Механізми лапки та рейки
Механізм лапки відноситься до збірних вузлів механізму переміщення тканини в швейних машинах. Такі пристрої виконують дві основні функції:
1) запобігають зміщенню тканини під час проколу та виходу голки з тканини, що є дуже важливим для правильного процесу петлеутворення;
2) забезпечують притиснення тканини до зубців рейки, що необхідно для процесу транспортування.
Особливістю більшості пристроїв утримання тканини, зокрема лапки, є її статичне положення під час роботи машини. Таким чином, правильне закріплення лапки забезпечує відповідне виконання двох важливих функцій.
Докладніше функції лапки буде розглянуто нижче.
За рис. 4.39 визначимо кріплення шарнірної лапки. Лапка 6 кріпиться на стрижні 8 до упору, жорстко, за допомогою гвинта 7. Підошва 5 повинна бути розташована паралельно зубчастій рейці 4, проріз 2 має знаходитися точно над голковим отвором 3.
Лапка повинна бути чистою, а її підошва — добре відполірованою. Обов'язково повинен бути запобіжник 1.
На поданому рис. 4.40 бачимо кріплення лапки в машині човникового стібка.
В таких машинах використовується вже згадана шарнірна лапка, а для підйому
та опускання застосовуються два пристрої: ручний й колінний. Щоб закріпити лапку, потрібно вимкнути машину. Голковод 1 підняти у крайнє верхнє положення. Стрижень лапки 2 теж підняти у верхнє положення за допомогою важеля 1. Лапку 4 одягають на стрижень 2 та закріплюють її притискним гвинтом З за допомогою викрутки (див. рис. 4.40).
Підошва лапки 1 повинна розташовуватися паралельно поверхні голкової пластини 2. Проріз лапки 4 має перебувати точно над отвором голкової пластини 3 (рис. 4.41).
У вузлі лапки наявні так основні регулювання: тиск: лайки: на тканину, висота підйому лапки над голковою пластиною, положення підошви лапки стосовно зубчастої рейки та траєкторію руху голки. На рис. 4.42 бачимо регулювання лапки у машині човникового стібка.
У ділянці кріплення лапки можливо:
1) замінити зіпсовану лапку на якісну;
2) підібрати лапку для виконання спеціальних технологічних операцій, наприклад, для обкантовування зрізів деталей, для виконання оздоблювальних строчок тощо;
3) відрегулювати підошву лапки відносно зубчастої рейки та отвору голкової пластини.
Щоб збільшити тиск лапки на тканину, гвинт 1 (див. рис. 4.42) закручують за
годинниковою стрілкою. Для зменшення тиску ланки гвинт 1 повертають проти
годинникової стрілки. При цьому лапка повинна бути опущена і машина вимкнена. Розглянемо регулювання лапки у ділянці її кріплення (див. рис. 4.42, рис. 4.43)
Лапка 2 закріплюється так, щоб підошва була розташована паралельно зубчастій рейці, а розріз між ріжками не закривав голковий отвір на голковій пластині. Тобто лінія траєкторії руху голки не повинна перетинатися з лапкою.
У разі зміщення лапки на 1—2 мм можуть виникнути косі стібки в строчці, злам голки тощо.
Щоб усунути такі недоліки, потрібно послідовно кріплення гвинта 1 і лапку 2 повернути навколо своєї осі за годинниковою і стрілкою або проти.
Влаштувавши лапку правильно, гвинт 1 закрутити до упору за годинниковою стрілкою.
Регулювання лапки у ділянці пружиноутримувача зображено на рис. 4.42, 4.44. У ділянці пружиноутримувача 2 регулюється висота підйому лапки над рівнем голкової пластини А (див. рис. 4.44), а також положення лапки відносно траєкторії руху голки.
Регулювання висоти підйому лапки над рівнем голкової пластини необхідно визначити за допомогою технічних даних машини, контрольного положення висоти лапки над рівнем голкової пластини швейної машини. Наприклад, в машині 1022—М кл. висота А підйому лапки повинна бути 8 мм (див. рис. 4.44). Якщо висота підйому лапки виявиться більшою, скільки б
ми не закручували гвинт 1 (див. рис. 4.42), тиск лапки на тканину буде недостатнім і тканина переміщуватиметься погано. Висоту підйому лапки 8 над голковою пластиною регулюють вертикальним переміщенням пружиноутримувача 2 після послаблення гвинта 3 (див. рис. 4).
Положення отвору (розрізу) лапки відносно траєкторії руху голки регулюють поворотом стрижня 6 навколо своєї осі після послаблення гвинта 3 (див. рис. 4).
На рис. 4.45 бачимо функції лапки та зубчастої рейки у процесі переміщення тканини. Цифрові позначення рисунку: 1 — верхній шар тканини; 2 — нижній шар тканини; 3 — лапка; 4 — зубчаста рейка; 5 — отвір голкової пластини; 6 — голкова пластина. Вектори вказують рух зубчастої рейки під час переміщення тканини. Лапка притискує тканину до голкової пластини, а зубчаста рейка після затягування стібка ниткопритягувачем переміщує і тканину на довжину стібка.
Кріплення зубчастої рейки зображено на рис. 4.46. Зубчаста рейка в машині човникового стібка кріпиться жорстко за допомогою двох гвинтів 10 на важелі—вилочці 11. Зубці рейки 9 повинні
рівномірно виходити в прорізи 7 голкової пластини 8. Зубчаста рейка повинна бути завжди чистою. Висота зубців рейки має бути підібрана відповідно до товщини тканини.
Зубці не повинні бути тупими, але й не дуже гострими, щоб не пошкодити тканину. Щоб прикріпити зубчасту рейку, необхідно спочатку вимкнути машину. Ланку 2 підняти вгору за допомогою важеля 4. Повернути махове колесо, Підняти голковод 5 угору. Лапку 2 знімають. Переміщують пластину 12 вліво, викручують гвинти 10 і знімають голкову пластину 8.
За допомогою викрутки 4 викручують гвинти 10, знімають пошкоджену зубчасту рейку та ставлять якісну. Якісну рейку 9 закріплюють за допомогою гвинтів 10 на важелі-вилочці 11. Закріплюють голкову пластину, попередньо впевнившись, що зубці рейки вільно виходять у прорізи 7 голкової пластини 8. Лапку закріплюють жорстко. Засувну пластину 12 переміщують вправо, до голкової пластини 8 (див. рис. 8).
Після заміни рейки необхідно виконати зразок строчки на клаптику тканини. Слід пам'ятати, що при пошитті виробів з ворсових тканин, при зшиванні деталей швейних виробів з ватину, зубчасту рейку необхідно чистити наприкінці кожного робочого дня, оскільки ворс її швидко засмічує. Чищення рейки здійснюють за допомогою м'якої щіточки легкими рухами