Навчання грамоти

30.03.понеділок

ЧИТАННЯ Тема:Леся Українка «Три метелики». Загальні відомості про Лесю Українку. Ознайомлення з поняттям «персонажі твору», оцінка дій

персонажів. Удосконалення читацьких умінь.

1.Ознайомлення із творчістю Лесі Українки

Сьогодні ви познайомитесь із письменницею Лесею Українкою. У дитинстві Леся була жвавою й допитливою дівчинкою. У 4 роки

навчилася читати. Леся любила співати і танцювати, знала нотну грамоту,

грала на піаніно. А ще любила вишивати сорочки і рушники.

Ляльками Леся гратися не любила, але інколи робила для молодших

сестер ляльки з маківок, пелюсток квітів, кольорових папірців і клаптиків

тканини.

Свій перший вірш Леся написала в 9 років. Юна поетеса підписала його

так: «Леся з України».

Письменницю Лесю Українку знає весь світ. Багато творів написала

вона для дорослих. Але не забула й про дітей, бо дуже їх любила.

У книжках із назвами «Дитячі», «B дитячому колі» надруковані вірші

«На зеленому горбочку», «Літо краснеє минуло», «Мамо, іде вже зима»,

«Вишеньки», «Колискова».

Крім віршів, спеціально для дітей Леся Українка написала ще й казки

«Три метелики», «Біда навчить», «Лелія», «Казка про Оха-Чудотвора».

2.ОПРАЦЬОВУЄМО ХУДОЖНІЙ ТВІР

3.1.Читання учнями тексту про Лесю Українку.

Діти розглядають у букварі (с. 45) портрет поетеси, зображення її

книжок, обговорюють побачене. Потім учні читають текст про Лесю

Українку самостійно напівголосно і вголос для всього класу.

Перевірка сприймання відбувається за запитаннями.

- Коли народилася Леся Українка?

- Чому вона навчалася вдома?

- Скільки знала іноземних мов?

- Скільки їй було років, коли написала перший вірш?

- Чому її почали звати Лесею Українкою?

- Про що вона писала у своїх творах?

3.2. Первинне сприймання твору

Виразне читання казки Лесі Українки «Три метелики» батьками.

Перевірка сприймання за запитаннями,

1. Якого кольору були метелики?

2. Що з нимим трапилось?

3. У кого просили допомоги друзі?

4. Хто допоміг метеликам?

4.Читання тексту з аналізом змісту

4.1.Читання казки учнями за частинами, бесіда за змістом кожної з них, яка

супроводжується вибірковим читанням.

Частина 1 (закінчується словами «…а ключа не можна знайти»)

- Скільки було метеликів? Якого вони були кольору? Що вони робили

цілий день у великому саду? Чому змінився їхній настрій? Чому вони не

могли повернутися додому?

- Прочитайте ще раз цей уривок. Поміркуйте, яку його частину треба

читати весело, радісно, а яку — сумно. Прочитайте вголос, дотримуючись

потрібної інтонації.

Частина 2 (закінчується словами «Ми краще на дощі будемо

мокнути».)

- До кого звернулися метелики по допомогу?

- Про що вони просили тюльпана? З якою інтонацією будете читати

їхнє прохання? Покажіть — як.

- Що сказав їм тюльпан?

- Чому він погодився сховати тільки червоного і жовтого метелика? (Бо

сам був червоним із жовтими крапочками).

- Як повелися метелики, почувши відповідь тюльпана?

- Із яким настроєм треба читати їхню відповідь тюльпанові? (Сумно,

але з гідністю).

Частина 3 (до кінця казки)

- До кого полетіли метелики?

- Про що вони просили лілею?

- Чому лілея погодилася прийняти тільки білого метелика?

- Що той відповів лілеї?

- Хто почув розмову лілеї і білого метелика?

- Як сонечко допомогло метеликам?

- Як будете читати останні рядки (абзац) казки — знову радісно чи все

ще сумно?

- Як ви гадаєте, чи правильно діяли метелики, коли не хотіли

скористатися пропозиціями тюльпана і лілеї? Чому так гадаєте?

- Чи можна назвати метеликів справжніми друзями? Чому?

- Розгляньте ілюстрації в букварі (с. 46-47). Які епізоди казки

намальовані? Знайдіть і прочитайте їх у тексті

Письмо. Тема :Закріплення уміння писати малі літери з півовалом. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення

1. Тренувальне письмо

• Повторення групи писемних літер.

- Сьогодні ми будемо повторювати написання малих літер, в основі

яких є один півовал або два півовали. Розгляньте абетку писемних літер,

знайдіть і назвіть такі букви.

У прописах (с. 54) діти пишуть букви с, є, е, х, ж поряд зі зразком і

виконують розчерки з ними.

• Поєднання букв у словах.

Діти читають слово, написане під розчерками, розшифровують

анаграму за цифрами:

село – осел. Учні записують обидва слова.

Підкреслюють буквосполучення се.

На наступному рядку першокласники читають і списують за зразком

слова жах, хижа, стежать за правильним поєднанням букв, підкреслюють у

словах літери х, ж.

Уточнюється значення записаних слів, усно складаються з ними

речення.

Жах – великий страх, переляк.

Хижа – невелика убога хата; халупа.

Хижа – яка їсть інших тварин (про звірів, тварин).

-У якому значенні вжито слово в реченнях?

При березі, при Дунаю, там я свою хижу маю.

Зубата щука хижа вкрай! Карасику, ти не дрімай!

2. Розгадування ребусів

Розгадуючи ребуси, діти «згортають» фразу: «в літері е надруковано»,

отримуючи склад ве. Додаючи до отриманого першого складу другі,

надруковані в середині букви е, діти складають і записують слова

весна́, весло́, верба́.

За допомогою ребусів легко запам’ятати, що в перших ненаголошених

складах пишеться літера е.

.3. Запис речення.

- Прочитайте віршик, надрукований унизу сторінки. Про яку пору року

в ньому йдеться?

- Що робить листя і сад? Яка буква пишеться в кінці слів опадає,

облітає?

- Які звуки в цих словах позначає літера є?

Списати вірш, підкреслюючи у словах букви с, є, е, х, ж

4. Списування з друкованого тексту.

Мете́лик на стебли́нку сів —

І вже незрозумі́ло:

Чи то мете́лик там сиди́ть,

Чи, може, квітка біла.

Бо крильця — білі пелюстки,

А в квітки — білі крила.

Зацвів мете́лик у траві,

А квітка полеті́ла.

Фото виконаної роботи скинути на вайбер у понеділок.

31.03. Вівторок

Тема: Іван Франко «Ріпка». Загальні відомості про І.Я. Франка. Розповідь— продовження твору. Визначення персонажів.

Сьогодні ми познайомимось ще з одним українським письменником- Іваном Франко.

- Іван Якович Франко – видатний український письменник, який

написав багато цікавих і серйозних творів для дорослих. У цих творах

відчувається, що автор дуже любив Україну, українську мову. Також Іван

Якович Франко дуже любив дітей і написав для них багато повістей і

оповідань, казок, легенд, віршів.

- Чи доводилося вам чути казку про хитрого Лиса Микиту? А про

кицю, яка плакала на кухні? І вже точно ви чули і не раз казку «Ріпка», яку

яскраво й поетично переказав для вас Іван Франко.

Пропоную вам подивитися буктрейлер за збіркою Івана Франка

«Коли ще звірі говорили»

Про що ви дізналися? Які з цих казок знаєте?

- Чи захотілося вам прочитати казки, уривки з яких ви побачили?

• Читання статті про Івана Франка у букварі (с. 48) текст «Іван Якович

Франко».

- Де народився майбутній письменник?

- Яким хлопчиком ріс?

- Якими мовами володів?

- Ким став Іван Франко?

- Які твори він написав для дітей?

3. ОПРАЦЬОВУЄМО ХУДОЖНІЙ ТВІР

3.1. Підготовка до сприймання твору.

- Сьогодні ми прочитаємо одну з казок Івана Яковича Франка. Вона вам

здасться чимось знайомою, а чимось — новою. Про неї є така загадка:

На городі виростала,

Восени велика стала.

Дід почав усіх гукати:

«Час красуню витягати!»(РІПКА)

Казка про ріпку відома не тільки в Україні. Подібну казку

розповідають маленьким діточкам і росіяни, і білоруси, і болгари та інші

народи.

3.2. Первинне сприймання твору

- Пропоную вам послухати аудіозапис

української народної казки «Ріпка» в обробці Івана Франка

Чи знайомий вам зміст казки? А що нове, своє вніс у неї Франко? (Він

написав казку віршем.)

****ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА****

3.3. Читання казки дітьми з аналізом змісту

Діти читають уривок із казки в букварі (с. 49–50) напівголосно

самостійно, вголос за частинами.

- Прочитайте перший абзац казки.

- Із якими дійовими особами казки вас знайомить автор?

- Знайдіть римовані слова (Андрушка — Марушка, Мінка — Хвінка,

Варварка — Сіроманка).

- Прочитайте продовження казки спочатку пошепки, а потім уголос.

- Як, посадив дід ріпку? Як її доглядав?

- Якою зростала ріпка? Із чим вона порівнюється спочатку і потім?

- Чи зрадів дід, коли побачив, якою стала ріпка? Звідки це видно?

(Тішиться дід, не знає, де стати).

- Прочитайте ще раз ці рядки, голосом передаючи дідову радість.

- Кого покликав дід на допомогу? Прочитайте. Чи важко було їм

витягати ріпку? Прочитайте рядки з відповідною інтонацією.

- Кого покликала баба? Як вони працювали?

ПИСЬМО. ТЕМА:Закріплення уміння писати малі літери з нижніми петлями. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

сьогодні ми будемо повторювати написання малих літер, в

основі яких є нижня петля – у, д, з. Знайдіть ці букви в писемній абетці.

У прописах (с. 55) учні пишуть букви у, д, з поряд зі зразком до кінця

рядка, виконують безвідривно розчерк, у якому літери поєднуються

верхньою петлею.

• Поєднання букв у складах і словах.

поєднання сполучень літер зу, ду (верхнє безвідривне), уд, од, зо (середнє відривне), оз, уз (середнє безвідривне). У прописах діти читають і списують слова, стежать за правильним поєднанням букв із нижніми петлями, підраховують кількість цих букв у кожному слові. Значення записаних слів уточнюється за допомогою малюнків і загального слова: одуд і зозуля – це птахи.

Запис речення.

- Прочитайте речення, написане внизу сторінки. Чи можна його назвати скоромовкою? Чому?

- Додайте в речення-зразок букви у, з, а потім запишіть його на наступному рядку повністю.

Коза в лузі – лоза в тузі.

- У яких словах літера з позначає твердий приголосний звук, а в яких –м’який? Що вам підказало відповідь?

• Списування з друкованого шрифту.

Діти списують речення, підкреслюють букви з нижніми петлями у словах

дуб, зуб.

ПАЛЬЧИКОВА гімнастика

Списування з друкованого шрифту.

- Ще раз згадайте, як звати героїв казки Івана Франка «Ріпка». Спишіть 1 абзац казки "Ріпка"

01.04. Середа.

Читання. Тема:Василь Сухомлинський «Яблуко в осінньому саду».Загальні відомості про В.О. Сухомлинського. Персонажі твору, оцінка їхніх дій.

Ми продовжуємо вивчати розділ «Вони писали для тебе». Ви вже

знаєте про життя і творчість трьох видатних українських письменників.

Назвіть їх.

- Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко – це основа основ

української літератури. Вони народилися 200-150 років тому і писали свої

твори про національну гідність українців, про прагнення народу до волі за

часів царського уряду.

- Тепер ми розпочинаємо згадувати тих авторів, які писали художні

твори для дітей тоді, коли до школи ходили ваші бабусі, дідусі і, навіть,

батьки.

Твори одного з письменників, про якого будемо говорити сьогодні, ми

вже слухали на уроках і читали в букварі. Саме він колись сказав, що читання

– це віконце, через яке діти пізнають світ і самих себе.

Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович

Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато

оповідань і казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про

працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька і

голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про

доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, любили тата

й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими

луками, густими лісами, безмежними ланами.

Пропоную вам подивить коротке відео

Читання статті про Василя Сухомлинського.

Учні напівголосно читають у букварі (с. 48) текст «Василь

Олександрович Сухомлинський». Діти відповідають на запитання до

прочитаного.

- Ким був Василь Сухомлинський?

- Якою він був людиною?

- Про що писав у книжках для дітей?

- Чого прагнув, про що мріяв педагог?

****Фізкульхвилинка****

3. ОПРАЦЬОВУЄМО ХУДОЖНІЙ ТВІР

3.1. Підготовка учнів до сприймання твору.

- Сьогодні ми прочитаємо одне з оповідань Василя Сухомлинського.

Там зустрінуться слова, значення яких краще уточнити перед читанням, щоб

у тексті все було зрозуміло.

- Чи знаєте ви, хто такі близнюки, близнятка? (Діти, брати, сестри, що

народилася одночасно в однієї матері. Зазвичай, дуже схожі зовні один на

одного.)

- Прочитайте «ланцюжок» слів. Що спільне в їхньому значенні?

яблуні – яблука – яблуневий

- Що означає поділити предмет навпіл, на дві половини? (Поділити на

дві рівні частини.)

Читання учнями тексту з аналізом його змісту

Учні спочатку читають оповідання в букварі (с. 52–53) напівголосно

самостійно (тренувальне читання), в потім уголос за частинами з аналізом

їхнього змісту.

Частина 1 (до слів «…залишилося пожовкле листячко.»)

- Ким були Оля і Ніна? Якими вони були?

- Коли дівчатка гуляли в саду?

- Яким був сад? Якою була погода? Знайдіть у тексті і зачитайте опис.

- Розгляньте малюнок до оповідання на с. 52. Чи все на ньому так, як у

тексті?

9

Учні встановлюють, що у тексті описується пізня осінь. Майже все

листя з дерев опало. А на малюнку дерева зображені із зеленим листям.

Жовтих листочків ще небагато. Тобто осінь тільки починається.

Частина 2 (до слів «…потримати його в руках.»)

- До чого підійшли дівчатка?

- Що побачили сестрички на старій яблуні?

- Чи зраділи вони? Чому здивувалися?

- Хто зірвав яблуко? Чого хотілося обом?

- Який саме момент зображений на ілюстрації до тексту (с. 52)?

Зачитайте речення до неї.

Частина 3 (до слів «Хай тобі буде яблуко, Олю.»)

- Про що подумала Оля? Чого їй хотілося?

- Чи висловила вона своє бажання сестричці?

- Що сказала Оля вголос?

- А про що подумала Ніна? Чого хотілося їй?

- Чи висловила вона своє бажання?

- Що сказала Ніна своїй сестричці?

Частина 4 (до кінця тексту)

- Чи дійшли сестрички згоди?

- Що відбувалося з яблуком? Зачитайте.

- До кого дівчатка побігли за порадою?

- Чому очі матусі сяяли від радості? Що вона зробила?

- Як ви гадаєте, чи правильно вчинили дівчата?

- Який момент зображений на ілюстрації до тексту (с. 53)? Зачитайте

речення до неї.

Учні читають вірш Оксани Радушинської внизу сторінки букваря,

порівнюють його зміст з оповіданням.

- Чи можна вважати, що мама з оповідання В. Сухомлинського теж

навчала своїх донечок добра?

Назвіть персонажів оповідання Василя Сухомлинського. Скільки їх?

- На якій із ілюстрацій до тексту зображені всі дійові особи

оповідання?

- Поміркуй, які Оля і Ніна — добрі, сором’язливі, веселі, радісні чи

байдужі, жадібні? Чому так гадаєте?

Письмо. Тема:Закріплення уміння писати малі літери в, ь закритої та відкритої форм. Письмо слів і речень із ними. Розвиток писемного мовлення.

Сьогодні ми будемо повторювати написання малої літери в і знака м’якшення відкритої і закритої форм.

У прописах (с. 56) учні пишуть букви в, ь поряд зі зразком до кінця

рядка, виконують безвідривно розчерки з ними.

• Поєднання букв у складах і словах.

На дошці діти відпрацьовують поєднання сполучень літер во, вд

(середнє відривне), ве, вз (середнє безвідривне), ві, вн, вк (верхнє

безвідривне), вл, вм (нижнє безвідривне).

У прописах учні читають і списують слова, стежать за правильним

поєднанням букв, пояснюють, яке саме написання букв в, ь використовували.

Тлумачення пар протилежних за значенням слів уточнюється за

допомогою складання з ними речень.

Вдень… , а вночі…

Влітку… , а взимку…

• Запис речення.

- Прочитайте речення, написане внизу сторінки.

- Додайте в речення-зразок букви в, ь. Поміркуйте, якої вони будуть

форми: відкритої чи закритої?

Гра «Так чи ні»

1.У слові вітер букву в треба писати закритою для верхнього

поєднання з буквою і. (Ні, відкритою.)

2. У слові увесь знак м’якшення треба писати закритим, бо це остання

буква у слові. (Так.)

3. У слові увесь букву в треба писати відкритою для середнього

поєднання з буквою е. (Так.)

4. У слові день знак м’якшення треба писати відкритим. (Ні, оскільки

це остання буква у слові.)

- Запишіть речення на наступному рядку повністю.

Виє вітер увесь день.

- Підкресліть у словах букви в, ь.

- У яких словах літера в позначає твердий приголосний звук, а в яких –

м’який? Що вам підказало відповідь?

пальчикова гімнастика

Списування з друкованого шрифту.

Ще раз уважно прочитайте в букварі (с. 52) перший

уривок (абзац) оповідання Василя Сухомлинського «Яблуко в осінньому саду». Спишіть цей абзац.

03.03 Пятниця. Читання.

ТЕМА. Всеволод Нестайко «Пробудження». Загальні відомості про В. Нестайка. Характеристика персонажів. Висловлення свого враження від прочитаного. Розповідь на основі прочитаного твору.

Сьогодні ми познайомимось ще з оним українським письменником. Всеволод Нестайко написав чимало книжок. Але з найбільшою насолодою він писав про пригоди Яви і Павлуші. Все почалося з двох

оповідань «Пригода в кукурудзі» і «Тореадори з Васюківки». Хлопці в цих

творах виявилися такими меткими й непосидючими, що примусили автора

одразу ж написати повість «Пригоди Робінзона Кукурузо». А тоді повість

«Незнайомець з тринадцятої квартири». І нарешті — повість «Таємниця трьох невідомих». А для маленьких читачів автор написав не менш цікаві й веселі «Дивовижні пригоди в лісовій школі».

Читання статті про Всеволода Нестайка.

Учні напівголосно читають у букварі (с. 54) текст «Всеволод

Зіновійович Нестайко».

- Яке ім’я і прізвище цього письменника?

- Чому лишень назвати його ім’я, щоб усі — і дорослі, і діти весело

усміхалися?

- Скільки книжок для дітей написав В. Нестайко?

- Погляньте на книжкову полицю в букварі. На ній виставлені лише

деякі твори письменника. Прочитайте їхні назви. Які з цих книжок вам

знайомі?

- Всеволод Нестайко — лауреат багатьох літературних

премій. Його книгу «Тореадори з Васюківки» занесено

до Особливого почесного списку Ганса-Християна

Андерсена, а сам письменник нагороджений медаллю

Андерсена. Нею нагороджуються кращі дитячі

письменники з усього світу.

фізкультхвилинка

Первинне сприймання твору

- Сьогодні ми з вами познайомимося з дівчинкою, прочитаємо

уривок із повісті-казки «В країні місячних зайчиків».

ОДИН ІЗ ДОРОСЛИХ виразно читає уривок «Пробудження», перевіряє розуміння

прослуханого за запитаннями.

- Хто розбудив Нусю?

- Що побачила дівчинка, коли прокинулася, а що — почула?

- Про що вона стала думати?

3.3. Читання учнями тексту з аналізом його змісту

Діти читають текст у букварі (с. 55–56) вголос за частинами. Кожна

частина аналізується за запитаннями з елементами вибіркового читання.

Частина 1 (до слів «…сонячний зайчик Терентій.»)

- У який час доби відбувалася подія?

- Якою була погода вранці?

- Зачитайте речення з тексту, яке допомогло вам дати правильну

відповідь на перші два запитання. (У вікно заглядало веселе ранкове сонце.)

- Що відбувалося в саду? Прочитайте речення у відповідь.

- Цю картину Нуся побачила чи почула?

- Що таке птаство? (Багато різних птахів разом.)

- Які саме птахи могли вранці дзвінко гомоніти в саду? Виберіть

відповідь:

-цвірінькають горобці;

-туркочуть голуби;

-каркають ворони;

- щебечуть ластівки;

-кують зозулі;

- тьохкають солов’ї

- Кого побачила Нуся на підвіконні? Як їй це вдалося? (Вочевидь, вона

фантазувала або: можливо, він прийшов із казки.)

- Як звали сонячного зайчика? Чи була Нуся з ним уже знайома? (Так,

бо відразу впізнала, не здивувалася; знала його ім’я.)

Частина 2 (до слів «…червоного півня Ґалаґана.»)

- Де була дівчинка, коли прокинулася?

- Що вона зробила? Прочитайте у відповідь речення.

- Як сказати інакше?

Підхопилася з ліжка… – різко, стрімко встала.

Кинулася до вікна… – дуже швидко побігла.

- Що побачила дівчинка у вікно? Прочитайте.

- Розгляньте малюнок до тексту. Що з побаченого дівчинкою художник

намалював, а що ні?

Учні встановлюють, що на ілюстрації змальовано, як мама порається на

городі, як песик Дюк ганяється за півнем. На малюнку немає тата, який

цюкає молотком. Дівчинка могла це почути, а не побачити.

- Який настрій викликало в дівчинки все нею побачене, які почуття?

Прочитайте цю частину так, щоб і ми відчули радість і захоплення — наче ми

самі це побачили.

- Як ви розумієте вислів «охопило тремтливе щемне передчуття».

(Очікування чогось приємного, несподіваного).

Частина 3 (до слів «…сонячні та місячні зайчики.»)

- Про що подумала Нуся? (Як добре жити на світі.)

- Які саме добрі події порадували дівчинку? Зачитайте.

- Чи відчула себе Нуся щасливою? Звідки це видно?

- Додайте слова за запитаннями:

Ранок (який?)… ясний, сонячний.

Попереду чекає (що?)… довгий-довгий день.

День буде (яким?)… з багатьма подіями.

На світі є (хто?)… сонячні та місячні зайчики.

Частина 4 (до кінця тексту)

- Чи знала Нуся, що буде робити вдень? Чи було це важливим?

- Що вирішила зробити Нуся? Чому?

- Що означає «дарувати радість»? Прочитайте рядки, в яких про це

говориться.

- Чому дівчинка хоче зробити не просто радість, а несподівану?

- Якою ви уявляєте Нюсю? Чи хотіли б ви з нею дружити?

3.4. Аналіз головної думки твору

- До чого закликає письменник? У яких рядках?

- Як ви гадаєте, він звертається до окремих дітей чи до всіх нас — до

кожного з нас?

- Яку несподівану радість ви можете подарувати своїм рідним, друзям,

знайомим? Чи вмієте ви робити добро? Чи добрі ви люди?

Читання вірша

- Прочитайте в букварі (с.56) вірш Анатолія Костецького, уявіть

описану в ньому картину.

- Про кого розповідається у вірші?

- Справжнього чи казкового сонячного зайчика ви уявили?