ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДОВУ УНІВЕРСАЛЬНИХ  ШВЕЙНИХ МАШИН

      Швейні машини різноманітні за зовнішнім виглядом, своєю будовою та призначенням. Для того, щоб легше вивчати машини, правильно та доцільно використовувати, вести їх облік, уведена класифікація швейних машин. 

    Усі швейні машини умовно поділяють на сім класів (І-VII), які, в свою чергу, поділяються на підкласи. Розглянемо їх. 

I. Загальний (у цьому класі швейні машини поділяються на підкласи залежно від виконання технологічної операції): 

      1. універсальні, наприклад: 97 кл. ОЗЛМ, 1022 кл. ОЗЛМ; 

      2. спеціальні, наприклад: 51-А кл. ПМЗ. 

II. Технологічний (маши ни поділяються на підкласи залежно від виконання технологічної операції): 

     1. зшивні, наприклад:97 кл. ОЗЛМ, 1022 кл. ОЗЛМ; 

     2. зшивно-обметувальні, наприклад: 51-А кл. ПМЗ; 

     3. виметувальні, наприклад: 2222 кл. ОЗЛМ; 

      4. стьобально-підшивні, наприклад: 790 кл. фірми «Паннонія»; 

     5. вишивальні, наприклад: ВМ-50; 

      6. ґудзикові, наприклад: 827 кл. ПМЗ; 

     7. петельні, наприклад: 25-А кл. ПМЗ; 

     8. зигзагоподібної строчки, наприклад: 26 кл. ПМЗ; 

     9. копіювальні, наприклад: 1622 кл. ОЗЛМ. 

III. За кількістю голок (усі машини поділяються залежно від кількості голок): 

     1. 1-голкові, наприклад: 51-А кл. ПМЗ, 1022 кл. ОЗЛМ. 

     2. 2-голкові, наприклад: 852 кл. ПМЗ; 

     3. багатоголкові, наприклад: М-12.

 IV. За швидкістю (залежно від кількості обертів головного вала машини за хвилину):   

       1.низькошвидкісні (ДО 2000 об./ хв.), наприклад: 27 кл. ПМЗ; 

       2.середньошвидкісні (2000-4000 об./хв.), наприклад: 51-А КЛ. ПМЗ; 

       3. швидкісні (4000-6000 об./хв. і більше), наприклад: 97-А кл. ПМЗ; 1022-М кл. ОЗЛМ. 

V. За видом стібка (машини поділяються залежно від характеру переплетення ниток у стібку човникового стібка, наприклад: 1022 кл. ОЗЛМ; ланцюжкового стібка, наприклад: 51-А кл. ПМЗ.

 VI. Залежно від механізації та автоматизації технологічного процесу (настільки механізовано виконується технологічна операція на даній машині): 

     1. неавтомати; 

     2. напівавтомати;

      3. автомати; 

      4. роботи. 

VII. Заводська класифікація (порядковий номер машини, тобто її клас; якщо є модифікації машини, то її варіант і завод—виробник, де виготовлена машина): 

     наприклад: 97—А кл ОЗЛМ; 1022-М кл. ОЗЛМ. 

Недоліком заводської класифікації машин є те, що кожний юд чи фірма класифікують машини індивідуально. Не вироблені ЗАГАЛЬНІ стандарти класифікації, що зумовлює певні труднощі. 

Характеристика машини ОЗЛМ

Машина 97-А кл. Випускається Оршанським заводом «Легмаш» і 

призначається для зшивання бавовняних, шовкових, вовняних і лляних тканини 

однолінійною строчкою двониткового човникового переплетення (тип 301). Ця 

машина є модифікацією машини 97 кл. і випускається замість неї. Частота 

обертів головного вала – до 5500 обертів за хвилину, довжина стібка 

регулюється від 0 до 4 мм. Може зшивати тканину завтовшки не більше 4 мм. 

Виліт рукава машини – 260 мм. Застосовуються голки 0052 №75-120 (ГОСТ 

22249-82). Верхня нитка повинна бути тільки правого кручення (Z). 

Машина 97-А кл. відрізняється від машини 97 кл. більш досконалим 

механізмом ниткопритягувача та механізмом переміщення матеріалів, а також 

тим, що в цій машині використовується автоматичне централізоване 

змащування деталей.

Застосування машини 97- А кл. ОЗЛМ при зшиванні бокових зрізів підкладки 

пальто дозволило досягти високої якості виконання операції, підвищило 

продуктивність праці на цій операції до 3%.

На базі машини 97 та 97-А кл. випущено низку модифікацій цих машин. 

Машина 97-В кл. ОЗЛМ відрізняється від машин 97 кл. наявністю пристрою 

для охолодження голки повітряно-водною сумішшю під час виготовлення 

виробів з тканин, з домішками синтетичних волокон. Модифікаціями машин 97 

кл. є також машини 897 кл., 997 кл. та інші

Основні робочі деталі швейної машини, їхнє призначення 

      Основними робочими деталями швейної машини (ОРД) називаються деталі, які безпосередньо утворюють стібок та строчку, тобто виконують основну роботу машини. Наприклад, у машині човникового стібка її основними робочими деталями є: голка (рис. 4.1, 6— 1); човник (рис.4.2,6—4); ниткопритягувач стрижневий (рис. 4.3 а, 6—5) або кулачковий; лапка шарнірна (рис. 4.4, 6—2); зубчаста рейка (рис. 4.5, 6—3). 

Залежно від будови та призначення машини основними робочими деталями також можуть бути: витискувач, гудзикотримач, розширювач тощо. ОРД повинні бути чистими, правильно закріпленими та взаємовідрегульованими. 

1. Призначення стібка (строчки). 

2.Сфера застосування. 

3. Зовнішній вигляд (ескіз стібка, строчки).

 4. Переваги стібка (строчки). 

5. Недоліки даного стібка (строчки).

 6.Основні робочі деталі швейної машини, які утворюють стібок і строчку. 

    Зовнішній вигляд та утворення двониткової строчки човникового стібка схематично зображено на рис. 4.7—1, 2, 3. 

   Двониткова човникова строчка утворюється з двох ниток —верхньої та нижньої — між шарами тканини, що зшивається. 

    Верхня нитка зветься голковою, нижня — човниковою, оскільки надходить зі шпульки, що є частиною човникового комплекту 

На рис. 8 показано принцип утворення човникового стібка: А верхня нитка (нитка голки); 

Б — нижня нитка (нитка човника); 

В — котушка (бобіна) з нитками; 

Г — шайби регулятора натягу верхньої нитки. 

 Цифрами на рисунку подані відповідні основні робочі деталі, що беруть участь у творення човникового стібка: 1 — голка; 2 — човник; 3 — ниткопритягувач; 4 — лапка; 5 — зубчаста рейка. 

         Заправлення верхньої нитки в машину човникового стібка 

Верхня нитка в машину човникового стібка повинна бути заправлена між шайбами регулятора натягу верхньої нитки. Нитка має бути заправлена у вушко ниткопритягувача 2 або на кулачок ниткопритягувача 2а і в голку 3, з боку довгої канавки (рис. 4.9). 

     А щоб нитка не плуталася, не рвалася, не перетиралася, використовують нитконаправлювачі, які за будовою можуть бути різними: у вигляді кільця, пластини з отворами, у вигляді трубочки, щілини. К ількіс ть їх може бути різною. 

     До деталей заправлення верхньої нитки висуваються вимоги. Деталі заправлення верхньої нитки повинні бути чисті, добре відполіровані, надійно закришені. Наявність їх обов'язкова. Регулювання натягу верхньої нитки в машині човникового стібка показано на рис. 4.10.

   Щоб збільшити натяг верхньої нитки, необхідно градуйовану гайку 1 на гвинтовій шпильці 2 регулятора повернути навколо своєї осі за годинниковою стрілкою. Для зменшення натягу верхньої нитки необхідно гайку 1 повернути проти годинникової стрілки. 

    На рис. 4.11, 4.12 зображено розташування регуляторів натягу верхньої нитки в машинах різних класів. 

На рис. 4.11 представлені машини 8332 кл. і 8630 кл.

 А на поданому рис. 4.12- 252кл. ПМЗ і 202 кл. ПМЗ. 

На поданих нижче рисунках зображено будову регулятора натягу верхньої нитки. 

Порядковий номер деталі відповідає цифровому позначенню на рисунках. 

          1.Гвинт для кріплення гвинтової шпильки 5 в корпусі 2 (рис. 4.14). 

         2.Корпус регулятора натягу нитки (див. рис. 4.14—4.16). 

         3. Вікно корпусу 2 для виводу кінця пружини 4 (її називають ниткопритягувальною або компенсаційною) (див. рис. 4.15).

         4.Пружина компенсаційна/ниткопритягувальна (див. рис. 4.14—4.16) 

      5.Гвинтова шпилька (див. рис. 4.14—4.16). 

     6.Стрижень послаблення натягу верхньої нитки (див. рис. 4.15, 4.16). 

      7.Дві шайби натягу (див. рис. 4.13—4.16). 

     8.Шайба із перемичкою (див. рис. 4.15, 4.16). 

     9.Пружина натягу (див. рис. 4.13—4.16). 

     10.Гайка (див. рис. 4.13—4.16).

      11.Упорний гвинт (див. рис.4.16). 

     12.Пружина (див. рис. 4.16). 

     13.Важіль (див. рис. 4.16). 

     14.Вісь (див. рис. 4.16). 

     15.Паз (див. рис. 4.17). 

Машини 1022-М кл. ОЗЛМ, 97-А кл. ОЗЛМ, 8332 кл. фірми «Текстима» (Німеччина), 897 кл. ОЗЛМ мають подібні деталі, наприклад, регулятор натягу верхньої нитки, ниткопритягувач, голку та інші. Але є низка відмінностей, викликаних конструктивними особливостями вказаних машин. 

Заправлення верхньої нитки в машину човникового стібка різних класів машин має як спільні риси, так і відмінності. Роз глянемо варіанти заправлення нитки в машини. Заправлення верхньої нитки в машину 1022—М кл. ОЗЛМ зображено на поданому рис. 4.17. 

Верхню нитку засилюють у правий отвір нитконаправлювача 1 за годинниковою стрілкою, обводять між шайбами додаткового регулятора натягу верхньої нитки 

2. Потім нитку знизу вгору і наліво послідовно проводять у наступні три очка нитконаправлювача 1, у три отвори нитконаправлювача 

3. Нитку пропускають між шайбами регулятора натягу верхньої нитки 

4 за годинниковою стрілкою, заводять за гачок нитконаправлювальної пружини 

5. Знизу догори нитку обмотують навколо нитконаправлювального кутника 

6, потім вгору за напівкільце нитконаправлювача 

7. Справа наліво вставляють у вушко ниткопритягувача 

8, згори донизу в напівкільце нитконаправлювача 

9, в нитконаправлювальне дротяне кільце 

10 на голководі й у голку 12 з боку довгої канавки 

11 (зліва направо). Залишають кінець нитки завдовжки 70—80 мм. На рис. 4.18 зображено заправлення верхньої нитки в машину 97 - А кл. ОЗЛМ. Розглянемо його детальніше. 

Заправлення верхньої нитки в машину 8332 кл. фірми «Текстима» зображено на поданому рис. 4.19 

Заправлення верхньої нитки в машину 897 кл. ОЗЛМ зображено на поданому рис. 4.20.