Скорульський використовує в музиці балету мелодії українських пісень «Перейди, місяцю», «Гей, гей, я молодець тихий», «Летіла зозуля», оригінальних народних мотивів з Волині, запозичених з нотного додатку до «Лісової пісні» Лесі Українки (сопілкові награвання Лукаша), а також власні теми, написані у народному дусі.

Почуття Лукаша і Мавки втілюються в лейтмотиві кохання - темі, яка неодноразово буде звучати на протязі всього твору.

I д

Ледь затріпотіли листочки на деревах, як на лісову галявину грайливо і нестримно вибіг Той, що греблі рве — співучий весняний струмок — і закружляв з дочкою Водяника, благаючи її втекти з ним. Але сердитий батько на сторожі, він проганяє спокусника, а неслухняну русалоньку забирає на дно.

Сцена русалок, Того, що греблі рве та Водяногоо (0:00–9:48)

У ліс приходить дядько Лев з Лукашем. Заграв Лукаш на сопілці, озвалися гомінкі лісові голоси, прокинулась від зимового сну лісова дівчина Мавка. Вона зненацька виростає перед юнаком у ту мить, коли він хоче зрубати білокору берізку, і зачаровує його.

Пробудження Мавки (л/м кохання) та сцена з Лукашем (11:51–20:01)

Адажіо Мавки та Лукаша (25:07–29:46)

Коли пустотлива Русалка і Куць — лісовий чортик — заманюють Лукаша в болото, Мавка рятує юнака. Лісова дівчина сповнена досі незнаними їй почуттями. Вона закохана.

Танець русалок (на мелодію з додатку Лесі Українки) (33:27–35:10)

ІІ д

На лісовій галявині Лукаш побудував собі хату. Та не до душі Лукашевій матері ніжна й тендітна Мавка. Стара привела із села молоду вдовицю Килину, в якої робота аж кипить у руках.

Сцена Мавки з матір’ю Лукаша та Килиною (48:25–51:28)

Марно намагаються лісові друзі допомогти Мавці забути Лукаша. А Той, що в скелі сидить простягає до дівчини свої пожадливі руки. Але Мавка не підкоряється. Підбігла Мавка до Лукаша, глянула благально в очі, але він відштовхнув її. В розпачі кинулася Мавка в обійми страховища, і навічно зімкнулися над нею важкі брили скелі.

У селі святкують весілля Килини та Лукаша. Та нараз перед очима Лукаша з'являється сумний образ Мавки, і його охоплює жах від своєї зради. Покинувши Килину і гостей, він тікає до лісу.

Весілля Лукаша та Килини (1:03:35–1:11:10)

ІІІ д

Лісові мешканці мстять Лукашеві за зраду, і він втрачає розум. Чудодійною силою свого почуття Мавка розбиває скелю і приходить до коханого. Угледівши Мавку, Лукаш схиляється до її ніг, але сором за зраду жене його геть.

Килина проклинає суперницю, і Мавка обертається на вербу. Син Килини вирізує з верби сопілку і просить Лукаша заграти йому. Полились чарівні звуки, в яких ожив голос коханої. Розгнівана Килина примушує Лукаша зрубати вербу, але сокира випадає з його рук. Килина сама замахується на деревце. Затріпотіли листочки, похилились довгі віти, але вилетів Перелесник*, обняв вербу і вона, спалахнувши ясним полум'ям, підпалює хату.

Епізод перетворення Мавки на вербу. Пожежа (1:13:36–1:20:15)

Килина з матір'ю тікають, а Лукаш, забувши все на світі, грає на сопілці пісню втраченого кохання. Мавка, як чарівна мрія, з'являється перед Лукашем. І наче знову розквітає їхнє кохання. Душа Мавки промовляє до Лукаша. Сніг поволі засипає Лукаша.

Адажіо Мавки та Лукаша (1:27:30–1:38:00)

*Переле́сник, налі́тник, літу́н або вогняний змій — злий дух, що шкодить людям, набуваючи подоби їхніх близьких.