Навчання грамоти

30.03.понеділок

ЧИТАННЯ Тема:Леся Українка «Три метелики». Загальні відомості про Лесю Українку. Ознайомлення з поняттям «персонажі твору», оцінка дій

персонажів. Удосконалення читацьких умінь.

1.Ознайомлення із творчістю Лесі Українки

Сьогодні ви познайомитесь із письменницею Лесею Українкою. У дитинстві Леся була жвавою й допитливою дівчинкою. У 4 роки

навчилася читати. Леся любила співати і танцювати, знала нотну грамоту,

грала на піаніно. А ще любила вишивати сорочки і рушники.

Ляльками Леся гратися не любила, але інколи робила для молодших

сестер ляльки з маківок, пелюсток квітів, кольорових папірців і клаптиків

тканини.

Свій перший вірш Леся написала в 9 років. Юна поетеса підписала його

так: «Леся з України».

Письменницю Лесю Українку знає весь світ. Багато творів написала

вона для дорослих. Але не забула й про дітей, бо дуже їх любила.

У книжках із назвами «Дитячі», «B дитячому колі» надруковані вірші

«На зеленому горбочку», «Літо краснеє минуло», «Мамо, іде вже зима»,

«Вишеньки», «Колискова».

Крім віршів, спеціально для дітей Леся Українка написала ще й казки

«Три метелики», «Біда навчить», «Лелія», «Казка про Оха-Чудотвора».

2.ОПРАЦЬОВУЄМО ХУДОЖНІЙ ТВІР

3.1.Читання учнями тексту про Лесю Українку.

Діти розглядають у букварі (с. 45) портрет поетеси, зображення її

книжок, обговорюють побачене. Потім учні читають текст про Лесю

Українку самостійно напівголосно і вголос для всього класу.

Перевірка сприймання відбувається за запитаннями.

- Коли народилася Леся Українка?

- Чому вона навчалася вдома?

- Скільки знала іноземних мов?

- Скільки їй було років, коли написала перший вірш?

- Чому її почали звати Лесею Українкою?

- Про що вона писала у своїх творах?

Фізкультхвилинка

3.2. Первинне сприймання твору

Виразне читання казки Лесі Українки «Три метелики» батьками.

Перевірка сприймання за запитаннями,

1. Якого кольору були метелики?

2. Що з нимим трапилось?

3. У кого просили допомоги друзі?

4. Хто допоміг метеликам?

4.Читання тексту з аналізом змісту

4.1.Читання казки учнями за частинами, бесіда за змістом кожної з них, яка

супроводжується вибірковим читанням.

Частина 1 (закінчується словами «…а ключа не можна знайти»)

- Скільки було метеликів? Якого вони були кольору? Що вони робили

цілий день у великому саду? Чому змінився їхній настрій? Чому вони не

могли повернутися додому?

- Прочитайте ще раз цей уривок. Поміркуйте, яку його частину треба

читати весело, радісно, а яку — сумно. Прочитайте вголос, дотримуючись

потрібної інтонації.

Частина 2 (закінчується словами «Ми краще на дощі будемо

мокнути».)

- До кого звернулися метелики по допомогу?

- Про що вони просили тюльпана? З якою інтонацією будете читати

їхнє прохання? Покажіть — як.

- Що сказав їм тюльпан?

- Чому він погодився сховати тільки червоного і жовтого метелика? (Бо

сам був червоним із жовтими крапочками).

- Як повелися метелики, почувши відповідь тюльпана?

- Із яким настроєм треба читати їхню відповідь тюльпанові? (Сумно,

але з гідністю).

Частина 3 (до кінця казки)

- До кого полетіли метелики?

- Про що вони просили лілею?

- Чому лілея погодилася прийняти тільки білого метелика?

- Що той відповів лілеї?

- Хто почув розмову лілеї і білого метелика?

- Як сонечко допомогло метеликам?

- Як будете читати останні рядки (абзац) казки — знову радісно чи все

ще сумно?

- Як ви гадаєте, чи правильно діяли метелики, коли не хотіли

скористатися пропозиціями тюльпана і лілеї? Чому так гадаєте?

- Чи можна назвати метеликів справжніми друзями? Чому?

- Розгляньте ілюстрації в букварі (с. 46-47). Які епізоди казки

намальовані? Знайдіть і прочитайте їх у тексті.

Письмо. Тема :Закріплення уміння писати малі літери з півовалом. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення

1. Тренувальне письмо

• Повторення групи писемних літер.

- Сьогодні ми будемо повторювати написання малих літер, в основі

яких є один півовал або два півовали. Розгляньте абетку писемних літер,

знайдіть і назвіть такі букви.

У прописах (с. 54) діти пишуть букви с, є, е, х, ж поряд зі зразком і

виконують розчерки з ними.

• Поєднання букв у словах.

Діти читають слово, написане під розчерками, розшифровують

анаграму за цифрами:

село – осел. Учні записують обидва слова.

Підкреслюють буквосполучення се.

На наступному рядку першокласники читають і списують за зразком

слова жах, хижа, стежать за правильним поєднанням букв, підкреслюють у

словах літери х, ж.

Уточнюється значення записаних слів, усно складаються з ними

речення.

Жах – великий страх, переляк.

Хижа – невелика убога хата; халупа.

Хижа – яка їсть інших тварин (про звірів, тварин).

-У якому значенні вжито слово в реченнях?

При березі, при Дунаю, там я свою хижу маю.

Зубата щука хижа вкрай! Карасику, ти не дрімай!

2. Розгадування ребусів

Розгадуючи ребуси, діти «згортають» фразу: «в літері е надруковано»,

отримуючи склад ве. Додаючи до отриманого першого складу другі,

надруковані в середині букви е, діти складають і записують слова

весна́, весло́, верба́.

За допомогою ребусів легко запам’ятати, що в перших ненаголошених

складах пишеться літера е.

.

пальчикова гімнастика

3. Запис речення.

- Прочитайте віршик, надрукований унизу сторінки. Про яку пору року

в ньому йдеться?

- Що робить листя і сад? Яка буква пишеться в кінці слів опадає,

облітає?

- Які звуки в цих словах позначає літера є?

Списати вірш, підкреслюючи у словах букви с, є, е, х, ж

4. Списування з друкованого тексту.

Мете́лик на стебли́нку сів —

І вже незрозумі́ло:

Чи то мете́лик там сиди́ть,

Чи, може, квітка біла.

Бо крильця — білі пелюстки,

А в квітки — білі крила.

Зацвів мете́лик у траві,

А квітка полеті́ла.

Фото виконаної роботи скинути на вайбер у понеділок.

31.03. Вівторок

Тема: Іван Франко «Ріпка». Загальні відомості про І.Я. Франка. Розповідь— продовження твору. Визначення персонажів.

Сьогодні ми познайомимось ще з одним українським письменником- Іваном Франко.

- Іван Якович Франко – видатний український письменник, який

написав багато цікавих і серйозних творів для дорослих. У цих творах

відчувається, що автор дуже любив Україну, українську мову. Також Іван

Якович Франко дуже любив дітей і написав для них багато повістей і

оповідань, казок, легенд, віршів.

- Чи доводилося вам чути казку про хитрого Лиса Микиту? А про

кицю, яка плакала на кухні? І вже точно ви чули і не раз казку «Ріпка», яку

яскраво й поетично переказав для вас Іван Франко.

Пропоную вам подивитися буктрейлер за збіркою Івана Франка

«Коли ще звірі говорили».

Про що ви дізналися? Які з цих казок знаєте?

- Чи захотілося вам прочитати казки, уривки з яких ви побачили?

• Читання статті про Івана Франка у букварі (с. 48) текст «Іван Якович

Франко».

- Де народився майбутній письменник?

- Яким хлопчиком ріс?

- Якими мовами володів?

- Ким став Іван Франко?

- Які твори він написав для дітей?

3. ОПРАЦЬОВУЄМО ХУДОЖНІЙ ТВІР

3.1. Підготовка до сприймання твору.

- Сьогодні ми прочитаємо одну з казок Івана Яковича Франка. Вона вам

здасться чимось знайомою, а чимось — новою. Про неї є така загадка:

На городі виростала,

Восени велика стала.

Дід почав усіх гукати:

«Час красуню витягати!»(РІПКА)

Казка про ріпку відома не тільки в Україні. Подібну казку

розповідають маленьким діточкам і росіяни, і білоруси, і болгари та інші

народи.

3.2. Первинне сприймання твору

- Пропоную вам послухати аудіозапис

української народної казки «Ріпка» в обробці Івана Франка.

Чи знайомий вам зміст казки? А що нове, своє вніс у неї Франко? (Він

написав казку віршем.)

****ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА****

3.3. Читання казки дітьми з аналізом змісту

Діти читають уривок із казки в букварі (с. 49–50) напівголосно

самостійно, вголос за частинами.

- Прочитайте перший абзац казки.

- Із якими дійовими особами казки вас знайомить автор?

- Знайдіть римовані слова (Андрушка — Марушка, Мінка — Хвінка,

Варварка — Сіроманка).

- Прочитайте продовження казки спочатку пошепки, а потім уголос.

- Як, посадив дід ріпку? Як її доглядав?

- Якою зростала ріпка? Із чим вона порівнюється спочатку і потім?

- Чи зрадів дід, коли побачив, якою стала ріпка? Звідки це видно?

(Тішиться дід, не знає, де стати).

- Прочитайте ще раз ці рядки, голосом передаючи дідову радість.

- Кого покликав дід на допомогу? Прочитайте. Чи важко було їм

витягати ріпку? Прочитайте рядки з відповідною інтонацією.

- Кого покликала баба? Як вони працювали?

ПИСЬМО. ТЕМА:Закріплення уміння писати малі літери з нижніми петлями. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

сьогодні ми будемо повторювати написання малих літер, в

основі яких є нижня петля – у, д, з. Знайдіть ці букви в писемній абетці.

У прописах (с. 55) учні пишуть букви у, д, з поряд зі зразком до кінця

рядка, виконують безвідривно розчерк, у якому літери поєднуються

верхньою петлею.

• Поєднання букв у складах і словах.

поєднання сполучень літер зу, ду (верхнє безвідривне), уд, од, зо (середнє відривне), оз, уз (середнє безвідривне). У прописах діти читають і списують слова, стежать за правильним поєднанням букв із нижніми петлями, підраховують кількість цих букв у кожному слові. Значення записаних слів уточнюється за допомогою малюнків і загального слова: одуд і зозуля – це птахи.

одуд

зозуля

Запис речення.

- Прочитайте речення, написане внизу сторінки. Чи можна його назвати скоромовкою? Чому?

- Додайте в речення-зразок букви у, з, а потім запишіть його на наступному рядку повністю.

Коза в лузі – лоза в тузі.

- У яких словах літера з позначає твердий приголосний звук, а в яких –м’який? Що вам підказало відповідь?

• Списування з друкованого шрифту.

Діти списують речення, підкреслюють букви з нижніми петлями у словах

дуб, зуб.

****Пальчикова гімнастика****

Списування з друкованого шрифту.

- Ще раз згадайте, як звати героїв казки Івана Франка «Ріпка». Спишіть 1 абзац казки "Ріпка"

01.04. Середа.

Читання. Тема:Василь Сухомлинський «Яблуко в осінньому саду».Загальні відомості про В.О. Сухомлинського. Персонажі твору, оцінка їхніх дій.

Ми продовжуємо вивчати розділ «Вони писали для тебе». Ви вже

знаєте про життя і творчість трьох видатних українських письменників.

Назвіть їх.

- Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко – це основа основ

української літератури. Вони народилися 200-150 років тому і писали свої

твори про національну гідність українців, про прагнення народу до волі за

часів царського уряду.

- Тепер ми розпочинаємо згадувати тих авторів, які писали художні

твори для дітей тоді, коли до школи ходили ваші бабусі, дідусі і, навіть,

батьки.

Твори одного з письменників, про якого будемо говорити сьогодні, ми

вже слухали на уроках і читали в букварі. Саме він колись сказав, що читання

– це віконце, через яке діти пізнають світ і самих себе.

Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович

Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато

оповідань і казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про

працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька і

голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про

доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, любили тата

й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими

луками, густими лісами, безмежними ланами.

Пропоную вам подивить коротке відео

Читання статті про Василя Сухомлинського.

Учні напівголосно читають у букварі (с. 48) текст «Василь

Олександрович Сухомлинський». Діти відповідають на запитання до

прочитаного.

- Ким був Василь Сухомлинський?

- Якою він був людиною?

- Про що писав у книжках для дітей?

- Чого прагнув, про що мріяв педагог?

фізкультхвилинка

3. ОПРАЦЬОВУЄМО ХУДОЖНІЙ ТВІР

3.1. Підготовка учнів до сприймання твору.

- Сьогодні ми прочитаємо одне з оповідань Василя Сухомлинського.

Там зустрінуться слова, значення яких краще уточнити перед читанням, щоб

у тексті все було зрозуміло.

- Чи знаєте ви, хто такі близнюки, близнятка? (Діти, брати, сестри, що

народилася одночасно в однієї матері. Зазвичай, дуже схожі зовні один на

одного.)

- Прочитайте «ланцюжок» слів. Що спільне в їхньому значенні?

яблуні – яблука – яблуневий

- Що означає поділити предмет навпіл, на дві половини? (Поділити на

дві рівні частини.)

Читання учнями тексту з аналізом його змісту

Учні спочатку читають оповідання в букварі (с. 52–53) напівголосно

самостійно (тренувальне читання), в потім уголос за частинами з аналізом

їхнього змісту.

Частина 1 (до слів «…залишилося пожовкле листячко.»)

- Ким були Оля і Ніна? Якими вони були?

- Коли дівчатка гуляли в саду?

- Яким був сад? Якою була погода? Знайдіть у тексті і зачитайте опис.

- Розгляньте малюнок до оповідання на с. 52. Чи все на ньому так, як у

тексті?

Учні встановлюють, що у тексті описується пізня осінь. Майже все

листя з дерев опало. А на малюнку дерева зображені із зеленим листям.

Жовтих листочків ще небагато. Тобто осінь тільки починається.

Частина 2 (до слів «…потримати його в руках.»)

- До чого підійшли дівчатка?

- Що побачили сестрички на старій яблуні?

- Чи зраділи вони? Чому здивувалися?

- Хто зірвав яблуко? Чого хотілося обом?

- Який саме момент зображений на ілюстрації до тексту (с. 52)?

Зачитайте речення до неї.

Частина 3 (до слів «Хай тобі буде яблуко, Олю.»)

- Про що подумала Оля? Чого їй хотілося?

- Чи висловила вона своє бажання сестричці?

- Що сказала Оля вголос?

- А про що подумала Ніна? Чого хотілося їй?

- Чи висловила вона своє бажання?

- Що сказала Ніна своїй сестричці?

- Чи дійшли сестрички згоди?

- Що відбувалося з яблуком? Зачитайте.

- До кого дівчатка побігли за порадою?

- Чому очі матусі сяяли від радості? Що вона зробила?

- Як ви гадаєте, чи правильно вчинили дівчата?

- Який момент зображений на ілюстрації до тексту (с. 53)? Зачитайте

речення до неї.

Учні читають вірш Оксани Радушинської внизу сторінки букваря,

порівнюють його зміст з оповіданням.

- Чи можна вважати, що мама з оповідання В. Сухомлинського теж

навчала своїх донечок добра?

Назвіть персонажів оповідання Василя Сухомлинського. Скільки їх?

- На якій із ілюстрацій до тексту зображені всі дійові особи

оповідання?

- Поміркуй, які Оля і Ніна — добрі, сором’язливі, веселі, радісні чи

байдужі, жадібні? Чому так гадаєте?

Письмо. Тема:Закріплення уміння писати малі літери в, ь закритої та відкритої форм. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

Сьогодні ми будемо повторювати написання малої літери в і знака м’якшення відкритої і закритої форм.

У прописах (с. 56) учні пишуть букви в, ь поряд зі зразком до кінця

рядка, виконують безвідривно розчерки з ними.

• Поєднання букв у складах і словах.

На дошці діти відпрацьовують поєднання сполучень літер во, вд

(середнє відривне), ве, вз (середнє безвідривне), ві, вн, вк (верхнє

безвідривне), вл, вм (нижнє безвідривне).

У прописах учні читають і списують слова, стежать за правильним

поєднанням букв, пояснюють, яке саме написання букв в, ь використовували.

Тлумачення пар протилежних за значенням слів уточнюється за

допомогою складання з ними речень.

Вдень… , а вночі…

Влітку… , а взимку…

• Запис речення.

- Прочитайте речення, написане внизу сторінки.

- Додайте в речення-зразок букви в, ь. Поміркуйте, якої вони будуть

форми: відкритої чи закритої?

Гра «Так чи ні»

1.У слові вітер букву в треба писати закритою для верхнього

поєднання з буквою і. (Ні, відкритою.)

2. У слові увесь знак м’якшення треба писати закритим, бо це остання

буква у слові. (Так.)

3. У слові увесь букву в треба писати відкритою для середнього

поєднання з буквою е. (Так.)

4. У слові день знак м’якшення треба писати відкритим. (Ні, оскільки

це остання буква у слові.)

- Запишіть речення на наступному рядку повністю.

Виє вітер увесь день.

- Підкресліть у словах букви в, ь.

- У яких словах літера в позначає твердий приголосний звук, а в яких –

м’який? Що вам підказало відповідь?

пальчикова гімнастика

• Списування з друкованого шрифту.

Ще раз уважно прочитайте в букварі (с. 52) перший

уривок (абзац) оповідання Василя Сухомлинського «Яблуко в осінньому саду». Спишіть цей абзац.

03.03 Пятниця. Читання.

ТЕМА. Всеволод Нестайко «Пробудження». Загальні відомості про В. Нестайка. Характеристика персонажів. Висловлення свого враження від прочитаного. Розповідь на основі прочитаного твору.

Сьогодні ми познайомимось ще з оним українським письменником. Всеволод Нестайко написав чимало книжок. Але з найбільшою насолодою він писав про пригоди Яви і Павлуші. Все почалося з двох

оповідань «Пригода в кукурудзі» і «Тореадори з Васюківки». Хлопці в цих

творах виявилися такими меткими й непосидючими, що примусили автора

одразу ж написати повість «Пригоди Робінзона Кукурузо». А тоді повість

«Незнайомець з тринадцятої квартири». І нарешті — повість «Таємниця трьох невідомих». А для маленьких читачів автор написав не менш цікаві й веселі «Дивовижні пригоди в лісовій школі».

Читання статті про Всеволода Нестайка.

Діти напівголосно читають у букварі (с. 54) текст «Всеволод

Зіновійович Нестайко».

- Яке ім’я і прізвище цього письменника?

- Чому лишень назвати його ім’я, щоб усі — і дорослі, і діти весело

усміхалися?

- Скільки книжок для дітей написав В. Нестайко?

- Погляньте на книжкову полицю в букварі. На ній виставлені лише

деякі твори письменника. Прочитайте їхні назви. Які з цих книжок вам

знайомі?

- Всеволод Нестайко — лауреат багатьох літературних

премій. Його книгу «Тореадори з Васюківки» занесено

до Особливого почесного списку Ганса-Християна

Андерсена, а сам письменник нагороджений медаллю

Андерсена. Нею нагороджуються кращі дитячі

письменники з усього світу.

Фізкультхвилинка

Первинне сприймання твору

- Сьогодні ми з вами познайомимося з дівчинкою, прочитаємо

уривок із повісті-казки «В країні місячних зайчиків».

ОДИН ІЗ ДОРОСЛИХ виразно читає уривок «Пробудження», перевіряє розуміння

прослуханого за запитаннями.

- Хто розбудив Нусю?

- Що побачила дівчинка, коли прокинулася, а що — почула?

- Про що вона стала думати?

3.3. Читання учнями тексту з аналізом його змісту

Діти читають текст у букварі (с. 55–56) вголос за частинами. Кожна

частина аналізується за запитаннями з елементами вибіркового читання.

Частина 1 (до слів «…сонячний зайчик Терентій.»)

- У який час доби відбувалася подія?

- Якою була погода вранці?

- Зачитайте речення з тексту, яке допомогло вам дати правильну

відповідь на перші два запитання. (У вікно заглядало веселе ранкове сонце.)

- Що відбувалося в саду? Прочитайте речення у відповідь.

- Цю картину Нуся побачила чи почула?

- Що таке птаство? (Багато різних птахів разом.)

- Які саме птахи могли вранці дзвінко гомоніти в саду? Виберіть

відповідь:

-цвірінькають горобці;

-туркочуть голуби;

-каркають ворони;

- щебечуть ластівки;

-кують зозулі;

- тьохкають солов’ї

- Кого побачила Нуся на підвіконні? Як їй це вдалося? (Вочевидь, вона

фантазувала або: можливо, він прийшов із казки.)

- Як звали сонячного зайчика? Чи була Нуся з ним уже знайома? (Так,

бо відразу впізнала, не здивувалася; знала його ім’я.)

Частина 2 (до слів «…червоного півня Ґалаґана.»)

- Де була дівчинка, коли прокинулася?

- Що вона зробила? Прочитайте у відповідь речення.

- Як сказати інакше?

Підхопилася з ліжка… – різко, стрімко встала.

Кинулася до вікна… – дуже швидко побігла.

- Що побачила дівчинка у вікно? Прочитайте.

- Розгляньте малюнок до тексту. Що з побаченого дівчинкою художник

намалював, а що ні?

Учні встановлюють, що на ілюстрації змальовано, як мама порається на

городі, як песик Дюк ганяється за півнем. На малюнку немає тата, який

цюкає молотком. Дівчинка могла це почути, а не побачити.

- Який настрій викликало в дівчинки все нею побачене, які почуття?

Прочитайте цю частину так, щоб і ми відчули радість і захоплення — наче ми

самі це побачили.

- Як ви розумієте вислів «охопило тремтливе щемне передчуття».

(Очікування чогось приємного, несподіваного).

Частина 3 (до слів «…сонячні та місячні зайчики.»)

- Про що подумала Нуся? (Як добре жити на світі.)

- Які саме добрі події порадували дівчинку? Зачитайте.

- Чи відчула себе Нуся щасливою? Звідки це видно?

- Додайте слова за запитаннями:

Ранок (який?)… ясний, сонячний.

Попереду чекає (що?)… довгий-довгий день.

День буде (яким?)… з багатьма подіями.

На світі є (хто?)… сонячні та місячні зайчики.

Частина 4 (до кінця тексту)

- Чи знала Нуся, що буде робити вдень? Чи було це важливим?

- Що вирішила зробити Нуся? Чому?

- Що означає «дарувати радість»? Прочитайте рядки, в яких про це

говориться.

- Чому дівчинка хоче зробити не просто радість, а несподівану?

- Якою ви уявляєте Нюсю? Чи хотіли б ви з нею дружити?

3.4. Аналіз головної думки твору

- До чого закликає письменник? У яких рядках?

- Як ви гадаєте, він звертається до окремих дітей чи до всіх нас — до

кожного з нас?

- Яку несподівану радість ви можете подарувати своїм рідним, друзям,

знайомим? Чи вмієте ви робити добро? Чи добрі ви люди?

Читання вірша

- Прочитайте в букварі (с.56) вірш Анатолія Костецького, уявіть

описану в ньому картину.

- Про кого розповідається у вірші?

- Справжнього чи казкового сонячного зайчика ви уявили?

06.04. Понеділок

ПИСЬМО

Тема: Закріплення уміння писати малі літери ч, н, ю, к. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

06.04. Понеділок

ПИСЬМО

Тема: Закріплення уміння писати малі літери ч, н, ю, к. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

сьогодні ми будемо повторювати написання малих літер ч, н,

ю, к.

У прописах (с. 57) учні пишуть букви поряд зі зразком до кінця рядка,

виконують розчерки з ними.

• Поєднання букв у словах.

У прописах учні читають і самостійно списують слова ніч, ключ за

зразком.

- Чи всі чотири букви ви використали для написання цих слів? Яку

літеру писали двічі?

Діти збирають із писемних літер слова юнга, юнак,

пригадують їхнє значення.

Юнга – молодий матрос на кораблі.

Юнак – молодий чоловік, який ще не досяг зрілості.

- Порівняйте малі писемні букви н, ю. Яким елементом вони

відрізняються?

- Як поєднуються букви у сполученнях он, юн, юю? Покажіть зразок

на дошці.

Діти записують слова юнга, юнак, підкреслюють буквосполучення юн.

Під час списування зі зразка слова чита́ння звертається увага на

наголошений склад, тренується хорова вимова слова, усно складаються з ним

речення.

- Зберіть і прочитайте слова, надруковані у вигляді променевої схеми.

Які частинки додають у ці слова значення пестливості?

• Запис речення.

- Прочитайте речення, написане внизу сторінки.

- Як ви розумієте значення прислів’я?

- Які слова в реченні мають пестливе значення?

Учні списують речення, підкресліть у словах склад чко.

Відпочили?

А тепер спишіть вірш "СОНЕЧКОВА МАМА" із Буквара на ст. 58

ЧИТАННЯ

Тема:Анатолій Костецький «Сонечкова мама», «Косички». Загальні

відомості про А. Костецького. Виразне читання віршів. Узагальнення знань і

умінь учнів із розділу.

Анатолій Георгійович Костецький народився в сім’ї вчителів. Про це

згадував поет із гумором: «Дитинство було важким: класний керівник —

тато. Нормальні діти після школи відпочивали від учителів, а у школі — від

батьків, а в мене вчителі і вдома й у школі».

Читати Анатолій Костецький навчився в 4 роки, писати — в 5. У цей

же час він навчився грати в шахи, плавати. І була в нього мрія. Коли його, ще

малого, запитували, ким він хоче стати, він упевнено відповідав:

«Письменником».

- Ким були батьки Анатолія Костецького?

- Чи подобалося це хлопчику?

- У скільки років він навчився читати? Писати?

- Чого він ще навчився?

- Ким мріяв стати?

Читання статті про Анатолія Костецького.

Учні напівголосно читають у букварі (с. 57) текст «Анатолій

Георгійович Костецький». Діти відповідають на запитання до прочитаного.

- Ким автор мріяв стати в дитинстві?

- Коли навчився читати і писати?

- Чим ще полюбляв займатися?

- Для кого і про кого писав свої твори?

Читання вірша, обговорення його змісту.

вірш Анатолія Костецького «Сонечкова мама».

Зміст вірша аналізується з елементами вибіркового читання.

- Як ви вважаєте, від чийого імені написано цей вірш?

- Що думає маленька дитинка про матусь звіряток? Прочитайте.

- Що вона думає про себе і свою маму? Знайдіть відповідь у тексті.

- Що здивувало маленьку дитинку?

- Чому, на думку дитинки, сонечко щодня встає чистим?

07.04. Вівторок

ПИСЬМО

Тема:Закріплення уміння писати великі літери з похилою лінією із заокругленням угорі та внизу. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

Сьогодні ми почнемо писати великі літери, об’єднувати їх за спільними

основними елементами.

- Розгорніть прописи (с. 58), перевірте, чи всі літери ми вибрали

правильно.

- Скільки великих писемних букв написано на першому рядку в

прописах?

- Чим схожі і чим відрізняються букви У – Ч, Ч – И, И – Й, И – Ш,

И – Ц, Ш – Щ, Ц – Щ?

Після уточнення однакових і різних елементів у парах великих літер

учні пишуть букви на вільному рядку під зразком.

• Поєднання букв у складах.

Діти читають склади, написані на двох рядках, уточнюють види

поєднань великих букв із малими: верхнє безвідривне (Ук, Цу), середнє

безвідривне (Че, Ше) і середнє відривне (Йо, Ща).

Учні пишуть склади по одному разу біля зразків.

• Запис речень.

- Прочитайте написані речення. Про що в них говориться?

- Скільки слів у кожному реченні? Які знаки стоять після перших слів?

Учні самостійно записують речення на вільних рядках під зразками.

- Про кого говориться в надрукованому реченні?

- Чому в ньому два слова написано з великої літери?

пальчикова гімнастика

СПИСУВААНЯ З ДРУКОВАНОГО ШРИФТУ

-Спишіть з Буквара на ст.60 віршик "РАНКОВІ РОСИ"

читання

Тема:Світ навколо тебе. Вадим Левін «Ранкові роси». В’ячеслав Шахненко «Яблуко». Спостереження за особливостями зображення картин природи. Роль образних слів.

Твори, вміщені в розділі «Світ навколо тебе» , поведуть вас у чарівний світ природи. Людина — частина природи, а, отже, не може існувати без неї. Адже тепло і світло, які дає нам сонце; повітря і вода, без яких ми не можемо жити,— це теж природа.

- Сьогодні ми подивимося, як різні поети описують лише одне природнє явище — росу.

08.04. Середа

ПИСЬМО

Тема:Закріплення уміння писати великі літери з похилою лінією із заокругленням унизу ліворуч і верхнім елементом. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

- Сьогодні ми будемо повторювати написання великих літер, в основі яких є спільний елемент – довга похила лінія із заокругленням унизу ліворуч.

прописи (с. 59),. Діти пишуть великі букви на вільному рядку під зразком.

Поєднання букв у складах словах.

Під час відпрацювання написання складів Га, Ґе, Фо діти пригадують,

що для поєднання великих літер із наступними малими необхідно писати

додаткову з’єднувальну лінію з-під нижнього заокруглення перших букв.

- Прочитайте слова, подані під складами? Чому вони написані з

великої букви?

- Чим відрізняються слова Рая, Фая? Чиї це імена?

Після аналізу учні пишуть слова по одному разу поряд зі зразками.

• Запис речень.

- Прочитайте «плутанку», надруковану в прописах (с. 59).

- Чи можна це речення назвати скоромовкою?

- Які слова чи звуки тут можна переплутати під час швидкого промовляння? (Тарас – Панас, у нас – у вас.)

- Які писемні великі літери знадобляться для запису скоромовки? Діти промовляють скоромовку, а потім записують її за частинами на двох рядках.

- Яке завдання треба виконати, щоб записати наступну скоромовку?

- Позначте вертикальними лініями межі між словами. Спишіть речення-скоромовку самостійно. Потренуйтеся в її швидкій вимові.

пальчикова гімнастика

СПИСУВАННЯ З ДРУКОВАНОГО ШРИФТУ

Спишіть другий абзац тексту "ЯБЛУКО" з Буквара ст. 61

Чтання

Тема:Борис Вовк «Чиї квіти найгарніші?». Вибіркове читання тексту. З’ясування ролі порівнянь і образних слів. Висловлення свого враження від прочитаного.

Відгадайте загадки.

Квітка блакитна, як очі дитини,

Що їй метелиці, що хуртовини,

Вітру й снігів не боїться вона!

Знає: уже на порозі весна.

(Пролісок)

Я не весняна квіточка рання.

Ні, я осіння квітка, остання.

Схожі з дубовими маю листки,

Дуже красиві мої пелюстки.

(Хризантема)

У лісочку ми зростаємо,

Дзвоном сонце зустрічаємо,

Маєм гарні сині очки,

Називаємось… (дзвіночки).

Горів в траві росистій

Ліхтарик золотистий.

Світив — і враз потух,

Перетворивсь на пух.

(Кульбаба)

Росте в житі і пшениці,

А для їжі не годиться.

Відгадайте, хто вона,

Ця красуня чарівна.

(Волошка)

Величезні ці квітки

Нагадують тарілки.

Різний колір одежини

У прекрасної ... (жоржини).

- Які з цих квітів цвітуть навесні, влітку, восени?

- А чи існують у природі зимові квіти?

Первинне сприймання казки

Зразкове читання батьками казки Бориса Вовка «Чиї квіти найгарніші?».

- Про що сперечалися пори року?

- Чи дійшли вони згоди?

- У якої сестри були незвичайні квіти?

Читання тексту учнями з аналізом змісту

Діти читають текст казки за частинами самостійно. Аналіз змісту відбувається за частинами

Частина 1. Квіти Весни.

- Які ознаки весни згадані в тексті?

- Які квіти розцвіли навесні? У чому їхня краса?

Частина 2. Квіти Літа.

- Як ви розумієте таке речення: «Змахнуло Літо сонячним капелюшком»?

- Що сказано про дзвоники? Чому сказано, що вони співають? Уявіть собі, що ви чуєте їхній спів. Відтворіть його.

- Які ще квіти цвітуть влітку?

- Із якої квітки збирає солодкий сік джміль? дзвоники конюшина волошки материнка іван-чай гвоздики петунія ромашки

Частина 3. Квіти Осені.

- Прочитайте ту частину, в якій говориться про прихід Осені.

- Чому сказано, що осінь «повела багряним рукавом»?

- Що може бути восени багряного кольору? (листя на винограді, клені, квіти: жоржини, сальвії)

- Які осінні квіти згадуються? А які – ні? (Гладіолуси, айстри.)гладіолуси жоржини хризантеми айстри

- Що таке верес? (Кущ.) Де він росте? (На скелястих пагорбах у горах і на рівнинах, у соснових лісах і на торфових болотах.)

- У народі кажуть: верес звичайний — рослина незвичайна. Зацвітає верес у серпні і продовжує цвісти аж до жовтня. Відтінки вересових квітів бувають від ніжно-білого до пурпурово-фіолетового.

- Хто з вас знає, який осінній місяць названо на честь цвітіння вересу? (Вересень.)

Частина 4. Зимові квіти.

- Як описаний прихід Зими?

- Що зробила Зима з дорогами і дахами?

- Що названо «білим мереживом»?

- Якими квітами вихвалялася зима? сніжинки морозні візерунки іній крижані «квіти»

- Чи вирішили свою суперечку пори року? А чи взагалі можна її вирішити? Спробуйте.

10.04. ПИСЬМО Тема:Закріплення уміння писати великі літери з прогнутим плавним елементом. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

Діти в прописах (с. 60) пишуть великі букви Л, А,М, Я на рядку біля зразків або під ними.

• Поєднання букв у складах.

За зразком у прописах діти поєднують букви у складах,

1) малі букви н, и починаємо писати від верхньої рядкової лінії, тому поєднання у складах Ян, Ми будуть верхніми безвідривними;

2) малі букви о, а починаємо писати від середини рядка, заокруглюючи вгору-ліворуч, тому поєднання у складах Лон, Ма будуть середніми відривними;

3) малу букву л починаємо писати біля нижньої рядкової лінії, тому поєднання у складі Ал буде нижнім безвідривним. Діти записують склади по одному разу біля зразків.

• Запис речень.

- Прочитайте речення, написані на наступному після складів рядку. Скільки їх? Скільки слів у кожному реченні?

- Що вам нагадують ці речення? (Розмову по телефону.)

- Чи використані в цих реченнях усі чотири літери, написання яких ми зараз повторюємо? Перевірте.

Діти списують речення, контролюють знаки в кінці них.

Списування з друкованого шрифту.

- Прочитайте віршик, надрукований у прописах. Як ви розумієте слова ласощі, лакітки? (Солодощі.) А ласувати? (Їсти із задоволенням що-небудь смачне.)

- Зверніть увагу: ласощі ласі кому? Які імена тут згадуються? Скільки хлопчиків, а скільки дівчаток?

Слід уточнити, що лакітки ласі Лесю, а не Лесі, тобто хлопчику, якого лагідно звуть Лесь (Олесь, Олександр).

Діти промовляють вірш-скоромовку, а потім списують із друкованого шрифту.

пальчикова гімнастика

13.04.Понеділок

Читання

ТЕМА. Юрій Ярмиш «Джерельце». Анатолій Качан «Джерельце». Характеристики персонажів і їхніх вчинків. Вибіркове читання на доведення власних думок, висновків. Розповідь на основі прочитаних творів і власного досвіду.

2.Опрацьовуємо художній твір. Юрій Ярмиш «Джерельце»

• Первинне сприймання тексту

Один з дорослих читає казку Юрія Ярмиша «Джерельце» (с. 63).

Перевірка розуміння почутого відбувається за запитаннями.

- Що сталося на площі?

- Як повела себе Людина, яка ніколи не посміхалася?

- А що запропонувала Весела людина?

• Читання тексту дітьми з аналізом змісту.

Діти читають текст за частинами, відповідають на запитання до змісту своїми словами і за допомогою вибіркового читання.

Частина 1. Поява джерельця.

- Де відбувалися казкові події? (В місті.)

- Яка людина там жила? Прочитайте.

- Де пробилося мале Джерельце? (На головній площі міста.)

- Через що воно пробилося? (Крізь товстий шар асфальту.)

- Як ви вважаєте, чи легко було Джерельцю це зробити?

- Що звеліла Людина, яка ніколи не посміхалася? Прочитайте речення з

відповідною інтонацією.

- Як було виконано її наказ? Прочитайте.

- Чи залишилася задоволеною Людина, яка ніколи не посміхається? З

чого це видно?

Частина 2. Знову пробилося джерельце.

- Чи зникло Джерельце з площі? Як про це доповіли? Прочитайте.

- Як відреагувала на звістку Людина, яка ніколи не посміхалася?

- Яким був її другий наказ?

- Що зробили з Джерельцем?

Частина 3. Водограй.

- Чи підкорилося Джерельце?

- Хто побачив Джерельце цього разу?

- Що запропонувала Весела людина?

- Що таке водограй? (Фонтан.)

- Якою стала головна площа міста? Що радує людей?

• Характеристики персонажів і їхніх вчинків.

- Назвіть персонажів казки. (Людина, яка ніколи не посміхалася, Весела

людина, Джерельце.)

- Чому автор назвав їх Людиною, яка ніколи не посміхалася, і Веселою

людиною?

- Якими ви їх уявляєте?

- Чому Людина, яка ніколи не посміхалася, хотіла знищити Джерельце?

- Яким ви уявляєте Джерельце?

- Які риси його характеру? (Сміливе, наполегливе, добре.)

3.Анатолій Качан «Джерельце»

• Самостійне читання вірша учнями.

• Аналіз змісту вірша за реченнями.

- Скільки у вірші речень? (П’ять.) Із яких двох частин складається третє речення? (Звільнили шлях джерельцю, посадили вербичку.)

Запропонуйте дітям уважно прочитати кожні два рядки вірша, уточнити, про що саме в них говориться,

• Виразне читання вірша.

Під час підготовки до виразного читання слід звернути увагудітей на зміну інтонації і сили голосу. Перші чотири рядки читаємо тихо, сумно,

співчутливо. Наступні чотири — нормально, з розповідною інтонацією. Останні чотири — бадьоро, голосніше.

Письмо

Тема:Закріплення уміння писати великі літери з похилою лінією із заокругленням унизу ліворуч складної конфігурації. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

1. Робота в прописах

Діти пишуть букви в прописах (с. 61) на вільному рядку під зразком.

• Поєднання букв у складах.

За зразком у прописах діти поєднують букви у складах. Звертається увага на те, що для запису складів із великими літерами І, Ї необхідно

використовувати додаткову з’єднувальну лінію, котра пишеться з-під нижнього заокруглення.

Особливої уваги також потребує нижнє поєднання великої Ю з малою л. Тут також з-під овалу треба провести додаткову коротку з’єднувальнулінію.

• Дописування букв у словах.

- На наступних двох рядках написані імена людей із пропущеними першими буквами. Треба здогадатися, яку саме літеру додати.

- Перше ім’я для вас дещо незвичне. Ївга – це народна форма імені Євгенія. Її ще лагідно називають Ївгонька, Ївгочка. Отже, яку букву ви додасте в цьому імені?

Нонна, Юлія, Ніна, Іван, Юрій, Назар, Ігор.

• Списування з друкованого шрифту.

- Прочитайте речення, надруковане в прописах. Якими буквами відрізняються перші слова в кожному рядку? (Букви а – и.)

- Що таке калина? А хто така Килина?

- Спишіть віршик, намагайтеся якнайкраще написати великі літери К.

2. Робота в зошитах у косу лінію

2.1. А тепер попрацюємо в зошитах у косу лінію.

Пропустіть 2 робочих рядка ( 2 тоненьких рядочка), а в третьому почнемо працювати.

• Пропишіть по 1 рядочку букв : Лл,Аа,Мм,Яя

• Списування з друкованого тексту

Відкрийте Буквар на сторінці 64 та спишіть останній абзац тексту "Джерельце"

14.04.Вівторок

Читання

Тема: Наталка Бабенко «Хмарки». Читання у відповідному темпі .Розповідь на основ власних спостережень.

Сьогодні ми продовжимо читати твори про природу.

Відгадайте загадку, щоб дізнатись про що ми сьогодні почитаємо

Он літає в небі птиця

І нікого не боїться.

Крила сизі розпустила,

Ясне сонце заступила.

А як гримне сиза птиця -

З неба крешуть блискавиці.

(Хмара)

ОПРАЦЬОВУЄМО ХУДОЖНІ ТВОРИ

1.1. Наталка Бабенко «Хмарки»

• Вступна бесіда.

- Чи подобається вам дивитися на небо?

- Що на ньому можна побачити вдень? А вночі?

- За яким небом, нічним чи денним, вам більше подобається спостерігати?

- Послухайте, що про це говориться в оповіданні Наталки Бабенко «Хмарки».

• Первинне сприймання тексту.

ДОРОСЛИЙ виразно читає першу частину оповідання Наталки Бабенко «Хмарки» (с. 65) і зупиняється після слів «Через них нічого не видно».

- Як ви вважаєте, що може сказати у відповідь дітям їхній тато?

Після заслуховування припущень дітей дорослий дочитує текст до кінця.

- Чому татові подобається дивитися на хмарки?

- Що стали робити діти після слів батька?

• Читання тексту дітьми з аналізом змісту.

Бесіда за прочитаним і вибіркове читання.

- Яким побачили небо діти?

- На що був схожий місяць?

- Чому дітям не подобається небо вдень?

- Що пояснив їм тато?

- Що він побачив на небі?

- Персонажів яких казок побачив тато?

- Розгляньте світлини (с. 65). Кого нагадують зображені на них хмарки?

- У вільний час виконайте завдання підручника на с. 66.

• Порівняльний переказ опису неба.

- Прочитайте уважно частину тексту, у якій описується нічне небо. Що на ньому побачили Оксанка і Петрик?

- Які зірочки? А який місяць?

- Із чим вони порівнюються?

- А що Оксанка і Петрик казали про небо вдень?

- Яке небо? А сонце і хмарки? Знайдіть слова в тексті.

- Чи порівнюють діти ці об’єкти з чим-небудь? (Ні.)

- Знайдіть порівняння для опису хмарок у словах батька (с. 66).

- Із чим можна порівняти небо і сонце?

3.2. Наталія Свойкіна «Хмаринки»

• Самостійне читання вірша дітьми у букварі (с. 66)

• Аналіз змісту вірша.

- Чи запам’ятали ви з першого разу, на що схожі хмаринки?

Запропонуйте дітям уважно прочитати чотири рядки вірша, уточнити на що саме схожі хмаринки,

- Які малюнки на картці «зайві»?

- Прочитайте два останні рядки вірша. Яка думка в них висловлюється?

- Чи згодні ви з автором вірша?

РОБОТА з закличкою

- Прочитайте в букварі віршик про сонечко (с. 66). Чому, читаючи про хмарки, закликаємо сонечко? (Бо хмарки краще видно на осяяному сонцем

небі.)

- Чому він має назву «Закличка»? Які заклички ми вже читали? До кого в них зверталися?

- Як можна лагідно звернутися до хмарки? (Хмаронько-голубонько; хмарочко, хмаринко, хмариночко.)

- Про що її можна попросити? (Затулити сонечко, зробити затінок, принести прохолоду чи дощик: або, навпаки, не затуляти сонечко, не

поливати дощиком та ін.)

ВИВЧІть закличку на пам'ять

Письмо

Тема:Закріплення уміння писати велику букву О та літери з півовалами. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

РОБОТА В ПРОПИСАХ

Діти пишуть літери в прописах (с. 62) на вільному рядку під зразком.

• Поєднання букв у складах.

- Розгляньте поєднання літер на наступних двох рядках. Назвіть ті склади чи буквосполучення, у яких використовується:

• верхнє безвідривне поєднання (Св);

• середнє безвідривне поєднання (Ег, Же);

• середнє відривне поєднання (Ха);

• нижнє безвідривне поєднання (Ол).

Після аналізу поєднань учні записують склади по одному разу біля зразків.

• Відновлення і запис деформованих речень.

Гра «Речення розсипалися»

- прочитайте слова й усно складіть з них речення?

- Яке з двох слів, що пишуться з великої літери, ви обрали для початку кожного речення?

- Напишіть речення на вільних рядках під набором слів.

Сергій відвідав Єгипет.

Ольга мешкає в Сумах.

Женя живе в Житомирі.

РОБОТА в зошитах в косу лінію

1. Пропишіть по 1 рядку Іі,Її,Нн,Юю,Кк

2. Відкрийте Букварик на ст 66 та спишіть вірш "Хмаринки"

15.04. Середа

Читання

Тема:Платон Воронько «Не будь козою». Володимир Орлов «Що не можна купити». Виразне читання віршів. З’ясування головної думки (про що хотів повідомити письменник, з якою метою).

Платон Воронько «Не будь козою»

• Читання тексту учнями, обговорення змісту.

Діти спочатку читають текст самостійно напівголосно (с. 67), потім аналізують текст за частинами з вибірковим читанням.

Частина 1. (До слів «Це вся лоза для мене!»)

- Що побачила коза?

- Якою була лоза? (Кущ лози був рясний, густий, зелений, красивий.)

- Що вирішила коза, побачивши лозу?

Частина 2. (До слів «І всю красу погризла».)

- Як описана радість кози?

- Що вона зробила з лозою?

- Які рядки цієї частини вірша можна перетворити на скоромовку? (Тріщить лоза, гризе коза.)

Частина 3. (До кінця вірша.)

- До кого звертається автор із проханням — до кози, чи до малят, до нас із вами?

- Що просить поет? Від чого застерігає?

- Як ви гадаєте, для чого поет написав цей вірш? Що головне він хотів сказати?

Читання скоромовки, порівняння змісту з віршем.

- Чому, лоза в тузі, коли поряд є коза? (Боїться, що її всю згризуть.)

- Що треба робити, щоб такого не сталося? (Прогнати козу лозиною.)

- Чим співзвучні слова скоромовки і вірша?

- У якому реченні лоза – це кущ, а в якому – гнучка гілка?

Читання вірша Володимира Орлова «Що не можна купити?» батьками.

Перевірка сприймання за запитаннями.

- Що можна купити? Як про це сказано у вірші? Прочитайте.

- Дайте словами вірша відповідь на запитання, винесене в заголовок.

- Чи згодні ви з поетом?

- Виконайте завдання на с. 68. Що автору подобається більше?

Письмо

Тема:Закріплення уміння писати схожі великі букви Е — З, В — Б та літеру Д. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

1. РОБОТА В ПРОПИСАХ

прописи (с. 63) діти на першому рядку пишуть чотири великих букви порід зі зразком, а на другому– велику букву Д, чергуючи її із зображенням окремого елементу – довгої

похилої лінії з лежачою петлею.

Поєднання букв у словах.

- Прочитайте слова на трьох наступних рядках. Чому вони написані з великої букви? (Імена людей.)

- Чи є в нашому класі учениці чи учні з такими іменами?

- Чим поєднання букви Е з наступною малою літерою відрізняється від поєднань великих букв З, Б, В? (Для букви Е не потрібна додаткова з’єднувальна лінія.)

Учні записують імена біля зразків 1-2 рази.

• Дописування букв у словах.

- На наступному рядку написані назви чотирьох річок із пропущеними першими буквами. Треба здогадатися, яку саме літеру додати.

Діти дописують велику букву Д:

Дон, Дніпро, Десна, Дунай.

- Яка з річок протікає в Києві?

- Чи відомі вам інші річки?

- Те, що назви річок починаються з літери Д, не випадково. Бо в давнину слова «дона», «дуна» та інші схожі за звучанням означали просто «вода» або «ріка». Зверніть увагу, що в кожної річки є дно. Це слово теж походить від давнього слова «дона».

• Списування з друкованого шрифту.

- Прочитайте речення в плутанці. Чи можна його назвати прислів’ям?

- Як ви розумієте прочитане речення?

- Яким буває весняний день? (Теплим, сонячним, радісним.) Ось і від доброго слова стає тепло і радісно на душі.

РОБОТА в зошитах в косу лінію

1. Пропишіть по 1 рядку літери Сс,Єє,Хх,Жж

2. Відкрийте букварик на ст 67 та спишіть скоромовку.

2. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ.

• У кого є Хрестоматія-працюємо на ст42-45. Вивчити вірш-Весна.

• У кого Хрестоматії немає- вивчити будь-який вірш про весну.

• Чекаю ваших віршиків.

21.04. Вівторок

Читання

ТЕМА. Слова ввічливості. Варвара Гринько «Рідна мова». Анатолій Костецький «Як зробити день веселим».

Читання слів ввічливості.

- Розгорніть буквар на с. 70. Прочитайте слова, якими вітаються і прощаються українці.

- Зверніть увагу, в кожному з українських традиційних вітань — побажання добра, здоров’я, щастя. Про яку рису характеру українців це свідчить?

- Як ви гадаєте, хто так говорить:

— Доброго ранку, мій маленький! Прокидайся швидше!

— Добрий день, дідусю! Як давно я вас не бачив!

— Привіт, Миколко! Я поспішаю на тренування. Зустрінемося ввечері.

• Читання слів, поданих у синтетичній формі.

- Зберіть слова зі складів на однакових квітках. (Спасибі, будь ласка, вибач.)

- Ще раз нагадайте. як називаються такі слова? (Ввічливі, чарівні.)Чому?

2. Вірш Гринько "Рідна мова"

Читання вірша учнями, аналіз змісту.

Діти читають вірш у букварі (с. 71) вголос за частинами і вибірково.

Частина 1. (До слів «Як зернятко в ниві».)

- Що сіє авторка в серденько кожної дитини? Прочитайте речення.

- Якими названо ввічливі слова у вірші? З’єднайте пари слів стрілочками.

- Із чим у тексті порівнюється слово у серці? Прочитайте речення.

Частина 2. (До кінця вірша.)

- Із яким закликом звертається поетеса до дитини? Прочитайте речення.

- Як ви розумієте побажання «світлої днини»? (Можливо: щасливого дня, на все добре.)

- Із чим порівнюється наша мова? Чому?

• Читання прислів’я.

Учні самостійно читають прислів’я, пояснюють його зміст.

Ласкаве слово, що весняний день.

- Чи відоме вам це прислів’я? Коли ми його читали і писали?

Анатолій Костецький «Як зробити день веселим?»

Діти розглядають верхню ілюстрацію в букварі (с. 72),

- Яка пора року зображена?

- Який день – сонячний чи ні?

- Чому ви так гадаєте, адже сонечка на небі немає?

- Який настрій викликає ця картина природи?

• Читання тексту.

Зразкове читання вірша Анатолія Костецького «Як зробити день веселим?»

- Що радить зробити поет, щоб день став веселим?

Читання учнями вірша в букварі (с. 72)

вголос індивідуально для всього класу.

• Аналіз змісту прочитаного.

- До кого звертається? До когось одного чи до кожного з вас?

- Які ввічливі слова радить сказати?

- Чому день буде веселим?

- А з ким вітаєтеся ви? Як? Кому усміхаєтеся?

- Отже, що радить зробити поет, щоб день був веселим?

- Кажуть, як день розпочнеш, так і закінчиш. Тому й розпочинають люди день із вітання: «Доброго Вам ранку» — як побажання доброго й щасливого майбутнього дня.

• Порівняння змісту вірша і малюнка.

Діти розглядають ілюстрацію поряд із текстом вірша, порівнюють їхній зміст

- Знайдіть 3 відмінності між змістом вірша і малюнка.

Діти перечитують текст за частинами, відзначають різницю:

1) у вірші говориться, що прокинутися треба рано-рано, лиш над містом сонце встане, а на малюнку вже день, і сонце високо в небі;

2) у вірші автор звертається до хлопчика: сам умийся, сам одягнися, а на малюнку зображена дівчинка;

3) у вірші радять усміхнутися небу, сонцю, квітам, людям, а на малюнку немає квітів і людей, але є будинок, квітучий кущ і кішка з кошеням.

- Отже, як доповнив художник зміст вірша?

ВИВЧІТЬ ЦЕЙ ВІРШИК НАПАМ'ЯТЬ.

Письмо

Сьогодні я прошу вас відкрити Букварик на сторінці 70 та списати у зошит

22.04. Середа Читання тема:Алла Потапова «Чемний» Миколка». Олександр Богемський «Уклоніться квіточці». Узагальнення знань і умінь учнів із розділу.

сьогодні ми поговоримо про чемність – одну з найважливіших рис вихованої людини. З доброю, чуйною та ввічливою людиною завжди хочеться спілкуватися, бути поруч із нею.

Читання тексту учнями, аналіз змісту за частинами.(оповідання Алли Потапової «Чемний» Миколка».) ст 73-74.

Діти читають оповідання в букварі (с. 73–74) напівголосно самостійно, вголос за частинами і вибірково.

Частина 1. (До слів «…та Миколка вже біг сходами».)

- Коли прибіг Миколка до школи?

- Хто його перейняв?

- Як ви розумієте слова «чергова перейняла Миколку»? (Зупинила під час руху, перехопила, затримала, перетинаючи шлях.)

- Яке зауваження зробила чергова? Прочитайте ці слова.

- Із якою інтонацією їх треба читати? (Докору.)

- Що їй відповів Миколка? Прочитайте, як він це зробив.

- З якою інтонацією? (Ввічливо, наче вибачаючись.)

- Як Миколка повів себе з черговою?

- Що треба було зробити Миколці в такій ситуації? (Вибачитися і прибрати за собою.)

Частина 2. (До кінця тексту.)

- Котрим Миколка забіг до класу? Прочитайте речення.

- Що встиг зробити хлопчик на вході? Які слова при цьому вимовив?

- Що відказала Оксанка? Прочитайте.

- Чому Миколка не погодився з дівчинкою?

- Як поводився б Миколка біля дверей класу, якби він насправді був чемним? (Пропустив би дівчинку вперед, не смикав би її за кіски.)

• Аналіз головної думки твору.

- Якими словами закінчується оповідання. Зачитайте.

- Чи дає автор відповідь на запитання?

- Як ви вважаєте, чи справді Миколка був чемним?

- Що б ви йому порадили?

- Зверніть увагу на заголовок. Чому слово «чемний» взято в лапки?

- Який висновок із прочитаного можете для себе зробити? (Не досить тільки знати ввічливі слова, ще треба виконувати правила чемної поведінки.)

Читання вірша Ігоря Січовика «Плутанина».

- Ясочка неправильно вживала слова ввічливості, оскільки:

а) не вміла їх правильно вживати;

б) вирішила подратувати батьків;

в) вирішила пожартувати з ними?

- Чи можна вважати Ясочку чемною дівчинкою?

а) так, бо жартуючи неправильно вживає слова ввічливості;

б) ні, бо неправильно вживає слова ввічливості.

Читання вірша Олександра Богемського «Уклоніться квіточці"

Відповідь на запитання підручника (с. 75).

УЗАГАЛЬНЮЄМО ПРОЧИТАНЕ В РОЗДІЛІ

І на останок- виконайте цікаві завдання на ст 76))))

Письмо

Сьогодні завдання для вас :

1.Прописи ст 64. запишіть на цій сторінці абетку ( яка написана на ст 1 в прописах)

2. А тепер попрацюємо у зошитах в косу лінію. Відступіть 2 робочих рядка від попередньої роботи , а в третій почнемо працювати :

Спишіть з Букварика на ст 74 "Плутанина"

24.04. П'ятниця.

Письмо

Відкрийте зошити в косу лінію, пропустіть 2 робочих рядка, в третьому почнемо працювати:

-пропишіть по 1 рядку букв ґ,г,щ.

- а тепер ми напишемо диктант. Будьте уважні! Посередині з великої букви пишемо:

Словниковий диктант

Уважно слухайте!!! Перше слово пишемо з великої букви, між словами ставимо коми.

27.04 Понеділок

Читання

ТЕМА. Василь Сухомлинський «Найласкавіші руки». Спостереження за особливостями зображення персонажа. Розповідь за аналогією до прочитаного.

Відгадайте загадку, щоб дізнатися про кого сього ми будемо читати

Найрідніша, наймиліша,

Всіх вона нас пестить, тішить,

Завжди скрізь буває з нами.

Відгадайте, хто це?... (Мама.)

12-го травня в багатьох країнах світу і в Україні також відзначається День матері. І новий розділ у букварі, який ми сьогодні розпочинаємо, має назву «Про маму».

Василь Сухомлинський «Найласкавіші руки»

- Якби вас попросили описати свою маму, про що ви б згадали в першу чергу: зовнішній вигляд чи характер?

- Спробуйте описати зовнішність своєї мами так, щоб її могли впізнати серед інших людей. На що ви будете звертати увагу?

- Зараз я пропоную вам прочитати оповідання, у якому свою маму описує маленька дівчинка. Цікаво, як їй це вдалося?

Діти читають оповідання в букварі (с. 77–78)

Перевірка розуміння змісту відбувається за запитаннями.

- Куди поїхали мама й донька?

- Як дівчинка загубилася?

- Хто допомагав дівчинці знайти маму? Яким чином?

Читання тексту за частинами і вибірково.

Частина 1. (До слів «Загубилася й заплакала».)

- Послухайте твердження. Так чи ні відбувалися події в оповіданні?

1. Маленька дівчинка жила з мамою у великому місті. (Ні, вони туди

приїхали.)

2. Вони пішли за покупками в супермаркет. (Ні, на базар.)

3. Мама вела маленьку доньку за руку. (Так.)

4. Дівчинка побачила щось цікаве і зраділа. (Так.)

5. Дівчинка загубилася в юрбі, бо відпустила мамину руку. (Так, вона

заплескала в долоні на радощах.)

Частина 2. (До слів «Руки в неї найласкавіші».)

- Що зробила дівчинка, коли загубилася в юрбі?

- Хто прийшов маленькій на допомогу?

- Про що люди стали запитувати дівчинку?

- Чому вони усміхалися, слухаючи відповіді?

Частина 3. (До кінця тексту.)

- Яке оголошення зробили люди по радіо? Зачитайте.

- Чи знайшлася мама дівчинки? Як ви вважаєте, чому?

• Спостереження за особливостями зображення персонажа.

Прочитайте уважно ще раз другу частину тексту, щоб простежити, як люди намагалися дізнатися про зовнішність мами маленької дівчинки.

- Про що саме в зовнішності мами запитували люди?

- Які варіанти відповідей вони пропонували на допомогу маленькій дівчинці?

- Що відповідала маленька? Чи можете ви за відповідями дівчинки намалювати портрет мами?

- Про що говорять вам відповіді маленької дочки про свою маму?

- Який портрет мами хотіли скласти люди? (Зовнішній.)

- А який портрет «намалювала» словами дівчинка? (Мамин характер.)

29.04. Читання

Тема:Микола Сулима «Змалювати маму».Узагальнення знань і умінь із розділу.

Микола Сулима «Змалювати маму»

Зразкове читання вірша вч

- Чи змалювала дитина свою маму?

- Чому, на думку дитини, це неможливо?

- Які олівці має персонаж вірша?

- Що він буде ними малювати?

- Чому не буде малювати маму?

- Який подарунок їй зробить?

Вивчіть будь ласка віршик напам'ять.

Виконайте цікаві завдання від Читайлика на ст.81 "Прочитай - пригадай"

Письмо. Тема:Удосконалення навички письма. Виконання лексико-граматичних завдань. Формування орфографічної навички — вживання букв я, ю, є, ї .Списування з пропущеними буквами.