День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.

Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.

Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.

Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.

"Беременная кастрюля"

— Как у тебя с родителями?

— С переменным успехом, — ответил я. — Есть моменты, когда между нами — полное взаимопонимание и каждый может поставить себя на место другого, но бывают и абсолютно безвыходные ситуации, когда ничего нельзя поделать.

— Не переживай, Демиан. Думаю, твои отношения с другими людьми будут складываться точно так же на протяжении всей твоей жизни.

— Да, но с родителями это все равно совсем другое дело. Они мои родители…

— Конечно, родители. Но почему ты говоришь, что это другое дело?

— У них есть определенная власть на том основании, что они мои родители.

— Какая власть?

— Власть надо мной.

— Ты уже взрослый человек, Демиан, и поэтому ни у кого не может быть власти над тобой. Ни у кого. По крайней мере, ни у кого не может быть большей власти, чем ты ему дашь.

— Я родителям не даю никакой власти.

— Мне кажется, даешь.

— Но это их дом, они меня кормят, частично оплачивают мое обучение, мать стирает мне белье, заправляет мою кровать… Это дает им некоторое право.

— А разве ты не работаешь?

— Работаю, разумеется.

— Ив чем же дело? Я понимаю, что тебе приходится жить с родителями, если ты не можешь позволить себе отдельную квартиру. Но что касается всего остального, я считаю, ты кое-что мог бы делать сам, если действительно хочешь бороться за свою независимость.

— Что ты имеешь в виду? Ты, как моя мать, разговариваешь со мной, будто я полное ничтожество. Словно самое главное — это научиться заправлять свою кровать по утрам!

— Нет, я так не думаю. Но ведь именно ты требуешь свободы и независимости.

— Я не хочу свободы и независимости, чтобы самому готовить себе еду, убирать постель и стирать белье. Мне она нужна, чтобы не просить разрешения, чтобы иметь право рассказывать только то, что я хочу, и не более того.

— Может быть, Демиан, эти две категории «свобод» взаимозависимы.

— Я хочу продолжать видеться с родителями.

— Конечно, я понимаю, в твоем нынешнем положении ты борешься выборочно за некоторые права, но отказываешься от выполнения части обязанностей, проистекающих из этих прав.

— Но я же могу выбирать, в чем я хочу стать самостоятельным в первую очередь, а в чем я предпочел бы подождать немного.

— Может быть, эта сказка поможет тебе определиться.

Один человек как-то попросил у соседа одолжить ему кастрюлю. Хозяина кастрюли нельзя было назвать очень хорошим соседом, но отказать в просьбе он не смог.

Через четыре дня кастрюля не была возвращена, поэтому ее хозяин под предлогом, что она нужна ему самому, пошел к соседу просить ее обратно.

— Я как раз собирался идти к вам, чтобы вернуть ее… Роды были такими тяжелыми!

— Какие роды?

— Кастрюли.

— Как это?

— Ах, разве вы не знали? Кастрюля была беременна.

— Беременна?

— Да, и той же ночью она родила. Поэтому ей нужен был полный покой, но она уже чувствует себя хорошо.

— Покой?

— Да, минуточку.

И, зайдя в дом, он вынес кастрюлю, ковшик и сковородку.

— Это не мое. Моя только кастрюля.

— Да нет же, ваше. Это дети кастрюли. Если она ваша, то и дети тоже.

Человек подумал, что его сосед сошел с ума. «Но лучше не противоречить ему», — сказал он про себя.

— Хорошо, спасибо.

— Не за что. До свидания.

— Пока, пока.

И человек вернулся домой с ковшиком, сковородкой и кастрюлей.

Вечером сосед снова постучался к нему.

— Не могли бы вы мне одолжить щипцы и отвертку?

На этот раз человек уже чувствовал себя обязанным.

— Да, конечно.

Он вынес ему щипцы и отвертку.

Прошла почти неделя, и, когда он уже подумывал пойти за своими вещами, сосед сам постучался к нему.

— Ах, сосед, вы знали?

— О чем?

— Что щипцы и отвертка муж и жена?

— Да что вы говорите! — сказал человек с круглыми от удивления глазами. — Я не знал.

— Простите, это я недоглядел. Я оставил их на какое-то время одних, и она забеременела.

— Отвертка?

— Отвертка! Я принес вам их детей.

И, открыв корзиночку, он отдал ему несколько шурупов, гаек и гвоздей, которых, по его словам, родила отвертка.

«Он окончательно сошел с ума, — подумал человек. — Но гвозди и шурупы всегда кстати».

Прошло два дня. Сосед-попрошайка появился снова.

— Недавно, — сказал он, — когда я возвращал отвертку, я заметил у вас на столе прекрасную золотую амфору. Не были бы вы так любезны одолжить мне ее на одну ночь?

У хозяина амфоры загорелись глаза.

— Разумеется, — ответил он в порыве щедрости и вынес из дому амфору, которую у него попросили.

— Спасибо, сосед.

— До свидания.

— Пока.

Прошла эта ночь, за ней другая, а хозяин амфоры все не решался пойти к соседу, чтобы тот ее вернул. Тем не менее через неделю он отправился за ней.

— Амфора? — удивился сосед. — А разве вы не слышали?

— О чем?

— Она умерла при родах.

— Как это, умерла при родах?

— Да, амфора была беременна и умерла при родах.

— Послушайте, вы считаете меня дураком? Как может забеременеть золотая амфора?

— Это вы меня послушайте, сосед! Вы приняли как должное беременность и роды кастрюли. Затем свадьбу и потомство щипцов и отвертки. Почему же сейчас вы не хотите признать беременность и смерть амфоры?

— Ты, Демиан, можешь выбирать, что хочешь. Но ты не можешь быть самостоятельным в том, что тебе легко и приятно, и отказываться от этой самостоятельности, когда от тебя требуется усилие. Твое мнение, свобода, самостоятельность и возрастающая ответственность идут рука об руку с твоим духовным совершенствованием. Ты должен выбирать, становиться ли тебе взрослым или оставаться ребенком.

І напередодні цього Великого дня хотілося б трішки розповісти про один із символів цього свята-про писанки✨

Народні майстри закладали в них глибинний,сакральний зміст. Розписані яйця і саме свято Великодня символізують початок нового життя, відродження, циклічність буття🐣

Кольори,в які фарбують яйця,не випадкові-кожен з них передає писанці,як оберегу,свою енергетику і силу👇

🌸Жовтий, золотистий, оранжевий дають радісний,світлий настрій. В писанці означають тепло,надію,небесні світила,врожай в господарстві

🌸Найбагатозначнішим на писанках є червоний колір,слова "красний"-"гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро,радість життя,для молодих-щасливий шлюб

🌸Зелений-весняне пробудження природи,надія на гарний врожай

🌸Щоб показати небо,повітря,а також здоров'я,використовують блакитний колір

🌸Бурий і коричневий показують землю і її життєдайну силу

🌸Чорний-колір ночі,потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці,будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само,як в житті темрява дає змогу зрозуміти,що таке світло. Також символізує нескінченність життя людинни,продовження буття після смерті. І на останок-з наступаючим святом🎉 Нехай свята Пасха несе у ваш дім добробут,мир та злагоду😚🤗 

Найвищі показники тесту IQ (в тестах на читання, швидкість сприйняття і асоціативне мислення) належать жінкам. Цікаво, що жінка краще бачить в темряві. Крім цього, у жінок набагато краще розвинений периферичний зір, і вони з легкістю сприймають побачене ними в цілому. Крім того, у жінок більше смакових рецепторів, ніж у чоловіків.

Цей святковий день - 8 березня, цілком присвячений найпрекраснішій половині нашого суспільства. Його популярність наростає і зміцнюється вже більше ста років. Історія появи міжнародного жіночого дня проста і зрозуміла - це була спроба відновити спотворену століттями справедливість по відношенню до жіночої статі, яка на стільки вкоренилася в суспільстві, що бути жінкою, ще якихось 100-150 років тому означало тільки одне - безправ’я і всецілий, навіть гнітючий послух. Як тоді, так і зараз існувала думка про те, що жіноча частина населення представляє його слабку частину. Цьому намагаються привести найбанальніші докази, мовляв чисто по фізичним показниками вони поступаються у силі і міці чоловічої частини суспільства. Але чому ж тоді на плечі наших жінок вивантажували і продовжують вивантажувати самі обтяжливі і трудомісткі заняття? Жінка витривала і в цьому вона перевершила чоловіка. Про її витривалості ходять легенди. Її витривалість помітна і проявляється на кожному кроці. Зваживши всі розрахунки можна прийти тільки до одного висновку: чоловік і жінка абсолютно різні, але абсолютно рівні між собою. Більш того - одне без одного приречені на смуток і печаль, і навіть вимирання.

Щоб ця думка дійшла до широкого громадського суспільства, до розуму сильних світу цього, необхідно було справді революційне втручання. І воно сталося. Опускаючи передісторію руху за права жінок, самі істотні зрушення в цій сфері настали саме під віянням революційних настроїв, починаючи з відомих подій минулого століття.

На сьогоднішній день цивілізоване суспільство офіційно закріпило і вирівняло права жінок, на стільки, на скільки це здалося можливим і доцільним. Надмірна увага до цієї теми дала свої плоди і все ж якесь протистояння час від часу ще зустрічається, особливо в нездорової культурному середовищі.

Міжнародний жіночий день найчастіше пов’язують із соціалістичним рухом, який по суті відкрив реальні шляхи для активної реалізації рівноправності жінок в широкій суспільній свідомості. У 1975-му році, за даними проекту DilovaMova.com, фіксуючи всесвітні тенденції до цієї теми, свято було офіційно підтримано Організацією Об’єднаних Націй і в 1977-му році, 16 грудня резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН № A/RES/32/142, День 8-е березня запропоновано було всім зацікавленим державам безпосередньо використовувати для популяризації та реалізації рівноправності жіночої частини населення у своїй громадській традиції. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День жінок має назву Міжнародний день прав жінок і миру.

Відкидаючи пафосність і офіційну частину всіляких державних петицій і документів, однозначно можна сказати: це один з кращих свят, яким довелося увійти в наші календарі. У День нашої, самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я Вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!

Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.

20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.

На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.

Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.

 Любой праздник подразумевает определенный повод, событие, приносящее радость. Но даже если праздником стала простая встреча друзей, чтобы украсить это событие, не достаточно накрыть стол и усесться за него стройными рядами, — нужны действия!

Действия, которые бы еще больше сплотили компанию, объединили интересы и просто привнесли веселья в атмосферу общения, по возможности освободив от тесных ежедневных рамок социального поведения. 

Ведь праздник тем и отличается от будней, что человек может и должен позволить себе в это время то, чего бы он никогда не сделал с 8 до 15 с понедельника по пятницу в стеклянно-хромированном офисе, или в спешащей на работу толпе соотечественников, или даже в стенах собственного дома.

1.  "Допрос с пристрастием"

Водящему предстоит отвечать на вопросы, не догадываясь о том, что написано у него на спине.

 Выбирают водящего – жребием, считалкой или добровольца. Его нужно усадить на стул спиной ко всем остальным игрокам. На спину водящего вешается заранее приготовленная табличка с указанием какого-нибудь места, куда люди часто ходят .

Очень важно, чтобы водящий не знал, какое слово у него на спине написано.

Затем ему начинают задавать вопросы. Например:

 Что ты там делаешь?

 Как много времени там проводишь?

Нравится ли тебе туда ходить?

 Как часто ходишь туда?

 С кем ты бываешь там?

 Когда пойдешь еще? 

А водящий должен отвечать на эти вопросы. 

2.  "Отгадай голос"

Одному из них завязывают глаза и сажают в центр круга спиной к остальным участникам. Один из участников должен сказать слово или недлинную фразу, а сидящий в центре круга должен отгадать, кто произнес эту фразу.

Если игрок отгадывает, то ему развязывают глаза, и он становится простым участником, а тот, кто произносил фразу, садится в центр круга и становится отгадывающим. Для усложнения задачи и большего интереса голоса можно менять.

Понятно, что выигрывает тот, кто с первого слова узнает говорящего.

3.  Веселая чепуха

Этот конкурс улучшает настроение присутствующих, придает празднику веселость.

У ведущего два набора полосок бумаги. В левой руке — вопросы, в правой — ответы.

Ведущий обходит столики, играющие поочередно «вслепую» вытаскивают то вопрос, (читают вслух) то ответ. Получается веселая чепуха.

Примерные вопросы:

— вы читаете чужие письма?

— вы спите спокойно?

— вы слушаете чужие разговоры?

— бьете ли вы со злости посуду?

— можете ли вы подложить свинью приятелю?

— пишете ли вы анонимно?

— вы распространяете сплетни?

— имеете ли вы привычку обещать больше ваших возможностей?

— хотели бы вы жениться по расчету?

— бываете ли вы в своих действиях навязчивы и грубы?

Примерные ответы:

— это мое любимое занятие;

— изредка, ради шутки;

— только в летние ночи;

— когда кошелек пустой;

— только без свидетелей;

— только в том случае, если это не связано с материальными затратами;

— особенно в чужом доме;

— это моя давняя мечта;

— нет, я очень стеснительный человек;

— я никогда не отказываюсь от такой возможности.