Технології

Складальні креслення. Специфікація. Умовності та спрощення на зображеннях складальних одиниць.

Призначення та зміст складального креслення.

Багато предметів, якими користуються люди у побуті і на виробництві, неможливо виготовити суцільними. Окремі їх частини в процесі використання повинні зазнавати взаємних переміщень, інші частини спрацьовуються чи руйнуються, і їх потрібно періодично замінювати. Тому переважна більшість знарядь праці, побутових приладів, засобів пересування тощо складаються з окремих частин, певним чином з'єднаних і пристосованих одна до одної. Кожна з цих частин має своє призначення.

Окремо виготовлені частини, з яких складають предмети різного призначення, називають деталями. Вали, осі, втулки, диски, шківи, кришки, корпуси, кронштейни, важелі — все це деталі.

Виріб, складений з окремих деталей, називають складальною одиницею.

Кількість деталей у виробі залежить від складності його конструкції.

Креслення, які ви вчились виконувати раніше — це креслення деталей. Щоб скласти виріб з окремих деталей або уявити його будову, потрібне інше креслення — його називають складальним. На складальному кресленні виріб зображують у

складеному вигляді з усіма деталями, що до нього входять.

Складальне креслення – документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання ( виготовлення ) і контролю.

Складальне креслення дає уявлення про взаємний зв'язок і способи з’єднання деталей між собою. У конструкторських бюро за складальними кресленнями виконують робочі креслення деталей, а далі технічні відділи підприємств використовують їх для підготовки виробництва, розробки технологічної документації, контролю і приймання готових виробів.

Складальне креслення повинно містити:

1) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення ї взаємозв’язок складових частин, забезпечує можливість здійснення складання та контролю складальної одиниці; при потребі на складальних має бути додаткова схема з’єднання і розміщення складових частин виробу;

2) розміри з їхніми граничними відхиленнями та інші параметри і вимоги, які мають бути виконані чи проконтрольовані за даним складальним кресленням;

3) вказівки про характер спряження і методи його виконання, якщо точність спряження забезпечується в процесі складання виробу не заданими граничними відхиленнями, а підбиранням та підгонкою деталей тощо;

4) вказівки про спосіб з’єднання не рознімних частин виробу ( зварних, паяних та інших );

5) номери позицій складових частин виробу;

6) основні характеристики виробу ( при потребі).

На складальних кресленнях, коли це необхідно, наводять дані та зображення, які додатково пояснюють будову і принцип дії виробу. Наприклад: стрілки, які вказують напрям обертання валів, модуль, кількість зубців, кут нахилу і напрям зубців зубчастих коліс; розміри діаметрів початкових кіл зубчастих коліс; міжосьові відстані зубчастих передач; вказівка про ліву різьбу LH; позначення різьби, якщо вона не визначена у специфікації чи технічних вимогах; зображення профілю спеціальної різьби ( за допомогою місцевого

розрізу ) тощо.

В умовах виробництва поряд зі складальними кресленнями в разі потреби застосовують креслення загального вигляду, габаритні та монтажні креслення.

Виконують зображення на складальних кресленнях за вже відомими вам правилами.

1. Вигляди, на складальних кресленнях розміщують у проекційному зв'язку, їх не позначають і не надписують.

2. Додаткові і місцеві вигляди позначають стрілкою з літерою.

3. Розрізи позначають розімкненою лінією із стрілками і літерами.

4. Якщо січна площина збігається з площиною симетрії і зображення розрізу розміщене на місці відповідного вигляду, то розріз не позначають.

5. Місцеві розрізи обмежують суцільною тонкою хвилястою лінією.

6. Болти, гвинти, заклепки, шпонки, стержні, суцільні вали, кульки, шпинделі, рукоятки, гайки, шайби зображують у повздовжніх розрізах не розсіченими.

7. Штриховка однієї деталі (чи однакових деталей) на всіх її зображеннях виконується з нахилом 45° в один бік із однаковою відстанню між лініями.

8. Суміжні деталі штрихують в різні сторони.

9. Місце дотику двох суміжних деталей показують однією суцільною товстою основною лінією без її потовщення (подвоєння).

10. Якщо в розріз потрапляють три і більше деталей, що дотикаються, то змінюють відстань між лініями або напрям штриховки.

11. Більшу відстань між лініями штриховки залишають для більших деталей.

12. Вузькі площі перерізу, ширина яких на кресленні дорівнює 2 мм або менше, показують зачорненими.

Кількість зображень та їхній зміст на складальному кресленні залежить від потреби з’ясування форми та взаємного розміщення деталей складальної одиниці.

Номери позицій, призначені деталям виробу, заносять до специфікації. Для складних виробів специфікації виконують на окремих аркушах формату А4. На навчальних кресленнях і на кресленнях формату А4, якщо виріб не складний, специфікацію суміщають з кресленням і розташовують над основним написом.

Порядок заповнення специфікації:

· у першій (крайній зліва) графі специфікації записують зверху вниз порядкові номери (позиції) деталей виробу.

· у другій графі записують назву деталі; для кріпильних (або інших стандартних деталей) тут же записують їх умовне позначення. Наприклад, «Гайка М5», «Болт М5 х 38».

· у третій графі зазначають кількість кожної з деталей, з яких складається виріб.

· у четвертій графі записують назву матеріалу, з якого виготовлено деталь.

· у графі «Примітка» додаткові відомості про деталі, що входять до складу виробу.

Умовності та спрощення на зображеннях складальних креслень.

Зображення на складальних кресленнях виконують зі спрощеннями. передбаченими для всіх видів креслення, а також із деякими додатковими умовностями і спрощеннями, визначеними для складальних креслень.

На складальних кресленнях частини виробу, що переміщаються, зображають у робочому положенні. Під робочим положенням розуміють таке положення робочих органів, що забезпечує їм виконання основних функцій. Наприклад, робочим положенням крана є таке положення отвору в його пробці, яке забезпечує рух рідини, газу чи повітря по трубопроводах.

Щоб з’ясувати принципи роботи або особливості установлення виробу, його рухомі частини на складальному кресленні зображають у крайньому або проміжному положенні. Але при цьому наносять проміжні розміри, а зображення крайнього чи проміжного положення виконують штрихпунктирною з двома крапками тонкою лінією.

В разі потреби крайні і проміжні положення рухомої частини виробу супроводжують необхідними написами.

Дозволяється не зображати на будь - якому вигляді складального креслення окремі деталі, які заважають розумінню конструктивних особливостей інших деталей ( кришки, кожухи, маховички, руків’я тощо ). У таких випадках над відповідним зображенням складального креслення виконують надпис: «Маховичок поз. 6 не показаний». Потрібний вигляд у даному випадку креслять окремо на вільному місці поля креслення з пояснювальним написом.

Коли на складальному кресленні є розрізи та перерізи, а січна площина проходить вздовж осей гвинтів, болтів, шпильок, заклепок, не порожнистих валів, шпинделів, шатунів, важелів тощо, то їх зображають не розсіченими. Не розсіченими на складальних

кресленнях показують також гайки, шайби і кульки.

Кріпильні різьбові з’єднання зображають зі спрощеннями, прийнятими для цих видів з’єднань.

На складальному кресленні дозволяється не зображати фаски, заокруглення, галтелі, але тільки в тому випадку, коли вони не мають конструктивного призначення. Дозволяється не зображати проточки, заглиблення, виступи, насічку та інші дрібні елементи, а також зазори між стержнем і отвором.

При зображенні пружин на складальних кресленнях дотримуються деяких умовностей і спрощень. Це означає, що вироби, розміщені за гвинтовою пружиною, зображають до зони, яка умовно закриває ці вироби і позначається осьовими лініями перерізів витків. Пружину дозволяється зображати не розсіченою, а також у розрізі лише поперечними перерізами витків. Умовно вважають, що пружина закриває розміщенні за нею елементи деталей до контуру перерізів чи до осьових ліній цих перерізів. Якщо діаметр дроту пружини 2 мм і менше, то перерізи зачорнюють.

При зображенні витків пружини круглого перерізу чи при товщині перерізу профілю менше ніж 2 мм пружину дозволяється зображати лише похилими до осі прямими лініями завтовшки 6,6 – 1,5 мм.

Зварний, паяний і клеєний виріб у зібраному вигляді з іншими виробами у розрізах і перерізах штрихують як монолітний предмет в один бік із зображеннями межі між деталями цього виробу суцільними товстими основними лініями. Якщо складальна одиниця має кілька однакових рівномірно розміщених деталей ( чи їхніх комплектів ), то зображають тільки одну – дві деталі ( один – два комплекти ), а решту показують умовно чи спрощено, записавши у специфікацію їхню кількість.

Виберіть всі правильні відповіді.

1. При штрихуванні суміжних деталей у перерізах та розрізах дозволяється:

А - змінювати напрям штриховки;

Б – змінювати тип ліній штриховки;

В – змінювати відстань між штрихами;

Г – показувати перерізи та розрізи будь – якої деталі зачорненими.

2. На складальному кресленні наносять:

А – габаритні розміри;

Б – установочні розміри;

В – розміри складових частин виробу;

Г – приєднувальні розміри.

3. Номери позицій наносять:

А – на поличках ліній - виносок ;

Б – шрифтом того самого розміру, що й розміри числа;

В – на зображеннях деталей, що проеціюються як видимі;

Г – на одному рівні паралельно основному напису.