Партесний концерт

– жанр духовної музики, побудований на змаганні різних груп вокального ансамблю a cappella.

В основі партесного концерту лежить так званий партесний спів, складеним з багатьох окремих голосів — партій. Кількість голосів може будет різною (від 12 до 54 голосів).

 Структура і будова партесного концерту нагадує принципи concerto grosso – контрастне співставлення невеликих розділів за фактурними, тематичними, метроритмічними, темповими, гармонічними ознаками та протиставленням хорового tutti і групи солістів (soli).

Партнесний концерт це одночастинний хоровий твір на релігійні теми. Такі твори були приурочені до великих свят і писалися на тексти Біблії, але не завжди виконувалися під час церковної служби.

За змістом партесні концерти поділяються на два основні типи: концерти урочистого, світлого, прославного характеру (мажорний лад); концерти лірико-драматичного, ліричного, скорбного характеру (мінорний лад).

Хоровий концерт

– великий твір для хору a cappella з трьох або чотирьох частин релігійного змісту (найчастіше на тексти Псалтиря).

Хоровий концерт має чотириголосний склад хору. В ньому, як і в партесному концерті, застосовується принцип концертування: чергування ансамблевих епізодів (soli) з хоровими (tutti). Поєднується гомофонно-гармонічна та поліфонічна фактура.

ІІ ч. Сі мінор. "Розпнися, розпнися"

Частина раптово переносить слухачів у цілком інший світ – світ скорботи й жалоби. Тут йдеться про страждання й розп’яття Христа.

М’які, спадаючі закінчення мелодії звучать, ніби болісне зітхання, яке виривається з грудей. Несподівані патетичні вигуки, раптовий, просторово "розкиданий" перехід від однієї групи голосів до іншої, прямолінійне зіставлення чоловічих і жіночих тембрів у хорі, - все це справляє сильне емоційне враження, передає стан розпачу і жалю.

Композитор використовує елементи українського фольклорного траурного жанру - голосіння.

ІІІ ч. Ре мажор. "І воскреси"

Третя частина урочиста й радісна - адже в ній йдеться про Христове воскресіння й славу Господу. Проте цей настрій з’являється не зразу. Спочатку величні біблійні «фанфари і труби» ( зображені хоровими голосами) відлунюють здалека, несміливо, і лише поступово наближаючись, досягають найбільшої гучності, впевнено стверджуються.

Утворюється своєрідна змістовна арка з першою частиною, повертається те ж відчуття свята. Навіть окремі фрази фіналу побудовані на основі тих самих мелодій.

Загальний образ, настрій концерту, незважаючи на трагічні почуття, висловлені в середній частині, складається як радісний, славетний, урочистий, як і годиться для музики, написаної з приводу Великодня.