Музична література
2 рік навчання
Модуль 8. Жанри хорової музики
Музична література
2 рік навчання
Модуль 8. Жанри хорової музики
Тема:
(від лат. oro – виголошую) – циклічний твір для хору, солістів та оркестру.
Ораторії створювались на основі біблійних, міфологічних та історичних сюжетів.
Ораторія виникла в XVII столітті майже одночасно з кантатою і оперою, має певну схожість з ними. Відрізняючись від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери — відсутністю сценічної дії та художнього оформлення (хоча бувають винятки). Усі участники (в тому числі хор та оркестр) під час виконання ораторії постійно перебувають на сцені. Розвиток подій в сюжеті ми розуміємо лише зі слів солістів та хору.
Ораторія - це монументальний жанр, який складається з великої кількості частин, а ті в свою чергу можуть ділитися на номери. Наприклад, в знаменитій ораторії "Месія" Г.Ф. Генделя 3 частини і 53 номери.
Ораторії будується на чергуванні хорів, оркестрових номерів, арій, ансамблів та речитативів.
Г. Ф. Гендель. Ораторія «Месія», хор № 42 «Алілуя»
Ораторія Генделя "Месія" ще називають Різдвяною. Вона розповідає про волхвів, які прийшли з дарами до Немовляти Ісуса.
Хор "Алілуя" – найзнаменитіший номер з ораторії.
Г. Ф. Гендель. Ораторія "Самсон". Арія Самсона № 4 «Total Eclipse»
В основі її сюжету лежить біблійна історія про героя ізраїльського народу Самсона, якого зрадила його дружина, Даліла. Вона віддала Самсона в руки його найзлішим ворогам — філістимлянам і видала їм секрет його богатирської сили.
(від італ. cantare – cпівати) – циклічний твір для хору, солістів та оркестру.
Від ораторії кантата відрізняється меньшим розміром та відсутністю драматичної розробки сюжету. Зазвичай кантата складається з оркестрового вступу, арій, речитативів і хорів.
Розрізняють духовні (релігійні) та світські кантати.
Л. Ревуцький. Поема-кантата "Хустина"
Для мішаного хору, солістів (сопрано і тенор) і симфонічного оркестру, на вірші Т.Г. Шевченка.
“Хустина” — одночастинний твір, окремі розділи якого складають цілісну композицію. Форма — рондоподібна. Тут є хорові, сольні та оркестрові епізоди. Обьеднуючу роль відіграє тема (рефрен) “У неділю не гуляла” у хора, змінюючи характер від святкового на початку до драматичного у кінці. Доречі, саме таку назву має вірш Т. Шевченка.
У перших двох епізодах дано характеристики головних героїв поеми — молодої дівчини та її коханого, бідного чумака.
I епізод — solo сопрано на слова “Хустиночко мережана”, тональність — Соль мажор. Дівчина заробляє грощі на шовкові нитки й вишиває своєму нареченому хустку, готується до весілля. З нетерпінням вона чакає на його повернення.
II епізод — solo тенора на слова “Доля моя, доля”, тональність — соль мінор. Довга дорога до Криму. Чумак їде за сіллю й роздумує про своє життя, мріє про майбутне. Якщо соло дівчини витримано у світлих тонах, у характері ліричних пісень, то соло юнака пройняте журливим настроєм.
Хор змальовує загальну картину подій, коментує їх, співчуваючи героям.
III епізод — хоровий на слова “Благослови отамане”, тональність — Мі-бемоль мажор — мі-бемоль мінор. З цього моменту кантата виконується без участі солістів. Власне долю обох молодих людей вже вирішено. Юнак у дорозі захворів і помер (чумаки привезли його тіло додому), а дівчина з горя пішла у черниці. Хорова партія досить гнучка й схвильована, оскільки в ній події швидко розгортаються і часто змінюються.
Останне проведення рефрена у хора на слова “А де ж тая мальованая, шитая хустина” відтворює трагічну кульмінацію кантати. Тональність — соль мінор (з низьким II, високими IV и VII ступенями), що немов засвідчує сумне завершення подій.