Ораторія

(від лат. oro – виголошую) – циклічний твір для хору, солістів та оркестру.

Ораторії створювались на основі біблійних, міфологічних та історичних сюжетів. 

Ораторія виникла в XVII столітті майже одночасно з кантатою і оперою, має певну схожість з ними. Відрізняючись від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери — відсутністю сценічної дії та художнього оформлення (хоча бувають винятки). Усі участники (в тому числі хор та оркестр) під час виконання ораторії постійно перебувають на сцені. Розвиток подій в сюжеті ми розуміємо лише зі слів солістів та хору.

Ораторія - це монументальний жанр, який складається з великої кількості частин, а ті в свою чергу можуть ділитися на номери. Наприклад, в знаменитій ораторії "Месія" Г.Ф. Генделя 3 частини і 53 номери.

Ораторії будується на чергуванні хорів, оркестрових номерів, арій, ансамблів та речитативів. 

КАНТАТА

(від італ. cantare – cпівати) – циклічний твір для хору, солістів та оркестру.

Від ораторії кантата відрізняється меньшим розміром та відсутністю драматичної розробки сюжету. Зазвичай кантата складається з оркестрового вступу, арій, речитативів і хорів.

Розрізняють духовні (релігійні) та світські кантати. 

У перших двох епізодах дано характеристики головних героїв поеми — молодої дівчини та її коханого, бідного чумака.

I епізод — solo сопрано на слова “Хустиночко мережана”, тональність — Соль мажор. Дівчина заробляє грощі на шовкові нитки й вишиває своєму нареченому хустку, готується до весілля. З нетерпінням вона чакає на його повернення.

II епізод — solo тенора на слова “Доля моя, доля”, тональність — соль мінор. Довга дорога до Криму. Чумак їде за сіллю й роздумує про своє життя, мріє про майбутне. Якщо соло дівчини  витримано у світлих тонах, у характері ліричних пісень, то соло юнака пройняте журливим настроєм.

Хор змальовує загальну картину подій, коментує їх, співчуваючи героям.

III епізод — хоровий на слова “Благослови отамане”, тональність — Мі-бемоль мажор — мі-бемоль мінор. З цього моменту кантата виконується без участі солістів. Власне долю обох молодих людей вже вирішено. Юнак у дорозі захворів і помер (чумаки привезли його тіло додому), а дівчина з горя пішла у черниці. Хорова партія досить гнучка й схвильована, оскільки в ній події швидко розгортаються і часто змінюються.

Останне проведення рефрена у хора на слова “А де ж тая мальованая, шитая хустина” відтворює трагічну кульмінацію кантати. Тональність — соль мінор (з низьким II, високими IV и VII ступенями), що немов засвідчує сумне завершення подій.