Урок_7-8

Тема : Обладнання підготовчого та розкрійного виробництва 

Сучасні способи розкрою матеріалів

      Одним із способів розкрою деталей у масовому виробництві є вирубка деталей за допомогою пресів. Робочим органом при вирубці слугує різак -тонкий сталевий ніж, зігнутий по контуру деталі, лезо якого прорубує матеріал.

     Різаки можуть застосовуватися для вирубки як окремих деталей, так і для одноразового вирубування декількох деталей. В першому випадку застосовують одинарні різаки, а в другому - різаки, згруповані в блоки, - групові різаки (багатодетальний розкрій).

     Вирубка одинарними різаками найбільш поширена у взуттєвій промисловості. У швейній промисловості вирубка одинарними різаками  застосовується рідко. Пояснюється це тим, що при вирубці одинарними різаками збільшується витрата тканини за рахунок випадів між вирубаними деталями.

     Однак, не дивлячись на це, в деяких випадках при невеликій кількості інструментів (різаків) і великій кількості виробів вирубка окремими різаками є ефективною, так як збільшує продуктивність праці і точність деталей розкрою.

    При вирубці різаками, згрупованими в блоки, витрати тканини порівняно з вирубкою одинарними різаками набагато скорочуються, але зростає периметр деталей, які вирубуються, що потребує застосування пресів більшої сили. Принцип роботи преса при вирубці деталей груповими різаками показано на  малюнку 2.9. Комплект приладу для автоматичного вирубування деталей швейних виробів складається з преса 1, встановленого на нерухомій основі і стояку 5, на якому розміщений транспортер 2. Транспортер представляє собою металеву плиту, яка рухається на роликах 4 по направляючих столу 5. Керують пересуванням матеріалу за допомогою кнопок. Довжина столу залежить від довжини розкладки лекал для вирубування. Ширина стола визначається робочим вильотом преса, а висота - розташуванням механізмів в нижній частині станини преса.

       Ріжучим інструментом є групові різаки, закріплені на металевій плиті транспортера 2 і розміщені у відповідності з розкладкою лекал. Ріжучі леза різаків направлені вгору і на них укладається настил матеріалу 3.

       Порядок роботи при вирубці деталей наступний. На столі для настилання, встановленому паралельно комплекту обладнання для вирубання, настилають тканини. Перед цим на стіл потрібно установити плиту з різаками і на неї настилати тканину. Плиту разом з готовим настилом за допомогою механічного пристрою переносять на пластину.

      Включають прес в автоматичний цикл вирубки. Конвеєр пересуває пластину разом з різаками і настилом під верхню подушку преса і залишає її в той час, коли передній край пластини співпадає із заднім краєм верхньої подушки преса. Після зупинки конвеєра вмикається в роботу прес, подушка опускається, натискає на настил і на різаки, які знаходяться під ним. Вирубка деталей заповнює гнізда різаків на величину, рівну ширині робочого вильоту преса

(ширину подушки). На цьому цикл вирубки закінчується. 

      Принцип автоматичного вирубування деталей з рулонів матеріалів, що розмотуються, показано на рисунку 2.10. Матеріал з рулонів 5 змотується обертальними валами 4 і подається під прес. Замість стола встановлюється конвеєр 1 До верхньої плити 3 кріпляться різаки. Каретка 2 з верхньою плитою пересувається уздовж траверси преса. 

       Здійснюється послідовне вирубування деталей по ширині матеріалу після кожної ділянки настилу. Після вирубки каретка повертається в початкове  положення, а вирубані деталі конвеєр виводить з робочої зони преса: одночасно з цим під верхню плиту подається матеріал для чергового вирубування. Вирубка деталей може проводитися і при обертальному ході

каретки.

      Котковий спосіб розкрою. При котковому способі розкрою (рис. 2.11) різаки 5 укріплюють на нижній площині стола 4, що здійснює зворотно-поступальний рух. Тканина із сувою 1, проходячи через напрямні 2, натяжні ролики 12 і транспортуючі ролики 11, надходить у зону розкрою. Проходячи між різачками стола і притискними обгумованими роликами 10 і 9, тканина розрізується. Ролик 9 переміщується впоперек руху стола. Зверху стола для створення

потрібного тиску на тканину встановлені притискні вали 3. Під столомрозміщені приймальний   4, зворотно-поступальний рух. Для підтримування викроєних деталей між валом 10 і барабаном 6 є конвеєрна стрічка.

      Приймальний барабан 6 складається з зовнішнього обертального сітчастого циліндра і внутрішнього барабана 8, розділеного перегородками на дві камери. Верхня камера з'єднана з вакуумним відсмоктувачем, а нижня — з повітряним насосом. Захопивши викроєну деталь, сітчастий циліндр переміщує її до приймального стола 7 і вкладає у настил. Безконтактні способи розкрою швейних матеріалів. Розкрій швейних матеріалів струменем лазера основується на тепловій дії променя на тканину, при якому тканина згоряє по заданій лінії.

       Розкрій швейних матеріалів плазмою зумовлюється на тепловій дії плазмового струму на матеріал, в результаті чого матеріал згоряє по заданій лінії. Для розрізання матеріалів випробувана мікроплазмова дуга, яка є різновидом плазмового струму і відрізняється від неї малими токамь (від одиниць до декількох десятків ампер).

      Для різання матеріалів можна застосовувати дугову плазмову запальничку - плазмотрон, схема якого показана на рисунку 2.12. Між електродами 1 і 3 з'являється дуга, що спричиняє іонізацію газу, який надходить через отвір 5 плазмотрона 2. Для охолодження сопла, через яке витікає плазмовий струмінь 4, використовується проточна вода.

      Використання для розкрою тканин променя лазера або мікроплазмової дуги дає можливість застосовувати для розкрою програмне керування різанням, а значить автоматизувати процес розкрою.

     Автоматизований розкрій швейних матеріалів за допомогою струменя лазера або мікроплазмової дуги може виконуватися на комплексних розкрійних установках, в які входять прилади для настилання розкрою і збирання крою. 

          Для переміщення ріжучого інструменту по площині розкрійного столу, на якому знаходяться тканини, застосовується двохкоординатне контурне приладдя. Керування ним здійснюється системою числового програмного управління. Програма може бути записана на магнітній стрічці.

         Коди чисел записані на програмоносії 1 передаються в лічильний пристрій 2 (рис. 2.13), а потім в інтерполятор 3, який перетворює коди чисел в унітарний код - послідовність електричних імпульсів. Електричні імпульси, що проходять через електронний комутатор 4 і посилювач потужності, приймаються кроковими приводами 6 і 7 двохкоординатного контурного приладу. Один з електричних імпульсів примушує плазмовий різак рухатися

вздовж напрямників вздовж розкрійного стола, а другий - упоперек стола вздовж напрямників.      Поєднання цих рухів дозволяє різаку переміщатися по складному контуру лекал.

        Використання в розкрійних установках ріжучого інструменту плазмового різака, променя лазера (рис. 2.14), або водяного струменя дозволяє застосовувати спосіб безнастилочного розкрою - тканина поступає на розкрійний стіл з рулону і кроїться на деталі в один прошарок

        Технічні вимоги до точності розкрою. При розкрої деталей швейник виробів неможливо одержати точної відповідності розмірів усіх деталей одне з одним і з лекалами. Інтервали змін розмірів деталей розкрою залежать від якості настилання полотен, застосованого обладнання для розкрою, кваліфікації розкрійника, видів тканин. Тому для деталей встановлені допуски відхилення, які у виробничому процесі розкрійного цеху не повинні перевищуватися.

Місця вимірів деталей в таблиці вказані у відповідності зі стандартами на кожний вид виробу. Довжина надсічок в деталях із тканих матеріалів дорівнює 4±1 мм, з трикотажних полотен -3±1мм. Відстань між надсічками на деталях не повинна відрізнятися від наміченої відстані на лекалах більш ніж на ±2мм.

       Перекіс деталей при розкрої внаслідок дефектів тканин і неправильного настилання не повинен перевищувати на тканинах з рисунком у смужку або клітинку 0,5%, на гладкопофарбованих -1%.

      Відхилення від напрямку петельних стовпців в деталях крою виробів з трикотажних полотен не допускається. Контроль якості крою виконується контролером в розкрійному цеху.      Контролер перевіряє наявність всіх деталей для даного виду, виробу: деталей верху, підкладки і приклада. 

     Контроль великих деталей з основної тканини (пілочка, спинка, рукав або верхні половинки рукавів, половинки брюк, частини спідниць) здійснюється таким чином. Верхню, нижню і деталь із середини пачки укладають окремо на стіл і накладають на них лекало так, щоб нитка основи сумістилася з позначеним її напрямком на лекалі, а зрізи деталі і лекала співпадали. Якщо знайдуться неточності в розмірах деталей, що перевищують допускні відхилення, перевіряють всі деталі пачки. 

       Перевірка дрібних деталей із основної тканини, всіх деталей підкладки і приклада здійснюється також накладкою лекал, але із пачки беруть тільки верхню і нижню деталі. Якщо знайдені відхилення, які перевищують допуски, 14 кожну деталь підрізають вручну ножицями або, якщо це можливо, пачку деталей на розкрійній машині. 

     Розмітка деталей. Для правильного виконання процесу зборки на деталях намічають місця розміщення кишень, складок, петель, виточок і рельєфних швів. Деталі розмічають за допоміжними лекалами крейдовими лініями або точками олівцем. Спосіб розмітки залежить від виду матеріалу. Товщина всіх видів розмітки і діаметр отворів при проколі не повинні перевищувати 2 мм. Перекіс деталей при розкрої внаслідок дефектів тканин і неправильного настилання не повинен перевищувати на тканинах з рисунком у смужку або клітинку 0,5%, на гладкопофарбованих -1%. Відхилення від напрямку петельних стовпців в деталях крою виробів з трикотажних полотен не допускається.

        Контроль якості крою виконується контролером в розкрійному цеху. Контролер перевіряє наявність всіх деталей для даного виду, виробу: деталей верху, підкладки і приклада. Контроль великих деталей з основної тканини (пілочка, спинка, рукав або верхні половинки рукавів, половинки брюк, частини спідниць) здійснюється таким чином. Верхню, нижню і деталь із середини пачки укладають окремо на стіл і накладають на них лекало так, щоб нитка основи сумістилася з позначеним її напрямком на лекалі, а зрізи деталі і лекала співпадали. Якщо знайдуться неточності в розмірах деталей, що перевищують допускні відхилення, перевіряють всі деталі пачки. 

      Перевірка дрібних деталей із основної тканини, всіх деталей підкладки і приклада здійснюється також накладкою лекал, але із пачки беруть тільки верхню і нижню деталі. Якщо знайдені відхилення, які перевищують допуски, кожну деталь підрізають вручну ножицями або, якщо це можливо, пачку деталей на розкрійній машині. 

       Розмітка деталей. Для правильного виконання процесу зборки на деталях намічають місця розміщення кишень, складок, петель, виточок і рельєфних швів. Деталі розмічають за допоміжними лекалами крейдовими лініями або точками олівцем. Спосіб розмітки залежить від виду матеріалу. Товщина всіх видів розмітки і діаметр отворів при проколі не повинні перевищувати 2 мм. Петлі намічають окремо на кожній деталі: обшивні двома лініями вздовж петлі і двома лініями впоперек в кінцях петлі: обметувальні - однією лінією вздовж петлі і двома впоперек в кінцях петлі. 

      Розміщення кишень намічають на кожній деталі: прорізних з клапанами, листочками і без клапанів - однією лінією проріз кишень, і двома поперечними лініями; прорізні кишені в рамку з обшивкою - двома лініями вздовж прорізу і двома поперечними, обмежуючими проріз (відстань між двома поздовжніми лініями повинна дорівнювати ширині двох рамок). Розміщення накладних кишень намічають трьома лініями (по верхньому краю і боковим сторонам) або трьома знаками: точками або проколами, що співпадають з двома верхніми і одним нижнім кутами кишені. 

      Місця розміщення всіх кишень на деталях із основних тканин (бавовняних, капронових, з плівковим покриттям) і на пілочках з підкладкової тканини намічають точками або проколами. Нерозрізані виточки, односторонні і зустрічні складки намічають вздовж лінії згину і вздовж прокладання строчки крейдою або проколами спочатку і в кінці цих ліній. 

       Розміщення накладок на бортовій прокладці намічають проколами. Деталі не розмічають в тих випадках, коли при їх з'єднанні використовують спеціальні шаблони або пристрої. Підгонка деталей за рисунком. Якщо швейні вироби виготовляються з матеріалів з рисунком (в клітинку, смужку, з направленим рисунком), то симетричні і суміжні деталі підганяють по рисунку. 

       Згідно нормативно-технічної документації при розкрої матеріалів з великою, яскравою смужкою або клітинкою повинні додержуватися таких вимог. На пілочках - смужки рисунка (поздовжні) повинні бути паралельні лінії борту, поперечні - перпендикулярні лінії борту. На лацканах смужки рисунка повинні бути паралельні краю лацкана на ділянці, розміщеній в чоловічих виробах на відстані 2/3 довжини лацкана від уступу, в жіночих - в місцях передбачених технічним описом моделі. 

      При розрізаній спинці (із двох або більше частин) - смужки рисунка симетричні відносно середніх зрізів. На брюках прямого покрою - великий, яскраво виражений рисунок (в смужку, в клітинку) підбирається по боковим швам, починаючи від лінії коліна до низу. 

     На клапанах, бокових кишенях поздовжні і поперечні смужки повинні співпадати зі смугами на основній деталі; на пілочках - в з'єднувальних швах (вказаних в технічному описі моделі) смужки рисунка повинні співпадати. Підгонку малюнка здійснюють після розрізання настилу пересувною машиною. При розкладанні деталей частини розрізаних спинок складають поруч, суміщаючи їх по середнім зрізам. Спинки окреслюють крейдою, по середньому зрізу також проводять лінію крейдою. При розкрої настилу дві частини спинки вирізають як одну цілу деталь, а на кінцях середньої лінії ставлять надсічки.

      Потім кожну деталь ріжуть ножицями на дві частини по лінії, яка з'єднує дві надсічки. Можливий зсув лінії розрізу по відношенню до надсічок, так як ця  лінія повинна ділити рисунок на симетричні частини. Після цього деталі спинки складають в пачки "лицем до лиця" урівнюючи нижній і середній зрізи і вирізають потім на стрічковій машині. Подібно підбирають симетричне розміщення рисунка на підбортах. Якщо при розкладці частини спинок розміщують в різних місцях розкладки, то для симетричності рисунка на деталях в поперечному напрямку кожні дві деталі спинки складають одна з одною, суміщаючи рисунок на тканині; залишки тканини обрізають по нижньому зрізу. Всі деталі складають в пачки, вирівнюють по нижньому і середньому зрізах і вирізають на стрічковій машині за лекалом. В нерозрізаних спинках перевіряють правильність розміщення рисунка вздовж нижнього зрізу і зрізають в кожній деталі мінімум зайвої тканини. Спинки укладають в пачки, вирівнюють по нижньому зрізу, накладають лекало і вирізають на стаціонарній стрічковій машині.

       При розміщенні в різних місцях розкладки пілочок одну із них вирізають точно по лекалу, другу з припуском. Обидві пілочки складають бортовими зрізами одна до другої і підганяють поперечні смужки , відрізають зайве по низу.    Пілочки складають в пачки, урівнюючи по низу і борту, окреслюють крейдою по лекалу і підрізають на стрічковій машині. Рисунок по бокових зрізах брюк підганяють на кожній деталі: складають пачки передніх і задніх половинок боковими зрізами одна до другої і урівнюють, підрізаючи по низу. 

      Потім деталі в пачці вирівнюють по нижньому і боковому зрізах і вирізають на стаціонарній стрічковій машині по намічених лініях.   Кожну пару деталей комірця підбирають по рисунку в поперечному напрямку і рівняють деталі ножицями по відльоту та кінцях. Потім складають комірці в пачки, рівняють по відльоту і кінцях, скріплюють затискачами і підрізають на стаціонарній стрічковій машині по лекалу. Поперечний і поздовжній рисунок на клапанах, накладних кишенях підбирають під час намічання кишень. 

      Перед відправкою крою на склад або до цеху проводиться збірка і комплектування пачок і деталей виробів однієї секції настилу. Для забезпечення повного комплекту деталей користуються переліком деталей для кожної моделі, який називається специфікацією деталей. Пачки крою з полотен, які мають текстильні дефекти прикладаються до основної пачки таких же деталей згідно карти крою. При збиранні пачок з настилу виконаного "лицем до лиця", непарні деталі (наприклад, комірець) заздалегідь розкладають на дві пачки за розміром та зростом, а потім збирають в комплект з пачок парних і непарних деталей. 17 Скомпоновані пачки зв'язують або поміщають незв'язаними в контейнери транспортного обладнання для передачі на дільницю нумерації деталей .