваються.

• формування стійких якостей особистості робітника професіонала (моральних, комунікативних);

• розвиток волі, наполегливості, сумлінності, відповідальності;

• закріплення навичок поведінки в нестандартних ситуаціях;

• виховання економічного використання матеріалів;

• формування культури виробничої діяльності;

• формування комунікативних навичок при роботі в колективі, парі, малій групі;

• виховання дисциплінованності, сумлінності, відповідальності за результати праці;

• формування ініціативності;

• формування почуття поваги до своїх товаришів;

• формування навичок співробітництва в колективі

ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ДОКУМЕНТИ

МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ З ПЛАНУВАННЯ

НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ В ПТНЗ

 (у відповідності до “Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ” , наказ Міністерства освіти України від 30.05.2006р. № 419)

У відповідності до «Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ»  затвердженого наказом Міністерства освіти України від 30 травня 2006року   №419 основними навчально-методичними документами майстра виробничого навчання ПТНЗ з планування навчально-виробничого процесу є:

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника – відображає основу галузевого компоненту сутності професій та конкретизована з урахуванням зауважень і пропозицій фахівців підприємства-замовника у відповідності із специфікою конкретного виробництва.

Примітка: За відсутності ДС ПТО освітньо-кваліфікаційні характеристики заміняють кваліфікаційними характеристиками.  Кваліфікаційні характеристики знаходяться в Довідниках кваліфікаційних характеристик професій, згрупованих у відповідних випусках.

1. Навчальна програма з професійно-практичної підготовки – це документ, що визначає зміст тем професійних знань, умінь, навичок, способи і методи їх формування, вимоги до знань і умінь з кожної теми. Вимоги до знань і умінь повинні бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити ступінь засвоєння учнями знань та набутих умінь, навичок за   12-бальною системою. Робоча навчальна програма розробляється на основі типової з урахуванням змін у відповідній галузі виробництва та сфери послуг.

Робоча навчальна програма з професійно-практичної підготовки включає пояснювальну записку,  тематичний план та зміст програми. Цей документ розглядається відповідною методичною комісією, узгоджується із замовником робітничих кадрів і затверджується директором навчального закладу.

Пояснювальна записка з професійно-практичної підготовки містить:

• цілі і завдання виробничого навчання та виробничої практики;

• розподіл бюджетного часу;

• бази виробничого навчання та виробничої практики;

• організацію виробничого навчання та виробничої практики;

• контроль знань, умінь, навичок.

Тематичний план – складається у відповідності до робочої навчальної програми, містить найменування тем та відомості про обсяги навчального часу на їх вивчення.

Зміст програми – включає зміст тем професійних знань, умінь та навичок, вимоги до знань і умінь.

1. Детальна програма з виробничої практики – це документ, який визначає зміст робіт відповідного рівня кваліфікації для практичного закріплення знань, умінь та навичок учнів, одержаних в процесі теоретичного та виробничого навчання з професії.

Детальні програми виробничої практики розробляються на кожний кваліфікаційний рівень з урахуванням особливостей конкретного виробництва, технологічного процесу, номенклатурою, складом робіт, умовами організації праці.

1. Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає роботи, які виконують учні з метою оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, що передбачено програмою виробничого навчання.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається на півріччя майстром виробничого навчання під керівництвом старшого майстра.

Переліки обговорюються методичними комісіями та затверджуються заступником директора з НВР  навчального закладу.

Для всіх навчально-виробничих робіт, що внесені в перелік, повинна бути розроблена технічна документація, креслення та технічні умови відповідно до діючих державних стандартів, інструкційні, технологічні, інструктивно-технологічні картки.

При проведенні  уроків виробничого навчання безпосередньо на виробництві, у переліку робіт зазначається загальна характеристика робочих місць, або найменування робіт, які учні повинні виконувати з кожної теми чи розділу програми.

1. План виробничого навчання групи (місячний) – визначає конкретний зміст навчально-виробничих завдань для групи учнів, послідовність та організацію їх виконання.

План виробничого навчання складається на місяць на основі робочого  навчального плану, робочої програми виробничого навчання і переліку навчально-виробничих робіт для даної групи  (при навчанні в майстернях і  для періоду навчання на виробництві чи в сфері послуг).

За відсутності умов для фронтального навчання учнів окремим видам робіт, окрім плану, складаються  графіки переміщення учнів на робочих місцях.

У графіку переміщення вказуються прізвища учнів, теми програми, назви робочих місць, дільниць чи найменування роботи на кожному робочому місці.

1. План уроку виробничого навчання складається майстром виробничого навчання відповідно до навчальної програми на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях училища або на виробництві.

План уроку є робочим документом  майстра виробничого навчання.

Під час виробничої практики учнів майстер виробничого навчання розробляє        план роботи на день.

У дні, коли закріплена група проходить теоретичні заняття, майстри виробничого навчання  працюють за індивідуальними планами роботи на день, які погоджуються зі старшим майстром.

1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (типові, робочі) — відображають єдині вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів, виступають конкретними нормами, що регулюють виставлення балів з різних навчальних предметів та виробничого навчання (“Типові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з професійної підготовки у системі професійно-технічної освіти” наказ № 459 від 14.06.01. Міністерства освіти і науки).

Робочі критерії оцінювання розробляються на основі  “Типових” з кожного розділу професійно-практичної підготовки, навчальної теми та кожної навчально-виробничої роботи.

1. Паспорт комплексно-методичного забезпечення професії документ, що забезпечує оптимальну систему навчально-методичної документації та формування необхідного набору засобів навчання і контролю.