musiclessons - М. Вербицький, Д. Січинський

Музична література

4 рік навчання

Модуль 16. Творчість українських композиторів доби Романтизму

Тема:

Пісенно-хорова музика українського романтизму. М. Вербицький,
Д. Січинський

Епоха розмантизму на территорії Україні - це час розквіту хорової музики, яка мала просвітницький характер. Багато композиторів-романтиків проявляли себе як активні організатори та керівники хорів, в зв'язку з цим в їхній творчості вагоме місце посідають саме хорові твори.

— Михайло Михайлович Вербицький (1815–1870)

Український композитор, хоровий диригент, священник, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

Михайло Вербицький був не лише композитором, а й греко-католицьким священником. Все своє доросле життя він одночасно писав музику й служив людям.
Музика Вербицького, яка стала гімном України — це музика до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Але тоді це була просто патріотична пісня — її співали під час зборів, мітингів, у церквах. Народ сам обрав її за гімн ще до того, як це стало офіційно.
Вважається, що саме він запровадив моду на гітару на заході України. До того ж його вважають і основоположником гітарної літератури.
Найбільшу, найважливішу частину творчої спадщини композитора складають хорова музика. Хорові твори він писав протягом усього свого життя.

Пасхальний концерт «Ангел вопіяше»

М. Вербицький написав свій твір на текст одноіменного духовного гімну що прославляє Воскресіння Ісуса Христа. В ньому ангел повідомляє Діві Марії радісну звістку про те, що її Син воскрес із мертвих. А перші слова «Ангел вопіяше» буквально переклаються зі старослов'янської як «Ангел вигукував» (тобто звертався з радісним вигуком).

Музика М. Вербицького написана для змішаного хору. Має урочистий, світлий і піднесений характер. І часто виконується у пасхальному богослужінні або на пасхальних концертах.

«Заповіт» (на слова Т. Шевченка)

Вірш «Заповіт» був написаний Тарасом Шевченком у 1845 році. У ньому поет висловлює своє останнє бажання бути похованим на рідній землі та закликає народ до боротьби за свободу. Цей твір став символом національного відродження та прагнення до волі.

М. Вербицький поклав вірш Т. Шевченка на музику, створивши композицію для баса-соліста, подвійного хору та оркестру.

— Денис Володимирович Січинський (1865–1909)

Український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог.

Денис Січинський був надзвичайно талановитим. Його вважають первым композитором заходу України, який цілеспрямовано навчався музиці, спершу в Тернопільській гімназії, пізніше у Львівській консерваторії. Однак «жити з музики» було не легко, тому його життя було досить важким.
Щоб заробити на життя, композитор був змушений братися до будь-якої роботи — переписувати ноти, аранжувати популярні твори, керувати хором, військовим оркестром, давати уроки, лекції, працювати рахівником, бухгалтером, капельмейстером у сирітському притулку.
У 1902 році Січинський заснував у Станиславові (нині Івано-Франківськ) першу музичну школу. Він також був одним з ініціаторів створення Союзу співочих і музичних товариств Галичини у 1903 році, активно організовував хори та музичні товариства в різних містах.

Кантата «Лічу в неволі» (на слова Т. Шевченка)

Січинський використав для кантати фрагменти з двох варіантів однойменного вірша Шевченка, обравши найбільш драматичні рядки з них.

У кантаті Січинський висловлює протест проти поневолення народу, передаючи трагедію Шевченка, який, перебуваючи на засланні, мріяв побачити рідну землю.

Кантата написана для двох хорів, соло та оркестру. Музика тісно слідує за текстом, поступово розкриваючи його зміст.

Хорова мініатюра «Чом, чом, чом, земле моя» (на слова Костянтини Малицької)

У вірші Малицька звертається до рідної землі, висловлюючи глибоку любов і вдячність. Вона підкреслює, що саме тут людина вперше побачила світ, тут живуть її близькі, і тут пролита кров предків за віру та народ.

Музика Д. Січинського відзначається плавністю та наспівністю, написана у мажорній тональності, з чіткою куплетною формою. Призначена для триголосного мішаного хору.