У_Т_1_ Анатомічні основи

Тема заняття: Анатомічні основи макіяжу та гриму

При роботі над образом потрібно перш за все знати анатомічні основи лицьової частини черепу, тобто всі кістки та западини. Також треба знати м’язи лицевої частини.

Кістки або випуклості це – лобні бугри, надбрівні дуги, виличні та носові кістки, підборіддя горби, кут нижньої щелепи.

А також западини: окова, скронева, носова, підщелепна та підборідна.

Ще треба знати мімічні м’язи: основна група, їх робота та зв’язок з мімікою обличчя при певних емоційних станах людини.

Якщо на форму обличчя впливає форма черепу, то на вираз обличчя – м’язи та їх стан. Скорочення лицьових м’язів тягне за собою зміну виразу обличчя.

М’язи, прикріплені до кісток – створюють систему мускулів обличчя. Від скорочення м’язів та мускулів може змінюватись міміка обличчя: зміна форми губ, брів, ніздрів, утворення зморшок, зміна виразу обличчя від радості до печалі і т.д. Знання роботи мімічних м’язів необхідне для передачі схем “доброго”, “злого”, “веселого”, “печального” обличчя та інших гостро характерних гримів.

Також знання анатомічних основ необхідне для змінення овалу обличчя (розширення та звуження), для усунення дефектів лицевої частини черепу, знати що таке симетрія та асиметрія обличчя та інше.

Вивчивши анатомічні особливості обличчя, необхідно добре знати санітарно-гігієнічні норми та правила особистої гігієни. Вміти визначити тип шкіри та правильно підібрати косметику для догляду свого типу шкіри обличчя.

Типи шкіри:

1. Нормальна

2. Суха.

3. Жирна.

4. Нормально-чутлива.

5. Суха-чутлива.

6. Змішана-жирна-чутлива.

7. Проблемна.

Правильний догляд за шкірою та правильно підібрані засоби для нанесення та зняття гриму дозволяє покращити стан шкіри та захистити від шкідливих впливів оточуючого середовища та уповільнити процес старіння.

Основні мімічні вирази. При пошуку характерних особливостей персонажу, актори завжди використовують схеми основних мімічних виразів, їх всього три:

1. Посмішка.

2. Сум.

3. Гнів.

При посмішці:

– щоки піднімаються в сторони та вгору, а носогубна складка округлюється;

– рот розтягуючись, тягне кутик роту догори;

– очі округлені та в зовнішніх кутах з’являються “гусячі лапки” – зморшки сміху;

– брови трішки округлені та злегка припідняті.

При печалі:

– голівка брів припіднята догори;

– хвостик брів, зовнішній кут очей та кути роту опущені вниз.

При гніві:

–центром мімічного виразу гніву являється міжбрівний простір;

– брови промальовуються з під голівки брови та різко піднімаються вверх;

– між бровами з’являються дві вертикальні зморшки, а також різко виділяється горизонтальною лінією м’яз горденів, який знаходиться під міжбрівними зморшками;

– рот трішки розтягнутий та кути роту опущені вниз;

– очі злегка прищурені.

Схеми гриму

Схеми гриму є проміжними ланками від елементарних окремих прийомів до конкретного гриму, обумовленими вимогам ролі та вистави.

На простих схематичних прикладах можна побачити, як пов’язуються окремі прийоми гримування між собою.

Вивчаючи прийоми гриму, потрібно не механічно запам’ятати той чи інший прийом, а зрозуміти закон побудови обличчя та можливості його зміни у зв’язку з особливостями своєї індивідуальної побудови обличчя.

Починаючи грим, важливо пам’ятати, що по анатомічним ознакам обличчя прийнято розділяти на три рівні частини: верхню, середню, нижню.

По типу обличчя можна мати різні форми: овальну, круглу, квадратну, трикутну, трапецієвидну, подовжену, ромбовидну. Кожна форма має свої відмінні індивідуальні особливості.

Практичне завдання розгляньте та замалюйте ці схеми: