Тема : ОХОРОА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Правила безпечних умов праці на швейному виробництві
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" на швейному виробництві існують певні правила безпечних умов праці [3].
Територія підприємства та розташовані на ній будівлі (адміністративні,
санітарно-побутові приміщення: гардеробні, переддушові, душові, умивальні,
убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНіП.
Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд на території
підприємства повинно відповідати технологічному процесу виробництва.
Під час виконання технологічних процесів у швейному виробництві
необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які
можуть впливати на працівників. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на
робочих місцях зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих
чинників (на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також
роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними
умовами працівники швейної галузі виробництва забезпечуються безкоштовно
спеціальним одягом, спеціальним взуттям, протишумовими навушниками,
захисними окулярами, для захисту шкіри рук повинні видаватись захисні
креми, мазі, пасти).
Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути обладнані
внутрішнім водопроводом та каналізацією, природною і припливно-витяжною
вентиляцією, а також системою опалення. Температура повітря в приміщеннях,
навіть у холодну пору року, не повинна бути нижчою за 18-20 °С.
Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає опаданню на
них пилу та різних матеріалів виробництва та мати гладку поверхню, яку легко
очищати.
Виробничі процеси, під час виконання яких утворюються пил (розкрійні
машини) або виділення шкідливих газоподібних речовин, а також променевого
і конвекційного теплоутворення (прасувальні установки, преса та відпарювачі),
повинні проводитися у приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною
вентиляцією та місцевими відсмоктувачами. Пошиття виробів з матеріалів і
тканин (спеціальних тканини та ін.) з використанням клеїв та інших речовин,
які є джерелами виділення в повітря хімічних речовин та пилу, повинно
виконуватись на робочих місцях, обладнаних системами місцевої витяжної вентиляції.
Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне
та природне освітлення. Природне освітлення повинно бути максимально
використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно
застосовувати штори, жалюзі тощо. Робочі місця, крім загального, повинні мати
місцеве освітлення. Машини повинні бути обладнані світильниками денного
світла для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового
потоку на робочу поверхню машини.
Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення
(занулення). Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні
(машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення,
заземлення. Обладнання (машини), під час роботи якого можливе утворення
статичної електрики, повинне мати пристрій, який виключає можливість її
накопичення.
Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття
з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також
не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою місця
постійного перебування працівників повинні бути з теплоізоляційним
покриттям.
Усі цехи та дільниці, складські приміщення повинні мати аптечки з
медикаментами і перев'язувальним матеріалом для надання першої долікарської
медичної допомоги.
Все обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється
у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ. Виробниче
обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація,
ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували
неперервність технологічного процесу. На все устаткування повинні бути
інструкції з їх експлуатації, обслуговування і ремонту.
Робочі місця для виконання ручних робіт повинні унеможливлювати
травмування працюючих. Ручні операції голкою необхідно виконувати в
наперстку з обвідкою, що відповідає розміру пальців працівника, і пристроями
для зберігання голок.
Робочі столи швейних машин повинні мати рівну гладку поверхню.
Пускові пристрої на машинах повинні бути розміщені в одному місці. Під
ніжки промстолів повинні підкладатись прокладки з вібропоглинаючого
матеріалу. Для зменшення вібрації, головки швейних машин необхідно
встановлювати на еластичних прокладках, прикріплених до промислового
стола. На кожній машині повинен бути пристрій для надійної фіксації головки
машини у відкинутому положенні.
Для захисту працівників від впливу електромагнітних полів від
електродвигуна, на промислові столи через гумові шайби-вставки повинні бути
встановлені спеціальні екрани, на педалях повинні бути прикріплені гумові
килимки.
Усі універсальні машини повинні бути обладнані запобіжниками від
проколу пальців голкою. Ниткопротягувачі машин, що значно виступають за
корпус у бік працівника, повинні відгороджуватись скобами, ротаційні
ниткопротягувачі повинні бути закриті огорожею. Машини для пришивання
гудзиків та фурнітури повинні бути обладнані прозорими щитками (екранами),
що запобігають пораненням працівників шматками голок та гудзиків. Щитки
повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. На гудзикових та
закріплювальних машинах човниковий пристрій повинен закриватись щитком.
На всіх машинах, верстатах, апаратах та інших пристроях всі небезпечні
частини, що рухаються, повинні бути огороджені.
Усі машини, що мають холостий та робочий шківи, повинні мати
закритий кожухом пристрій для перекладу ременя, перекладні качании або
важелі з запірними пристроями, що унеможливлюють, мимовільний перехід
ременя з холостого шківа на робочий. Пасова передача від електроприводу до
головки машини (в зоні над кришкою промислового стола) повинна мати
огородження.
2 Протипожежні заходи на швейній фабриці
Забезпечення пожежної безпеки не менш важливе завдання, ніж
забезпечення безпеки працівників від ураження електричним струмом.
Перш за все, усі приміщення та територію підприємства необхідно
забезпечити вказівниками і знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ
12.4.026-76, а також мати плани евакуації людей та матеріальних цінностей. У
приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід розмістити таблички із
зазначенням номеру телефону для виклику пожежної охорони. Евакуаційні
шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в
разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які
перебувають у приміщеннях будівлі [20].
Багато пожеж виникає внаслідок несправностей та порушень правил
експлуатації електротехнічних, електронагрівальних приладів, пристроїв та
устаткування. В більшості випадків такі пожежі виникають як результат
коротких замикань в електричних ланцюгах, перегріву та займання речовин і
матеріалів, розташованих у безпосередній близькості від нагрітого
електроустаткування, струмових перевантажень проводів та електричних
машин, великих перехідних опорів тощо. Відповідно, несправності в
електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке
замикання, нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно
ліквідовуватися. Пошкоджену електромережу потрібно відключати до
приведення її в пожежобезпечний стан. Електродвигуни, світильники, проводи
та розподільні пристрої треба регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в
запилених приміщеннях - щотижня, очищати від пилу.
З метою запобігання виникнення пожежі не дозволяється:
експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;
залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами;
влаштування та експлуатація тимчасових електромереж (винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки і електропроводки, які живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт).
В швейному цеху забороняється зберігання бензину, гасу, масел та інших легкозаймистих речовин.
Системи опалення та вентиляції необхідно постійно підтримувати у
справному стані, своєчасно ремонтувати та обслуговувати.
Пожежна безпека підприємства забезпечується [20]:
- системою попередження пожежі (комплексом організаційних заходів та
технічних засобів, направлених на попередження виникнення пожежі);
- системою пожежного захисту (комплексом організаційних заходів та
технічних засобів, направлених на попередження дії на працюючих
небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї).
3. Дії у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру
Надзвичайні ситуації техногенного характеру виникають, як правило, на
потенційно, техногенно небезпечних виробництвах. До них належать в першу
чергу хімічно небезпечні, радіаційно небезпечні, вибухо - та пожежонебезпечні
об'єкти, а також гідро небезпечні об'єкти [21].
Техногенна надзвичайна ситуація - це стан, при якому внаслідок
виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній
території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності
людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, завдається шкода майну населення,
економіці і довкіллю.
Про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій радіоактивного,
хімічного, бактеріологічного зараження, катастрофічного затоплення та інших
видів небезпеки керівництво клінічної лікарні отримує інформацію від органів
місцевого самоврядування, обласного (міського) управління з питань
надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, територіального
управління ДСНС, обласного (міського, районного) штабу цивільного захисту (ЦЗ) по телефонному зв‘язку, радіо, телебаченню.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікуються за такими
основними ознаками:
- за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня);
- за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації у сільському
господарстві; у лісовому господарстві; заповідній території, об'єкти особливого
природоохоронного значення; у водоймах; матеріальних об'єктах - об'єктах
інфраструктури, промисловості, транспорті, житлово-комунального господарства тощо).
Внаслідок техногенних аварій та катастроф складається надзвичайна
ситуація, раптове виникнення якої призводить до значних соціальноекологічних і економічних збитків, виникає необхідність захисту людей від дії шкідливих для здоров'я факторів, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які сталися.
Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і залишити район аварії.
Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, ввімкніть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста).
Також необхідно щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.
При евакуації транспортом необхідно уточнити час і місце посадки, попередити про евакуацію і від’їзд сусідів.
Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот. При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.