Опера "Запорожець за Дунаєм" українського композитора Семена Семеновича Гулака-Артемовського – це перша національна українська опера, написана українською мовою.

І дія

Нелегко живеться простим українцям на чужині під владою турецького султана. Біля хати запорожця Карася його названа дочка Оксана сумує за своїм коханим, козаком Андрієм. Вона мріє повернутися з ним на Батьківщину.

Романс Оксани "Місяцю ясний" змальовує образ ніжної, лагідної дівчини. Мелодія має характерні для романсу інтонації та звороти (ходи на сексту, оспівування, розпіви). Форма романсу – куплетна, тональність – мі мінор.

Разом з хлопцями й дівчатами Оксана йде працювати в поле. З'являється Карась. Добряче підхмелений, він не без підстав побоюється зустрічі зі своєю сварливою дружиною Одаркою.

В пісні Карася "Ой щось дуже загулявся" розповідається, що загуляв козак в корчмі, де з друзями згадував Запорозьку Січ. Пісня Карася пройнята гумором, козацькою завзятістю та безшабашністю. Чіткий, схожий з танцем «козачок» ритм, неквапливий, трохи важкуватий рух, і мелодія, яка ніби топчеться на місці створюють гумористичний образ безтурботного гуляки. Форма – куплетна, тональність – Сі-бемоль мажор.

Уникнути неприємної розмови з дружиною Карасю не вдається. Повертається Одарка і кидається на свого чоловіка з суворим питанням "Відкиля це ти узявся, де ти досі пропадав?". Такими словами почитається відомий комічний дует Одарки і Карася. Форма дуета – контрастно-складена.

Перший розділ звучить у тональності Мі-бемоль мажор. Хоробрий козак Карась ніяковіє від наполегливої атаки своєї дружини, яка вкрай збуджена і сердита. Він не знає що відповісти і наспіх придумує причину своєї відсутності. Якщо музичні фрази Одарки активні, наполегливі й рішучі (стрибки на кварту, чіткість ритмічного малюнка), то відповіді Карася невпевнені, обережні, запобігливі, він прагне задобрити дружину (рух мелодії по звукам тонічного тризвуку вниз, навмисна обірванність фраз, часто репетиція на одному звуці).

Другий розділ дуету помітно контрастує за характером музики. Одарка скаржиться на свою долю: «Ти гуляєш дні і ночі, я ж, сердешна, все одна». Її вокальна партія побудована на докірливих, жалібних інтонаціях. Тональність – до мінор.

Третій розділ на слова «Так оце ти у небоги аж дві ночі пропадав?» сповнена справжнього комізму, вона звучить жваво, наполегливо. Скоромовка (прийом, що є характерним для комічної опери) виступає найголовнішим способом передачі змісту. Повертається тонільність – Мі-бемоль мажор.

ІІ дія

Неспокійно на душі в турецького султана. Він вирішив ближче познайомитись з життям і настроями запорожців: чи не задумали вони знову піти проти турецької влади. Це привело султана в селище, до хати Івана Карася. Не відкриваючи свого імені, він розмовляє з запорожцем і навіть пропонує Карасеві познайомити його із султаном. Але заради цього козак повинен змінити ім'я та одягти турецьке вбрання.

Музична характеристика Карася набуває нових рис у каватині "Теперь я турок не козак". В ній зникає пісенно-танцювальна основа. Енергійні нисхідні ходи на кварту і квінту, чітко розділені паузами, надають партії Карася риси комічної поважності. Форма – куплетна, тональність – Сі-бемоль мажор. Цікаво, що у цій сцені композитор також застосовує прийом переодягання героя, характерий для комічної опери.

Тим часом повертаються люди з поля. Молодь починає веселитись, забуваючи про повсякденні турботи. Тут Гулак-Артемовьский вводить танцювальну сюїту, яка складається з п'яти танців: м'який, ліричний "Дівочий хоровод", запальний, жвавий "Український танок", далі звучать "Чорноморський козак", «Запорозький козак», а завершує сюїту легкий і стрімкий "Козачок".

Народні веселощі закінчились. Залишилась тільки одна Оксана. Тоді ж з'являється Андрій. Закохані зустрічаються після довгої розлуки. У дуеті "Чорна хмара з-за діброви" вони вирішують негайно здійснити свій план – втекти на Батьківщину. Цей дует – ліричний центр твору. Мелодія близька до українських пісень-романсів. Форма – двочастинна. Тональність – соль мінор.

На жаль, як тільки Оксана і Андрій відпливають від берега їх помічає турецька варта, і озброєні стражники кидаються в погоню за втікачами.

III дія

Хата Карася. Чекаючи на чоловіка Одарка згадує про свої дівочі літа. Пісня Одарки "Ой казала мені мати" згідно з ситуацією повинна виражати почуття печалі, скарги на свою долю, але зміст пісні, в якій вже літня жінка згадує про залицяння до неї парубків, переводить її у план комічного. Форма – куплетна, тональність – соль мінор.

Повернувшись додому з палацу, Карась продовжує вдавати турка. Він жартома лякає Одарку повідомленням про намір «завести собі гарем». Гіркі скарги Одарки на свою долю перериває прихід турецького Імама на чолі загону. Вони ведуть пійманих Андрія і Оксану. Зібравши всіх запорожців селища, Імам оголошує наказ про те, що султан, несподівано для всіх, дозволяє українцям без перешкод покинути його володіння і повернутися в Україну.

Глибокого ліризму, широти, легкості сповнена арія Андрія "Блаженний день, блаженний час". Втілюючи пітриотичну ідею опери, арія нагадує урочистий гімн. Мелодія проста, діатонічна, ясна. Форма – куплетна, тональність – До мажор.

Оперу закінчує великий фінальний хор "Там, за тихим за Дунаєм". Форма – рондоподібна. Основна тема хору (рефрен) близька до весняних пісень. Вона написана в тональності Ре мажор.