Біологія

учитель Артюх Л.І. (7 А, Б, В)

Урок № 50 (03.04.2020)

НАБУТА ПОВЕДІНКА ТВАРИН.

Щоб зрозуміти сутність набутої поведінки, розглянемо опис одного простого досліду з молюском Аплізія (морський заєць). Його провів лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини Е. Кандель. На тілі молюска є трубка-сифон, через яку надходить вода і спрямовується на зябра. Якщо доторкнутися до цієї трубки, в аплізіії спостерігається захисна вроджена реакція: втягування і сифона, і зябер, розташованих усередині тіла в мантійній порожнині. Але якщо здійснювати впливи струменем води чи дотиком скляної палички до сифона багато разів підряд з однаковою силою, то аплізія буде втягувати зябра й сифон усе слабше, а потім зовсім перестане реагувати на ці дотики. У різних особин кількість дотиків і сила втягування були різними, але сама реакція спостерігалася в усіх піддослідних тварин.

Що ж відбулося? Спостерігаємо набуту поведінку у її найпростішій формі - у формі звикання. Якщо порівняти цю захисну реакцію аплізії з тією, що спостерігалася до механічного впливу, то ми зрозуміємо, що відбулася видозміна поведінки молюска. Научіння буде забезпечувати прояви поведінки з такими особливостями: набутий характер, індивідуальність, стійкість, спрямованість на умови, що швидко змінюються.

Отже, НАБУТА ПОВЕДІНКА - відносно стійкі зміни поведінки, що виникають впродовж життя особини й забезпечують пристосованість до мінливих умов середовища.

Види научіння у тварин.

Научіння - це діяльність організму, що спрямована на формування набутих поведінкових реакцій.

Набута поведінка тварин формується завдяки научінню тварин, яке може мати різні види: звикання, наслідування (соціальне научіння), закарбування, научіння шляхом спроб та помилок, осяяння, вироблення умовних рефлексів та ін.

Звикання - вид научіння тварин, у процесі якого відбувається послаблення природженої захисної поведінкової реакції при багаторазовому повторенні стимулу. Завдяки такому научінню тварини не витрачають енергію на ті подразники, які є нейтральними і не становлять загрози для їхнього життя. Тепер ви розумієте, чому шпаки перестають боятися нерухомого опудала, яке господарі вивісили на черешні, щоб зберегти врожай.

Наслідування - вид научіння тварин, за якого молода особина копіює поведінку дорослих. Таке научіння особливо поширене серед співочих птахів та ссавців. Відомим є такий приклад. Японських макак підгодовували бульбами солодкої картоплі. Одного разу 16-місячна самка замість того, щоб витерти бульбу від піску лапами, як це робили інші, випадково помила її у воді. Згодом вона це вже робила постійно, а через 9 років так робили вже 70 % мавп із її групи.

Закарбування (імпринтинг) - вид научіння тварин, у процесі якого після народження особини в її пам’яті фіксуються окремі ознаки вперше побачених рухомих об’єктів. Цей вид научіння здійснюється швидко, запам’ятоване зберігається тривалий час і не змінюється впродовж життя. Так, новонароджені гусенята першою бачать дорослу гуску, яка є їхньою матір’ю. Але нею може стати й будь-який рухомий об’єкт (людина, собака, кішка), який гусенята побачать у перші години після вилуплення з яйця.

Научіння шляхом спроб та помилок - вид научіння тварин, при якому особина випадково виходить на реакцію, яка відповідає стимулу. Цей зв’язок стимулу з реакцією викликає задоволення та зміцнюється. Так, золотим рибкам після того, як вони проплили лабіринт, давали їжу. Рибки це засвоїли і з кожним разом пропливали цю відстань швидше.

Осяяння (інсайт) - вид научіння тварин, суть якого полягає в раптовому розумінні знаходження розв’язку якоїсь ситуації. Термін увів В. Келер, дослідивши розумову діяльність шимпанзе. Коли високо підвішували банани й клали поряд кілька ящиків, мавпа після певного періоду «роздумів» і дій ставила ящик на ящик, і вилізши на них, діставала банани. Проявів поведінки тварин, що є результатом такого научіння, сьогодні відомо вже багато. Так, ворони кидають з висоти горіхи під колеса автомобілів, співочий дрізд каменем розбиває черепашки молюсків тощо.

Вироблення умовного рефлексу (класичне обумовлення) - вид научіння тварин, під час якого виробляється поведінкова реакція не лише на безумовний життєво важливий подразник, але й на поєднаний з ним умовний подразник. Так, у собак виробляються певні реакції на звукові сигнали, підкріплені їжею.

Отже, різні види научіння забезпечують появу змін у поведінці у відповідь на зміни умов існування.

Як здійснюється набута поведінка у тварин?

Існування й виникнення поведінкових реакцій залежить від пам’яті, що здійснює запам’ятовування, зберігання та відтворення досвіду. Розрізняють минулий досвід, накопичений попередніми поколіннями й отриманий у спадок від батьків, та індивідуальний досвід, набутий упродовж життя завдяки научінню. Тому в тварин виділяють два різновиди пам’яті - генетичну та механічну. Якщо остання виявляється у формі здібностей до научіння та придбання життєвого досвіду, то генетична пам’ять проявляється через генетичну спадкову інформацію, що передається з покоління в покоління. Пам’ять є в усіх живих істот, але найбільш високого рівня вона досягає в ссавців.

Прояви набутої поведінки тварин здійснюються переважно на вроджених реакціях й полягають у їх зміні для більшої відповідності умовам існування. Таким чином, у кожному випадку научіння формується поведінковий акт, що містить вроджені й набуті поведінкові реакції. Так, птахи-альтаночники свій минулий досвід із будівництва альтанки доповнюють набутим досвідом з використання синіх пластикових речей людини для «декору» споруд із метою приваблювання уваги самок.

Здатність до научіння властива всім тваринам, але в різних видів і в різних умовах здійснюється по-різному. Так, у гідри набуті реакції будуть набагато простішими, аніж у ссавців.

Отже, набута поведінка тварин пов'язана з процесами пам'яті та вродженими поведінковими реакціями.

Домашнє завдання: Вивчити параграф 50.