Давньоєгипетська колискова

Африканський народ має особливо розвинене почуття ритму. Слова в афариканських пісня вільні в метроритмічному відношенні і не збігаються з ударними партіями.

Ритмічну свободу африканської музики можна спостерігати на прикладі барабанних ансамблів, де виникає характерний для неї перехресний ритм, тобто одночасне поєднання декількох ритмів, де кожен інструмент має своє ритмічне звучання.

Музичне мистецтво народів африки відрізняється різноматністю жанрів. Серед них найбільш розвинені трудові, героїчні, колискові та ліричні пісні.

Пісенний жанр в африканській музиці - це передусім комунікативне явище, де хор повторює за солістом. При цьому хор часто складається з публіки. Таким чином виконнання музики в африканській культурі та її сприйняття - це своєрідна форма спілкування, мета якого залучати максимальну кількість людей до музичної події.

Відокремити африканську музику від танцю не можливо. Кажуть що африканці танцюють постійно, коли радіють і горюють, коли чекають благополуччя або хочуть запобігти нещастя, коли поклоняються своїм богам. 

Рухи африканських танцюристів, їх майстерніть управляти своїм тілом не підвладні багатьом зарубіжним майстрам. Під час танцю жителі Африки запросто можуть змусити все тіло рухатися в будь-якому напрямку, при цьому використовуючи відразу декілька ритмів.

Музика є невід'ємною частиною соціальних, культурних та церемоніальних обрядів цих народів протягом всієї їхньої історії.

Одним з найпошириніших музичних інструментів аборигенів Австралії є діджеріду - один з найстаріших духових інструментів у світі. Він являє собою довгу трубку без отворів для пальців. Робиться зі шматка стовбура евкаліпта завдовжки до трьох метрів, серцевина котрого була виїдена термітами. Сам інструмент часто розписаний фарбами або прикрашений зображеннями тотемів племені.

Унікальність діджеріду як музичного інструмента полягає в тому що зазвичай він звучить на одній ноті. Прицьому інструмент має дуже великий діапазон тембру. 

Візітівкою Індонезії є гамелан.

Гамелан (від яван. gamel 'стукати, ударяти') — традиційний індонезійський оркестр. Найвищого розквіту досяг на островах Балі та Ява.

Характерною рисою гамелана є те, що до його складу входять переважно ударні інструменти, меншою мірою - струнні.

Ударні інструменти гамелана - це металеві або позолочені пластинкові інструменти, які нагадують металофони. Вони мають сріблясто-золотисті дзвінкі тембри, які створюють враження фантастичного, казкового звучання.

Традиційний індонезійський гамелан являє собою громаду музикантів, що проживають в одному селі й спільно володіють оркестровими інструментами.

Гамелан використовується в драматичних, пісенно-танцювальних виставах, урочистих церемоніях, ходах і святах. 

Він супроводжує традиційні танці острова Балі. Їх характерна ознака - рухи, які нагадують ляльок-маріонеток, а також одяг, оздоблений золотом.