musiclessons - Музика в драматичному театрі

Музична література

3 рік навчання

Модуль 10. Музика в драматичному театрі. Кіномузика. Жанри і види масової культури

Тема:

Музика в драматичному театрі

Музика звучить майже в усіх драматичних виставах. Іноді режисер підбирає музику до спектаклю, використовуючи вже відомі твори, а іноді спеціально запрошують композитора написати музику саме до даної постановки. Подібно до оперних вистав, у музиці до драматичних творів іноді звучать лейтмотиви, що характеризують героїв, може бути оркестрова увертюра або вступ, можут бути музичні антракти між діями. Про таку музику кажуть, що вона звучить за рамками дії.

Музика до спектаклю також може бути включена в дію. Це можуть бути пісні, що співають персонажі, танці тощо. Створюючи музику до вистави, композитор враховує жанр п’єси, стиль драматурга, епоху, особливості режисерського задуму.

Яскравим зразком є музика до твору "Наталка Полтавка".

«НАТАЛКА ПОЛТАВКА»

(І. Котляревського, за ред. М. Лисенко)

Іван Котляревський (1769-1838) – засновник українського музично-драматичного театру. Його "Наталка Полтавка" – це драматична вистава, музику до якої пізніше створив композитор Микола Лисенко.

"Наталка Полтавка" – це перший зразок українського музично-драматичного твору, який фактично переріс в оперу.

Твір складається з трьох дій, побудованих на чергуванні розмовних діалогів з пісенними номерами.

Дійові особи:

Наталка - бідна дівчина (сопрано);
Терпилиха - вдова, мати Наталки (сопрано, меццо-сопрано);
Петро - коханий Наталки (тенор);
Возний - судовий пристав (тенор);
Виборний - сільський староста (бас);
Микола - далекий родич Терпилихи (баритон).

Пісня Наталки "Віють вітри"
(00:00 - 03:40)

I дія. На зелених берегах річки Ворскли, біля Полтави, розкинулося невелике село. Тут нещодавно оселилася разом зі своєю матір'ю Терпелихою бідна дівчина Наталка. Поки був живий батько, сім'ї нічого не бракувало, але теперь стало важко. Один вихід – знайти багатого нареченого. Про це мріє стара Терпилиха. Проте Наталка іншої думки. Вона любить і чекає Петра – друга свого дитинства, який кілька років тому пішов на заробітки.

Дія відкривається піснею Наталки «Віють вітри». Наталка розповідає свою сумну історію, ділиться своїм горем і надією побачити милого. Форма – куплетна, тональність – ля мінор (гармонічний).

На стежці, що веде до криниці, Наталку підстеріг Возний (судовий пристав). Він зізнається у своїх почуттях до дівчини, обіцяє їй багатство. Але Наталка відмовляє пану. З'являється Виборний (сільський староста). Засмучений Возний просить його допомогти в «сердечному ділі», і Виборний охоче обіцяє замовити за нього слівце перед Терпелихою.

Пісня Виборного "Ой під вишнею"
(17:45 - 19:50)

Пісня Виборного «Ой під вишнею» - народна пісня. Вона має значення комічної інтермедії, що пожвавлює і урізноманітнює дію. Але сам того не думая, Виборний проводить аналогію з Наталкою й Возним, вказуючи на недоречність намірів останнього. Пісня має куплетну форму і написана в тональності Фа мажор.

Пісня Возного "Всякому городу нрав і права"
(26:38 - 28:00)

Характеристика Возного як комічного персонажа передана в його пісні «Всякому городу нрав і права» (на слова Г. Сковороди). Досить лише послухати цю пісню, щоб зрозуміти цю людину і її життєву позицію: «Всякий, хто вище, то нижчого гне, – дужий безсильного давить і жме, бідний багатого певний слуга, кориться, гнеться пред ним, як дуга». Форма – куплетна, тональність – ля мінор (гармонічний).

ІІ дія. У домі Терпилиги з'являється Виборний. Він розповідає вдові про сватання Возного до Наталки і малює перед нею картини багатого, щасливого життя. Наталка, поступаючись умовлянням матері, зі сльозами на очах дає згоду на шлюб з Возним, але просить не поспішати з весіллям.

Пісня Наталки "Чого ж вода каламутна"

Пісня Наталки «Чого ж вода каламутна» – кульмінація в змалюванні її образу. Наталка не бачить щастя в шлюбі з нелюбом, вона просить Петра повернутися до неї, хоча розуміє що він її не чує. Форма пісні – куплетна, тональність – соль мінор.

Пісня Петра "Солнце низенько"
(56:00 - 57:55)

ІІІ дія. Повертається Петро. За чотири роки важкого найметування він зібрав трохи грошей і ось нині поспішає до Полтави, де залишив свою Наталку, адже вона обіцяла чекати на нього. Пісня Петра «Сонце низенько» слугує характеристикою щирого хлопця, закоханого у Наталку. Форма – куплетна, тональність – соль мінор.

В музиці пісні Петра можна почути інтонації першої пісні Наталки «Віють вітри». Таким чином немов би підкреслюється взаємність почуттів Петра і Наталки.

Петро випадкого знайомиться з родичем Терпилихи – бурлакою Миколою, від якого довідується, що Наталку засватали за Возного. Він хоче піти, але Микола вмовляє його хоча б зустрітися з дівчиною. Перемагаючи горе, Петро поздоровляє Наталку і, щоб дівчина не відчувала залежності від багатія-Возного, хоче віддати їй зароблені ним гроші. Благородство і щіра любов молодих людей змушують Возного хоч-не-хоч удати з себе великодушного і відмовитися від своїх намірів щодо Наталки.

Пісня Наталки "Ой я дівчина Полтавка"
(01:27:22 - 01:28:30)

Заключна пісня Наталки «Ой я дівчина Полтавка» бадьора і оптимістична, не зважаючи на тональніть соль мінор, яка зовсім не надає мінорного забарвлення пісні. Мелодії притаманна чітка танцювальність, жвавий, рухливий темп. Форма – куплетна.