Гончарова Тетяна Вадимівна

25.03.2020.

Тема уроку. Чинники розміщення хімічної промисловості.

Для уроку вам потрібні: підручник з географії для 9 класу, атлас, робочийзошит. Повторимо по таблиці в зошиті склад хімічної промисловості, її значення.

Опрацьовуємо чинники розміщення основних виробництв. Записали в зошиті 1 пункт плану : чинники розміщення. Для виробництва 1 т. кальцинованої соди потрібно 1,5 т. кам’яної солі, таку саму кількість карбонатної сировини( вапняк)та палива. Отже, головним чинником розміщення буде… (Для тих, хто забув про чинники розміщення, потрібно повернутися до & 4.). Записуємо у зошиті: виробництво соди (яке?) … .Для виробництва 1 т. капролактаму ( знайдіть у таблиці «Галузевий склад хімічної промисловості « до якої групи належить виробництво етилену, стиролу тощо потрібні 5 тис. м. куб. води. Отже, виробництва продуктів нафтохімії та сукупних хімікатів надзвичайно (яке?) …. До того ж вони споживають величезну кількість електроенергії ( 5-20 тис. кВт. год.) (записуємо чинник).

Чи легко транспортувати сірчану кислоту, яку використовують у виробництві добрив ?. Отже чинником розміщення виробництва буде … .Багато виробництв містять небезпечні для здоров’я людини та навколишнього середовища сполуки ( хлор, бензол тощо ). Отже, розміщуючи їх, треба враховувати … чинник. Перевіряємо записи: 1. Чинники розміщення: сировинний( виробництва соди, азотних добрив.),водомісткий, енергомісткий (виробництво полімерів, целюлози), споживчий (виробництво кислот), екологічний, науковий (фармацевтика).

2 пункт плану. Географія основних виробництв. Знову по таблиці в зошиті згадуємо основні виробництва. Першою в таблиці іде основна хімія. Працюємо з питаннями ЩО?,ДЕ? . Паралельно працюємо з картою Хімічна промисловість світу, показуємо все, що називаємо. Лідерами з виробництва азотних добрив є Китай ( чому?( 1 місце в світі по вирощуванню пшениці)), США, Канада ( чому?( 1,2 місця в світі за експортом пшениці )),Росія ( чому? (величезні запаси природного газу, що є сировиною для виробництва.))

Індія (чому? (2 за населенням, природні умови сприяють розвитку рослинництва.)). За виробництвом калійних добрив лідерами є країні, що мають значні запаси сировини.((Канада ( 1 місце в світі.), Німеччина, Польща, Росія, Білорусь.). Сировині ресурси для виробництва фосфатних добрив вкрай обмежені- Марокко та США( Флорида),Росія (Кольський півострів). Перевіряємо себе: ЩО? Азотні добрива. ДЕ?, калійні добрива ДЕ?. Фосфатні добрива. Де?.

Розглядаємо промисловість органічного синтезу. Знову ЩО?- виробництво пластмас. По мал.115 на стор. 144 визначаємо лідера з виробництва пластмас.(Китай). За ним ідуть США( ТНК ЕксонМобіл, тощо),Німеччина із всесвітньо відомими компаніями БАСФ та БАУЄР, Саудівська Аравія, яка вдосконалює структуру свого господарства за рахунок нафтохімії.( Чому?). Основна увага приділяється одержанню спеціальних пластмас із заздалегідь заданими властивостями. Такими стали композити, які в 4–5 разів легші за сталь і міцніші за неї в 15 разів. Композити — важливий конструкційний матеріал для авіакосмічноїіндустрії. Новий напрям в одержанні пластмас — збільшення виробництва видів, що саморуйнуються (водорозчинних і здатних до біо- і фоторуйнування). У світі накопичилися чималі об’єми відходів полімерних матеріалів (у США щорічно у відходи потрапляє 18 млрд пластмасових пляшок; у Бельґії на душу населення виробляється 300 кг пластмаси.

Виробництво синтетичного каучуку в світі постійно зростає. Чому? Задання для вас: Поясніть лідерство країни у виробництві синтетичного каучуку - США, .Німеччина, Китай, Японія, Італія, Пд. Корея. ( Виробництво автомобілів.) Синтетичний каучук за деякими властивостями перевершує натуральний, розроблено каучуки спеціального призначення, які характеризуються масло-, бензо-, тепло- і морозостійкістю, негорючістю тощо. Це зумовило їх застосування в різних технічних виробах.

Знову ЩО ?, Виробництво синтетичних волокон. ДЕ? У країнах Азії, бо орієнтується на дешеву робочу силу, а потреба у синтетичних волокнах у світі величезна, вони давно витіснили натуральні тканини для пошиву повсякденного, спортивного одягу та взуття. . Хімічні волокна все ширше використовуються в технічних цілях (промислові фільтри, рибальські сітки, каркаси автошин, куленепробивні тканини тощо). Новітні досягнення науки сприяють тому, що «синтетика» переживає друге народження. Нові волокна, на відміну від старих, «дихають», але не пропускають воду, здатні змінювати колір завдяки зміні освітлення або температури, зберігати сонячне тепло

Читаємо останній абзац на стор.144 про фармацевтичне виробництво. Шукаємо відповіді на запитання ЩО?, ДЕ?. Постійне збільшення попиту на продукцію фармацевтичної промисловості зумовило стійкий розвиток (18 % від вартості продукції галузі) і дуже високі темпи зростання. Галузь зростала втричі швидше, ніж уся хімічна, і в чотири-п’ять разів швидше, ніж світова індустрія. Це «малотоннажна» галузь, але вартість однієї тони продукції є найвищою в хімічній промисловості, оскільки вона надзвичайно наукомістка. Досвід деяких фірм різних країн свідчить про те, що на розробку кожного нового препарату необхідно витратити не менш ніж 400–500 млн дол., докласти працю не менш ніж 100–200 учених. термін проведення досліджень, промислового впровадження й наступних клінічних перевірок становить 10–15 років. Тому найбільш потужну фармацевтичну промисловість мають лише економічно розвинені держави.

3 пункт плану. Основні райони хімічної промисловості у світі. Працюємоіз мал.114. Країни-лідери з виробництва мінеральних добрив – Китай, Індія. За мал. 115 лідери з виробництва пластмас- Китай, Саудівська Аравія, Індія. У тексті підручника Китай названо лідером з виробництва хімічних волокон. Мал.117 виділяє частку країн Азії у світовому виробництві хімічної промисловості. Робимо висновок- найбільший район хімічної промисловості світу- країни Азії. За мал. 116 на стор.145 визначаємо, що 5 з найбільших ТНК у хімічній промисловості знаходяться в Європі. Отже другій район-… . За малюнком 117 визначаємо країну, що має найбільшу частку у світовому виробництві хімічної промисловості. Це -… . Отже,3-й район хімічної промисловості світу – це США.

Домашнє завдання. Почитати & 26 підручника. Усно дайте відповіді на запитання 3 підручника.

28.03.2020р.

Тема уроку: Хімічна промисловість в Україні.

Перевірка домашнього завдання.

1.Схарактеризуюте виробництво добрив в світі.

2.Розкажіть про виробництво пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку в світі.

3.Який чинник розміщення застосовують:

а) На хімічну промисловість припадає 20-30% споживання електроенергії всієї промисловості.

б) За водоспоживанням галузь посідає 1 місце поміж обробних галузей промисловості. На виробництво 1 т. хімічного волокна використовують 5 тис. м.( з) води.

Південна Корея, Японія не мають нафтохімічної сировини, але випускають величезну кількість пластмас та пластику. Чому?

в)Транспортування кислот вимагає особливих умов.

Під час виробництва коксу утворюються відходи, з яких виготовляють мінеральні добрива.

г) Виробництво соди матеріаломістке.

д)Хімічна промисловість дає 30% забруднених стічних вод усієї промисловості.

В окремих продуктах життєзабезпечення понад 50% становлять сучасні наукові дослідження.

Автоматизовану лінію з безперервного виробництва пігулок обслуговує 3 зміни по кілька осіб, на підприємствах з виготовлення хімволокна працюють зміни у кількості сотень людей.

3.Задача.

Розрахуйте кількість природного газу( у млн. м.(з), необхідного для роботи Чернігівського об’єднання «Хімволокно» потужністю 60 тис. т. на рік, якщо для виробництва 1т. синтетичного волокна необхідно 20 тис. м(з) природного газу.

План уроку.

1.Розміщення гірничо-хімічної промисловості та основної хімії в Україні.

2.Розміщення підприємств органічного синтезу та інших хімічних

виробництв в Україні.

3.Проблеми та перспективи галузі.

Хімічна промисловість України має давню історію. Чи не всі радянські фільми були зняті на плівці Шосткінського комбінату « Свема», майже в кожному будинку використовували сірники з українською сіркою, українська сіль була чи не на кожній кухні! Україна у пострадянські часи була на 6 місці в світі після Китаю за виробництвом добрив, на 5 за виробництвом сірчаної кислоти. Останніми роками галузь помітно занепала. Спробуємо порівняти українські можливості із світовими трендами 1.Гірничо-хімічна промисловість набула найбільшого розвитку в Передкарпатті( шукаємо на карті Хімічна промисловість України родовища сірки, калійної солі) та на Донбасі( найбільше в Україні родовище кам’яної солі).Читаємо абзац Гірничо-хімічна промисловість на 148 сторінці підручника про сучасний стан видобутку калійних солей в Україні.

Азотні добрива одержують з відходів чорної металургії або в результаті переробки нафти та природного газу, з яких отримують аміак або сірководень. Центри з виробництва азотних добрив тяжіють до металургійних районів: Запоріжжя, Кам’янське, Сєвєродонецьк( шукаємо на карті), або до магістральних газопроводів( Черкаси, Рівне, Одеса-знайдіть на карті). Найбільші підприємства: «Рівнеазот», «Азот»(Черкаси),»Одеський припортовий завод».

Фосфатні добрива виробляють із довізних з Марокко фосфоритів у Сумах та Кам’янскому. Про стан виробництва калійних добрив прочитайте в підручнику на стор.149. Із найбільшого в світі виробника калійних добрив Україна перейшла до їх закупівлі у Білорусі, Німеччині, Іспанії. Виробництво сірчаної кислоти зорієнтоване на споживача( біля заводів фосфатних добрив).

Содова промисловість орієнтується на сировину та паливо.(Слов’янський содовий завод).Підприємство «Кримсода» у Красноперекопську опинилося на окупованій території Кримського півострова. Закріплення знань: Позначте на контурній карті основні центри з виробництва фосфатних та азотних добрив, сірчаної кислоти та соди.

2.Розміщення підприємств, що виробляють полімери, залежить від наявності нафтогазової сировини, палива, електроенергії та води. Шукаємо абзац промисловість органічного синтезу на сторінці 145 та читаємо його. Найбільші виробники полімерів розміщені в Придніпров’ї ( Запоріж’жя, Кам’ янське, Дніпро.(Чому?) та на Донбасі (Сєвєродонецьк(Чому?)). Синтез хімічних волокон приурочений до центрів текстильної промисловості(Київ, Чернігів, Черкаси, Житомир( споживчий чинник). Виробництво шин зосереджено в Білій Церкві(комбінат « Росава» та Дніпрі. Підприємства з виробництва віконних та дверних профілів з високоякісного пластику працюють у Запоріжжі та Калинівці(Київська обл.).Читаємо 1,2 абзац у підручнику на сторінці 150 про лакофарбову та парфумерно-косметичну промисловість. Що вас здивувало?

Визначте, яка продукція хімічної промисловості є у вашій оселі? Прочитайте маркувальні дані на упаковці продуктів харчування. Які засоби, вироблені хімічною промисловістю,

є у вашій ванній кімнаті? З яких тканин вироблений ваш одяг? А пластикові вікна? А меблі? Що є паливом для автомобілів та автобусів? А шини транспортних засобів?

Зробіть висновок, про значення хімічної промисловості.

Закріплення знань. За картами атласу визначте основні центри виробництва продукції хімічної промисловості в Україні та чинники їх розміщення

ü Вихідних продуктів органічного синтезу(зіставте з інформацією про розташування нафтопереробної галузі та географію нафтопроводів)

ü Хіміко-фармацевтичної;

ü Гумової та шинної;

ü Мінеральних добрив(зіставте з інформацією про чорну металургію та поклади калійних солей та сірки)

ü Хімічних волокон та ниток.

3.До переваг хімічної промисловості України можна віднести наявність потужних та відносно сучасних хімічних заводів(«Рівнеазот», Черкаський «Азот», «Дніпроазот», розвинену транспортну інфраструктуру, наявність сировинної бази, кваліфіковані трудові ресурси.

Основні проблеми: недостатній розвиток прогресивних виробництв(полімерів технічного використання, полімерних сплавів та сумішей, реактивів, лікарських препаратів), висока ціна за енергоносії, не конкурентноспроможність продукції та обмеженість ринків збуту, низьки темпи інноваційних оновлень, нееффективний мененджмент

Домашнє завдання. Прочитати &27(пункти Хімічна промисловість, Проблеми розвитку.) у підручнику