Гончарова Тетяна Вадимівна 8-в клас
25. 03. 2020р.
Тема уроку: Використання природно-ресурсного потенціалу України.
Обладнання: підручник з географії для 8 кл., карти «Загальне забруднення навколишнього середовища», «Забруднення атмосферного повітря», »Забруднення поверхневих вод», «Забруднення грунтів»,зошит з географії.
По ходу уроку ви вивчите поняття »природно-ресурсний потенціал», систематизуєте знання про основні забруднювачі навколишнього середовища отримаєте навички роботи з новими для вас картами, отримаєте чітке уявлення про вплив техногенних чинників на стан навколишнього середовища та здоров’я людей.
Ми закінчили вивчення природних умов та ресурсів України. Відкрили стор. Зміст у підручнику( стор.4.) Шукаємо види ресурсів: мінеральні( &20-22,) водні ( &31), земельні( & 33), лісові (& 34), приклади природних умов України (кліматичні( &24?,25), рельєф (&17,18). Час дізнатися нове поняття.
1 пункт плану. Природно-ресурсний потенціал ( Сукупність природних умов та ресурсів на певній території.).Відкрили стор. 220. Працюємо з мал . Структура природно-ресурсного потенціалу України. Які види ресурсів переважають? Працюємо з мінеральними ресурсами. У межах України зосереджено великі запаси залізних, марганцевих руд, урану, вугілля, самородної сірки, кухонної та калійної солей, ртуті, титанової руди, граніту, мармуру, каоліну тощо. За їх запасами Україна посідає помітне місце в світі і може значну їх кількість експортувати. У перспективі можливе виявлення нових родовищ кольорових металів, адже в Україні величезну площу займає Український Щит. На першому
місці земельні ресурси України, Ви ж не забули, що на Україну припадає третина чорноземів світу, український чорнозем типовий є еталоном грунту, навіть наука про грунт створювалась на Полтавщині. Водночас відчувається дефіцит водних ресурсів ( великі річки протікають транзитом ( Прип’ять починається та закінчується в Україні, більшою частиною виходить на територію Білорусі. Те саме можна сказати про Дніпро, Десну, Сіверський Донець, витоки яких знаходяться в інших державах.). Ліси ростуть на півночі( 20 % території України, зоні широколистих лісів на заході, де мають природоохоронне значення та в Карпатах(4% території України). Отже, нове поняття вивчили , стан в Україні проаналізували. Як же використовують природно- ресурсний потенціал України?. За мал.72 стор.101, мал.83.стор.115-116.,мал.122 стор.163. робимо висновок про недбале, хижацьке ставлення до природних ресурсів в Україні.
2 пункт плану. Основні види та джерела забруднення.
Які образи виникають у вас зі словосполученнями « навколишне середовище», «антропогенне середовище», «екологія», «забруднення навколишнього середовища», »аварія на Чорнобильскій АЕС»? Аналізуємо образи, що виникли та робимо висновок про те, що ми живемо в антропогенному середовищі, у якому щодня відбуваються зміни.
Геоекологія — наукова дисципліна, що досліджує взаємодію людини з навколишнім середовищем (вплив середовища на людину і людини на природу) в просторі — проживання і життєдіяльність у географічній оболонці, ландшафтах та їх компонентах. Геоекологія вирішує взаємопов’язані завдання оцінки проживання і різноманітної виробничої діяльності людини, а також прогнозування стійкості природи і її реакції на різні антропогенні дії. Антропогені фактори — фактори, зумовлені впливом діяльності людини на окремі компоненти і природні комплекси.
На екологічну ситуацію в країні впливають несприятливі природні процеси і явища (паводки, лісові пожежі, смерчі, посухи тощо), нераціональна господарська діяльність людини, інтенсивна діяльність промислових та сільськогосподарських підприємств.
Екологічну безпеку довколишнього середовища характеризують гранично допустимі нормативи екологічної безпеки:
• концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі;
• рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного впливу на
природне середовище;
• вміст шкідливих речовин у продуктах харчування;
• викиди та скиди в природне середовище забруднюючих хімічних
речовин.
Геоекологічний стан в Україні оцінюється як кризовий. Необхідно назвати характеристики кризового екологічного стану та з’ясувати причини кризи.
Ознаки екологічної кризи:
• високий рівень забрудненості повітря через промислові викиди,
викиди транспортних засобів (в т. ч. автомобілів, літаків);
• забруднення вод річок промисловими та побутовими викидами;
водами, які змиваються з надмірно хімізованих полів;
• зміни у верхніх шарах літосфери — проведення гірничих робіт,
надмірна забудова призвели до посилення несприятливих фізико-географічних процесів — зсувів, карсту, просідання, підтоплення
тощо;
• забруднення та виснаження ґрунтів;
• негативні наслідки аварії на ЧАЕС;
• забруднення продуктів харчування через вирощування та виробництво в забрудненому середовищі;
• погіршення стану здоров’я громадян України тощо.
Прояснюють ситуацію із забрудненням території України карти Забруднення навколишнього середовища в атласі. За результатами аналізу карт Забруднення повітря, води, ґрунту умови проживання населення класифікуються як: катастрофічні, напружені, погіршені, задовільні, помірно -сприятливі, сприятливі. В цілому на території України можна виділити такі ареали: 1) відносно комфортні екологічні території з незначним перевищенням допустимих нормативів забруднення; 2) екологічно некомфортні території з перевищенням допустимих нормативів; 3) екологічно дискомфортні території зі значним перевищенням допустимих нормативів. Аналіз карти дозволяє зробити висновки, що території екологічної катастрофи охоплюють понад 15 % території країни. Це 30-ти км зона Чорнобильської АЕС, північна частина Криму, частина Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Кіровоградської, Чернівецької областей.
Однією з найголовніших причин кризової екологічної ситуації в Україні є забрудненість її навколишнього середовища. Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки. При цьому частка газів складає 90 %, а тверді частинки — 10 % від всієї маси забруднювачів. До природних забруднювачів належать пилові бурі, виверження вулканів, космічний пил тощо. Джерела антропогенного забруднення — теплоелектростанції (сірчистий та вуглекислий гази), металургійні підприємства (викидають оксиди азоту, сірководень, сірковуглець, хлор, фтор, аміак, сполуки фосфору, ртуть, миш’як), хімічні, цементні заводи та інші підприємства. За аналізом даних мережі спостережень Держкомітету з гідрометеорології України, середньорічні концентрації шкідливих речовин у повітрі 49 міст України в 1992 p. перевищували санітарні норми: формальдегіду — у 4, фенолу і аміаку — у 2, діоксиду азоту — у 1,5, фтористого водню — у 1,2 раза.
Основними забруднювачами атмосфери є підприємства металургії (30,7 %), енергетики (28,9 %), вугільної (17,2 %) та нафтохімічної промисловості (5 %). Зокрема, найбільше оксидів азоту (72 %) викидають підприємства енергетики та металургії, сірчистого газу (82,4 %) — підприємства енергетики, чорної металургії та вугільної промисловості.
Потужним забруднювачем повітря є автотранспорт. Понад 40 % від загальної кількості його викидів припадає на оксиди вуглецю і вуглеводні, більш як 30 % — це оксиди азоту. Частка викидів автотранспорту в загальних викидах у Донецькій області становить 13 %, в Івано-Франківській — 24 %, в Криму — 80 %. Найбільша вона у великих містах — 7 %.
Забрудненими є також атмосферні опади. Так, вміст у них сульфатів у різних областях коливається в межах 6–24 мг/л, а максимальні значення (19–24 мг/л) виявлено в Донецькій, Львівській, Луганській областях.
Найбільший відсоток відхилень з водойм за мікробіологічними показниками: в Луганській області — 59,09 %, Закарпатській — 53,24 %, Одеській — 41,70 %, Чернівецькій — 34,09 %, Житомирській — 31,9 %, м. Київ — 28,95 %, Дніпропетровській області — 27,27 %, Кіровоградській — 26,47 %, за середнього показника у державі 22,88 %. Через високий рівень мікробного забруднення морської води заборонялось водокористування в купальний період на усіх пляжах м. Одеси, а також у курортних зонах Татарбунарського (Лебедівка, Катранка, Расейка) і Білгород-Дністровського районів. Не покращилась ситуація і в Запорізькій області.
Внаслідок господарської діяльності зменшуються запаси та погіршується якість підземних вод. Їх інтенсивне використання для промислових потреб, зрошення, відкачування в шахтах призвели до значних і глибоких просідань гірських порід у Кривбасі, Західному Донбасі, в долині Сіверського Дінця, на територіях Криму, Запорізької області. Водночас збільшується вміст у підземних водах солей важких металів, органічних речовин, нафтопродуктів, нітратів, пестицидів, підвищується їх загальна мінералізація. Особливо погіршується якість підземних вод в економічно розвинутих районах, у районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва, розміщення військових частин і об’єктів військово-промислового комплексу. Значна зміна концентрацій розчиненого кисню найбільш характерна для поверхневої і придонної частин Дніпровсько-Бузького лиману, північно-західної частини Чорного моря (Сухого лиману і порту Одеса), Азовського моря (порт Маріуполь). Води Чорного моря найбільш забруднені міддю, ртуттю, марганцем, цинком, нікелем, але їх середні річні концентрації не перевищують ГДК (за винятком Ялтинської і Гурзуфської заток).
В Україні існує проблема виснаження та забруднення ґрунтів. Внаслідок науково необґрунтованих меліоративних заходів відбувається перезволоження, заболочування, засолення, закислення, висушування, водна і вітрова ерозія ґрунтів. Недосконалі технології використання хімічних добрив та засобів боротьби з шкідниками порушують хімічний баланс в ґрунтах, збільшується концентрація хімічних речовин у рослинах, що призводить до отруєння тварин та людей. Ґрунти забруднюються також промисловими викидами підприємств. Значні земельні площі зайняті звалищами побутових та промислових відходів. Одним з найбільших забруднювачів ґрунтів є гірничодобувна промисловість, у результаті діяльності якої виникають антропогенні форми рельєфу — терикони, що складають з відходів.
Закріплення нового матеріалу:
Все на землі,все треба берегти-
І птаха й звіра,і оту рослину.
Не чався тим, що цар природи ти-
Бо,врешті,ти її частина.
Домашнє завдання
Опрацюйте відповідний матеріал підручника. (& 46.) Запропонуйте шляхи покращання геоекологічної ситуації в Україні.
27.03.2020р
Моніторинг навколишнього середовища. Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля
Перевірка домашнього завдання.
1 питання. Що таке природно-ресурсний потенціал ? Оцініть природно-ресурсний потенціал України.
2 питання. Оцініть геоекологічну ситуацію в Україні.
3 питання. Назвіть основні види забруднення довкілля в Україні.
4 питання. За картою Загальне забруднення навколишнього середовища в Україні в атласі визначте ступінь забруднення території Дніпропетрівскої області. Яке забруднення присутнє? За картою Забруднення атмосферного повітря визначте рівень викидів шкідливих речовин у повітря( у % від загального обсягу, в тонах на 1 км. кв. Зробіть висновки про рівень забруднення в області. За картами Забруднення поверхневих вод, грунтів визначте чи забруднені ці компоненти природи? Якщо так, то чим?
На минулому уроці ми оцінили геоекологічну ситуацію в Україні як кризову. Як визначають, контролюють та попереджають забруднення компонентів природи в Україні?.
План уроку
1.Моніторинг навколишнього середовища.
2.Раціональне природокористування
1.Задля збереження природи Землі у світі запроваджують єдину систему спостереження та контролю. Україна, як частина цивілізованого, відповідального світу, намагається відповідати цій програмі. Шукаємо у &47 на стор.225 нове поняття моніторингу, опрацьовуємо його. ( шукаємо що це- система заходів контролю та спостереження. За чим? Навіщо? З метою виявлення та прогнозування можливих змін та попередження їх негативних наслідків. Яка? Постійна.) Опрацьовуємо по схемі на стор.225 види моніторингу.
Дайте відповідь на запитання по схемі Які є види моніторингу? В абзаці 2 шукаємо приклади моніторингу різних видів. Який вид моніторингу було б цікаво проводити особисто вам? Шукаємо в абзаці на що саме націлений моніторинг? Яку освіту треба мати? Ви могли вибрати спостереження за станом води в річці Стрижень з метою виявлення в ній шкідливих сполук. Це місцевий моніторинг. Спостереження за поширенням коронавірусу в світі-приклад глобального моніторингу, Чи достатній рівень моніторингу довкілля в Україні? Що потрібно для того, щоб змінити ситуацію? По-перше, по-друге і т. д.
2. Яке природокористування правильне? Очевидно, те, що зберігає природу для наступних поколінь. На стор. 226 шукаємо про перехід до раціонального природокористування. Що він передбачає? Яких заходів треба вжити? Цивілізований світ дотримується концепції сталого розвитку. Шукаємо визначення на сторінці 226. Як має користуватися природою нинішнє покоління? Тобто, ми маємо навчитися задовольняти нинішні потреби так, щоб не ставити під загрозу природокористування майбутніх поколінь. Стале використання земельних ресурсів передбачає збереження їх продуктивності передбачає водних, лісових ресурсів-з огляду на можливості їх природного відновлення. Робимо висновок- перший напрямок- збереження.
Очевидно, що глобальною проблемою є накопичення сполук, не здатних до саморозкладання. . Новий напрям в одержанні пластмас — збільшення виробництва видів, що саморуйнуються (водорозчинних і здатних до біо- і фоторуйнування). У світі накопичилися чималі об’єми відходів полімерних матеріалів (у США щорічно у відходи потрапляє 18 млрд пластмасових пляшок; у Бельґії на душу населення виробляється 300 кг пластмаси, значна частина якої у вигляді тари надходить у відходи). Очевидно, що другий напрямок- зменшення шкідливих викидів та знешкодження відходів. Шукаємо термін рециклінг у підручнику та його значення.
Третім напрямком є охорона природи та її відновлення. Особливо це стосується видобутку корисних копалин. Шукаємо слово рекультивація та його значення. (повернення земель після видобутку корисних копалин до їх природного стану).
Закріплення знань.
1.Що таке моніторинг навколишнього середовища?
2.Яке природокористування правильне(раціональне?)
3.Що передбачає концепція сталого розвитку?
І ще раз: Все на Землі, все треба берегти-
І птаха, й звіра, і оту рослину.
Не чався тим, що цар природи ти-
Бо, врешті, ти її частина.
Домашнє завдання: & 48.Дайте усні відповіді на запитання 1, 2, 3. За бажанням виконайте завдання 5,7. Номер 7 виконайте у зошиті з наступною перевіркою після карантину.