історія України

25.03. Тема. Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.

Опрацювати параграф 28-29

Завдання 13 ст. 249 (письмово)

Вивчити 1-3 білети з ДПА

01.04 Практичне заняття. Вплив греко-катольцької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель

Опрацювати у підручнику ст. 249 - 251

Скласти презентацію за темою "Вплив греко-катольцької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель"

08.04. Урок узагальнення

Виконати тестові завлання

1. Серед переліку, виберіть ті країни, які мали підприємства у Західній Україні : (три правильні відповіді)

А) Австрія Б)Росія В) Німеччина Г) Італія Д) США Е) Франція

2. Яка галузь промисловості була найбільш розвинена у Закарпатті?

А) вугільна Б) нафтовидобувна В) металургійна Г) солеварна

3. Яке із перелічених товариств діяло на Буковині?

А) "Селянська каса" Б) "Крайовий союз кредитовий"

В) "Крайовий молочарський союз" Г) "Руський ревізійний союз"

4. Оберіть три правильних твердження:

а) найбільш масовими виховними формами діяльності «Сокола», «Січі» та «Пласту» було проведення спільних сільських, повітових, крайових демонстрацій і спортивних змагань;

б) головним редактором «Ниви» із 1903 р. був Августин Волошин;

в) у січні 1907 р. австрійська влада здійснила реформу системи виборів;

г) москвофіли розгорнули боротьбу за створення у Львові українського університету;

д) провідні позиції в землекористуванні Західної України зберігали селянські господарства;

е) У 1907 р. в Буковині відбулися вибори до австрійського парламенту за новим виборчим законом.

5. Вкажіть причини масової трудової еміграції українців до Північної Америки: (три правильні відповіді)

А) малоземелля Б) неврожаї та нестача хліба

В) пережитки кріпацтва Г) релігійні конфлікти

Д) соціальні проблеми Е) відсутність робочих місць

6. Що із переліченого стосується особливостей економічного життя українців у складі Австро-Угорщини? (3 правильні відповіді)

А) розвивалися переробні галузі виробництва Б) будувалися залізниці та нові шляхи сполучення

В) малоземелля та соціальні проблеми Г) розвивалися лише сировинні галузі

Д) заможні селяни створювали господарства фермерського типу

Е) відсутність іноземного капіталу

7. Про яку подію йде мова?

З повідомлень української львівської преси

«Сьогодня, в п'ятницю рано, полилась кров на львівському університеті. Багато академіків тяжко і легко поранених. Академік вбитий бровнінгом. Українська академічна молодіж зібралась сьогодня о год. пів до дев'ятої в ІІІ залі університету, щоби запротестувати проти ігнорованя правительством справи українського університету. Як відомо, при останній бюджетовій дебаті, презес кола польського посол Гломбінський заявив у своїй промові, що польське коло не може згодитись на вилученє існуючих українських катедр на львівському університеті в окреме тіло, котре мало би бути переходовим станом до самостійного українського університету. Австрійське правительство, повинуючись волі кола польського, перестало відтоді конферувати з українською парламентарною репрезентацією, не хотячи тим самим й чути про здійсненє бодай в частині домагань всього українського народу в справі українського університету. Се провокаційне становище правительства і кола польського дало причину до того, що українські посли заявили, що будуть ставити перешкоди в справі креованя італійського правничого факультету у Відні. Се провокаційне становище нинішнього правительства Бінерта-Штірка і кола польського відчуло діймаючо українське студентство. Висловом його обуреня було нинішнє демонстраційне віче на університеті, а епілогом віча — труп і кільканайцять тяжко і легше ранених."

А) вбивство А. Коцко Б) народне віче у Львові В) селянський страйк Г) страйк робітників

8. Які із перелічених фактів (подій) можуть бути використані для характеристики українського руху на Буковині та Закарпатті на початку ХХ ст.? (3 правильні відповіді).

А) створення у 1903 р. "Вільнодумного союзу"

Б) 1907 р. створення адикальної партії

В) головним редактором тижневика "Наука" з 1903 р. був А. Волошин

Г) створення першої української політичної партії

Д) відкриття університету у Чернівцях

Е) відкриття кафедри української мови у Львівському університеті

9. Установіть відповідність:

А) А. Волошин Б) І. Боберський В) К. Трильовський Г) А. Шептицький

1. "Наука" 2. "Січ" 3. УГКЦ 4. "Сокіл"

10. Встановіть відповідність.

А) Д. Донцов Б) А. Волошин В) Л. Цегельський Г) М. Василько

1. "Наука"

2. ІІ Всеукраїнський студентський з'їзд у Львові

3. Народні віча у Львові

4. "Вільнодумний союз"

11. Серед переліченого, виберіть ті відповіді, які відповідають меті діяльності українських політичних партій: (5 правильних відповідей)

А) Боротьба за загальне виборче право

Б) Боротьба за права жінок

В) Боротьба з відкриття українського університету

Г) Вимога скасувати кріпосне право

Д) Вимога поділу Галичини на Східну і Західну

Е) Вимога приєднати Буковину до Галичини

Є) Прагнення національної автономії Східної Галичини

Ж) Головне завдання - боротьба за незалежність України

12. Оберіть три правильних твердження:

а) на виборах до Галицького сейму в 1913 р. москвофіли отримали 42 мандата;

б) із ідеєю сепаратизму на II Всеукраїнському студентському з’їзді у Львові виступив Дмитро Донцов;

в) промисловість західноукраїнських земель випереджала розвиток промисловості Наддніпрянщини;

г) У 1900 р. К. Трильовський заснував першу українську фізкультурно-спортивну організацію «Січ»;

д) у Львові 20 лютого 1916 р. відбулося народне віче;

е) Адам Коцко був лідером студенського руху.

15.04. 22.04. Тема. Вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя. Освіта. Наука. (2 уроки)

Опрацювати параграф 30-31

Завдання. Сторінка 262, завдання 13,14 (письмово).

29.04 Тема. Українська література , театр та музика

Опрацювати параграф 32

Завдання 12 ст. 269 (письмово)

06.05 Тема. Українське образотворче мистецтво та архітектура в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття

Опрацювати параграф 33, сторінка 274 завдання 11

13.05. Практичне заняття. Традиції та побут української сім'ї.

Опрацювати у підручнику ст. 274- 277

Завдання на розвиток логічної компетентності.

На основі праці кандидата економічних наук, провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України досліди інститут української сім’і на початку ХХ ст. склади таблиц.

Сім’я па початку ХХ століття

Умови вступу у шлюб

Шлюбний вік

Реєстрація шлюбу

Права та обов’язки подружжя

Припинення шлюбу

Л. І. Слюсар. Еволюція шлюбу в Україні: ХVІІ – початок ХХ століття.

«Вже у середині ХІХ ст. найпоширенішою формою сім’ї в Україні була нуклеарна сім’я. За даними В. В. Тарновського, в цей період не тільки далекі родичі не зберігали господарської єдності, а й жонатий син звичайно відділяється від батьків, будує окрему хату і запроваджує окреме господарство. Два жонаті брати майже ніколи не жили разом. Закони, окремі положення яких почали діяти з кінця ХVІІ – у ХVІІІ ст., у ХІХ ст. вже повністю регулювали шлюбно-сімейні стосунки населення країни, у тому числі і України як складової імперії, і діяли до жовтневого перевороту 1917 р.

Держава визнавала законним лише церковний шлюб, тобто взятий у церкві, за церковним обрядом, при двох свідках, а поза церквою – лише у місцях, де вінчання було неможливим. Головним доказом шлюбного союзу був запис у приходській (метричній) книзі. Відповідно до закону дозволялось брати шлюб чоловікам з 18 років, а жінкам з 16 років, і лише в окремих випадках – до цього віку, але не раніше ніж за півроку до шлюбного віку.

Шлюб укладався за взаємної згоди осіб, які одружувалися. Закон навіть забороняв батькам чи опікунам примушувати до шлюбу. Разом з тим заборонялось брати шлюб без згоди батьків або опікунів. Були й інші обмеження щодо шлюбу: це заборона вступу до шлюбу особам старшим за 80 років; заборона брати 4-ий шлюб; заборона шлюбу між близькими родичами. Закон визнавав недійсними шлюби: укладені із застосуванням насильства, а також якщо особи були визнані божевільними (один чи обидва); шлюб між близькими родичами (за церковними правилами); якщо особа на даний час перебувала у шлюбі; якщо молодята не досягли шлюбного віку або були старші 80 років; шлюби православних з нехристиянами.

Шлюб припинявся лише у разі смерті одного з подружжя, тоді дозволявся вступ у новий шлюб. Щодо можливості розірвання шлюбу, то її умови були настільки обмежені, що це була майже заборона. Шлюб міг бути розірваний тільки духовним судом на прохання одного з подружжя у випадках: доказу перелюбства або нездатності до шлюбного співжиття; один із подружжя засуджений до покарання з позбавленням всіх прав, або засланий у Сибір з позбавленням прав і майна; безвісна відсутність одного з членів подружжя. Крім того, зізнання одного з осіб, які бажали розлучитись, у подружній зраді не приймалось, якщо не супроводжувалось доказами і не узгоджувалось з обставинами справи. Позов про розірвання шлюбу через нездатність одного з подружжя до шлюбного співжиття приймали тільки через три роки після укладання шлюбу. Дозволялось просити про розірвання шлюбу та вступ у новий шлюб, якщо один із подружжя був відсутній 5 і більше років. Слід підкреслити, що дуже мала вірогідність розірвання шлюбу (розлучення) у ті роки була обумовлена не тільки «жорстким» законодавством, а і різким осудом церкви, громади, всього сімейного і соціального оточення. Вважалось, що розлучення є відхиленням від соціально прийнятних норм поведінки. Тому розірвати шлюб могли дозволити собі лише представники вищих соціальних верств населення, які були економічно і соціально захищені.

Відповідно до закону, подружжя зобов’язано було жити разом, і при зміні місця проживання чоловіка з якоїсь причини (переселення, нове місце «служби» тощо) дружина повинна була слідувати за ним. Чоловік зобов’язаний (і це прямо вказано у положеннях закону) любити свою дружину, жити з нею у згоді, прощати її недоліки, допомагати, забезпечувати дружині прожиток і утримання по можливості. Обов’язок дружини - коритися чоловіку як голові сім’ї, жити з ним у любові, шануванні, в необмеженій слухняності, догоджати та виконувати обов’язки хазяйки дому. Разом з тим навіть після заміжжя жінка зберігала певну економічну самостійність: придане дружини, а також власність (маєток), придбана на її ім’я під час шлюбу, вважали її окремою власністю.

Згідно з наявними статистичними даними, у другій половині ХІХ ст. щороку на території України реєструвалось 160 - 200 тис. шлюбів, а на початку ХХ сторіччя до початку Першої світової війни (1914 р.) - 200 - 250 тис. шлюбів. Рівень шлюбності визначався шлюбною поведінкою сільського населення, оскільки значна більшість жителів губерній України на той час проживала у сільській місцевості (за даними перепису 1897 р. – 86,8%). На міські поселення припадало дещо більше десятої частини шлюбів, і за 1871 - 1910 рр. частка шлюбів у містах в їх загальній кількості зросла лише з 10,2% до 15,4%. За твердженням цих дослідників, Україна на той час належала до групи країн з найвищою інтенсивністю шлюбності поряд з Європейською Росією, Сербією, Болгарією, Угорщиною та Японією. Детальний аналіз розподілу шлюбів за місяцями дав змогу зробити висновок, що на нього впливають два головних чинники: господарчий та релігійний. Перший спричиняє максимум шлюбів у жовтні – по закінченні сільськогосподарських робіт, другий - їх мінімум в березні та грудні, тобто в період посту, коли не вінчають. Щодо вікових характеристик шлюбності, то, за нашими розрахунками, середній вік заміжжя жінок у 1886 - 1910 рр. дорівнював 21,5 - 22 роки, медіанний вік - 20,8, одруження чоловіків -відповідно 25,5 і 24,3 року. У кожному другому шлюбі наречена була не старше 20 років, і в кожному п’ятому - наречений цього віку».

Завдання на розвиток аксіологічної компетентності.

Проаналізуй наведені історичні джерела, оціни та зроби висновки про тенденції, які панували в українських сім’ях на початку ХХ століття.

Документ 1

«Громадянські права і правила укладення шлюбу кін. ХІХ - поч. ХХ ст. у Російській імперії»

«Книга 1. «Про права і сімейні обов’язки».

Розділ 1. «Про шлюбний союз».

Глава 1. «Про шлюб між особами православного віросповідання».

1. Особи Православного віросповідання всіх без винятку станів можуть вступати між собою в шлюб не питаючи на це особливого від уряду дозволу, та не будуть виключені при цьому зі своїх суспільних станів і спільнот. На цій же підставі допускається шлюб іноземця Православного віросповідання з російською підданою того ж віросповідання.

6. Забороняється вступати в шлюб без дозволу батьків, опікунів та піклувальників.

9. Забороняється особам, що перебувають на службі, як військовій, так і цивільній, одружуватися без письмово засвідченого дозволу їхнього начальства.

Глава 3. «Про шлюби нехристиян між собою і з християнами».

80. Якщо дружина або одна з дружин магометанина або іншої особи нехристиянського віросповідання прийме св. хрещення, то шлюб її може залишатися у своїй силі без затвердження його вінчанням за правилами Православної Церкви, але тоді лише, коли чоловік, який залишається у своїй вірі, дасть зобов’язання:

1) дітей, які мають народитися від них з того часу і хрещені в Православну віру, ні спокусами, ні погрозами, ні іншими якимись способами, не приводити у свій закон, і дружині своїй, за дотримання Православної віри, зневаги і докору не завдавати;

2) із жінкою, яка прийняла св. хрещення, пожиттєво чи доти, доки триватиме шлюб, перебувати в одношлюбному співжитті, відмовившись від інших дружин, якщо таких має.

81. Якщо хтось з подружжя, що належать до юдейського закону, навернеться до Православ’я, а інший залишиться в колишньому законі, але з наверненим жити побажає, то, залишивши їх у подружжі без розірвання, зобов’язати під- писками: першого в тому, щоб він ретельно піклувався про приведення іншого умовлянням до прийняття Православної віри, а цього в тому, щоб народжуваних в цьому шлюбі дітей ні спокусами, ні погрозами, ні іншими якимись способами не навертав до закону юдейського, і наверненій у Православну віру дружині за її віру зневаги і докору не завдавав. Якщо ж новонавернена дружина або чоловік жити в колишньому шлюбі не побажають, то шлюб розривається і дається дозвіл одружитися з особою Православною. Але у випадку, якщо шлюб не розірвано, ні чоловікові, ні дружині не дозволяється постійне проживання в губерніях, де євреям осілість заборонена».

Документ 2

«Свідчення очевидців про значення майнової нерівності у створенні сім’ї на початку ХХ ст.»

«Вибирали більш-менш по цензу і на своєму рівні. Тоді якось не так, що по любові, а часто було так, що просто насильно оддавали. Батька не могли ослухатися. Як батько сказав - це все. Було, що і сперечалися, і противилися. Якщо не по добрій волі, то звикне і живе - чи любе, чи не любе» (Масло Михайло Павлович).

«Намагалися одружуватись з багатими, щоб земля була. Хай вона буде й погана, аби тільки земля булла» (Осадча Устина Юхимівна).

«Женилися - хто кого вподобає, хай бідна, аби сподобалася. Було таке, що й багатих брали, і бідних брали» (Смола Параска Федотівна).

«Багаті нашими дівчатами не цікавилися і разом не співали, вони собі окремо. А бідняки й середняки разом гуляли. Відрізнялися. Такі гарні дівчата бідніші, то все рівно хлопці до багатої, бо в неї є воли, коні, може, корівка є» (Безкоровайна Параска Митрофанівна).