Історія України
Доброго дня, наше навчання продовжується в дистанційному режимі. Сподіваюсь у вас не виникло проблем із самостійною роботою та виконанням домашнього завдання. Для кращого роз’яснення домашнього завдання та відповіді на ваші запитання, ви можете зв’язатись із вашим вчителем перейшовши за посиланням: https://invite.viber.com/?g2=AQBtU8m7loGbKUs7IRhnDLA9lgUBBKuMcZ61QvOWAarAtDmRVdxSGZ8WmuzyxtGl . (Це спільнота у Вайбері). До кожної нової теми буде вказано терміни виконання домашнього завдання. Виконанні завдання ви можете мені пересилати через вище вказане посилання. Дякую за увагу та співпрацю, бажаю успіхів та залишайтесь здоровими!
Тема: Освіта, архітектура та образотворче мистецтво
параграф 28 читати, усно відповідати на запитання до параграфа.
Практичне заняття. "Проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей».
Опрацюйте історичне джерело, перегляньте навчальний відеоролик https://www.youtube.com/watch?v=k9bdARLfWzw Статей Богдана Хмельницького або Березневих статей 1654 р. з Москвою не існує.та дайте відповідь на запитання.
ДОКУМЕНТ.
ЖАЛУВАЛЬНА ГРАМОТА ЦАРЯ ОЛЕКСІЯ МИХАЙЛОВИЧА ВІЙСЬКУ ЗАПОРОЗЬКОМУ ВІД 27 БЕРЕЗНЯ 1654 Р. НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЙОГО ПРАВ І ВОЛЬНОСТЕЙ.
Ми, великий государ, наша царська величність, підданого нашого Богдана Хмельницького, гетьмана Війська Запорозького, і все нашої царської величності високою рукою в попередніх їх правах і привілеях, які їм надані були королями польськими та великими князями литовськими, і тих їх прав і вольностей порушувати нічим не веліли своїми старшими за своїм попередніми правами, а наші царської величності бояри і воєводи в ті їх військові суди втручатися не будуть. А число війська запорозького ми вказали за їх же чолобиттям визначити спускового 60 000 завжди повне. А якщо з божої волі смерть настане гетьмана, то ми, великий государ, дозволили Війську Запорозькому обирати гетьмана за попередніми їх звичаями самим проміж себе. А кого гетьманом оберуть, про те писати нам, великому государеві, а також тому новообраному гетьманові на підданство і на вірність віру нам, великому государеві, учинити при кому ми, великий государ, укажемо, а при булаві гетьманській староству Чигиринському з усіма його приналежностями, які перед цим при ньому були, ми указали бути по-давньому. Також і маєтків козацьких і земель, які вони мають для пожитку, відбирати в них і у вдів, що після козаків залишилися, а дітей не веліли, а бути їм за ними , як і раніше.
1.З тексту документа наведіть фактичні дані, які свідчать про набуття запорозькими козаками прав і привілеїв ще за довго до переходу їх під покровительство російського царя.
2. Визначить з документа окремо політичні й економічні права і привілеї, які закріплювалися за Військом Запорозьким жалуваною грамотою російського царя.
3. Висловіть власне ставлення до думки висловленої автором відеоролика.
Опрацюйте історичне джерело та дайте відповідь на запитання.
Основні положення Гадяцького договору.
§ Україна в складі Брацлавського, Київського, Чернігівського воєводств під назвою “Руське князівство” разом з Польським королівством і ВКЛ входила до “єдиної і неподільної Речі Посполитої” на рівних правах;
§ влада гетьмана визнавалася довічною, а по його смерті стани українського суспільства обирали чотирьох претендентів, з-поміж яких король призначав нового гетьмана;
§ утворювалися місцеві органи влади за польським зразком;
§ відновлювалися суд і судочинство а також адміністративно-територіальний устрій, що існували до 1648 року;
§ Руське князівство не мало прав на самостійні зносини з іншими державами;
§ сенаторські посади мали обіймати особи православного віросповідання;
§ дозволялося відкрити окремий монетний двір для карбування грошей із зображенням спільного короля;
§ кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців;
§ відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності які існували до 1648 р.;
§ козацтву гарантувалися давні права та привілеї , а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримували від короля шляхетство;
§ на території Руського князівства скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного та католицького віросповідання, православному митрополиту і 5 владикам надавалися постійні місця в спільному сенаті Речі Посполитої;
§ польські і литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, за винятком надзвичайних ситуацій, але ва такому разі вони переходили в підпорядкування гетьмана;
§ окремим пунктом оговорювалося існування двох університетів: Києво-Могилянської академії, урівняної в правах з Краківською, і новоствореної вищої школи зі статусом університету;
§ по всій території держави дозволялося засновувати колегії та гімназії з правом викладання по-латині;
§ проголошувалася повна свобода друку (у тому числі в питаннях, дотичних релігії), аби друкована продукція не містила випадів проти особи короля.
Завдання:
1). Коли і між якими країнами був підписаний цей договір?
2). Які пункти угоди ви вважаєте вигідними для України?
3). Спрогнозуйте, як на вашу думку, склались подальші українсько-московські взаємовідносини
Опрацюйте історичне джерело
перегляньте навчальний відеоролик https://www.youtube.com/watch?v=qHTUl73vi6I Козацька звитяга - 2. Випуск №30 (65). Історія. Руїна та дайте відповідь на запитання.
М. Аркас про Дем’яна Многогрішного
«Недовге гетьманування Многогрішного позначилося тим, що за його заведено осібний полк із козаків, котрий прозвали «компанійським». Полк сей мав наглядати за тим, щоб поспільство не приставало самовільно у козаки та ще щоб заздалегідь гасити у самому початку, як де прокинеться якесь... повстання або що... У травні місяці 1670 року, на прохання гетьмана, цар прислав до нього стрільців, яких той мусив держати своїм коштом. Вигадав се Многогрішний для своєї безпеки, бо знав, що його не люблять і почував себе дуже небезпечним на своїй посаді. А московському урядові се було й на руку: він таким побитом мав при боці гетьмана — повсякчас свого доглядача. З того часу сю сторожу становлено було до кожного гетьмана. У тому ж таки році Многогрішний, з дозволу царя, переніс свою столицю з Гадяча у Батурин... Многогрішного не любила старшина... А через усе те сипалися, як з решета, доноси на гетьмана у Москву... До того ще й гетьман сам не вмів показати з себе дуже улесливого і як чоловік нервовий, а часом без міри запальний, не вмів здержувати свої поривання і вихоплювався перед московськими воєводами та послами з чимось таким, що тільки шкодило йому самому». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991 - С. 91–92)
Завдання
1. За яких обставин гетьманська булава на Лівобережжі дісталася Дем’яну Многогрішному?
2. Охарактеризуйте основні напрямки його діяльності на посаді гетьмана.
3. Дайте оцінку Глухівським статтям.
4. Дайте власну оцінку періоду Руїни.
Термін виконання завдання до 09.04.20 (письмово)
Тема уроку: Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація Гетьманщини.
Сьогодні на уроці ти дізнаєшся: як розгорталися події Північної війни на українських землях. Яка роль І. Мазепи в історії України. 3. Якими були наслідки Полтавської битви для України.
Хід уроку:
Становище Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини. Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору і репресій. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя у місті Лебедині, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Переслідувань зазнали родичі козаків, що разом із П. Орликом опинилися в еміграції. На початку війни з Туреччиною за жеребом страчували кожного десятого в поселеннях Лівобережжя і Слобожанщини, які не виявляли достатньої лояльності щодо царя. Заохочувалися доноси.
Документи розповідають
Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна
«Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цьому не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом... тоді всі їхні справи будуть нам відкриті».
1. Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками і гетьманом? 2. Як можна назвати таку політику?(УСНО)
Одночасно з цим відбувався форсований наступ на українську автономію. Коли новообраний гетьман І. Скоропадський запропонував цареві підтвердити в нових Решетилівських статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра І відповідь: «Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». Петро І відхилив прохання Скоропадського про те, щоб козаки перебували під командуванням наказного гетьмана, а не російських генералів. Він відмовився повернути гармати, які були захоплені в І. Мазепи. Перед гетьманським урядом була поставлена вимога звітувати про податки і доходи Військового скарбу.
Терміни і поняття (Вивчити)
Терор — розправа з політичними противниками шляхом насильства.
Репресії — система заходів, які передбачають усунення, ізоляцію, знищення політичних ворогів (справжніх або надуманих), конкуруючих соціальних груп чи прошарків, етнічних спільнот з метою встановлення панування або зламу опору.
Поступово звужувалася влада гетьмана. Воєводи отримали право втручатися у внутрішні справи козацької України. До гетьмана був приставлений для нагляду царський міністррезидент (із 1710 р. їх вже було двоє). У Глухові — новій гетьманській резиденції — було розміщено два полки російської армії. У 1708—1709 рр. запроваджується губернський устрій при збереженні полковосотенного. Гетьманщина, а з 1719 р. і Слобожанщина входили до Київської губернії, яка поділялася на провінції. У 1715 р. царський указ установив новий порядок виборів полкової старшини, згідно з яким основну роль у цьому процесі відігравав царський представник. У старшину почали обирати іноземців, яких поступово стала більшість. А згодом Петро І сам наказав призначити свого соратника П. Толстого ніжинським полковником, а А. Ганського — київським, тим самим присвоївши право призначати старшину і порушивши виборний принцип формування влади в Гетьманщині. До того ж росіянам стали надаватися великі землеволодіння в Україні, що спричинило виникнення великих територій, непідконтрольних гетьману. 1720 р. Петро І обмежив функції генерального суду.
Посилилося втручання російського уряду в економічне життя: українські товари дозволялося вивозити за кордон лише через російські прибалтійські порти і до того ж не українськими купцями. Водночас заборонялося ввозити певні товари в Гетьманщину із Західної Європи (голки, сукна, полотна, панчохи, цукор, тютюн тощо), а купувати замість них продукцію російських фабрик. Запроваджувалося особливе мито для російської казни. У 1721 р. на території Гетьманщини російський уряд запровадив «мідні гроші, щоб срібні й золоті залишалися в обігу населення Росії і якомога більше зосереджувалися у державній казні».
Дедалі частіше козаків стали використовувати за межами Гетьманщини: на будівництві каналів, фортець, у військових походах та на інших роботах. У той же час господарства козаків на батьківщині занепадали. Крім того населення Гетьманщини страждало від постоїв російських військ.
Відбувалися утиски і в культурній сфері. Так, із Києво-Могилянської академії за наказом царя було виключено всіх студентів і викладачів із Правобережжя, заборонялося друкувати в Україні будь-які книги, крім церковних, а у тих, що друкувалися, «щоб ніякої різниці й осібного наріччя не було». Цим самим цар розпочав наступ на українську мову, сприяв насильницькій русифікації і духовному поневоленню українського народу.
Основні положення «Рішительних пунктів» 1728 р.(ЗАПИСАТИ В ЗОШИТ)
— Дозвіл обирати гетьмана, але лише за згодою царя.
— Гетьманщину було повернуто з відання Сенату під юрисдикцію Міністерства закордонних справ.
— Зменшення кількості російських військових, що розміщувалися на території України.
— Гетьман не мав права без дозволу царя карати на смерть старшину й проводити зовнішню політику.
— Уведення російських представників до складу Генерального суду.
— Генеральну старшину і полковників із 2—3 кандидатів на посаду мав затверджувати цар, а не гетьман.
— Скасовувалися податки, запроваджені Малоросійською колегією.
— Відновлювався Генеральний військовий скарб, але підконтрольний російському урядові.
Переглянь відео!
https://www.youtube.com/watch?v=Wmvr6zM9hIg
https://www.youtube.com/watch?v=xZF4iZwqDeI
https://www.youtube.com/watch?v=P0Jb54yZxeY