musiclessons - Народна музика на Близькому Сході та в Середній Азії

Музична література

1 рік навчання

Модуль 2. Музичні подорожі країнами та континентами світу

Тема:

Народна музика на Близькому Сході та в Середній Азії

Розпочне нашу музичну подорож регіон, який ми називаємо Близький Схід. Він зробив великий внесок у культуру всього людства. Тут почалась людська цивілізація та виникла перша державність. Ми успадкували від давніх східних цивілізацій багато відкритів у астрономії, математиці, механіці та географії, близкучих досягнень у медицині та архітектурі.

Характерною рисою культури сходу є теоцентризм - прославляння божественності та необмеженої влади царів, грізної муготності богів, підлеглість особистості державі.

У цьому регіоні жили народи різного походження, вони воювали між собою і часто переморжці руйнували фортеці та храми в містах переможених. Так загинуло багато великих творінь мистецтва. Проте завдяки чималим археологічним знахідкам та писемним свідченям того періоду ми маємо уявлення про музичне життя того часу, їх інструменти та естетичні вподобання.

Послухайте імпровізацію на стародавній шумерській срібній лірі, яка збереглася завдяки матеріалу з якого була зроблена.

Збереглися багато пам'яток шумерської літератури, вони написані на глиняних табличках і майже всі з них вдалося прочитати. В основному це гімни чисельним богам, релігійні міфи і легенди. Зокрема про виникнення цивілізації та землеродства. Заслуги за це приписувались богам.

Одна з найвидатніших пам'яток шумерської літератури - цикл сказань про відважного та непереможного героя Гільгамеша - царя міста Урука, син смертного і богині Нінсон.

Основна ідея цього епосу - мрія про вічну славу, яка прийшла на зміну мрії про бессмертя, в ім'я чого вершилися великі подвиги.

Багато вчених і музикантів займаються вивченням давніх зразків музичної культури і навіть пробують відродити або ж приблизно відтворити їх автентичне звучання.

Близький Схід

Палестина

– історичний регіон Близького Сходу, на территорії якого знаходиться держава під назвою Ізраїль. Основне населення Ізраїлю – це євреї, культура яких має розвинену вокальну та інструментальну музику.

Ізраїль на карті Google

Серед народних і давніх інструментів:

кінор - стародавня "еврейська ліра";
псалтиріон - струнний музичний інструмент, у супроводі якого виконували псалми;
шофар - духовий ритуальний музичний інструмент, який і сьогодні можна почути в еврейських храмах;
уд - струнний щипковий інструмент, характерний взагалі для народів Близького Сходу;
дарбука - невеликий барабан, теж поширений серед народів Близького Сходу.

"Хава Наґіла"
— одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень. Її створив у 1918 році єврейський композитор Авраам Цві Ідельсон. За одною з версій в основі цієї музики лежить мелодія, яку Ідельсон почув від українських євреїв з Буковини.

Її назва перекладається як "Радіймо".

Клезмер або клезмернга музика - це традиційна народна єврейська музика, яку виконуєть на весіллях та інших святах. Виконавці музики в цьому стилі — клезмери.

Традиційні клезмерські ансамблі, як правило, не дуже великі: одна-дві скрипки, кларнет, контрабас або туба, цимбали; може зустрітися також флейта, бубон, баян, барабан з тарілками.

Туреччина, Сирія та Арабський світ

На цих територіяї відомими є танці дервішів - медитативний танець, який виконували під час релігійних ритуалів мандрівні монахи. Важливим елементом цього танцю є так зване суфійське кружляння (обертання) – це медитативна техніка, яка полягає в обертанні навколо власної осі протягом тривалого часу (зазвичай від півгодини до декількох годин).

У цьому танці велику роль відіграє музика. Дервіші вважали, що вона допомагає возз'єднуватися з Богом.

Для арабського мусульманського світу характерне використання мугаму. Мугам - це дуже обширне поняття, які включає в себе і загальну назву ладів, і жанр, і узагальнену назву музикування.

Характерна ознака мугамату: постійна варіативність, змінність та імпровізаційність. Найбільш розповсюдженний склад виконавців - це співак, ударний інструмент та струнни інструмент.

Середня Азія (Вірменія, Грузія, Азербайджан)

Одним з найхарактерніших і найпопулярніших вірменських інструментів є дудук. Сьогодні його звучання часто використовують у кіномузиці та кліпах.

Сучасний німецький композитор Ганс Циммер використав цей інструмент в мізиці до к/ф "Гладіатор".

Грузія прославилася народним багатоголоссям й запальними танцями, наприклад, мтіулурі - група грузинських народних танців, яка має багато різновидів. Музичний розмір таких танців — 6/8 або 2/4, темп — швидкий.

Для грузинських танці характерні такі особливості виконання: чоловіки в танці маєть продемонструвати свою силу, відвагу та спритність, що виражається у чисельних використаннях різких рухів, обертів, стрибків, рухів на пальцях та колінах; жіночий танець навпаки плавний, ніжний та граціоний.

"Суліко"
— відома грузинська пісня, яка є авторською, але настільки сподобалась грузинам, що здобула статус народної. Сьогодні це справжня візитівка Грузії. Назва пісні від грузинського чоловічого й жіночого імені, що означає "душа", "душенька".

Слова цієї пісні дуже сумні:

Між могил ходив і шукав,
Де кохана спить… Не знайти!…
І заплакав я, запитав:
«Суліко моя, де ж це ти?»