Бесіди про мистецтво
1 рік навчання
Модуль 2. Художні образи в народному мистецтві
Бесіди про мистецтво
1 рік навчання
Модуль 2. Художні образи в народному мистецтві
Тема:
Християнське свято Різдво (свято народження Ісуса Христа) було найголовнішим зимовим святом наших предків. За переказами, Христос народився в печері, де ховалася худоба. Там мати рятувала дитину від жорстокого царя Ірода. Домашні тварини зігрівали немовля своїм диханням, а зірка на небі сповістила світ про народження Спасителя.
В українських зимових обрядах ця історія стала основою народної театралізованої вистави, яка отримала назву вертеп.
Вертеп (слово має давньслов'янське походження и означає «печера») – це народний ляльковий театр. Він представляв собою двоповерхову дерев'яну скриню. На верхньому поверсі відбувалася перша дія вистави, оскільки в ній йшло про високе – про народження Ісуса Христа.
Дія називалася «свята» і закінчуваля смертю Ірода. Дійові особи – Діва Марія, новонароджений Ісус, Йосип, Цар Ірод. В якості музичного супроводу звучали хорові канти духовного змісту, а також релігійні колядки.
Кант "Ангели снижайтеся" (на слова Г. Сковороди)
Друга дія відбувалася на нижньому поверсі і мала низький (побутовий зміст). Вона називалась «народною». Дійові особи типові для національного фольклору – Дід, Баба, Москаль, Дяк, Лях, Корчмар, Запорожець. Запорожець – головний персонаж – розповідав про свої подвиги, розправлявся з «гнобителями народу». У фіналі вистави він грав на бандурі, співав, а всі інші танцювали. У якості музичного супроводу могли звучати народні пісні та інструментальна музика, в тому числі різних національностей. Це залежало від того, який персонаж діяв на сцені вертепу. Например, якщо це був Москаль, то могла звучати «Камаринская», якщо Лях, то «Полька» чи «Краков'як» і т.п.
“Коза”. Дійові особи – Коза (це міг бути переодягнутий у вивернутий кожух хлопець з дерев'яною головою кози), Дід (що веде козу), Лікар, Торговець та інші персонажі, а також хор юнаків, які співали колядку “Коза”.
Сюжет вистави наступний: Колядники юрбою заходили у дім, Дід заводив Козу. Починалася колядка про Козу. З моменту, коли Дід вдарив її і вона ніби то “померла”, дія переходила в діалог. Торговець намагався купити Козу, Дід торгувався. В решті решт з'являвся Лікар, який лікував Козу. Тоді вона оживала і все закінчувалося загальним танцем під спів хору. Головне в цьому нехитрому сюжеті – активність, дотепність, винахідливість. У самому факті водіння кози збереглися пережитки ящичницьких обрядів. Коза – це символ вмирання природи та її відродження навесні, початок нового календарного року.
“Маланка”. Дійові особи – Маланка (переодягнений у дівчину хлопець), Василь (переодягнута у хлопця дівчина), Циган, Дід, Баба, Коза, Кіт на інші. Виконувалася «Маланка» на Щедрій вечір, тому фактично представляла собою щедрування по хатах чи під вікнами з елементами театрального дійства.
Існувала парубоча і дівоча “Маланка”. В парубочій дівчина представлялася безпорадною господинею. Її супроводжували Дід, Коза, Циган, Ведмідь та інші персонажі. Серед дійових осіб дівочої вистави головними персонажами були Маланка і Василь, одягнуті у весільний одяг. Їх супроводжував гурт дружок.
Піккардійська терція. Маланка