Суперкомп'ютер Tianhe-2

До червня 2016 року (а список top500 оновлюється кожен червень і листопад) найпотужнішим і швидким комп’ютером була супермашина tianhe-2 (в перекладі з китайського «чумацький шлях»), розроблена в кнр на базі оборонного науково-технічного університету в чанша за допомогою компанії inspur.

Характеристики Тяньхе – 2 такі: 16 тисяч вузлів, 32 тисячі 12-ядерних процесорів intel xeon e5-2692 і 48 тисяч 57-ядерних прискорювачів intel xeon phi 31s1p, а значить, 3120000 ядер в сумі; 256 тисяч планок оперативної пам’яті ddr3 по 4 гб кожна і 176000 планок gddr5 по 8 гб – 2432000 гб оперативної пам’яті в цілому. Обсяг жорсткого диска-більше 13 мільйонів гб. Однак пограти на ньому не вийде – він призначений виключно для обчислень, на «чумацький шлях-2» не встановлена відеокарта. Зокрема, він допомагає при розрахунках для прокладки метро і міської забудови. 

Мейнфрейм – це тип комп’ютера, який може виконувати сотні мільйонів дуже складних обчислень з дивовижною швидкістю, і зазвичай використовується в найрізноманітніших сферах, таких як торгівля, банківська справа, статистика, Інтернет-послуги та дослідження, серед багатьох інших. секторів. Щоб дізнатися більше про роботу мейнфрейма, його характеристики, еволюцію та можливості, ми пропонуємо вам заглибитися в решту цієї історії. 

Для чого призначений мейнфрейм?

Мейнфрейм надає безліч переваг і якостей компаніям і державним установам, які їх використовують. Хоча персональні комп’ютери були б ідеальним рішенням для багатьох факторів, одним з найважливіших є вартість, їх ніколи не можна ототожнювати зі швидкістю процесу, багатокористувацьким підключенням і впевненістю, які забезпечують мейнфрейми. Ці характеристики є більш ніж незамінними для корпорацій світового класу, таких як Google, Microsoft або Ford, щоб функціонувати безперебійно та бути конкурентоспроможними в сучасному бізнес-середовищі.

Різниця між мейнфреймом і суперкомп'ютером

Хоча обидва класи обладнання, мейнфрейм і суперкомп’ютери, є великими і складними і мають здатність виконувати обчислення з надзвичайною швидкістю і на перший погляд мають подібні характеристики, оскільки вони мають велику потужність обробки та зберігання, все ж правда, що існують певні відмінності, які роблять їх особливо ефективними в різних типах середовища.

Мейнфрейми чудово підходять в областях, де часто обробляються великі транзакції з даними, які вимагають високонадійних цілочисельних операцій, наприклад у фінансах. Це пояснюється тим, що мейнфрейми були розроблені для забезпечення високого рівня надійності високошвидкісної обробки даних. І хоча їм неодноразово доводиться звертатися до зовнішніх баз даних, вони завжди подбають про те, щоб значення, якими маніпулюють, не постраждали на жодній стадії їхнього процесу.

З цієї причини більшість часу вони виявляються необхідним обладнанням для безперебійної роботи комерційної та банківської діяльності. Навпаки, суперкомп’ютери були розроблені для того, щоб максимізувати здатність виконувати обчислення. З цієї причини суперкомп’ютери виділяються у військовому, науковому та інженерному середовищі. Для цього суперкомп’ютери використовують концепцію масивного паралелізму, маючи тисячі потужних і швидкісних процесорів.

Незважаючи на ці відмінності, сьогодні надзвичайно важко розрізнити технологічний поділ між цими системами та суперкомп’ютерами. Це пояснюється тим, що до початку 1990-х більшість суперкомп’ютерів базувалися на архітектурі мейнфрейма з додатковими значеннями для суперкомп’ютерів.

Мікрокомп'ютер є гранично зменшеним у розмірах процесорним блоком з характеристиками, приблизно, як у середнього ноутбука або цілком просунутого планшета, але без екрана, що зовні нагадує флешку.

Як монітор використовується підключений через HDMI монітор чи телевізор.

Керування комп'ютером здійснюється мишкою і навіть клавіатурою, що підключаються через USB-порти.

Таким чином отримуємо панель з доступом до Інтернету та користувачі можуть працювати з веб-додатками, сервісом Google Play та ін.

Можливостей заліза всередині мікрокомп'ютера вистачить на все - на ігри, відеофільми у високій якості і навіть просто серфінг в Інтернеті. 

Як правило, в нього є двоядерний процесор з тактовою частотою 1,6 ГГц та 2 Гб оперативної пам'яті.

За обробку графіки відповідає контролер Mali-400 MP4.

Є бездротовий адаптер Wi-Fi (IEEE 802.11b/g/n) з відкидною антеною і модуль Bluetooth, слот для карт MicroSD, інтерфейс HDMI, порти USB і MicroUSB.

Місткість вбудованого флеш-накопичувача складає 8 Гбайт.

Зазвичай на ньому встановлено операційну систему — Google Android 4.x або Microsoft Windows 8.

У деяких випадках такий комп'ютер може виявитися досить зручним, наприклад, у поїздках, але поки що його можливості обмежені - він менш швидкий і продуктивний, ніж стаціонарний комп'ютер, але при цьому не такий мобільний, як ноутбук або планшет з аналогічними характеристиками - для роботи з ним Необхідно все-таки якесь робоче місце і телевізор з HDMI-входом.

Так що поки це все-таки більшою мірою екзотична іграшка, ніж реальна заміна звичним комп'ютерам, ноутбукам і планшетам.

Для розширення можливостей мікрокомп'ютера використовують різні доки, наприклад Measy U2C-D Mini PC Holder.

Є також мікрокомп'ютери, що вбудовуються всередину різних пристроїв промислового й побутового призначення.

Такі комп'ютери є складовими частинами пральних машин, літаків, автомобілів, телевізорів, роботів, холодильників тощо.  

ПЕРСОНАЛЬНІ КОМП'ЮТЕРИ

Персональні комп’ютери — це комп’ютери, якими в певний момент часу може користуватися одна особа. Персональні комп’ютери можна поділити на дві категорії: стаціонарні та портативні.

Під категорією стаціонарного ПК мається на увазі комп’ютер, який має постійне місце, і не передбачається його часта зміна. Живлення цих комп’ютерів здійснюється через електричну мережу.

Виділяються три основних типи таких пристроїв: настільні комп’ютери, неттопи та моноблоки.

Найбільш високопродуктивними представниками персональних комп’ютерів є саме настільні комп’ютери. Цей тип комп’ютера називається настільним тому, що місцем розміщення служить письмовий або комп’ютерний стіл. Основним компонентом тут уважається системний блок. До системного блока підключається монітор, клавіатура і миша, всі ці компоненти взаємодіють між собою. Системний блок є модульним пристроєм, що означає можливість заміни кожного комплектуючого модуля окремо, тим самим змінюючи конфігурацію під себе.

Другий тип стаціонарних комп’ютерів — неттопи. Неттоп — це мінімізована версія системного блока, крім розмірів, відрізняється меншим енергоспоживанням і виділенням шуму, і як наслідком, в більшості випадків — меншою продуктивністю. Але все це сприяє відмінній інтеграції з інтер’єром офісу або будинку.

Третій тип стаціонарних компп’ютерів — моноблоки. Моноблок є так само стаціонарним комп’ютером, але без видимого системного блока. Каркасом для такого типу комп’ютерів, як моноблок, служить один загальний корпус з монітором. Усі комплектуючі розміщуються в тиловій частині, за дисплеєм, що створює певну естетичність для роботи за комп’ютером.

Друга категорія персональних комп’ютерів — портативні комп’ютери. Це комп’ютери, які є невеликими за розмірами і передбачають легкість зміни місця їхнього перебування. Живлення цих комп’ютерів здійснюється переважно завдяки акумулятору.

Одним із найбільш розповсюджених типів портативних комп’ютерів є ноутбуки та нетбуки.

Ноутбуки — це комп’ютери, які можна легко переносити, мають можливість автономної роботи, яка можлива саме завдяки акумуляторній батареї. Крім цього, відмінна риса від стаціонарних комп’ютерів — суміщення складових системного блока, дисплея та клавіатури в одному корпусі. А здатність складатися робить їх ще компактнішими.

Нетбуки — це ті ж ноутбуки, які мають менші розміри та більше часу роботи від акумуляторної батареї. Проте ці переваги впливають на зменшення їхньої продуктивності, що не дає можливості ними використовувати ресурсомісткі додатки.

Ще один тип портативних комп’ютерів — планшети та планшетні ноутбуки, їх ще називають тран-сформерами. Планшети — це переносні комп’ютери, які в одному корпусі містять обчислювальний потенціал для перегляду інтернет-сторінок, відео та прослухо-вування музики. Основою тут є пристрій уведення — сенсорний дисплей (тачскрін). Планшети є справжніми помічниками, а в деяких ситуаціях зручніші, ніж ноутбук за рахунок менших розмірів. У планшетних ноут-буків крім тачскріна, так само, як і в ноутбука, є клавіатура, і в залежності від моделі, може складатися, під’єднуватися через окремий дріт або висуватися. Основним завданням даного типу портативного пристрою є саме вихід і використання інтернету, хоча в ньому і присутні основні мультимедійні можливості. Для таких мінікомп’ютерів час автономної роботи є важливішим, ніж продуктивність.

Третій тип портативних комп’ютерів — смартфони. На відміну від інших портативних пристроїв, смартфони мають також функцію телефону. Так само, як і інші види комп’ютерів, які є представниками портативних пристроїв, смартфони залежні від часу роботи акумулятора. Мають невеликі розміри, що сприяє можливості мати їх завжди під рукою. Звичайно ці переваги не можуть зменшувати їхню продуктивність у порівнянні з більшими за розмірами пристроями. Завдяки нижчій розподільній здатності є можливість використовувати пристрої для перегляду відео та фото, крім того, вони оснащені зручними можливостями фото-і відеозйомки. Пристроєм уведення смартфонів є сенсорний дисплей.