Музична література
1 рік навчання
Модуль 1. Українська народна музика
Музична література
1 рік навчання
Модуль 1. Українська народна музика
Тема:
Жанр ліричної пісні належить до необрядового фольклору.
Саме слово “ліричний” грецького походження, дослівно означає “твір, виконаний під акомпонемент ліри”, але у переносному значені “ліричний” - це емоційно-забарвлений, хвилюючий, чутливий, схильний до переживань.
Ліричними називають твори, що відверто і схвильовано розповідають про людські мрії, почуття, роздуми та переживання. Зміст ліричних пісень різний, але в основі – все ж увага до почуттів і настирою людини, її ставлення до певних подій чи обставин.
За тематикою українські ліричні пісні поділяються на дві великі групи:
соціально-побутові та родинно-побутові.
Соціально-побутова лірика відображає думки, почуття, настрої народу, викликані обставинами суспільного життя. Їхні герої — козаки, чумаки, наймити — типові образи для української творчості.
Отож до соціально-побутових пісень належать:
Козацькі пісні, які розповідають про військові походи, битви, героїчну загибель козака в бою. До XIX століття козацькі пісні були переважно одноголосними. Герой цих пісень — відважний воїн, оборонець вітчизни, він порівнюється з орлом, соколом, дубом. Часто в козацьких піснях згадується про матір, кохану. Важливу роль відіграє образ коня — вірного товариша козака.
Чумацькі пісні виконувалися соло чоловіками. Це наспіви широкого діапазону, їх співали чумаки під час довгої дороги до Дону, Чорного та Азовського морів. В них йдеться про тяжкий шлях, сутички з розбійниками, хворобу та смерть чумака в дорозі, оспівується мужність, витривалість чумаків, вірність товариству.
Солдатські пісні розповідають про побут солдат в казармі, походи.
Наймитські пісні - бідування на чужині, туга за рідними, нарікання на лиху долю.
KOZAK SIROMAHA - Засвіт встали козаченьки
Родинно-побутові пісні - це пісні про кохання та пісні про родинний побут. Часто ліричні пісні починаються зі слів: «Ой», «Ох», «Ой да», «Гей», що додає їм більш емоційного забарвлення.
Пісні про кохання відображають всі відтінки почуттів — це взаємна любов, думки про одруження, а також нещасливе кохання, зрада, перешкоди з боку батьків.
Символом української ліричної пісні стала "дівчина з легенди" — Маруся Чурай. Їй приписують авторство понад двадцяти відомих сьогодні пісень народних пісень. Документально історичність особи Марусі Чурай не підтверджено. Тому все, що стосується її долі, межує з легендою. Припускають, зокрема, що вона могла бути автором відомої пісні "Віють вітри".
"Віють вітри"
NAVKA - Віють вітри
Імена персонажів ліричних пісень про кохання умовні, вони не вказують на конкретних людей. Це узагальнені образи закоханих.
Лірична пісня "Несе Галя воду"
Христина Соловій. Несе Галя воду
LELEKA. "Летіла Зозуля"
Folknedry. Карчата
Серед родинно-побутових пісень зустрічаються такі, що оспівують кохання, любов і злагоду в сім’ї. Однак більшість з них — сумні оповіді про родинні негаразди. Про безрадісне життя молодої жінки в чужій сім’ї розповідає пісня "Пряля".
KRUTЬ - Пряля
Щодо музичних особливостей виконання, ліричним пісням притаманний темп andante (спокійно, не поспішаючи), хоча трапляються повільні та швидкі темпи. Діапазон – октава або більше. Окремі склади тексту – розспівуються.
Соціально-побутові пісні виконувались переважно чоловічим складом, родинно-побутові – жіночим. Співали багатоголосно, переважала підголоскова-поліфонічна фактура.
До не обрядового фольклору належать також жартівливі пісні.
Жарт – це дружній сміх, що спрямований на виявлення неглибоких, непринципових відхилень в поведінці людини. Він викликає посмішку і дарує гарний настрій.
Тематика цих пісень різна: відносини хлопця з дівчиною (“Дівка в сінях стояла”), висміювання неуважності, жадібности, ліні (“Грицю, Грицю, до роботи!”)
Жартівлива пісня “Грицю, Грицю, до роботи”
Нерідко жартівливі пісні написані у формі діалогу. Діалог, як правило, побудований таким чином, що один із участників дає не ті відповіді, які очікуються. Це і визиває сміх.
Жартівливі пісні за будовою подібні до танцювальних. Це зумовлено не тільки характером, але й ритмом та фактурою. В основі більшості жартівливих пісень лежать народні танці.
Жартівлива пісня “Ой під вишнею”