Але чому ж вона так називається? В ті часи, коли жив композитор, музикант не був вільним, він був на рівні прислуги і залежав від пана. 30 років Й. Гайдн служив у князя Естерхазі. У нього було дуже багато обов`язків, і вся музика, яку він писав, належала князю. Влітку князь переїжджав до літнього палацу і перевозив туди свій оркестр. Одного разу Естерхазі аж занадто довго перебував у літньому палаці. Вже настали осінні холоди, і музиканти почали хворіти. Вони страждали від постійних хвороб, а головне, від довгої розлуки зі своїми сім`ями. Щоб натякнути князю на ці обставини, композитор Гайдн проявив кмітливість і створив "Прощальну" симфонію. Уяви собі, князь зі своїми гостями зібралися слухати черговий шедевр геніального маестро, але замість звичної веселої музики почули сумну та повільну. Симфонія зазвичай складається з чотирьох частин, а тут почалася дуже сумна п`ята частина. До того ж музиканти поступово, по одному почали гасити свої вічки на пюпітрі (підставка для нот) і йти з залу. В решті решт на сцені залишилося тільки два музиканти, але й вони поступово затихли й пішли. Натяк композитора князь зрозумів і звелів усім збиратися лдя переїзду в місто.