Шановні учні !

Для кращої комунікації та зв'язку наполягаю на ідеї щодо створення для вашого класу групи в "Telegram",куди ви зможете відправляти свої домашні завдання, я матиму змогу їх перевіряти та оцінити. У групі мають бути всі учні вашого класу.

Створенням групи прошу зайнятися старосту класу.

Для зворотнього зв'язку приєднуватися до "Telegram" каналу fizkyltyra

урок № 1 (24.03.2020) 7-В

тема: гімнастика

1) Скласти 10 вправ ранкової гімнастики в домашніх умовах;

2) описати і відіслати в будь-якій зручній вам формі;

3) виконувати ранкову гімнастику кожного дня.

урок № 2 (26.03.2020) 7-В

тема : СКЛАДОВІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ - РЕЖИМ ДНЯ ТА РУХОВА АКТИВНІСТЬ

Раціональний руховий режим школяра

Раціональний режим дня – це розумний розподіл в часі різних видів діяльності і відпочинку.

Раціональний режим дня школяра – це такий розпорядок всього життя дитини, який забезпечує високу працездатність, сприяє збереженню та зміцненню здоров’я.

Встановлений виражений зв’язок між здоров’ям і режимом їх дня. Серед школярів, які недосипають, питома вага здорових менше ніж серед дітей з нормальною тривалістю сну. Школярі, які протягом дня перебувають на свіжому повітрі одну годину і менше, частіше хворіють аномаліями рефракції очей, ревматизмом і порушенням обміну речовин, ніж їх однолітки, тривалість перебування яких на свіжому повітрі відповідає гігієнічним вимогам.

Режим дня, який повторюється з дня на день, автоматизує життєві процеси і тим самим полегшує і прискорює їх, має суттєве значення для нервової системи і діяльності організму в цілому.

При відсутності строго встановленого часу для підготовки домашніх завдань, учні значно довше втягуються в роботу і якість виконання гірша.

Не правильне чергування різних видів діяльності, скорочення тривалості нічного сну і часу відпочинку, у першу чергу на відкритому повітрі, приводить до швидкого виснаження нервової системи, в результаті чого працездатність школяра знижена, з часом можуть виникнути різні захворювання, що впливає на причину неуспішності.

Під час уроків приходиться спостерігати, яких великих зусиль необхідно прикласти деяким школярам, щоб сконцентрувати увагу на поясненні нового навчального матеріалу і навіть відповідях інших школярів. Здається, що дитина захворіла, до того ж у неї спостерігається бажання спати. Посилаєш її до лікаря, а той ніяких відхилень в стані здоров’я такого школяра не знаходить. Але виявляється, що школяр не додержується режиму дня, у нього немає певних годин для виконання уроків, не вистачає часу для прогулянок, спати він лягає пізно, годині одинадцятій-дванадцятій, замість половини десятої, як йому належить згідно віку. Такі повсякденні порушення в режимі дня і створили несприятливий вплив на організм. При цьому дитина не потребує ніякого спеціального лікування: добрий відпочинок, виконання встановленого розпорядку дня приведе до того, що зникнуть головні болі, в’ялість, постійне відчуття втоми, вона знову стала уважною, спокійною і успішність її підвищилась.

У старших школярів, як відомо, збільшується навчальне і трудове навантаження. Тому підлітки особливо потребують чіткого планування своєї діяльності, раціонально організованого режиму дня, в якому фізична культура повинна займати значне місце.

Умови для додержання режиму дня:

• повноцінне і своєчасне харчування,

• перебування на свіжому повітрі,

• гігієнічні умови для роботи вдома,

• культурні розваги,

• раціональна зміна відпочинку і праці,

• нормальний сон.

В режимі дня повинен бути відведений час для самообслуговування і гігієнічних процедур, а також вільних занять за власним вибором (читання, заняття музикою, малювання та інша творча діяльність, спорт і спортивні розваги, допомога в сім’ї).

При побудові режиму дня необхідно встановити його основні віхи, перш за все час прийому і час відходу до сну. Це визначить відрізок часу, на протязі якого необхідно поділити всі елементи режиму дня.

Найбільш доцільний час пробудження - 7 година ранку.

Значне місце повинно бути відведене ранковій гімнастиці, під впливом якої активізується обмін речовин, підвищуються функції нервової системи, покращується дихання і кровообмін. Ранкова гімнастика сприяє формуванню правильної осанки людини і, безсумнівно, підвищує рівень загальної фізіологічної підготовки до робочого дня.

Домашні навчальні завдання є важливою ділянкою самостійної роботи в процесі навчання.

Не слід починати приготування уроків відзразу після повернення зі школи. Для учнів другої зміни краще готувати уроки після сніданку, а першої – після обіду та прогулянки на свіжому повітрі під час якої дитина встигає відпочити.

Тривалість перебування школярів на повітрі повинна складати 2,5-3 години.

Для підготовки домашніх завдань повинен бути збережений учнівський стереотип: через 35-45 хв. занять необхідна коротка перерва. Під час перерви необхідно провітрити кімнату, зробити фізкультпаузу.

Для підвищення працездатності при виконанні домашніх завдань їх доцільно починати завжди в одній і тій же годині. При довготривалих заняттях після другої години необхідний відпочинок на відкритому повітрі. Введення одногодинного активного відпочинку на повітрі сприяє підвищенню працездатності.

Вільний час учні використовують за інтересами

РУХОВА АКТИВНІСТЬ - ОСНОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Рухова активність - необхідна умова ЗСЖ. Людина народжується з потребою рухатися. Рухова активність людини так само необхідна, як потреба в диханні, воді, їжі. Здатність здійснювати м'язові рухи є найважливішою властивістю організму людини. Ця властивість лежить в основі життєво необхідних дій, у тому числі трудової діяльності, а також є кінцевим результатом психічних проявів. Знаменитий російський фізіолог В. М. Сеченов писав, що все нескінченне різноманіття зовнішніх проявів мозкової діяльності зводиться остаточно до одного лише явища - м'язового руху.

За час еволюційного розвитку функція м'язового руху підпорядкувала собі пристрій, функції і всю життєдіяльність інших органів, систем і всього організму, тому він дуже чуйно реагує як на зниження, так і на важкі, непосильні фізичні навантаження.

"ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ СИЛЬНИМ, БІГАЙ, ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ КРАСИВИМ, БІГАЙ, ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ РОЗУМНИМ, БІГАЙ".

основні моменти у впливі рухової активності на організм дитини.

• · Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива сти­мулююча дія на формування психічних функцій. Такі положен­ня в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.

• · Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витри­валість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров'я.

• · Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, на­приклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків.

• · Нині доведені як доцільність, так і оз­доровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових наванта­жень у повільному темпі (швидкість до 7—8 км на годину).

Однак фахівці - лікарі, фізіологи, педагоги - висловлюють серйозну занепокоеність станом здоров'я підростаючого покоління. Дослідження свідчать про те, що сучасні діти здебільшого відчувають руховий дефіцит, тобто кількість рухів вироблених ними, нижче вікової норми. І це має негативний вплив на їх організм. Більш того руховий дефіцит призводить і до більш виражених функціональних порушень в організмі дитини.

Знижуються сила і працездатність скелетної мускулатури, що тягне за собою порушення постави, викривлення хребта, плоскостопість, затримку вікового розвитку швидкості, спритності, координації рухів, гнучкості, витривалості і сили. А тривале перебування в одноманітному положенні (наприклад, у школі за партою) викликає статичне навантаження на певні групи м'язів, що призводить до їх стомлення і посилює несприятливий вплив гіпокінезії.

У 9 -10 років у дівчаток і у 11 - 12 років у хлопчиків починається новий відповідальний період життя - підлітковий вік. У цей період починається дозрівання організму. У 10-річному віці фізичний розвиток хлопчиків і дівчаток приблизно однаковий, але в 11 років дівчатка випереджають своїх однолітків за зростом (на 1, 6 см) і у вазі (на 1, 7 кг). В 13 років ця різниця ще збільшується.

Однак в 14 років всі показники стають вище у хлопчиків.

Статеве дозрівання наступає у дівчаток в 12, 5 - 13 років, у хлопчиків в 14 - 15 років. У цей час, свою роботу посилено починають гормони. Під їх впливом організм підлітка може набрати у вазі або навпаки втратити його.

Саме в цей період вирішується питання зі статурою підлітка. Фізичний розвиток має велике значення у перебігу цього процесу. Також велике значення має і спадковість. У деяких підлітків спостерігалася набирання у вазі саме через цей показник.

10 якостей, які роблять активний відпочинок привабливим.

1. Збільшується рухова активність, м’язи і всі органи підтримують свою працездатність.

2. Активний відпочинок є складовим компонентом рекомендованого медициною здорового способу життя.

3. Завжди гарантовані позитивні емоції. Настрій активно проведених вихідних задається на весь тиждень.

4. Адреналін. Спробувавши відпочити так один раз, Ви захочете випробувати його знову і знову.

5. Розвантаження для мозку. Справжній відпочинок для «пуголовків».

6. Вік не перешкода, завжди знайдеться те, що Вам під силу.

7. Можливість відпочити всією сім’єю.

8. Відпочиваючи, можна відкрити для себе щось нове і закарбувати це (фотографії).

9. Таке проведення часу згуртовує колектив, команду, сім’ю.

10. Просто це модно. Тим більше що в наш час, завдяки безлічі розважальних і фітнес центрів, багато видів активних розваг доступні цілий рік.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ:

1. Скласти план «Мій режим дня»

2. Створити колаж або малюнок на тему: "Мій улюблений вид активного відпочинку"

3. Написати есе на тему: "Для мене активний відпочинок – це…".

урок № 3 (27.03.2020) 7-В

тема : Історія Олімпійських ігор

В 394 р. н. е. Римський імператор Феодосій 1 видав наказ про заборону проведення Олімпійських ігор. Імператор прийняв християнство і вирішив викорінити антихристиянські ігри.

Спортивні споруди були значно пошкоджені, а два землетруси VІ ст. зруйнували Олімпію. Ігри були забуті на 1000 років.

Відродження Олімпійських ігор сучасності

З настанням епохи Ренесансу, що відновила інтерес до мистецтва Давньої Греції, згадали про Олімпійські ігри.

На початку 19 ст. Спорт одержав у Європі загальне визнання, і виникло прагнення організувати щось подібне Олімпійським іграм.

Певний слід в історії залишили локальні ігри, організовані в Греції у 1859, 1870, 1875 і 1879 роках.

Хоча вони і не дали відчутних практичних результатів у розвитку міжнародного олімпійського руху, але послужили поштовхом до формування Олімпійських ігор сучасності.

По-справжньому стародавніми Іграми стали цікавитися, лише, коли почалися розкопки Олімпії, що спить під багатовіковими нашаруваннями. Знахідки одна вразливіша іншої Все частіше стали лунати голоси за відродження великих змагань.

А до того часу (мова йде про останню чверть дев'ятнадцятого століття) боязко, але вже з'являються національні і спортивні міжнародні союзи ... Олімпійські ігри просто повинні були відбутися!

Однак справа адже це дуже складне: цілі гори організаційної роботи. А, крім того, потрібні чималі гроші, необхідні єдині правила, що своєю твердою об'єктивністю підходили б усім.

Головне ж - потрібна була людина, який би, поклав на це життя. Який був би не тільки відданий ідеї олімпізму, а до того ж утворений, шляхетний, енергійний. І така людина знайшлася.

П'єр де Фреді, барон де Кубертен (1863-1937) був одним із самих цікавих, талановитих, енергійних і захоплених людей свого часу. Його ім'я навічно пов'язано з Олімпійськими іграми.

Після закінчення паризького університету Сорбони, П'єр разом із друзями створює спортивний клуб. Тут займаються футболом, фехтуванням і веслуванням. Приблизно з цієї ж пори Кубертен ясно розуміє, що без фізичного не може бути і духовного, і морального розвитку.

Саме П'єр де Кубертен став творцем спортивних союзів для дітей, організатором міжнародних змагань. Вже тільки за одне це ім'я його повинно було б назавжди залишитися у світовому спорті. Однак головна справа, головний спортивний подвиг Кубертена був попереду!

Кубертен ні на хвилину не залишав мрії про казкову, віддаленої від нас багатьма і багатьма століттями Олімпії.

Він був ще зовсім молодою людиною, коли висловив думку про відродження Олімпійських ігор. З цього моменту все своє життя П'єр де Кубертен підкорив здійсненню великої ідеї. Помер він у віці сімдесяти трьох років, а почав займатися Олімпійськими іграми в двадцять шість, тобто олімпізму було віддано майже півстоліття!

Не треба думати, що ідея Кубертена відразу захопила весь спортивний світ. Тих, хто сумнівається і супротивників у неї було хоч відбавляй ... Ще більше - спортсменів і спортивних діячів, які говорили, що взагалі-то справа ця гарне, але самі займатися цією гарною справою не хотіли.

Кубертен же об'їжджає багато країн світу, сперечається, переконує, доводить. Пише сотні листів у всілякі спортивні організації. Візьмемо, приміром, Перші Олімпійські Ігри сучасності, що проводилися в 1896р. в Афінах.

Адміністрація Афін і грецький уряд не в силах були зробити повні витрати на проведення Ігор. Уряд не погоджувався на виділення додаткових коштів, мотивуючи свою відмову тим, що афіняни, мовляв, погано розбираються в спорті, що в місті немає необхідних спортивних споруд для проведення змагань, а фінансове положення Греції не дозволяє запросити представників з багатьох країн на свято. Багато видатних державні і політичні діячі підтримали заяву уряду. Наприклад, впливовий політичний діяч Стефонос Дратоміс писав, що Греція не в змозі втілити в життя чудову ідею П'єра де Кубертена і проведення Ігор найкраще відкласти до 1900 року, як складову частину Всесвітньої виставки в Парижі. П'єр де Кубертен був змушений звернутися з листом до Ф. Кеменов з проханням вишукати можливість проведення Ігор 1896 року на угорській території. Однак угорська влада в проханні категорично відмовили у зв'язку з відсутністю коштів. Після цих відмов П'єр де Кубертен все ж наполягав на проведенні Ігор у Греціі. По думку П'єр де Кубертена, при організації Ігор можна було обійтися без особливих урядових витрат і розраховувати на допомогу тільки приватних осіб. Цю точку зору поділяв і грецький кронпринц Костянтин, який створив спеціальну комісію сприяння. Він призначив колишнього мера Афін Филемона генеральним секретарем комісії, а також звернувся до народу із закликом про пожертвування засобів у фонд підготовки Олімпіади. Гроші стали надходити не тільки від жителів Греції, але і з Лондона, Марселя, Константинополя й інших міст, де існували багаті грецькі колонії. На гроші, що надійшли з Олександрії від Георга Авероффа, був відновлений древній олімпійський стадіон. В Афінах були споруджені також велодром і стрільбище. У центрі міста розмістили тенісні корти. Спортсменам надавалися павільйони з елінгами і роздягальнями для проведення змагань з веслування. Підготовкою місць для проведення змагань I Олімпіади займався грецький Національний олімпійський комітет, який зумів закінчити всі підготовчі роботи за один рік. Міжнародний олімпійський комітет і національні комітети інших країн підбирали учасників Ігор, що виявилося не простою справою. Ось що писав з цього приводу П'єр де Кубертен: "Велика частина гімнастичних асоціацій Німеччини, Франції і Бельгії сповнена свідомістю власної винятковості: члени цих асоціацій не мають наміру терпіти в програмі Ігор тих видів спорту, які вони не культивують. Особливу ненависть у них викликають так звані "англійські" види спорту ... Інші асоціації були готові послати в Афіни своїх представників лише після надання їм інформації щодо того, який інтерес викликає до себе намічений спортивне свято ... Німецька преса, на довершення всього, заявила, що Олімпіади є винятково франко -грецьким підприємством. Тим часом пан Кеменов в Угорщині, майор Бальк у Швеції, генерал Бутовський у Росії, професор Слоен в США, лорд Амптхілл в Англії і доктор Гут-Ярковський в Богемії робили все можливе для того, щоб пробудити інтерес до майбутніх змагань ". Організовуючи ці Ігри, П'єру де Кубертену доводилося враховувати політичні відносини і розбіжності між країнами, і в першу чергу між Німеччиною і Грецією. У 1895 році в Німеччині був утворений комітет з участі в Олімпійських іграх. 6 квітня 1896, на Мармуровому стадіоні, король Греції в присутності 80 тисяч глядачів оголосив Ігри I Олімпіади відкритими. "Це був хвилюючий момент. Тисяча п'ятсот два роки тому імператор Феодосії заборонив Олімпійські ігри, без сумніву вважаючи, що, знищуючи цей ненависний пережиток язичества, він сприяє справі прогресу. Тепер же християнський монарх оголосив про формальну скасування імператорського указу ... Коли король знову зайняв своє місце, хор у 150 голосів виконав Олімпійську оду, написану спеціально для цього випадку грецьким композитором Самарою ", - відзначав П'єр де Кубертен.

Нове взагалі сприймається з труднощами. Однак Кубертен говорив про Олімпійських іграх настільки переконливо і жагуче, що французькі спортивні діячі приймають рішення скликати Міжнародний спортивний конгрес і запросити на нього представників найбільших спортивних держав.

І ось 23 червня 1894 на Конгресі в Парижі був створений Міжнародний Олімпійський Комітет - МОК.

Конгрес вирішив: через два роки пройдуть перші Олімпійські ігри! І це була велика перемога світового спорту, великий подвиг П'єра де Кубертена!

Не так давно світове співтовариство урочисто і святково відзначило 100-річний ювілей олімпійського руху сучасності, утворення МОК. Організація Об'єднаних Націй оголосила рік 100-річчя МОК - 1994 рік - Міжнародним роком спорту та олімпійського ідеалу. Вищий орган світового співтовариства відродив і давню миротворчу традицію - ООН закликала всі держави дотримувати олімпійське перемир'я.

День 23 червня традиційно щорічно відзначається в десятках країн світу, в тому числі з 1990 року і в Росії, як Олімпійський день.

А все ж головна заслуга П'єра де Кубертена в тому, що Олімпізм, олімпійський рух можна уявити собі у вигляді високого і стрункого будинку. При зведенні цього будинку П'єр де Кубертен був не тільки «виконробом», але і головним архітектором. Його натхненні думки лягли в основу олімпізму.

Перша і найголовніша з них - спорт, культура, наука, мистецтво повинні з'єднатися в міцний і прекрасний сплав, який і буде називатися олімпійським рухом.

Ідея ця здійснилася не відразу. У неї були і противники, особливо коли спорт став частиною світової політики, коли за допомогою рекордів президенти і міністри стали доводити один одному, чия країна краще.

Часи змінюються, і тепер Олімпійські ігри з'являються перед нами немов урочистий гімн людству і людяності!

Кубертен присвятив своє життя і особливої ​​науці, яка називається спортивна педагогіка. Її мета - фізичний і духовний розвиток і виховання молоді за допомогою занять спортом. П'єр де Кубертен вважав, що новий предмет допоможе зміцнити, зробити більш сильної і життєстійка французьку націю, французьку молодь. А вийшло, що він подбав про молодь усього світу.

Кубертен не був поетом. Але написав один прекрасний вірш. Називається воно «Ода спорту».

Цікава історія створення цього твору. У 1912 році проводився конкурс мистецтв, присвячений Олімпійським іграм. Кубертен написав свою знамениту «Оду спорту», ​​передав її в журі. Але так як його авторитет серед людей, що займаються олімпійським рухом, був величезний, Кубертен подав свою роботу під псевдонімом. І ось вища нагорода, золота медаль, була присуджена саме «Оді» Кубертена.

У «Оді спорту» дев'ять глав. Остання з них називається «О, спорт! Ти - мир! »Слова ці давно стали крилатими серед олімпійців.

«Ода» написана по-французькі. Переклад же його на російську дуже не досконалий.

Кубертен знаходить прості і прекрасні слова, які зрозумілі кожному спортсмену. Та й кожній людині. Він говорить про те, що спорт - наш постійний супутник у житті, справжній і надійний друг. Якщо ти будеш, вірний йому, то отримаєш натомість радість, яку він дарує твоєму духу і твоєму тілу. Але ж це дійсно так: радість руху - радість життя!

«Спорт! - Вигукує Кубертен. - Ти вісник світу. Варто тобі посміхнутися, варто піти по країнах пружною радісною ходою, і над землею розливається спокій. Люди через континенти й океани протягають один одному руки зі словами: «Привіт, друже!»

Олімпійська символіка

• олімпійські кільця

• Олімпійський прапор

• Олімпійське гасло

• Олімпійська емблема

• Олімпійський гімн

• Олімпійський вогонь

• Олімпійський смолоскип

Тепер кожен знає олімпійський символ: п'ять різнобарвних з'єднаних кілець, що уособлюють єдність п'яти континентів.

Олімпійське гасло

Спеціальним гаслом Олімпійських ігор є три слова: «Citius. Altius. Fortius». Ці три слова латинською означають – «швидше, вище, сильніше». Олімпійське гасло закликає всіх учасників олімпійського руху до вдосконалення та гармонії відповідно до духу олімпізму.

Перед початком Ігор спортсмени вимовляють олімпійську клятву.

«Від імені всіх учасників я обіцяю дотримуватися правил чесної гри в істинно спортивному дусі в ім’я слави спорту та честі наших команд» .

Відомо і про прекрасну традицію запалювати в Греції олімпійський вогонь, який несуть естафетою через різні країни віддані спорту люди, несуть палаючий факел до місця проведення Ігор чергової Олімпіади.

Прапор також вигадав П’єр де Кубєртєн в у 1913 р. і був представлений на VII літніх Олімпійських іграх в Антверпіні в 1920 році.

Шість кольорів (разом з білим фоном) скомбіновані так, що представляють собою національні кольори всіх країн світу.

Все це було задумано П'єром де Кубертеном! Недарма його називають батьком олімпізму. Двадцять дев'ять років Кубертен був беззмінним президентом МОК. Він став автором найважливішого документа - Олімпійської хартії. Похований Кубертен у швейцарському місті Лозанні неподалік від штаб-квартири Міжнародного олімпійського комітету. За заповітом П'єра де Кубертена серце його спочиває в Греції, на батьківщині Ігор, у безсмертній Олімпії.

Перша Олімпіада сучасності (Афіни 1894 р)

На першій афінській Олімпіаді виступали лише 245 спортсменів із 14 країн світу. Атлети змагалися у 9 видах спорту: греко-римській боротьбі, велосипедному спорті, гімнастиці, легкій і важкій атлетиці, плаванні, стрільбі, тенісі та фехтуванні.

Щоб заповнити прогалину в змаганнях із зимових видів спорту, які влітку провести було технічно неможливо, з25 січня 1924 року проводяться зимові Олімпійські ігри. Перші були організовані у французькому місті Шамоні. Окрім фігурного катання і хокею, спортсмени змагалися зі швидкісного бігу на ковзанах, стрибків з трампліну тощо.

Поборотися за першість у змаганнях виявили бажання 293 атлети, в тому числі 13 жінок, із 16-ти країн світу. Першим олімпійським чемпіоном зимових ігор став Ч. Джутроу з США (швидкісний біг на ковзанах), проте в підсумку лідерами змагань виявилися команди Фінляндії та Норвегії. Перегони тривали 11 днів і закінчилися 4 лютого.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ:

1. Створити колаж або малюнок на тему: "Відродження Олімпійських ігор сучасності"

2. Скласти кросворд на тему: "Відродження Олімпійських ігор сучасності " або скласти тестові питання (10 питань). Найкращі тестові питання будуть розміщені на сайті.