біологія

30.03.

Тема: Покритонасінні.

Завести окремий зошит, в ньому записати число і виконати самостійну роботу. Сфотографувати роботу і відправити на перевірку. Опрацювати пар 43

Самостійна робота

Тема: Покритонасінні. Значення покритонасінних рослин

З підручника Біологія Автор: Остапченко, Балан Матяш, Мусієнко, Славний, Серебряков, Поліщук, Нова програма 6 клас https://pidruchnyk.com.ua/551-bologya-ostapchenko-balan-matyash-6-klas.html опрацювати пар 45та 46 , в зошит переписати таблицю з ст. 168,вивчити таблицю.

06.04.

Тема:Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин.

Повторити пар 39, 41,43. Виконати в зошиті практичну роботу 3 (підручник ст209-210), сфотографувати та відправити на перевірку.

09.04.

Тема:Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин.

Опрацювати пар 45.

13.04

Тема: Рослинні угруповання.

Опрацювати пар 46.

16.04

Тема: Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

З підручника https://pidruchnyk.com.ua/551-bologya-ostapchenko-balan-matyash-6-klas.html Біологія Автор:

Остапченко, Балан Матяш, Мусієнко, Славний, Серебряков, Поліщук, Нова програма 6 клас опрацювати пар 50. Підготувати проект на одну з тем 1 Як утворився торф та кам’яне вугілля. 2. Викопні рослини. Проекти відправити на перевірку.

23.04.

Тема: Контрольна робота з теми «Різноманітність рослин»

В зошиті виконуємо контрольну роботу. Виконувати той варіант, на якому сиділи в класі. Фотографії з роботами відправляємо на перевірку до 27.04.

27.04.

Тема: Особливості будови та живлення грибів. Розмноження та поширення грибів

Опрацювати пар 47,48. Усно дати відповіді на контрольні запитання ст217,221.

30.04.

Тема: Групи грибів: сапротрофні — цвілеві гриби

Опрацювати пар 52. Виписати і вивчити терміни і поняття(ст. 239,зверху), усно дати відповіді на контрольні запитання ст. 239.

04.05.

Тема: Групи грибів: паразитичні гриби

Опрацювати пар 53. Усно дати відповіді на контрольні запитання ст242.

07.05.

Тема: Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби.

Опрацювати пар 49. Переглянути презентацію. В зошиті виконати лабораторне дослідження, яке є в презентації(cлайд17-24)

14.05

Тема: Шапинкові гриби. Їстівні та отруйні гриби свого краю Практична робота5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.

Опрацювати пар 50-51 та ст. 247-248 пункт Зовнішні ознаки, за якими відрізняють отруйні гриби.

Переглянути відеопрезентацію Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості https://www.youtube.com/watch?v=yyyBigrFiYQ

В зошиті виконати практичну роботу, яка є в відеопрезентації

18.05

Тема: Групи грибів: лишайники

Переглянути відеоурок Лишайники. https://www.youtube.com/watch?v=SK2RWOO4ERY. Опрацювати пар 54. . Виписати і вивчити терміни і поняття(ст. 247,зверху), усно дати відповіді на контрольні запитання ст. 247.

21.05

Тема: Значення грибів у природі та житті людини

Переглянути відеоурок Значення грибів у природі та житті людини. https://www.youtube.com/watch?v=jWPRZEVxXxs

УВАГА! Виконані завдання сфотографувати і надіслати у ВАЙБЕР на номер 0975096717 або відправити на почту saoksana3@gmail.com, вказавши своє прізвище та ім`я! Дякую!

19/03

Урок 49 Хвощі, плауни

1. Середовища існування плаунів і хвощів

— Пригадайте, за якої умови відбувається запліднення у спорових рослин.

За наявності води (для переміщення сперматозоїда необхідна вода).

— Зробіть припущення, у яких місцях ми можемо натрапити на ці рослини.

Хвощі — це багаторічні трав’янисті рослини до 40 см заввишки. Хвощі тропічних лісів великі — до 12 м. Поширені хвощі на всіх континентах, окрім Австралії та Нової Зеландії. Ростуть на луках, болотах, берегах водойм, у лісах, на полях. В Україні відомо 9 видів, найбільш поширені: хвощ польовий, хвощ луговий, хвощ болотний, хвощ багновий, хвощ лісовий.

Усі сучасні представники плаунів — багаторічні вічнозелені трави, поширені на зволожених ділянках лісів у помірній та особливо в субтропічній і тропічній зонах.

Будова плаунів і хвощів

Особливості будови плаунів

Плаун булавоподібний ще називають лікоподій, дереза, плавун тощо. Багаторічна, трав’яниста, вічнозелена спорова рослина родини плаунових (30–50 см заввишки). Стебло повзуче, довге (до 1 м), укорінюється, з висхідними короткими пагонами, густо вкритими листками. Плауни мають справжні корені, пагони галузяться дихотомічно (тобто вилчасто), густо вкриті маленькими вузькими ланцетоподібними листочками, що мають продихи й одну жилку. Добре розвинені провідна та покривна тканина (корінь, стебло). Спороносні колоски циліндричні (2–4 см завдовжки), зібрані зазвичай по два, рідше — по три-чотири, на довгих ніжках, на яких рідко розміщені тонкі листочки із зубчастими краями. Спорангії в колосках розміщені в пазухах округлояйцеподібних або трикутнояйцеподібних споролистків.

Особливості розмноження плаунів (на прикладі плауна булавоподібного)

Спори утворюються в липні-червні. Вони дрібні, округлої форми, містять до 50 % олії, тому не тонуть у воді, а пливуть за течією, звідки й виникла назва «плаун» (пливун). За сприятливих умов зі спори виростає невеличкий (близько 3 см у діаметрі) безхлорофільний двостатевий гаметофіт — заросток, який вступає в симбіоз із грибами. Заросток веде підземний спосіб життя, розвивається дуже повільно і живе до 20 років. На 12–15 році життя на ньому виникають численні органи статевого розмноження. За наявності води дводжгутикові сперматозоїди виходять із чоловічих статевих органів, потрапляють до яйцеклітини і запліднюють її. З утворених зигот утворюються зародки, які деякий час живляться за рахунок гаметофіта, а згодом розвиваються у нові рослини — спорофіти.

Отже, у життєвому циклі плауна булавоподібного чергується статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління. Переважає спорофіт (нестатеве покоління).

Формулювання загального висновку:

• Плауни — багаторічні трав’янисті рослини.

• У плаунів уперше з’являються корені, що відростають від повзучого стебла.

• Стебло дихотомічно розгалужується.

• Листки лінійно-ланцетні, дуже дрібні.

• Мають покривну тканину з продихами, з’являється провідна тканина.

• Для запліднення потрібна вода.

• У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Особливості будови хвощів

Для хвощів характерна особлива будова пагонів, що відрізняє їх від решти вищих спорових рослин. Їхні пагони складаються із члеників (міжвузлів) і вузлів з кільчасто розміщеним листям. Листя являє собою дуже змінені бічні гілочки.

Інша особливість хвощів — накопичення кремнезему в стінах клітин всієї рослини, а також на поверхні клітин покривної тканини, що створює міцний шар з дрібними горбиками. Зовні шар кремнезему покритий кутикулою з восковим нальотом. Кремнезем відіграє і механічну, і захисну роль: хвощі практично не ушкоджуються молюсками й комахами, їх уникають хребетні тварини.

Підземне стебло (кореневище) хвощів розташовується на різній глибині. Бувають два типи кореневищ — горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні кореневища товстіші, з більш довгими міжвузлями, ніж у вертикальних. На кореневищах утворюються бульби, які є потовщеним і видозміненим міжвузлям гілки. Клітини бульб дуже великі та заповнені крохмальними зернами.

Особливості розмноження хвощів (на прикладі хвоща польового)

Весною на кореневищах виростають пагони, на яких розташовуються спороносні колоски. Колоски містять спорангії, у яких формуються спори. Після розкриття спорангія спори висипаються й розносяться вітром на великі відстані. Зі спор розвиваються гаметофіти (заростки) у вигляді пластинок діаметром від кількох міліметрів до 3 см. На нижньому боці гаметофіта виникають безбарвні ризоїди завдовжки до 1 см, за допомогою яких він прикріпляється до ґрунту і всмоктує воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Запліднення у хвощів здійснюється, як у всіх спорових рослин, у присутності краплиннорідкої вологи на поверхні гаметофіта. Сперматозоїди підпливають до жіночого статевого органа, один із них проникає в нього й зливається з яйцеклітиною. Утворена зигота проростає в спорофіт.

Отже, у життєвому циклі хвощів чергується статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління. Переважає спорофіт (нестатеве покоління).

Формулювання загального висновку:

• Хвощі — багаторічні трав’янисті рослини.

• Стебло почленоване на вузли та міжвузля.

• Вегетативні пагони кільчасто розгалужуються.

• Листки у вигляді зубчиків.

• Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

• Для запліднення потрібна вода.

• У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Учні продовжують заповнювати таблицю, яку розпочали на минулому уроці.

Плауни Червоної книги України

Плаун-баранець — вічнозелена рослина з прямостоячими, вилчасто розгалуженими стеблами, які густо вкриті дрібними вузьколанцетними, загостреними на кінцях листочками. Спорангії розташовані в пазухах листочків, спори розлітаються у серпні-вересні. Це отруйна рослина, що зникає в результаті вирубування лісів або через заготівлю для декорування букетів.

Плаун колючий має стебла, густо вкриті жорсткими, лінійними з колючим вістрям листочками, розташованими горизонтально або відігнутими дещо назад. На кінцях гілок утворюються поодинокі, сидячі спороносні колоски. Спори розлітаються у серпні-вересні. Причини зміни чисельності: вирубування лісів, рекреаційне навантаження, збирання населенням як декоративної рослини.

«Закінчи речення».

1. Хвощі можуть рости як у болотистих, так і в…

2. Листки хвоща…

3. Фотосинтез у хвощів відбувається у…

4. У плаунів уперше в процесі розвитку рослин з’являються…

5. Стебло плаунів розгалужується…

6. У стеблі плаунів з’являється… тканина.

7. У життєвому циклі плаунів і хвощів переважає… .

8. Для запліднення хвощу і плауну потрібна… .

«Поміркуй».

— Які переваги плаунів порівняно з мохами?

— Чому вимерлі плауни відіграли значну роль в утворенні кам’яного вугілля?

— Чим подібні цикли розвитку плаунів і хвощів?

Д.з опрацювати пар 40, вивчити терміни.

23/03 Урок 50 Папороті

1. Поширення та різноманітність папоротей

— Де можна натрапити на папороті?

Папороті поширені фактично по всій земній кулі, трапляються в різних місцевостях, починаючи від пустель і закінчуючи болотами, озерами та солончаками. Але найбільше їх у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті й епіфіти, що ростуть на стовбурах та гілках дерев. Типові папороті є рослинами сирих і вологих місць. В Україні справжнім раєм для папоротей є Карпати. Там на узліссі можна побачити густі зарості орляка, щитника. А в лісі можна зустріти адіантум, блехнум, гронепку півмісяцеву (ключ-траву).

2. Особливості будови папоротей

Папороті — це вищі спорові, в основному трав’янисті, рослини, досить поширені: їх налічується близько 10–15 тис. видів.

Папороть має корені, коротке стебло й листя. Корені додаткові, вони розвиваються зі стебла замість відмерлого кореня зародка. Стебло представлене коротким дерев’янистим кореневищем і має епідерміс, механічну та провідну (судинні пучки) тканини. Стебла багаторічні, від них щороку відростає нове листя. Точка зростання знаходиться на вершині кореневища, і весною з неї виходить пучок нового листя.

Молоде листя папороті скручене у вигляді равлика й густо вкрите коричневими лусочками. Листок розвивається поволі, у міру росту розкручується. Листя у папороті крупне, розсічене, двоперисте. Вони мають продиховий апарат і систему провідних пучків. Максимально довжина листка може сягати 30 м. Восени листя відмирає.

3. Розмноження папоротей

— Які функції виконує листок папороті?

Листок папороті суміщає функції фотосинтезу й спороношення.

Улітку на нижньому боці листка з’являються коричневі горбики — соруси (групи спорангіїв), у яких утворюються й дозрівають спори. Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утворюючи серцеподібну зелену пластинку — заросток, який має в поперечнику 2–4 мм. Заросток прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На нижньому його боці утворюються статеві органи: архегонії — жіночі, антеридії — чоловічі; у них дозрівають жіночі та чоловічі статеві клітини. Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або рясна роса), яка затримується під заростком.

Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корінець, стебельце та листок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті та дає початок дорослій рослині.

Отже, під час розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко розрізняються між собою. Листкостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатевим поколінням. Воно в папороті переважає. Статеве покоління — заросток (гаметофіт) — представлене невеликою зеленою пластинкою.

Формулювання загального висновку

• Папороті — багаторічні трав’янисті рослини, деревоподібні форми та ліани.

• У папоротей добре розвинуті листки (вайї), що виконують фотосинтезуючу та спороносну функції.

• Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

• Для запліднення потрібна вода; у життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

4. Роль папоротей у природі та значення в житті людини

1. Папороті входять до складу природних угруповань, відіграють значну роль у накопиченні органічної речовини ґрунту.

2. Кореневища деяких видів папоротей поїдають тварини

1. Як харчову рослину використовують молоді листки та кореневища орляка.

2. Екстракт кореневища щитника чоловічого використовують у медицині як сильнодіючий глистогінний засіб.

3. Використовують декоративні папороті як кімнатні рослини та для створення квіткових композицій

Це цікаво!

• Масаї Нової Зеландії, аборигени Канарських островів, індіанці Америки виготовляли з кореневищ орляка хліб або вживали їх у сирому вигляді.

• Зола орляка містить велику кількість калій карбонату, який використовують у виробництві тугоплавкого скла та мила.

• Мийні та вибілювальні властивості орляка були відомі задовго до появи мила.

Серед папоротей України є рідкісні рослини, які занесені до Червоної книги України. Це — вудсія альпійська, адіантум венерин волос, марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча та деякі інші папороті.

«Цікаве запитання».

— Існує легенда про квітку папороті, що розцвітає вогневим кольором напередодні свята Івана Купала і вказує на скарби. Чи пішли б ви на пошуки квітки папороті? Чому?

Д.з опрацювати пар 41, вивчити терміни.

26.03.

Тема Голонасінні.

Опрацювати пар 42 та ст190, вивчити терміни.