Будова човникового комплекту

Розглянемо (рис. 4.21 а, б, в), з чого складається кожний вузол шпульного  ковпачка. Порядковий номер відповідає номеру відповідної деталі шпульного ковпачка. Шпульний ковпачок (ШК) складається з 3-х вузлів.

1вузол. Корпус (див. рис. 4.21 а).

Проаналізуємо, з яких деталей складається човниковий комплект (ЧК) (рис.4.22) і охарактеризуємо коротко призначення кожної деталі. Порядковий номер відповідає цифрі на рисунку.Човник призначений для захоплення петлі верхньої нитки (петлі голки), переплетення верхньої нитки з нижньою для кріплення шпулеутримувача (ШУ). Додаткова деталь — це верхня пластина 1а, яка забезпечує одягнення петлі голки на носик човника 16 

2.Шпулеутримувач використовується для кріплення шпульного ковпачка, для регулювання контрольного положення голки швейної машини по висоті.

3.Бокове напівкільце — для тримання ШУ (шпулеутримувача) у човнику.

4.Закріплююча пластина з установочним пальцем 4а призначена для утримання шпулеутримувача у стаціонарному положенні.

5. Шпуля — для намотування нижньої нитки та її заправлення.

6.Шпульний ковпачок використовується для заправлення нижньої нитки, для регулювання натягу нижньої нитки, для кріплення шпулі у шпулеутримувачі.

      Розглянемо послідовність заправлення нижньої нитки в машину човникового  стібка.

1.Для намотування нижньої нитки на шпулю використовують автоматичний  пристрій. Його будова та розміщення можуть бути різними.

2.Шпульку 1 з намотаними нитками беруть в праву руку і надівають на стрижень 3 шпульного ковпачка 2, який тримають в лівій руці (рис. 4.23).

3.Кінець нитки вводять у проріз 4, заводять під пластинкову пружину 5 (див. рис. 4.23). Нитку витягають, перевіряють при цьому, чи вільно розмотується зі шпульки (рис. 4.24).

Щоб перевірити натяг нижньої нитки, необхідно кінець нитки 1 взяти в праву руку. При цьому шпульний ковпачок потрібно відпустити і не підтримувати. Під впливом своєї ваги та легкому підтягуванні нитки вгору шпульний ковпачок 2 при правильному натягу нитки опускатиметься на довжину стібка, при сильному натягу шпульний ковпачок опускатися не буде (рис.4.25). 

     Для збільшення натягу нижньої нитки необхідно гвинт 2 пластинкової пружини 1 за допомогою викрутки 3 повернути за годинниковою стрілкою. А для зменшення натягу нитки гвинт 2 повернути проти годинникової стрілки (рис. 4.26). 

Розглянемо, що необхідно зробити, щоб належним чином закріпити шпульний ковпачок. 1.Перевірити правильність заправлення нижньої нитки.

 2.Перевірити натяг нижньої нитки.

 3.Взяти шпульний ковпачок 2 за допомогою пластини 1, як показано на рис.4.27. 

4.Шпульний ковпачок 2 (рис. 4.28) одягають на центрову шпильку 3 шпулеутримувача 4. Паз 1 шпульного ковпачка повинен бути направлений догори, як показано на рис. 8.

 5. При закріпленні шпульного ковпачка 2 в шпулеутримувачі 4 необхідно натиснути великим пальцем лівої руки на шпульний ковпачок.

       Це показано на рис. 4.29. Якщо ШК «клацнув», то це означає, що він зайняв правильне місце у човниковому комплекті. При закріпленні шпульного ковпачка машина повинна бути вимкнена і голка розташована в крайньому верхньому положенні 

Голкові механізми ( М- 97 кл ), їх будова

     Голкою проколюють тканину, проводять верхню нитку до човника;  утворюють з цієї нитки петлю необхідних розмірів.

       Залежно від будови та призначення машинні голки можуть бути різної  довжини, товщини, різної форми, з двома довгими канапками та інше.

     За формою голки бувають прямолінійні та вигнуті. Перші використовуються  на зшивальних машинах човникового та ланцюжкового стібків, обмету  вальних, напівавтоматах тощо. Другі — у машинах потайного стібка та деяких  обметувальних машинах.

       Голка (рис. 4.30) має три основні частини: вістря (а), стрижень (б) і колбу (в). 

Розглянемо будову голки докладніше та коротко охарактеризуємо призначення  кожної її складової.

     За допомогою вістря (а) проколюють тканину. За вістрям знаходиться  коротка канавка (г) для утворення петлі (напуску) з верхньої нитки під час  підйому голки з крайнього нижнього положення. Вушко (д) потрібне для  протягування нитки. За вушком розташована довга канавка (ж), яка призначена  для того, щоб нитка не перетиралася. Як бачимо з рисунку, вістря переходить у  стрижень і закінчується голка заокругленою колбою.

      Проколювання тканини голкою — досить складний процес. Проколюючи  тканину, голка може проходити між нитками основи й утоку, з яких складається тканина.

    За такого проколювання голка розсовує нитки тканини своїм вістрям і не пошкоджує їх. Стібок виходить якісний, строчка — чіткою й міцною. Але під час проколювання голка може потрапити в нитки, прорубуючи тканину. Цей дефект може спричинити невідповідний кут загострення вістря а голки (див. рис. 4.30). 

     На рис. 4.31 показано кріплення голки в машині човникового стібка. Голка в машині човникового стібка повинна закріплюватися до упору 2 в голководі 1. Кріплення має бути жорстким і виконується за допомогою гвинта 3. Коротка канавка 4 голки повинна бути повернута до носика 5 човника. 

      Голка повинна бути чистою, добре відполірованою, підібрана за номером відповідно до номера ниток та товщини тканини. 

    Розглянемо кілька прикладів кріплення голки у машинах різних класів. На рис. 4.32 показано кріплення голки. Голка кріпиться в голководі 1 до упору 6. Кріплення має бути жорстким за допомогою гвинта 2. Коротка канавка 3 кріпиться до носика човника А (човник позначений цифрою 4). Але в даному разі застосовують голкоутримувач 5 для міцнішого кріплення голки у відкритому пазу голководу 1. Гвинт при закріпленні голки закручують за допомогою викрутки А, як це показано на поданому рис. 4.33. 

     Якщо головка гвинта Б градуйована і відсутня шлиця для викрутки, гвинт закручують правою рукою. Голку завжди при кріпленні притримують лівою рукою. (рис. 4.34). 

При кінцевому загвинчуванні упорного гвинта з голки забирають руку , щоб не потравмувати ЇЇ викруткою.

На рис. 4.35 бачимо ще один різновид кріплення голки. Голка З кріпиться в  голководі 1 за допомогою гвинта 2 без додаткової деталі — голкоутримувача,  якщо паз для голки у голководі глибокий і. закритий.

    Голка може закріплюватися різними способами (див. рис. 4.34, 6). Закріплену голку регулюють відповідно до вимог та завдань роботи. Використовуючи рис.7, розглянемо регулювання голки у ділянці її кріплення. 

   У ділянці кріплення голки можливі такі дії.

 1.Заміна зіпсованої голки 6 на якісну. 

2.Необхідно підібрати та замінити голку 6 за номером відповідно товщини тканини та номера ниток (табл.). 

3. Якщо голка 6 короткою канавкою 5 зміщена відносно носика човника А хоча б на 1—2˚, може виникнути пропуск стібка.

 Щоб усунути цей дефект, потрібно: 1

) вимкнути машину; 

2) послабити кріплення гвинта 3 за допомогою викрутки 4;

 3)повернути голку 6 за годинниковою стрілкою або проти, виставити коротку канавку 5 навпроти носика човника А; 

4) закрутити гвинт упору 3. 

Голка має бути закріплена в голководі до упору 1. 

Всі технічні параметри голок занесені в ГОСТ 22249—82Б залежно від 

їхнього зовнішнього вигляду та будови (форми перерізу стрижня, форми вістря, особливості виготовлення колби тощо). Враховується також діаметр колби, її довжина та довжина всієї голки; довжина канавок, зовнішнього краю вушка та інші конструктивні особливості.

Крім спеціальних цифрових позначень, всі машинні голки мають відповідні 

номери.

Номер голки — це довжина діаметра поперечного перерізу стрижня голки, 

яка вимірюється у сотих частках міліметра. Наприклад, якщо довжина діаметра 

дорівнює 1 мм то:

1 мм • 100 = № 100

У швейній галузі застосовуються голки від 60 до 230 номерів. Наприклад, голки швейної машини 1022—М кл. позначаються згідно ГОСТу 22249—82Е за номером 0203. Голки діаметром стрижня 0,95 мм позначають 0203 № 90.

На колбі ставлять індекс підприємства-виробника голки та номер голки. Індекс позначають великою літерою. Позначення А—90 свідчить про те, що  голка виготовлена Артинським механічним заводом і має номер 90.

Голки для побутових швейних машин мають на колбі поздовжню лиску, що допомагає правильно закріпити голку в голководі машини.Перед зшиванням деталей з тих чи інших тканин необхідно підібрати нитки відповідно до вимог паспорта швейної машини і залежно від ниток підібрати 

номер голки (див. табл.).

    При підборі ниток слід звертати увагу на напрямок кручення, яке буває ліве— Б та праве — X (рис. 4.37). Така необхідність викликана тим, що в одних швейних машинах у процесі утворення стібка (під час переплетення ниток) нитки будуть розкручуватися і втрачати свою міцність. В інших швейних машинах нитки такого кручення будуть допустимі. З цих причин підбирати 

нитки необхідно відповідно до вимог паспорту швейної машини. Для визначення напрямку кручення нитку затискують між великим і  вказівним пальцем правої і лівої руки (див. рис. 4.37, а). При цьому великим пальцем правої руки нитку перекручують під себе, тобто обертають проти  годинникової стрілки. Якщо нитка закручується, то вона належить до правого 

кручення. Якщо розкручується — то лівого.

     Розглянемо, як відбувається заміна зіпсованої голки. Для замши голки потрібно вимкнути машину. Лапку 3 за допомогою важеля 5 опускають. Голковод 1 піднімають у крайнє верхнє положення. Гвинт 2 повертають проти годинникової стрілки, звільняють зіпсовану голку з голководу (рис. 4.38).

    Потім якісну голку 4 беруть в ліву руку і вставляють у паз голководу 1. Гвинт 2 закручують за годинниковою стрілкою до упору (див. рис. 4.38). Голка підбирається за номером з урахуванням номера нитки та товщини  тканини (див. табл.), закріплюється короткою канавкою до носика човника.