Усю музику можна поділити на три умовні групи: академічну, народну та естрадну.

Естрада з французької перекладається як "поміст" чи "сцена". Тобто естрадною ми називаємо музику, що виконується на сцені. Ця сцена не обов'язково має бути у театрі чи філармонії, де виконується академічна музика. А народну музику лише теперь стали виконувати на сцені. 

Естрадна музика з'являється у 20 ст. До неї належать такі музичні напрями як джаз, рок і поп.

Джаз (англ. jazz) – напрямок в музиці і вид музичного мистецтва, який поєднує европейску гармонію та африканські ритми, імпровізацію та використання нерівного темпоритму.

Заровся джаз в Америці на межі ХІХ–ХХ ст. в афроамериканському середовищі (нащадків чорних рабів). Він базується одразу на декількох жанрах:

• Блюз (англ. blues від blue devils «сум, нудьга») – сольна «пісня-скарга» у формі 12-тактового періоду із гострим ритмом, «блюзовими нотами» у мелодії (понижені III, V, VII ступені в натуральному мажорі).

• Спірічуєлс – духовна хорова пісня невільників-афроамериканців.

• Регтайм – моторно-весела п’єса для фортепіано у розмірі 4/4 з мелодією, насиченою синкопами і «сухим» маршоподібним супроводом.

Центром джазової музичної культури на початку ХХ ст. став Новий Орлеан (США). Тут в 1917 році був здійснений запис першої платівки із джазовою музикою групи Original Dixieland Jazz Band.

Джаз мав свою оригінальну систему виражальних засобів:

• поліритмія (тобто одночасне звучання декількох ритмічних ліній, що характерно для африканської музики), заснована на гострих синкопованих ритмах;

• регулярна пульсація («біт»);

• підпорядкування мелодичного начала ритмічному;

• імпровізаційність;

• різка дисонантна гармонія;

• переважно гучна динаміка;

• барвистий тембровий колорит дерев'яних та мідних духових.

Основні жанри джазу: пісня, інструментальна п’єса, танець.

Інструментальні ансамблі:

• джазбенд (невеликі ансамблі з обов’язковими трубами, саксофонами, тромбонами та ритмсекцією);

• біг-бенд (великі ансамблі або оркестри різноманітних складів).

Окрім Луї Армстронга в джазовій музиці можна зустріти багато відомих імен, серед них: Елла Фіцджеральд, Дюк Еллінгтон, Бенні Ґудмен, Глен Міллєр.

Одним з перших поєднав джаз з українським фольклором композитор Ігор Хома. Елементи джазу використовував у своїй творчості український композитор Мирослав Скорик.

Джаз – напрямок в мистецтві, дуже відкритий до інших жанрів. В рамках джазової музики існує більше 30 різних стилів, в тому числі свінг, бібоп, кул-джаз, соул-джаз, фанк-джаз, рок-джаз, реп-джаз та ін. Для більшості видів характерні імпровізація, ритмічна пульсація, експресивність вокальної партії, використання блюзових мотивів.

В основі імпровізації лежать так звані "стандарти" та "брейки".

Джазовий стандарт — це джазовий мотив, широко відомий, виконуваний і записуваний різними джазовими музикантами, що складає частину їх репертуару. На сьогодны існує близько 200 стандартів.

Брейк — термін популярної музики, що позначає короткий проміжок часу, під час якого музична активність фокусується на одному інструменті. Зазвичай інші інструменти при цьому звучать, а виділений грає сольний пассаж.