зарубіжна література

УВАГА! Виконані завдання сфотографувати і надіслати на пошту за адресою zoagec@gmail.com або у ВАЙБЕР на номер 0962152863, вказавши своє прізвище та ім`я! (Для отримання тематичної оцінки потрібно виконати всі завдання з даної теми!) Дякую!

25.03 Тема: Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш.Бодлера. Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці.

  1. Переглянути відео.

  2. Опрацювати матеріали підручника відповідно до теми.

  3. Уміти виразно читати, аналізувати поезії Ш.Бодлера; визначати літературні напрямки за їх ознаками.

  4. Написати твір (есе) за поезіями Ш.Бодлера (на одну із тем: "Культ краси в ліриці Ш.Бодлера", "Конфлікт ідеалу й дійсності в поезії Ш.Бодлера", ""Квіти зла" Ш.Бодлера - символічна біографія поета", "Жорстокий моральний урок поезії Ш.Бодлера").


26.03, 01.04 Тема: Поль Верлен (1844 - 1896). "Поетичне мистецтво". "Осіння пісня". Естетичні погляди поета у вірші "Поетичне мистецтво". Зображення пейзажів природи і душі в "Осінній пісні".

Завдання:

  1. Ознайомитись із матеріалом підручника згідно теми.

  2. Переглянути відео.

  3. Визначити основні ознаки поезії Верлена.................

  4. Вивчити вірш "Осіння пісня" напам`ять.

УВАГА! Виконані завдання сфотографувати і надіслати у ВАЙБЕР на номер 0962152863, вказавши своє прізвище та ім`я! Дякую!

02.04 Тема: Сугестивність, музичність, живописність лірики Поля Верлена

Завдання:

Зачинатель символізму у французькій поезії - Поль Верлен, якого визнали "Королем поетів", а його вірш "Поетичне мистецтво" - поетичним маніфестом ситмволізму. "Найперше - музика у слові" ,- такою є провідна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом, - медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

  1. Опрацювати матеріал підручника згідно теми.

  2. Вставте пропущені слова у висловлювання Максима Горького про П.Верлена та прокоментуйте цю думку: "У його завше меланхолійних віршах, що ... глибокою тугою, достотно ... волання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, яка несамовито бажає світла, бажає чистоти, шукає Бога - та не знаходить: хоче ... людей - та не в змозі".

Слова для довідки: а) стають, бачиться, знати; б) тріпочуть, знаходилося, замовчувати; в)хвилюють, літало, покинути; г) бринять, чулося, любити.

  1. Занотувати основні ознаки поезії митця.

  2. Проаналізувати один із віршів поета.


08.04, 09.04, 15.04 Тема: Артюр Рембо (1854-1891). "Голосівки", "Моя циганерія". Художнє новаторство поета. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті "Голосівки". Образ ліричного героя у вірші "Моя циганерія"

Завдання:

  1. Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

  2. Ознайомитись із відеороликом "Гении и злодеи" - Артур Рембо".

  3. Переглянути презентацію "Артюр Рембо" і скласти конспект.

  4. Ознайомитись із відеоматеріалами.

  5. Підготувати повідомлення про французьку поезію символістів "Від Поля Верлена до Артюра Рембо".

  6. Порівняти особливості стилів П.Верлена та А.Рембо, знайти "точки дотику".

16.04 Тема: Контрольна робота №5 за темами "Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці"

Завдання: Виконання контрольної роботи .

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 0,75 бала; усього — 6 балів)

1. Ш. Бодлер започаткував модерністську течію:

а) футуризм;

б) символізм;

в) імпресіонізм.

2. Провідний мотив збірки «Квіти зла»:

а) невідворотності людської долі;

б) несумісності реальності й ідеалу;

в) безрезультатності пошуку краси.

3. «Альбатрос» належить до циклу віршів:

а) «Сплін та ідеал»;

б) «Паризькі картини»;

в) «Квіти зла».

4. Автором збірки «Квіти зла» є:

а) Ш. Бодлер;

б) В. Вітмен;

в) Ф. І. Тютчев.

5. «Пісню про себе» написав:

а) В. Вітмен;

б) А. А. Фет;

в) А. Рембо.

6. Символісти вважали своїм предтечею:

а) Ф. І. Тютчева;

б) В. Вітмена;

в) Ш. Бодлера.

7. Імпресіонізм та символізм — течії:

а) романтизму;

б) модернізму;

в) реалізму.

8. Прагнення інтуїтивного пізнання дійсності через символ, відмова від сприйняття світу через конкретні образи характерні для:

а) символістів;

б) імпресіоністів;

в) декадентів.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1,5 бала; усього — 3 бали)

9. Поясніть символіку вірша Ш. Бодлера «Альбатрос».

10. Розкрийте значення поняття декаданс.

Високий рівень (3 бали за правильну, повну й аргументовану відповідь)

11. Виконайте одне із завдань.

а) Проаналізуйте одну з поезій Ш. Бодлера.

б) Напишіть есе «Філософські проблеми, порушені В. Вітменом у віршах збірки «Листя трави»».


22.04 Тема: Моріс Метерлінк (1862-1949). "Синій птах". М.Метерлінк як теоретик і практик "нової драми". Концепція символістського театру.

Завдання:

Опрацьовуємо матеріал

«Синій птах» — одна з найвідоміших п’єс М. Метерлінка — належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет; фольклорні та міфологічні образи; умовність простору і часу; символістичність ситуацій і образів; ліризм; узагальнювальний зміст; наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру.

Словникова робота

Драма-феєрія — це п’єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Феєрія — театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, у якій із метою вразити глядача використовують різноманітні сценічні ефекти.

Сюжетно-композиційні особливості драми-феєрії

В основі сюжету — казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці — онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв — дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля — через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті — у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди — вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії.

Реальне і фантастичне у казці

Образи п’єси. У сюжеті п’єси переплітаються два пласти — реальний і фантастичний. Реальне життя в сім’ї дроворуба, обстановка в їхній бідній, але не убогій хатині, час, коли відбувається дія — ніч напередодні Різдва. Різдвяний мотив — чекання чуда і народження людини — так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона — моя». Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий одразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього — умова цього дива.

Фантастичний план сюжету, крім подорожі, містить персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування, а тепер оживають. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів. Однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка — втілення зрадництва і підступництва, уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у ліс на загибель від дерев і тварин, що страждають від «жорстокості і дивовижної несправедливості людини». У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче відкриває таємниці Буття, і людина може це зробити лише шляхом гармонійної взаємодії з нею.

Композиція драми-феєрії

Підпорядкована розкриттю її філософського змісту. П’єса поділяється на п’ять дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. ці картини об’єднані авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей — майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля і Мітіль. Так, у Країні Спогадів (дія II, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поважати пам’ять предків. У садах Блаженств (дія IV, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості — це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.). Їм протистоять інші Блаженства (тобто цінності). Порівняно з першими вони непомітні і навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженство чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і — найголовніше — відчувати Материнську любов сповнюють життя людей високим змістом і духовністю. Зустріч дітей із Материнською любов’ю є психологічною кульмінацією п’єси. Таким чином, в алегоричних і символічних образах п’єси стверджуються моральні цінності: перевага добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. ці істини відкриваються дітям і створюють духовний світ Тільтіля і Мітіль.

Умовність простору і часу

Царство Майбутнього — заключний етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа — Час — бородатий старий з косою і пісочним годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні — він невблаганний, байдужий до сліз і умовлянь, строго дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу і долі, але поряд із цим він переконаний у високому покликанні людей: «на землю голіруч не пускать».

Час у феєрії подано не тільки в алегоричному образі, але й в інших проявах: у його конкретному прояві (дія п’єси — вечір напередодні Різдва, одна ніч — час сну); у властивому жанру умовному вимірі. Цей потік часу долає межі життєвого досвіду дітей. Так, подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну і сновидіння не збігається. Наприкінці п’єси на це вказано: минула і «тільки одна ніч», і цілий рік.

Драму-феєрію М. Метерлінка можна порівняти з п’єсами Лесі Українки («Лісова пісня»), яка також зверталась до цього жанру.

Знайомимось із змістом казки

Складання таблиці «Композиція казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»»

Композиція казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

Експозиція драми

Діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм у Різдвяний вечір, та цього не стало, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки

Зав’язка драми

Поява Феї. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої онучки, яка хоче бути щасливою

Розвиток дії драми

Пов’язаний із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву — всемогутності людини. Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що «людина — це все». У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’яті.

Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла — Війни, Хвороби, Жахи, Привиди.

У п’ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу. Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом Феї діти повинні йти на цвинтар.

У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття.

Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства — це символ людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти

Кульмінація драми

Збагачені духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства Майбутнього — щасливу країну дітей, які ще не народилися

Розв’язка драми

Одинадцята картина — «Прощання».

У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати абсолютною, а процес пізнання — завершеним. Зупинка — смерть пізнання. Синій птах у клітці — символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у невтомних пошуках істини

Епілог

Дванадцята картина. В останній картині п’єси драматург підкреслює зв’язок казкових ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання — нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди

Висновки. Особливості композиції казки-феєрії — зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля і Мітіль.

(Запис у зошити)

Синій птах — це символ щастя, істини, добра.

Сюжет драми — пошуки героями загадкового птаха.

Конфлікт — боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення мет

Герої філософської п’єси-казки «Синій птах» — це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню і Води, Душі, Хліба, Молока, Годин — усе те, з чого утворено людський світ. Виявляється, людина живе на землі, не помічаючи навколо нікого і нічого, крім таких, як сама. Їй здається, що лише вона наділена душею, і всі таємниці світу нею розгадані. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, який відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць, ще не звіданих людством. У цьому світі минуле, сучасне і майбутнє перебувають поряд і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще не народженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за усіх своїх предків і нащадків, тому що увесь її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

ДОДАТОК ДО УРОКУ

«Бути сміливим, щоб бачити приховане». У цих словах феї Берилюни — одна з основних ідей філософської п’єси-казки «Синій птах» лауреата Нобелівської премії Моріса Метерлінка (1862-1949). П’єсу написано 1908 року, невдовзі її поставив у МХТі Костянтин Станіславський. Театральний світ нещодавно відзначив 150-річчя видатного режисера, і в Луганську, в театрі ляльок, з цієї нагоди відбулася прем’єра «Синього птаха». Художник-постановник — Віра Задорожня, балетмейстер — заслужений артист України Володимир Онищенко, композитор — Катерина Карпенко.

Розповідає режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук, який чимало літ присвятив театру імені Леся Курбаса у Львові, створив кілька неординарних постановок у луганських театрах, а віднедавна працює головним режисером луганського академічного обласного театру ляльок:

«Образ птаха пов’язаний зі стародавньою традицією. В Індії в давні часи люди ворожили, спостерігаючи за польотом птаха. Політ — це подорож, і динаміка щастя, напевно, полягає в самій подорожі, в дорозі.

Метерлінк будує п’єсу абсолютно не за канонами європейської драматургії, яка бере початок від Давньої Греції. Мені здається, він іде від містерії, де існують різні картини. Наприклад, першу картину він називає «Дивна кімната» — тобто місце, де діти, для непосвячених, засинають, а для посвячених — прокидаються. Так само, як наступна картина — «Країна Спогадів». Що це за спогади? Напевно, щось важливе, що ми забули. Або Палац Ночі — велика містифікація, палац ілюзій. Метерлінк вибудовує драматургію за окремими маленькими виставами, кожна картина — це окрема вистава. І коли людина проходить крізь усі ці кола, вона удостоюється певного посвячення. Оскільки містерія завжди служила для того, щоб людина отримала посвячення, Метерлінк, мені здається, писав п’єсу саме з такою метою».

Дібрати характеристику до образів героїв казки.


23.04 Тема: Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв`язків, особливості розвитку сюжету у драмі-феєрії "Синій птах".

Завдання:

Опрацьовуємо матеріал:

"Синій птах" - одна з найбільших за обсягом п'єс Метерлінка про сенс життя і всемогутність людини. Коли 1907 року Московський Художній театр починав репетиції "Синього птаха", режисер, яким був керівник театру Костянтин Станіславський, звернувшись до трупи, говорив, що для цієї п'єси потрібні нові сценічні засоби, щоб краще відтворити сновидіння, мрії, передчуття, властиві драматургії Метерлінка, що це неможливо передати традиційними театральними прийомами. Вистава мала бути наївною, простою, легкою, радісною, як сон десятирічної дитини, і в той же час - грандіозною, бо вона мала втілювати мрію великого поета. Вона покликана захоплювати дітей і пробуджувати серйозні роздуми у дорослих.

Словникова робота

П’єса-феєрія — один із жанрових різновидів драми. Для цього виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів та трюків.

В експозиції драми та в її фіналі дія відбувається в хатині дроворуба (така композиція твору називається рамковою). Але мотив бідності, який розроблявся у першій картині, змінюється мотивом радості буття. Рамкова композиція драми відповідає філософсько-етичному задуму письменника, який вважав головним змістом морального життя людини пошуки істини. Тому діти повертаються додому зовсім іншими людьми: їм відкрився глибинний смисл буття.


- Де і коли відбуваються події п’єси-феєрії? (У різдвяну ніч до бідної хатинки дроворуба, де діти радіють чужому святу, дивлячись на нього у вікно, завітала фея і запропонувала вирушити на пошуки Синього птаха щастя).

- Чому саме Тільтіль і Мітіль мають знайти Синього птаха? Для чого він їм потрібен? (Допомогти хворій дівчинці).

- Чому саме синій? (Синій - колір життя: вода, де зародилося життя, чисте небо, синя планета Земля).

- Чому птах? (Думки про щось високе, бажане, але далеке і недосяжне. Птаха, як і щастя, неймовірно важко піймати і ще важче втримати).

- Чиї душі першими побачили діти і чому саме їх? (Хліб, Вогонь, Молоко, Цукор – бо це першооснова життя).

- Чому герої казки бояться, що людина знайде Синього Птаха? (Вони втратять власну незалежність).

- Що подарувала фея дітям? (Чарівну зелену шапочку з діамантом).

- Для чого потрібна ця шапочка? (Щоб прозріти, побачити приховану істину. Людство осліпло і не помічає багато чого навколо себе).

- Який прийом використовує драматург? (Мотив подорожі в минуле, майбутнє, сучасне).

- Чому діти йдуть пішки? (Фея загубила ключі від шафи з килимом-літаком та невидимою каблучкою, і тому діти підуть пішки).

- Які місця відвідали діти у пошуках Синього птаха? (Країну Спогадів, Царство Майбутнього, Ліс, Сади Блаженства, Царство Ночі).

- Чому Душа Світла не завжди може перебувати поруч із дітьми? (Бачити лише істини іноді дуже тяжко).

- Які таємниці пізнають діти в Країні Спогадів? (Про моральний обов'язок перед тими, хто пішов з життя. Мотив памяті, померлі нібито прокидаються віді сну, коли ми про них згадуємо,молимося за них).

- Що побачили діти в Царстві Ночі за зачиненими дверима? (Там ховалися примари, хвороби, війни, жахіття, духи темряви, а також пахощі, згаслі зорі і світлячкі).

- Що символізують зачинені дверіу палаці Ночі? (Ніхто не має права завадити людині пізнати те, що зачинене за дверима. Двері - символ незнання, порогу, що приховує таємниці).

- Назвіть усі Блаженства. (Блаженство їсти, Коли Не Відчуваєш Голоду, Блаженство Пити, Коли Не Хочеться, Блаженство Нічого Не Робити).

- Які Радощі існують поряд із позитивними Блаженствами? (Поряд із ними існують Великі Радощі: Радість Бути Справедливим, Радість Бути Добрим, Радість Думати, Радість Завтрашньої праці, Радість Материнської Любові).

- Що зрозуміли діти в Лісі? (Силу людини, її перевагу над іншими силами природи, це підтверджують слова Духу Дуба).

- Від чого буває страх у людини? (Від незнання, бо невідоме змушує людину боятися навколишнього світу).

- З ким зустрілися в Царстві Майбутнього? (З дітьми, які коли-небудь народяться на Землі. Але на Землю не можна прийти з порожніми руками, і кожен з дітей збирається принести туди якесь свій винахід: Машину Щастя, тридцять три способи продовження життя, два злочини, літаючу по повітрю машину без крил).

- Що символізує Царство Майбутнього? (Царство майбутнього - це гімн людині, її необмеженим можливостям, це яскравий приклад віри драматурга в те, що людина зуміє розкрити таємниці природи, зробити життя кращим).

- Про яке призначення людини говорить Моріс Метерлінк в своїй феєрії? (Про високе, людина повинна залишити після себе слід на землі. Про це свідчила відповідь дитяти на запитання, що будуть робити діти, які сплять: "Вони самі цього ще наразі не знають, та вони неодмінно повинні з чимось прийти на землю - з порожніми руками туди не пускають...").

- Від кого залежить прихід на землю майбутніх дітей? ( Єдиний, від кого залежав прихід майбутніх винахідників, учених, філософів, які зуміли б ощасливити людство, - це Час. Він невблаганний і суворо стежить, щоб люди зуміли пізнати нове тоді, коли прийде на це пора).

- Скільки часу мандрували діти? (Час умовний, один рік – одна ніч).

- Де діти знайшли свого Синього птаха? (Це горлиця Тільтіля. Сама по собі вона не приносила щастя. Але коли Тільтіль віддав її сусідчиній доньці, та, ощасливлена, одужала).

- Що зробив хлопчик із своєю пташкою? (Подарував її сусідській дівчинці, дуже схожій на Душу Світла).

- Чому Синій птах випурхнув із рук і полетів геть? (Щастя не можна затримати, приручити, отримати в подарунок. Воно завжди попереду, завжди у мріях та сподіваннях, за ним слід іти все життя. Синій птах не дається в руки, він тільки вабить, породжуючи сподівання та вчинки людини).

- Як змінилися діти після мандрівки? (Мандрівка всередину себе відбувалася уві сні, але, прокинувшись, Тільтіль і Мітіль не забувають усього, що з ними сталося, і тепер по-новому дивляться на навколишній світ: як передбачала Душа Світла, їхній погляд на речі змінився, і тепер їм здається, що лише вони прокинулися, а решта людей – сплять, не бачачи усієї краси і благодаті світу).

- З якими словами звертається хлопчик до глядачів? (“Ми вас дуже просимо: якщо хто-небудь з вас її знайде, то нехай принесе нам – вона потрібна нам для того, щоб стати щасливими в майбутньому…”).

- Як ви думаєте, чи стали щасливими Мітіль і Тільтіль? (Да, знайшли щастя у простому: у свободі від заздрощів, у добрих Блаженствах і Радощах - Блаженстві Бути Здоровим, Радості Бути Добрим, Материнській Любові, Блаженстві Дихати Повітрям, Радості Бути Справедливим, Радості Довершеної Праці, Блаженстві Любити Батьків і Великій Радості Любити, Блаженстві Весни).


Який з раніше вивчених творів нагадує вам «Синього птаха»? Чому? (Яскраві картини, які постають у феєрії Моріса Метерлінка, також як і картини Пекла і Раю з «Божественої комедії» Данте Аліг’єрі, змушують замислитися над сенсом життя, над тим, що для людини є благом, а що — злом. Мотив подорожі і зустріч з душами померлих об’єднує ці твори).


“Одухотворяючи” у п’єсі оточуючий людину світ, Метерлінк показує, що людям необхідно “прокинутися”, подивитися навколо і побачити усю красу землі, цінність людського кохання і доброти, необхідність жити в мирі зі своїми сусідами по землі і пізнавати світ, не руйнуючи його. А Синій Птах Щастя дійсно живе в кожному домі. За ним не треба далеко мандрувати – вирушати в путь треба, щоб зрозуміти й оцінити свій дім. Тільки його не можна тримати у клітці, бо Щастя, Добро, Любов приходять тільки до вільних, незаздрісних, щирих серцем людей.


Написати твір-мініатюру «В пошуках щастя» за феєрією «Синій птах».


29.04 Тема: Роль фантастики, символіка образів у драмі-феєрії "Синій птах", трактування її фіналу.

Завдання:

Пройти тестування за посиланням і надіслати отриманий бал:

https://naurok.com.ua/test/moris-meterlink-siniy-ptah-687.html

Зверніть увагу!

Герої філософської п’єси-казки «Синій птах» — це образи-символи, що втілюють панівні на землі сили. Це люди,

рослини,

тварини,

стихії Світла, Вогню й Води,

Душі (Хліба, Молока та ін.) —

усе те, з чого складається людський світ.

Виявляється, людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого й нічого, крім таких, як сама. Їй здається, що лише вона наділена душею, і всі таємниці світу вона вже розгадала. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, що відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць.

У цьому світі минуле, сучасне й майбутнє перебувають поруч і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще ненародженого брата.

Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

2. Опрацюйте ключові питання і запам'ятайте

-Які образи-символи є в п’єсі та що вони символізують?

Синій птах є символом щастя.

Пес — утілення відданості, готовності до самопожертви.

Кіт — символ улесливості, підступності, зрадництва.

Хліб — уособлення слабкодухості.

Душа Світла — утілення справедливості, символ пізнання нового.

Вогонь — уособлення відчайдушності.

Двері — символ незнання.

Блаженства — це відображення самовдоволення тощо

-Які моральні закони пізнають діти під час подорожі й де саме?

У Країні Спогадів-----

ушанування тих, хто пішов з життя

У Палаці Ночі-----

ніхто не має права завадити людині пізнавати нове, що піде на благо.

У Лісі-слід бути сильним духом, тоді будеш сильним і фізично

Сади Блаженства-потрібно бути цілеспрямованим, непохитним у досягненні мети, мати силу волі, не піддаватися спокусі

-Як у п’єсі пояснено функцію часу?

Діти проходять три часові простори: минуле, теперішнє й майбутнє.

Єдиний, від кого залежить прихід майбутніх винахідників, учених, філософів, що ощасливили б людство,— це Час.

У п’єсі старий Час суворо стежив, щоб люди зуміли пізнати нове тоді, коли настане час для цього.

Час подано не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: наприклад, час сну та сновидіння не збігається: одна ніч — і цілий рік тощо.

-Чому Метерлінк робить своїми героями дітей?

Їхня свідомість ще гнучка, вони найбільш сприйнятливі до таємниць світу, близькі до природи; вони вміють щиро любити й радіти, їх ще не спіткали нещастя й вади, що постають у п’єсі в образах Огрядних Блаженств: наприклад, Блаженство Бути Багатим, Блаженство Нічого Не Робити та ін.

-Чому дія в п’єсі відбувається у ніч напередодні Різдва?

Казкові перетворення та пригоди зазвичай трапляються саме на Різдво. Метерлінк обрав цей час для того, щоб показати «диво духовного народження людського в людині, відкриття вічної таємниці буття»

- З якою метою автор використав прийом олюднення?

Цей прийом, вочевидь, символізує ідею М. Метерлінка про те, що світ живий. Він рухається, розвивається, і людство має докласти чимало зусиль, щоб зрозуміти світ і навчитися жити в гармонії з ним. Надзвичайною є роль абстрактних образів. Це — Жахи, Блаженства, Радощі, що уособлюють приховані сторони людської душі (як темні, так і світлі). Духовна боротьба, у центрі якої перебуває людина, триває не лише у світі, а й у людському серці.

П’єса"Синій птах" має ознаки казки:

П’єса багата на фантастику, її головні герої легко мандрують чарівним світом казкових образів. Персонажі, що оточують Тільтіля й Мітіль, нагадують персонажів різних казок. Сюжет п’єси також типово казковий: головний герой вирушив на пошуки щастя, яке довелося здобувати у боротьбі із силами, що протистоять йому.

Простий сюжет п’єси типовий для казки. Це небезпечна мандрівка сміливого й шляхетного героя, який мусить подолати заради щастя, любові, багатства різні перешкоди, перемогти чудовиська та стихії, повернутися додому переможцем.

Хлопчик Тільтіль цілком відповідає своїми людськими якостями образу казковогопозитивного героя. Він — мужній, добрий, благородний, щирий і вдячний, утілює найкращі якості чоловіка, хоча ще малий. А Мітіль — справжня маленька жінка, навіть у своїх слабкостях. Дітей, як це трапляється у казці, супроводжують тварини — Пес і Кіт, що також є носіями рис, притаманних подібним казковим тваринам.

Трактування фіналу драми-феєрії «Синій птах»

Щастя — багатогранне, воно в усьому, що нас оточує: у природі, у родині, у хатньому затишку, у щоденній праці, у дружньому спілкуванні, у допомозі оточуючим та віддаванні свого тепла людям. Тому Синього птаха герої п’єси М. Метерлінка знаходять удома, біля себе, що також дуже символічно. Щастя полягало не лише в пізнанні природи та світу, в осягненні істини. Воно — у добрих справах, які слід робити для ближніх.


30.04 , 06.05 Тема: Ромен Гарі (Роман Кацев) (1914-1980). "Повітряні змії". Французький письменник єврейського походження, двічі лауреат Гонкурівської премії.

Зображення другої світової війни у творчості митця. Ідеї миру, людяності, порятунку духовних цінностей у повісті.

Завдання:

1. Опрацювати матеріал підручника з даної теми.

2. Прочитати роман "Повітряні змії"

3. Аналіз тексту літературного твору

· Складаємо сюжетну лінію роману “Повітряні змії” Ромена Ґарі.

1930 рік, людо 10 років → після смерті батьків він живе в Нормандії зі своїм дядьком, Амбруазом Флері; через захоплення виготовленням повітряних зміїв у формі знаменитих людей Франції та світу дядька вважають ненормальним → Людо випадково зустрічає прекрасну польську аристократку на ім’я Ліла, намагається сподобатися їй → ревнує Лілу до Ганса, її німецького кузена та друга → завдяки здібностям у лічбі й феноменальній пам’яті Людо стає секретарем батька Ліли, Броніцького, а також його помічником в аферах на біржі → напередодні війни Людо впродовж кількох місяців живе в Польщі, у замку Броніцьких → Людо змушений повернутися до Франції → Людо стає активним учасником Опору → знаходить Лілу, яка повернулася з Польщі з родиною завдяки допомозі німецького офіцера фон Тіля → у Парижі Людо знайомиться з Жулі Еспінозою, колишньою мадам із борделя, нині — одним із головних інформаторів Опору → друг його дядька, Марселен Дюпра, “чинить опір” по-своєму: він не зачиняє свій ресторан “Чарівний куточок” попри ризик, складнощі й навіть те, що його послугами користуються здебільшого німецькі офіцери → Амбру-аза намагаються заарештувати за запускання зміїв з іудейською шестикутною зіркою на знак протесту проти подій на велодромі д’Івер (“Вель д’Ів”) → Амбруаз тікає до Шамбон-сюр-Ліньона, де приєднується до пастора Андре Трокме і його дружини Магди для порятунку єврейських дітей → на кордоні Ліона та Швейцарії дядька затримують німці → на щастя, Амбруаз повертається з Аушвіца й відновлює виробництво зміїв як символу надії та відродження → Лілу обстригли за колабораціонізм, що не завадило їм з Людо одружитися.

4. Опрацювати матеріал презентації: "Робочі картки до уроків зарубіжної літератури в 10 класі. Вивчення роману Ромена Гарі "Повітряні змії" .( Скласти конспект)

— Гостра соціальність характерна для всієї прози Ромена Ґарі, що відзначається благородством, духовністю, добротою. Його романи населяють чудові люди — смішні й довірливі, живі й розумні, які кохають, страждають та прагнуть змінити світ: “Я вірую в особисту свободу, у терпимість і в права людини... у прогрес... — писав митець. — Можливо, я обманююся... тоді я готовий загинути разом із людьми та слонами, але не раніше, ніж спробую захистити їх усіма силами від розгулу тоталітаризму, націоналістів, расистів, містиків і маніяків”.

5. Творча робота

· Напишіть есе “Думки, навіяні романом “Повітряні змії” Ромена Ґарі”.


07.05, 13.05 Тема: Ніл Річард МакКіннон Гейман (нар.1960). "Чому наше майбутнє залежить від читання", "Кораліна"

Завдання:

Штрихи до портрета Н. Р. Геймана.

( Ніл Річард Ґейман народився в місті Портчестер у Великій Британії в 1960 році. Його батько був бізнесменом, мати працювала фармацевтом. Після закінчення школи в 1977 році Ґейман захопився журналістикою.

Творчу діяльність Ґейман почав у 1983 році, захопився коміксами і за два десятиліття став лідером у цьому жанрі, завоювавши численні престижні премії — не лише англійські та американські, а й ще восьми країн.

Серія графічних романів Ніла Ґеймана «Сендмен» установила нові стандарти для дорослої та ліричної фантастики в галузі коміксів. У ній майстерно поєднуються сучасна й давня міфології, вплітається сучасна література, історична драма та легенди.

Одну з найвідоміших серій Ґеймана — про Пісочну людину — газета «The Los Angeles Times» назвала «найкращим сучасним коміксом у світі»).

Фантастику Ґейман почав писати наприкінці 1980-х, дебютувавши оповіданням «У пошуках дівчини» (1985). Відтоді він опублікував близько двох сотень оповідань, найкращі з яких увійшли до збірки «Ангели і відвідування» (1994), «Дим і дзеркала» (1998) тощо. Оповідання «Кораліна» (2002) дістало премію Британської асоціації фантастики. Серед фантастичних романів Ґеймана відзначають «Добрі ознаки» (1990, у співавторстві з Террі Пратчеттом), «Зоряний пил» (1997), «Американські боги» (2000). Крім того, Ґейман написав сценарій одного з епізодів популярного телесеріалу «Вавилон-5», довідковий том «Без паніки, офіційний довідник по Путівнику для мандрівників Галактикою автостопом» до популярної серії Дугласа Адамса і низку книг для дітей. Ще він захоплюється музикою та пише тексти пісень для англійських і американських гуртів.

Ґейман у 1992 році переїхав із Великої Британії до Сполучених Штатів, тому його називають не тільки англійським, а й американським письменником.)

Словникова робота

Графічний роман, графічна новела — різновид коміксу, у якому сюжет представлено через малюнки, а не текст.

Види графічних романів: німі комікси — сюжет передається лише графічно й не передбачає словесного супроводу;

фотокомікси — сюжет передається за допомогою фото. Персонажами таких творів можуть бути відомі актори, іграшки або меми. Зйомка фотокоміксу лягла в основу сюжету першої повнометражної картини Федеріко Фелліні «Білий Шейх».

Комікс — серія зображень, у якій розповідається якась історія; тісно пов'язаний із кіно та мультиплікацією.

« Ніл Гейман: чому наше майбутнє залежить від читання» (Видатний англійський письменник Ніл Гейман прочитав чудову лекцію, яку варто порадити усім, хто не розуміє навіщо читати художню літературу та яка від цього користь. Ось деякі тези з цієї натхненної промови.

- Читання для задоволення є однією з найважливіших речей у житті людини. Одного разу зрозумівши це, ви будете читати постійно.Грамотні люди читають художню літературу.

Найпростіший спосіб виховати грамотних дітей - навчити їх читати і показати, що це - приємна розвага. Знайдіть книги, які їм подобаються, дайте їм доступ до них, дозвольте їм прочитати їх.

-Художня література породжує емпатію.Емпатія - це інструмент, який збирає людей разом і дозволяє вести себе не як самозакохані самітники.Ви знаходите в книжках дещо життєво важливе для існування в цьому світі: світові не обов'язково бути саме таким. Все може змінитися. -Люди, які створили Apple, Microsoft, Google, читали наукову фантастику, коли були хлопчиками і дівчатками.

-Література може показати вам інший світ. Вона може відвести вас туди, де ви ніколи не були. Один раз відвідавши ці дивовижні світи, ви ніколи не зможете бути повністю задоволені оточенням, в якому виросли. Невдоволення - це хороша річ. Невдоволені люди можуть змінювати і покращувати все навколо, робити світ кращим, робити його іншими.

-Бібліотеки - це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися.

Це освіта (яка не закінчується в той день, коли ми покидаємо школу чи університет), це дозвілля, це притулок і доступ до інформації.

-Книги - це спосіб спілкуватися з мертвими, вчитися у тих, кого більше немає з нами. Людство створило себе, розвивалося, породило знання, які можна розвивати, а не просто запам'ятовувати. Є казки – старіші, ніж безліч країн, які значно пережили культури і стіни, в яких їх вперше розповіли.

-Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить, ви не цінуєте інформацію, культуру та мудрість.

Ви заглушуєте голоси минулого і шкодите майбутньому.

-Ми повинні читати вголос нашим дітям. Зробіть читання вголос моментом єднання, коли ніхто не витріщається в телефони, а спокуси світу відкладені кудись подалі.

Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою й мудрою: "Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок." Він розумів цінність читання та уяви. Я сподіваюся, ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони будуть читати, де вони будуть уявляти і розуміти).

- Чи зацікавили вас роздуми Н. Геймана?Чи актуальні вони в наш час?

- Чи можна вважати Геймана « вихователем людства»?


Про творчу історію повісті « Кораліна».

В одному із своїх інтерв’ю Н.Гейман розповів, як виник задум повісті «Кораліна».

А « Кораліну» я написав тому, що ще дитиною задумувався над тим, що буде, якщо, скажімо, одного разу я прийду додому, а мої батьки взяли і переїхали, зовсім мені нічого не сказавши. Таке цілком могло статися. Люди вони заклопотані. Якось одного вечора вони забули забрати мене зі школи і приїхали тільки після того,як біля десятої вечора їм звідти подзвонили і запитали, що зі мною робити. А ще якось одного разу батьки завезли мене до школи, не звернувши уваги, що вже розпочались канікули. Так що переїзд без попередження – це справа хоч і малоймовірна, проте цілком можлива. А якби батьки переїхали, а замість них в’їхали інші люди, які зовні були б абсолютно схожі на моїх батьків? Щоб я тоді робив? І що, цікаво, насправді приховано за таємничими дверима у вітальні, за якими, якщо їх відкрити, побачиш цегляну стіну?»

Дитячі страхи, залишитися наодинці із цілим світом, бурхлива уява та бажання пізнати захоплюючі таємниці, спонукали Ніла Геймана до написання захоплюючої історії про пригоди дівчинки Кораліни в « іншому світі».

Це одна з перших казок, написана Нілом для дітей, де інтрига ґрунтується на принципі непізнаваності справжньої сутності речей, що вислизають від розуму.

« Кораліна» зайняла почесне місце у сучасному мистецькому просторі, отримавши високі нагороди.

Які нагороди отримала книга?

Робота з заголовком, епіграфами та передмовою до твору (додаткові матеріали) Чи можете ви визначити жанр твору?( Назва вказує, що письменник орієнтувався на знамениті казки Л.Керролла « Аліса в Країні Див» і «Аліса в Задзеркаллі», які відносяться до жанру дитячого фентезі. Заголовок книги натякає на те, що Кораліна – це сучасна Аліса,але неординарна і вольова , дуже активна і потребує спілкування, часто живе мріями і фантазіями,відриваючись від реальності. Вона вигадала «інший»світ, «інших» батьків. Все це доводить,що повість – фантастична. Але казка, в яку потрапила Кораліна, виявилася страшнішою і похмурішою, ніж у Л. Керролла.

«Кораліна» –не тільки «жахана книжка», а й посібник, як обстежувати незнайому місцевість та вести себе з небезпечними злочинцями,щоб урятувати тих, хто потребує допомоги. Відчутна алюзія на твори детективного жанру. Дівчинка, як і Шерлок Холмс, збирає якомога більше відомостей, аналізує всі можливі сценарії, перевіряє і розгадує чергову загадку, дзвонить в поліцію, щоб повідомити про викрадення батьків, але її слова не сприймають всерйоз. І тоді вона сама береться за розслідування. Мета Н.Геймана – зацікавити читача, запропонувати йому заплутану інтригу, своєрідне логічне завдання. Кораліна в образі детектива постійно щось шукає: криницю, душі дітей, батьків, встановлює справжніх злочинців. А це є характерними ознаками детективної літератури. Хоча історія з Кораліною, на нашу думку, більше схожа на трилер, бо увага зосереджується не на пошуках злочинця, а скоріше на його вчинках, досить-таки жорстоких.

Отже, текст Н.Геймана поєднує елементи багатьох жанрів: зв'язок із фольклорними творами , дитяче фентезі, трилер, хорор, містика –потойбічні істоти, чарівні колодязі, загублені душі; детективне розслідування Кораліни; присутність суто літературних фішок:моторошні пісеньки мишей, весела колискова, складена татом Кораліни .)

- Про яку правду хоче нам сказати письменник у своїй повісті «Кораліна»? Зовсім не про те, що варто бути слухняним або що діти завжди перемагають зло! Сформулюйте, які ключові проблеми, на вашу думку, відобразилися у повісті « Кораліна».

Визначення проблем твору.

Моральний вибір Потрібно завжди бути відповідальним за людей, які тебе оточують.

Страх Коли ти боїшся і робиш те, від чого тобі страшно, оце і є мужність.

Батьківська неуважність Уважніше придивлятися до своїх дітей, щоб вчасно побачити потенційну небезпеку мандрівки до « іншого світу».

Нерозуміння себе Розібратися в самому собі, не дати іншим тебе обдурити.

Бажання (хотіти все й одразу ) Задовольнятися тим, що є .

Прагнення внутрішньої свободи Мати право на власний вибір, там де його немає , дитина тікає.

Характер Труднощі формують характер (процес дорослішання).

Самотність Важливість діалогу між поколіннями.

Імена Мають велике значення. Це - енергетика людини, важлива частина ідентичності.

Любов і турбота про рідних Має велику силу, допомагає подолати страх і біль.

Проблема дружби Чому у дівчинки немає друзів? (бо вона не така як всі)

Книга говорить нам про те, ким ми є.

--Хто стикався у житті з подібними проблемами? Чи впізнаєте ви себе в «Кораліні»?

- Прокоментуйте слова Кораліни: « Всього мати не потрібно…І що ж то буде за розвага, коли я просто отримуватиму все, чого забажаю? І коли за всім цим не буде нічого справжнього?». Чи згодні ви з цим твердженням?

- Чи порадили б ви прочитати повість «Кораліна» батькам? Чому?


Буктрейлер "Коралина"

https://www.youtube.com/watch?v=Y_bLNCkd-wA

Кораліна: жахи про ґудзики та батьківhttps://svitfantasy.com.ua/articles/2018/koralina-zhahy-pro-gudzyky-ta-batkiv.html




14.05 Тема: Розвиток мовлення. Складання поста "Читачу ХХІ століття присвячується"

Завдання:

Скласти пост "Читачу ХХІ ст. присвячується".